Ухвала

від 16.09.2019 по справі 202/6862/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1702/19 Справа № 202/6862/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040010000210 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іскра, Великоновосілківського району, Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_11 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 368 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки, з позбавленням спеціального звання майор поліції;

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки, з позбавленням спеціального звання майор поліції.

ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 368 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки, з позбавленням спеціального звання капітан поліції.

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки, з позбавленням спеціального звання капітан поліції.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком суду, обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

ОСОБА_12 , відповідно до наказу № 352 о\с начальника ГУ НП України в Дніпропетровській області від 09.12.2016 року, призначений на посаду начальника відділу управління карного розшуку ГУ НП в Дніпропетровській області, у званні майор поліції, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, яка згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України займає відповідальне становище.

Капітан поліції ОСОБА_10 , наказом № 352 о\с начальника ГУ НП України в Дніпропетровській області від 09.12.2016 року призначений на посаду оперуповноваженого відділу управління карного розшуку ГУ НП в Дніпропетровській області, є службовою особою, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України.

В середині червня 2017 року, більш точно встановити час не виявилося можливим, ОСОБА_12 , працюючи на посаді начальника відділу управління карного розшуку ГУ НП в Дніпропетровській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у званні майор поліції та ОСОБА_10 , працюючи оперуповноваженим відділу управління карного розшуку ГУ НП в Дніпропетровській області, який будучи службовою особою, у званні капітан поліції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи надану владу всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, з єдиним умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб домовився про одержання, шляхом вимагання, від гр. ОСОБА_13 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, за вчинення в її інтересах дій з використанням наданого їм службового становища, тобто проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів при виконанні доручення слідчого у кримінальному провадженні, а саме щодо розшуку викраденого автомобіля та його подальшого повернення власнику ОСОБА_13 , а також встановлення особи, що його викрала.

08 червня 2017 року ОСОБА_13 звернулася до Індустріального ВП Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області із заявою про незаконне заволодіння її транспортним засобом автомобілем марки Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 . Відомості, викладені в заяві, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

14.06.2017 року слідчим слідчого відділу Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 надано доручення Управлінню карного розшуку ГУ НП в Дніпропетровській області за кримінальним провадженням № 12017040660001131 щодо розшуку автомобіля марки Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , встановлення особи, яка викрала вказаний автомобіль, допиту очевидців та провести інші слідчі дії, у яких виникне необхідність, виконання якого доручено ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Під час виконання цього доручення у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник умисел на одержання, шляхом вимагання, у гр. ОСОБА_13 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за вчинення в її інтересах дій з використанням наданих їм повноважень та службового становища.

16.06.2017 року ОСОБА_15 привласнив, шляхом перереєстрації на своє ім`я у ТСЦ 1241 РСЦ МВС в Дніпропетровській області транспортний засіб, що належить на праві власності ОСОБА_13 автомобіль марки Мітсубісі Лансер д/н НОМЕР_2 . Про вказаний факт ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які пообіцяли при розшуку автомобіля марки Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 , також віднайти та повернути автомобіль марки Мітсубісі Лансер д/н НОМЕР_2 .

У період з 16 червня 2017 року до 11 липня 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 віднайшли автомобіль марки Мітсубісі Лансер д/н НОМЕР_2 та вжили впливу на прийняття рішення ведучим консультантом-адміністратором територіального сервісного центру №1241 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_16 про перереєстрацію вказаного автомобілю на ОСОБА_13 .

30.06.2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 встановили місцезнаходження особи, яка викрала у ОСОБА_13 автомобіль марки Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_17 та доставили останнього до слідчого відділу Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_18 для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України за кримінальним провадженням № 12017040660001131.

28.07.2017 року, близько 11:00 години, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зустрілися із ОСОБА_13 на території автозаправного комплексу ОККО, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 87 Л, та реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на отримання від гр. ОСОБА_13 неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішили зменшити розмір неправомірної вигоди та попрохали останню передати їм неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США за вчинення в її інтересах дій з використанням свого службового становища проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів щодо пошуку та доставки до слідчого особи, яка викрала автомобіль Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 підозрюваного ОСОБА_17 та 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - ведучим консультантом-адміністратором територіального сервісного центру №1241 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_16 про перереєстрацію автомобіля марки Мітсубісі Лансер д/н НОМЕР_2 на ОСОБА_13 , а всього у сумі 2000 доларів США.

01.08.2017 року, приблизно об 11:30 годині, ОСОБА_13 , перебуваючи біля будинку № 69 по вул. Софії Ковалевської в м. Дніпро, не бажаючи настання негативних наслідків для себе, на прохання ОСОБА_7 та ОСОБА_10 передала ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, а ОСОБА_7 , реалізуючи спільний із ОСОБА_10 умисел на незаконне збагачення, суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 12 927,35 грн., за вчинення ним та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_13 , з використанням свого службового становища - проведення слідчих (розшукових) дій та вжиття оперативно-розшукових заходів щодо пошуку та доставки до слідчого особи, яка викрала автомобіль Фольксваген Поло д/н НОМЕР_1 підозрюваного ОСОБА_17 та 1500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 38 782,05 грн., за вплив ним та ОСОБА_10 на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - ведучим консультантом-адміністратором територіального сервісного центру № 1241 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_16 про перереєстрацію автомобіля марки Мітсубісі Лансер д/н НОМЕР_2 на ОСОБА_13 , а всього у сумі 2000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 51 709,4 грн.

В апеляційних скаргах на вирок:

- захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що згідно витягу по кримінальному провадженню № 12017040010000210, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2017 року, постановою прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було призначено слідчого ОСОБА_19 , а прокурорами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . В рамках цього кримінального провадження слідчий ОСОБА_19 , а також прокурори ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , в порушення ст.ст. 71, 110, ч. 4 ст. 246 КПК України, постанов про залучення до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій спеціалістів, співробітників СБУ чи інших осіб не виносили, а отже усі ці особи, які вказані в протоколах фіксації слідчих дій, діяли незаконно, без належних повноважень.

Крім того, прокурор ОСОБА_23 01.08.2017 року в період 11 год. 40 хв. до 13 год. 52 хв., за відсутності ухвали слідчого судді на обшук ОСОБА_7 та неналежного йому мотоцикла, в порушення ст. 234 КПК України із залученням неуповноважених осіб спеціалістів на участь у проведенні обшуку, провів обшук ОСОБА_7 та належного йому мотоцикла. Вилучені у такий спосіб речові докази, в порушення ст.ст. 9, 87, 89 КПК України, судом визнані допустимими доказами.

Захисник вказує, що суд, встановивши в ході судового розгляду незаконність проведення цього обшуку, жодним чином не відреагував на вказане порушення Конституції України та кримінально процесуальний закон і безпідставно визнав ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2017 року, якою через добу після проведення обшуку, було узаконено раніше проведений обшук, такою, що відповідає вимогам закону.

Зазначає, що суд залишив поза увагою той факт, що ст. 233 КПК України дає дозвіл лише на проникнення до жита чи іншого володіння особи, а не проведення в ньому огляду, а тим більше обшуку.

Також вказує, що докази, зібрані в рамках постанови процесуального керівника прокурора ОСОБА_22 від 20.07.2017 року про контроль за вчиненням злочину є незаконними та недопустимими.

- захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведеності вини особи.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що стороною захисту зверталась увага суду на порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене органом досудового слідства під час розслідування даної справи, а саме на порушення підслідності, визначеної ст. 216 КПК України.

Вказує, що ніяких законних підстав здійснювати досудове слідство відносно працівників поліції у військової прокуратури не було і військовий прокурор Південного регіону України ОСОБА_24 , який визначив підслідність у даному кримінальному провадженні, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки його посада прирівнюється до посади обласного прокурора і він не мав права доручати розслідування справи щодо працівників Національної поліції України слідчим військової прокуратури без наказу Генеральної прокуратури України.

Також захисник вказує, що у судовому засіданні 04.07.2018 року прокурором було заявлено клопотання про надання часу для підготовки зміни обвинувачення, яке було задоволено. У судовому засіданні 03.12.2018 року прокурор надав суду новий обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, який суд долучив до матеріалів справи. При цьому, новий обвинувальний акт окрім раніше інкримінованого обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України містить ще й обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке раніше обвинуваченим не висувалось. Прокурор наполягав на тому, що має місце саме зміна обвинувачення, оскільки об`єктивна сторона злочину залишилась тією ж самою, з`явилась лише додаткова кваліфікація дій обвинувачених. Сторона захисту не погоджується з таким висновком суду, та вважає, що має місце саме висунення додаткового обвинувачення, а не його зміна.

Захисник зазначає, що визнаючи ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд, як на доказ, послався лише на покази ОСОБА_13 , які нічим не підтверджені.

Вказує, що документи щодо перереєстрації автомобіля не вилучались і не досліджувались. Залишилось не з`ясованим чи знаходився ОСОБА_16 у будь-якій залежності від ОСОБА_7 , яка б надавала йому можливість впливу.

- захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що згідно обвинувального акту від 05.11.2018 року така кваліфікуюча ознака, як одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання не інкримінована обвинуваченим.

Вказує, що стороною обвинувачення не надано суду та не відкривалося стороні захисту рішення Генеральної прокуратури України, яким на військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було б покладено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017040010000210.

Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол виготовлення імітаційних засобів за допомогою яких проводилась негласна розшукова слідча дія у вигляді імітації обстановки, відсутня заява ОСОБА_13 на її згоду на залучення її для проведення НСРД, відсутня постанова прокурора про залучення ОСОБА_13 до конфіденційного співробітництва та взагалі відсутні протоколи проведення НСРД.

Крім того, захисник посилається на те, що в редакції нового обвинувального акту обсяг обвинувачення у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 збільшився.

При апеляційному розгляді захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити. Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підтримали апеляційні скарги своїх захисників та просили їх задовольнити.

Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст.ст. 8, 9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Законність, як засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження у всіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, і усі процесуальні рішення.

Обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно вимог, передбачених ч. 1 ст. 409 КПК України, однією із підстав для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, як це передбачено ч. 1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а ч. 2 ст. 412 КПК України визначає безумовні підстави для скасування судового рішення.

Рішення про скасування або зміну судового рішення приймається судом апеляційної інстанції з урахуванням допущених судом першої інстанції порушень та фактичних обставин справи в межах перегляду судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційних скаргах захисників, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, які є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Так, журнал судового засідання ведеться секретарем під час кримінального провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 КПК України, журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.

У журналі судового засідання має бути повно й об`єктивно відображений увесь перебіг судового провадження. Особлива увага повинна приділятись правильності викладення клопотань, заявлених учасниками судового засідання, і порядку їх обговорення, показань обвинувачених по суті пред`явленого обвинувачення і свідків з обставин провадження, порядку дослідження доказів.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України). Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Порушенням є і не підписання такого журналу секретарем судового засідання. Через відсутність такого підпису журнал судового засідання перестає бути юридичним документом, унаслідок чого, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість судового рішення. Відсутність журналу судового засідання також порушує права обвинувачених та їх захисників ознайомитися із журналом судового засідання та подати письмові зауваження.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в журналі судового засідання від 04.07.2018 року (т. 3, а.кп. 9-10), відсутній підпис секретаря судового засідання, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Колегією суддів встановлено й інші істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Ці вимоги закону судом першої інстанції також належним чином не виконані.

Відповідно до даних кримінального провадження (т. 3 а.кп. 53-54) судове засідання, що провадилося 03 грудня 2018 року, не зафіксовано належним чином на технічному носії інформації, оскільки за браком звукозапису, тобто відсутності можливості з`ясування будь-яких даних під час прослуховування, не можливо встановити хід та послідовність всіх процесуальних дій, які суд провадив в межах цього судового засідання. Вказані обставини підтверджуються актом Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, згідно якого технічний запис судового засідання від 03 грудня 2018 року не прослуховується та замість запису судового засідання на диску чутно лише шум.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність звукозапису в матеріалах кримінального провадження на технічному носії інформації, на якому повинно бути зафіксовано судове засідання від 03 грудня 2018 року у суді першої інстанції, що позбавило можливості колегію суддів перевірити доводи апеляційних скарг і згідно п. 7 ч. 2 ст. 415 КПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, що відповідно до вимог ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку, оскільки вказані порушення закону перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення є процесуально неприпустимими при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності, гласності і відкритості судового провадження, його повного фіксування технічними засобами та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов`язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, наведених у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність допущених судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК України є підставою для скасування вироку суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Внаслідок скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості щодо розгляду решти апеляційних вимог захисників, що обумовлює часткове задоволення поданих захисниками апеляційних скарг і вони підлягають перевірці при новому судовому розгляді кримінального провадження.

Під час нового розгляду кримінального провадження необхідно усунути вказані недоліки, повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність, та відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: