Постанова

від 18.09.2019 по справі 394/716/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 394/716/16-ц

провадження № 61-23931св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Агрофірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард Лтд ,

третя особа - Ганнівська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2016 року у складі судді Партоліної І. П. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Франко В. А., Потапенка В. І., Черненко В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Агрофірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард Лтд (далі - Агрофірма у формі ТОВ Авангард Лтд ), третя особа - Ганнівська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, про стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що 25 серпня 2002 року між Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд і ОСОБА_2 (батьком позивача) було укладено договір оренди належної останньому земельної ділянки площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Вказаний договір укладено строком на 5 років.

Після смерті ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивач прийняла спадщину та 28 квітня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема, успадкувала вищевказану земельну ділянку.

Вказувала, що відповідач протягом 2007-2015 років без достатньої правової підстави використовував належну позивачу земельну ділянку, тому вона має право на стягнення доходів, які могла одержати від цього майна, у розмірі орендної плати.

ОСОБА_1 30 червня 2016 року звернулася до Агрофірми у формі ТОВ Авангард Лтд з претензією, в якій просила, зокрема, сплатити на її користь дохід, який вона могла одержати від цього майна, у розмірі орендної плати.

Листом від 16 липня 2016 року відповідач повідомив позивача про те, що договір оренди втратив чинність у зв`язку із закінченням строку його дії, Агрофірма у формі ТОВ Авангард Лтд припинила використання вказаної земельної ділянки та, відповідно, сплату орендної плати.

На підставі викладеного ОСОБА_1 , посилаючись на норми статей 1212, 1214 ЦК України, просила стягнути з ТОВ Авангард Лтд заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 24 050,16 грн, три відсотки річних - 721,51 грн, інфляційні втрати - 3 906,16 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до отримання правовстановлюючого документа на успадковану земельну ділянку позивач не зверталась до відповідача з приводу повернення їй земельної ділянки, сплати орендної плати за вказаним договором чи коштів за користування земельною ділянкою після спливу строку дії договору оренди.

Також позивач у належному порядку не повідомляла відповідача про перехід прав до нового кредитора у зобов`язанні до часу закінчення строку дії договору оренди.

За вказаних обставин на орендаря не може бути покладена відповідальність за невиплату орендної плати по договору, укладеному між ОСОБА_2 та відповідачем.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідно до довідки Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області спірна земельна ділянка у період з 2007 року до 2015 року включно Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд не використовувалась.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини щодо використання спірної земельної ділянки відповідачем без достатньої правової підстави.

Так, судами встановлено факт укладення 25 серпня 2002 року договору оренди між Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд і ОСОБА_2 належної останньому земельної ділянки площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строком на 5 років.

Після закінчення терміну договору оренди орендар зобов`язаний був повернути орендодавцю орендовані землі у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Проте судами залишено поза увагою, що після закінчення договору оренди від 25 серпня 2002 року, відповідач не передав за актом прийому - передачі земельну ділянку до Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області або до спадкоємця майна ОСОБА_2 , як це передбачено чинним законодавством.

Відповідачем не надано доказів щодо невикористання земельної ділянки позивача, а суд не спростував доводи останньої в цій частині.

Посилання Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами села, спростовується державним актом на цю земельну ділянку, тому остання несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків щодо охорони спадкового майна.

Суди безпідставно взяли до уваги довідку Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про те, що спірна земельна ділянка з 2007 року до 2015 року не використовувалась, оскільки такі обставини не підтверджуються жодним офіційним документом, актом огляду земельної ділянки уповноваженої постійної земельної комісії виконавчого комітету, фотоматеріалами тощо.

Відповідачу та третій особі було добре відомо, хто приймає спадщину, оскільки на вимогу останньої була надана довідка від державного нотаріуса щодо заведення спадкової справи та оформлення спадщини.

Також суди не правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 25 серпня 2002 року між Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд і ОСОБА_2 (батьком позивача) було укладено договір оренди належної останньому земельної ділянки площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з терміном дії до 30 серпня 2007 року.

Договір оренди від 25 серпня 2002 року був зареєстрований у Новоархангельському відділі земельних ресурсів Кіровоградської області.

Після смерті ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивач прийняла спадщину та 28 квітня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема, успадкувала вищевказану земельну ділянку та провела державну реєстрацію права власності на спадкове майно.

Відповідно до довідки Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області земельна ділянка площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області та раніше належала ОСОБА_2 , за період з 2007 року до 2015 року включно АФ ТОВ Авангард ЛТД не використовувалось.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ОСОБА_1 та Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд 27 травня 2015 року був укладений договір оренди належної позивачу внаслідок спадкування земельної ділянки площею 5,24 га, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки 02 вересня 2015 року.

Вказаний договір було укладено терміном на 20 років.

Відповідно до договору оренди від 27 травня 2015 року орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки (пункт 9), термін сплати до 31 грудня щороку (пункт 11).

Встановлено, що відповідач прострочив виплату орендної плати за 2015 рік на 244 дні.

Відповідач поштовим переказом від 23 серпня 2016 року надіслав позивачу 5 100 грн у рахунок оплати орендної плати за використання земельної ділянки за 2015 рік, а поштовим переказом від 03 листопада 2016 року надіслав позивачу 10 560 грн у рахунок оплати орендної плати за використання земельної ділянки за 2016 рік.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, яка була йому передана за договором оренди від 25 серпня 2002 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідач прийняв в оренду земельну ділянку, проте відповідно до умов договору оренди не повернув її за актом приймання-передачі, тобто безпідставно використовував її протягом 2007-2015 років.

У мотивувальній частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте апеляційний суд не спростував указані доводи належними та допустимими доказами.

Встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Агрофірми у формі ТОВ Авангард Лтд з претензією від 29 червня 2016 року щодо виплати орендної плати за попередні роки.

Листом від 09 липня 2016 року Агрофірма у формі ТОВ Авангард Лтд повідомила ОСОБА_1 , що у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди та неможливості поновити його на новий термін, 30 серпня 2007 року договір оренди втратив чинність, орендар припинив використання вказаної земельної ділянки, відповідно, і сплату орендної плати.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач є власником спірної земельної ділянки, яка перейшла їй у спадок від попереднього орендодавця, який передав це майно в оренду відповідачу.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, позивач як власник земельної ділянки має право на стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування цією земельною ділянкою.

Судами встановлено факт укладення 25 серпня 2002 року договору оренди між Агрофірмою у формі ТОВ Авангард Лтд і ОСОБА_2 належної останньому земельної ділянки площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строком на 5 років, що не заперечували сторони у справі.

Проте у матеріалах справи вказаний вище договір оренди відсутній, тому перевірити умови цього договору та встановити дійсні наміри сторін, у разі настання обставин правонаступництва, колегія суддів не має можливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Разом з тим, зазначаючи, що відповідач не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням після закінчення строку дії договору, останній не довів цих обставин належними та допустимими доказами.

Норми чинного законодавства вимагають, що після закінчення терміну договору оренди орендар зобов`язаний був повернути орендодавцю орендовані землі у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Разом з тим, орендодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення строку дії договору оренди (серпень 2007 року).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди) термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на п`ятдесят років.

Матеріали справи не свідчать, що після закінчення договору оренди від 25 серпня 2002 року відповідач передав за актом прийому - передачі земельну ділянку до Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області або до спадкоємця майна ОСОБА_2 , як це передбачено чинним законодавством.

При цьому відповідно до частини другої статті 1283 ЦК України нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Таким чином, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що не встановлено достовірно належними та допустимими доказами, що відповідач після закінчення дії договору оренди припинив її використовувати та на виконання вимог статті 1283 ЦК України передав її відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

При цьому відповідачу було відомо про смерть орендодавця, оскільки після відкриття спадщини Агрофірма у формі ТОВ Авангард Лтд сплачувала дружині спадкодавця орендну плату до закінчення дії договору оренди, що також підтверджується листом відповідача від 09 липня 2016 року.

Відповідачем також не надано доказів щодо невикористання земельної ділянки ОСОБА_1 , а суд не спростував доводи позивача, яка стверджувала, що Агрофірма у формі ТОВ Авангард Лтд використовує земельну ділянку.

Апеляційний суд безпідставно взяв до уваги довідку Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про те, що спірна земельна ділянка з 2007 року до 2015 року не використовувалась, оскільки такі обставини не підтверджуються жодним офіційним документом, актом огляду земельної ділянки уповноваженої постійної земельної комісії виконавчого комітету, іншими доказами.

Відносини у справі за фактом користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за своїм правовим змістом є кондикційними.

Отже, відповідач повинен довести факт відсутності неправомірного набуття (збереження) майна (земельної ділянки) Агрофірми у формі ТОВ Авангард Лтд за рахунок ОСОБА_1 і такі обставини не можуть бути підтверджені лише довідкою Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про невикористання земельної ділянки, без надання належних доказів на підтвердження цього. Зокрема, не надано акта передачі земельної ділянки спадкоємцям (дані про них підтверджено довідкою державного нотаріуса) чи сільській раді, висновок компетентної комісії про невикористання землі тощо.

Посилання Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами села, тому вона не уповноважена вчиняти дії, направлені на збереження спадкового майна спростовується державним актом на цю земельну ділянку, в якому зазначено, що ця ділянка знаходиться на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, тому остання у разі невикористання земельної ділянки після закінчення договору оренди як орган місцевого самоврядування за відсутності звернення зацікавлених осіб за власною ініціативою повинна була вжити заходів до охорони спадкового майна.

Разом з тим, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надав їм належної правової оцінки, тому дійшов передчасного висновку про те, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими. Тобто оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська