Ухвала
Іменем України
20 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 569/10335/18
провадження № 61-16835ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Шевчук Віктор Сергійович, про роз`яснення рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Рівненської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-В , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Рівненської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-В , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано виконавчий комітет Рівненської міської ради розглянути питання щодо забезпечення належних та придатних умов проживання ОСОБА_1 як інваліда І групи.
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Шевчук В. С., звернулася до суду із заявою, в якій просила роз`яснити рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року.
Заяву обґрунтовано тим, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року є не зовсім зрозумілим з моменту строків виконання виконавчим комітетом Рівненської міської ради розгляду питання щодо забезпечення належних та придатних умов проживання ОСОБА_1 , а також конкретних рекомендацій суду, на які має звернути увагу виконавчий комітет Рівненської міської ради при виконанні цього рішення суду, шляхом внесення питання про забезпечення належних та придатних умов проживання для ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Шевчук В. С., про роз`яснення рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про роз`яснення рішення суду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Однак, дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Згідно із частиною другою статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Ураховуючи викладене, у заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, які будуть здійснювати його виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували положення статті 271 ЦПК України, встановили,що посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачі не здійснили ніяких дій щодо неналежного виконання рішення Рівненського міськрайонного суду Рівненської області від 24 січня 2019 року і що органи державної виконавчої служби не мають можливості належно здійснювати його примусове виконання, у зв`язку з тим, що воно є не зовсім зрозумілим і у ньому відсутні будь-які рекомендації суду на які має звернути увагу відповідач при виконанні цього рішення, не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди позивача з ухваленим рішенням суду та ніяким чином не стосуються його ясності та зрозумілості. Резолютивна частина рішення є чіткою і зрозумілою для виконання, не містить протиріч, не допускає неоднозначного тлумачення. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року набрало законної сили, апеляційну скаргу на нього сторони справи не подавали.
Оскільки правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Керуючись частиною другою статті 389, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Шевчук Віктор Сергійович, про роз`яснення рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Рівненської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобуд-В , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84545424 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні