Рішення

від 17.09.2019 по справі 520/5079/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 р. № 520/5079/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Кутового Г.І.,

представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 256 372,33 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14- 01-08/37461045 від 25.03.2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 395 969,25 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується в частині з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Харківській області, вважає їх безпідставними, незаконними, та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство УКРІНТЕХ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 18.07.2019, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та прийнято рішення про розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 25.02.2019 року по 18.03.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРІНТЕХ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.

За результатами вищезазначеної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області був складений акт № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 року (т. 1, а.с. 21-97), відповідно до висновків якого, встановлені наступні порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 1 020 452 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 346 268 грн., за 2017 рік на суму 674 184 грн.;

- п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 1 149 376 грн., в тому числі у квітні 2016 року в сумі 253 грн., у вересні 2016 року в сумі 192 грн., у жовтні 2016 року в сумі 119 229 грн., у грудні 2016 року в сумі 265 513 грн., у січні 2017 року в сумі 44 956 грн., у березні 2017 року в сумі 16 грн., у червні 2017 року в сумі 15 556 грн., у вересні 2017 року в сумі 22 978 грн., у жовтні 2017 року в сумі 1 833 грн., у грудні 2017 року в сумі 659 377 грн., у січні 2018 року в сумі 11 160 грн., у червні 2018 року в сумі 8 313 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 1 496 грн.;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: встановлено порушення терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 3 736,00 грн.

- п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України - платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів;

- п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено неоприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 2 010,0 грн.

- п.п."б" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, вимог Наказу Міністерства Фінансів України № 4 від 13.01.2015 р. "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" - у податкових розрахунках не вказано суму виплаченої поворотної фінансової допомоги та не відображено суми доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям за придбані товарно-матеріальні цінності та отримані послуги. У податковому розрахунку за ІVкв.2016 року не відображено суму заробітної плати по працівнику ОСОБА_1 у сумі 80,45 грн.;

- п.2.1 ст. 6, п.1 ч.1 ст. 7, п.2.1 ст. 6, ст.ст. 8, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: внаслідок заниження бази нарахування єдиного внеску, в результаті чого занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 195,34 грн. у листопаді 2016 року, на 4 246,00 грн. у грудні 2016 року, на 5 913,60 грн. у жовтні 2017 року.

На підставі акту перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 року, ГУ ДФС у Харківській області 22 квітня 2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000951401, № 00000961401 (т. 1, а.с. 98, 100).

В податковому повідомленні-рішенні № 00000951401 від 22.04.2019 року ГУ ДФС у Харківській області було встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 275 565 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 020 452 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 255 113 грн.).

В податковому повідомленні-рішенні № 00000961401 від 22.04.2019 року ГУ ДФС у Харківській області було встановлено порушення п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 436 720 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 149 376 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 287 344 грн.).

ТОВ НВП УКРІНТЕХ погодилось і сплатило суму грошових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ Центр великих бізнес послуг (код ЄДРПОУ: 41517161), визначену в наступних податкових повідомленнях-рішеннях:

- податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 року - сплачено податок на прибуток із штрафними по взаємовідносинам з ТОВ Центр великих платників у розмірі 19 193,03 грн.

Отже, сума оскарження за податковим повідомленням-рішенням № 00000951401 від 22.04.2019 року (податок на прибуток) складає 1 256 372,33 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 005 097,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 251 274,47 грн.) по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Лілі-Роуз" на суму 126 978,13 грн., ПП "Аєдирн" на суму 111 983,57 грн., ТОВ "Мегаполис Юг" на суму 26 694,05 грн., ТОВ "Укрінвестпро" на суму 18 047,34 грн., ТОВ "Векторс Груп" на суму 435 214,47грн., ТОВ "Аверонсаміткомпані" на суму 178 874,22 грн., ТОВ "Трейд-Векс" на суму 107 306,07 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 року - сплачено 40 750,75 грн.

Отже, сума оскарження за податковим повідомленням-рішенням № 00000961401 від 22.04.2019 року (податок на додану вартість) складає 1 395 969,25 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1 116 775,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 279 193,85 грн.) по взаємовідносинам Позивача з ТОВ "Лілі-Роуз" на суму 141 086,81 грн., ПП "Аєдирн" на суму 124 426, 19 грн., ТОВ "Мегаполис Юг" на суму 29 660,06 грн., ТОВ "Укрінвестпро" на суму 20 052,60 грн., ТОВ "Векторс Груп" на суму 483 571,64 грн., ТОВ "Аверонсаміткомпані" на суму 198 749,13 грн., ТОВ "Трейд-Векс" на суму 119 228,97 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п.185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16 липня 1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, серед яких: назва документа (форми), дату і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, підставою для висновків контролюючого органу про заниження ТОВ НВП УКРІНТЕХ податку на прибуток у розмірі 1 005 097,86 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1 116 775,40 слугувало відображене в акті перевірки твердження ГУ ДФС у Харківській області щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" про формування активу за рахунок надходження товарів/матеріалів з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів "контрагента", що фактично не міг і не здійснював постачання .

Однак, суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу та зазначає наступне.

ТОВ НВП УКРІНТЕХ було здійснено придбання товару (запчастини до приладів вимірювання вібрації твердості металів) у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", і на підтвердження виконання умов нижчезазначених договорів, укладених позивачем з даними контрагентами, були надані видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, котрі за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують факт передання товару вищезазначеними контрагентами ТОВ НВП УКРІНТЕХ та факт його отримання уповноваженими представниками останнього:

ТОВ "Лілі-Роуз": Договір поставки № 758 від 26.12.2016 року, Специфікація № 1 від 27.12.2016 року, рахунок № 1366 від 29.12.2016 року, видаткова накладна № РН-1229/13 від 29.12.2016 року, податкова накладна № 181 від 29.12.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 141 086,81 грн.), товарно-транспортна накладна № 1229 від 29.12.2016 року (т. 1, а.с. 125-135).

ПП "Аєдирн": рахунок на оплату № 2034 від 29.12.2016 року, видаткова накладна № 1678 від 29.12.2016 року, податкова накладна № 16 від 29.12.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 124 426,19 грн.), товарно-транспортна накладна № 1678 від 29.12.2016 року (т. 1, а.с. 136-141).

ТОВ "Мегаполис Юг": рахунок-фактура № 8/2017 від 16.05.2017 року, видаткова накладна № 2017623 від 16.05.2017 року, податкова накладна № 8 від 16.05.2017 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 29 660,06 грн.), товарно-транспортна накладна № 369 від 16.05.2017 року (т.1, 142-147).

ТОВ "Укрінвестпро": Договір поставки № 750 від 01.06.2017 року, замовлення покупця № 1965 від 01.06.2017 року, рахунок № 01/06-001 від 01.06.2017 року, видаткова накладна № 32 від 01.06.2017 року, податкова накладна № 7 від 01.06.2017 року (ПДВ 20 052,60 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 7 від 01.06.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 304091, товарно-транспортна накладна № ВН32 від 01.06.2017 року (т. 1, а.с. 148-160).

ТОВ "Векторс Груп": Договір поставки № 24/12-2017 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 73 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 74 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 75 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 76 від 16.12.2017 року, видаткова накладна № 77 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 69 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 70 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 71 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 72 від 16.12.2017 року, податкова накладна № 73 від 16.12.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 305301 (загальна сума ПДВ 483 571,64 грн.), товарно-транспортна накладна № 68 від 16.12.2017 року (т. 1, а.с. 161-177).

ТОВ "Аверонсаміткомпані": Договір поставки № АВ0612 від 06.12.2017 року, рахунок на оплату № 0612-11 від 06.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-23 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-24 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату № 0712-25 від 07.12.2017 року, рахунок на оплату від 12.12.2017 року, рахунок на оплату № 1412-11 від 14.12.2017 року, видаткова накладна № 16 від 06.12.2017 року, видаткова накладна № 19 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 20 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 21 від 07.12.2017 року, видаткова накладна № 30 від 12.12.2017 року, видаткова накладна № 34 від 14.12.2017 року, податкова накладна № 37 від 06.12.2017 року, податкова накладна № 38 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 39 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 40 від 07.12.2017 року, податкова накладна № 41 від 12.12.2017 року, податкова накладна № 42 від 14.12.2017 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 305265 (загальна сума ПДВ 198 749,13 грн.), товарно-транспортна накладна № 42 від 07.12.2017 року, товарно-транспортна накладна № 48 від 14.12.2017 року (т. 1, а.с. 178-204).

ТОВ "Трейд-Векс": рахунок-фактура № 177 від 10.10.2016 року, видаткова накладна № 89/2016 від 10.10.2016 року, податкова накладна № 177 від 10.10.2016 року з квитанцією про реєстрацію (ПДВ 119 228,97 грн.), товарно-транспортна накладна № 177 від 10.10.2016 року (т. 1, а.с. 205-211).

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Виходячи зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних, товар, придбаний позивачем у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", був перевезений автотранспортом ТОВ НВП УКРІНТЕХ та поставлений на його склад, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 20 та знаходився в користуванні позивача на підставі Договору № 235-15 оренди нежитлових приміщень від 23.10.2015 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 23.10.2015 року, Додаткові угоди № 1 від 01.02.2016 року, № 235-П від 01.11.2015 року, акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.02.2016 року, Додаткова угода № 2 від 01.03.2016 року, Додаткова угода № 2 від 13.06.2016 року, акт приймання-передачі приміщень в оренду від 13.06.2016 року), Договору № 257-16 оренди нежитлових приміщень від 01.11.2016 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.11.2016 року, Додаткові угоди № 1 від 01.11.2016 року та № 257-П від 01.11.2016 року, акт повернення орендованих приміщень від 31.10.2017 року), Договору № 231-17 оренди нежитлових приміщень від 01.11.2017 року (акт приймання-передачі приміщень в оренду від 01.11.2017 року, Додаткові угоди № 1 від 01.11.2017 року та № 231-П від 01.11.2017 року, акт повернення орендованих приміщень від 31.10.2018 року), укладених з ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка" (т. 1, а.с. 212-234).

Автотранспортні засоби Volkswagen Transporter Т4 № НОМЕР_1 та Renault Logan № НОМЕР_2 , якими позивач користувався для перевезення вказаного товару, знаходилися у ТОВ НВП УКРІНТЕХ в оренді та у власності відповідно, що підтверджується Договором найму (оренди) автомобіля від 16.06.2014 року, укладеним з ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.06.2016 року, а також Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (т. 1, а.с. 235-238).

На підтвердження факту ведення позивачем на складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", є картка рахунку 281 за грудень 2016 р. - січень 2017 р., картка рахунку 281 за грудень 2016 р. - лютий 2017 р., картка рахунку 281 за травень 2017 р., картка рахунку 281 за червень 2017 р., картка рахунку 281 за грудень 2017 р., картка рахунку 281 за грудень 2017 р., картка рахунку 281 за жовтень 2016 (т. 1, а.с. 248-250, т. 2, а.с. 1-10).

Факт часткової оплати ТОВ НВП УКРІНТЕХ вартості отриманого товару від ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" підтверджується наступними документами: ТОВ "Векторс Груп" - платіжне доручення № 8 від 04.01.2018, ТОВ "Аверонсаміткомпані" - платіжні доручення № 83 від 05.02.2018 року, № 84 від 05.02.2018 року, № 51 від 25.01.2018 року, № 50 від 25.01.2018 року, Договір № 67 цесії (відступлення права вимоги) від 22.05.2018 року (ТОВ "Амегопромкомпані"), акт приймання-передачі від 22.05.2018 року, повідомлення про відступлення права вимоги за Договором № 67 (відступлення права вимоги), платіжні доручення № 272 від 08.06.2018 року, № 320 від 27.06.2018 року, № 216 від 23.05.2018 року.

Розрахунок з ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро" проведено в повному обсязі, що підтверджується наступними документами: ТОВ "Лілі-Роуз" - платіжне доручення № 30 від 18.01.2017 року та платіжне доручення № 1035 від 18.01.2017, ПП "Аєдирн" - платіжні доручення № 17 від 16.01.2017 року, № 35 від 24.01.2017 року, № 70 від 07.02.2017, ТОВ "Мегаполис Юг" - платіжне доручення № 335 від 15.06.2017, ТОВ "Укрінвестпро" - платіжне доручення № 310 від 06.06.2017 року, ТОВ "Трейд-Векс" - платіжні доручення № 574 від 28.11.2016 року, № 564 від 23.11.2016 року, № 510 від 27.10.2016 року, Угода про розстрочку платежів від 29.11.2016 року (т.2, а.с. 11-31).

Товар, отриманий ТОВ НВП УКРІНТЕХ від ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", був використаний позивачем як у виробництві готової продукції з метою подальшої реалізації покупцям на внутрішньому ринку України, так і для подальшого продажу контрагентам ТОВ НВП УКРІНТЕХ .

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно ч.2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 755-ІV від 15 травня 2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Згідно з ч.4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Слід зазначити, що записів щодо припинення підприємницької діяльності ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс" не було внесено, отже, цивільна правоздатність даних підприємств на момент укладення договорів з ТОВ НВП УКРІНТЕХ та на момент складання податкових накладних припинена не була. Крім того, зазначені підприємства були та є зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже, мали право видавати ТОВ НВП УКРІНТЕХ належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування ним податкового кредиту.

Окрім того, як вбачається з акту перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 року, ГУ ДФС у Харківській області фактично були встановлені вищевказані порушення ТОВ НВП УКРІНТЕХ на підставі отриманої узагальненої податкової інформації від інших контролюючих органів відносно його контрагентів про не підтвердження реальності проведених ними господарських операцій, однак, дані висновки є неправомірними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідач, як доказ правомірності видання податкового повідомлення-рішення № 00000951401 від 22 квітня 2019 року та податкового повідомлення-рішення № 00000961401 від 22 квітня 2019 року, посилаються на податкову інформацію відносно контрагентів позивача про:

- вчинення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення;

- відсутність матеріальних та зареєстрованих трудових ресурсів контрагентів Позивача;

- порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства;

- невстановлення контрагентів позивача за податковою адресою;

- наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони Позивачу укладати наведені договори з його контрагентами.

У ст. 204 ЦК проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов`язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 20.1.30 ч. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Враховуючи ту обставину, що ГУ ДФС у Харківській області не навело жодного судового рішення, яким було визнано правочини недійсними або нікчемними, тому всі правочині між Позивачем та його контрагентами є дійсними і реальними, внаслідок чого посилання ДФС на неправомірне визначення декларування через встановлення нереальності господарських операцій є хибним.

Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Наведений правовий висновок викладений в Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 30.01.2018 року по справі № К/9901/612/18 2а-15124/11/2670 та від 30.01.2018 по справі №1570/5614/2012.

Таким чином, недекларування контрагентами позивача у поданій податковій звітності результатів своїх господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, не є підставою для позбавлення Позивача права на отримання податкової вигоди.

Більш того, Рішенням Європейського суду з прав людини у справі за позовом товариства "Інтерсплав" проти України (2007 рік), у справі за позовом товариства "Булвес" проти Болгарії (2009 рік)", а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) встановлені наступні юридичні факти, котрі являються обов`язковими для органів державної влади, контролюючих та правоохоронних органів - "Суб`єкт господарювання не несе відповідальності за зобов`язаннями контрагента. Якщо останній було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність.

Діюче законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або іншим чином порушили законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно саме для цієї особи - контрагента."

Відповідно до Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також норм діючого процесуального законодавства України, рішення Європейського суду з прав людини, а також рішення Верховного Суду України є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Таким чином, висновок контролюючого органу про відсутність матеріальних ресурсів та необхідної чисельності працівників у контрагентів Позивача на виконання робіт як підстава незаконного формування останнім податкового кредиту є хибним та суперечить вимогам законодавства.

Також, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Наведений правовий висновок викладений в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 30.01.2018 року по справі № К/9901/630/18 820/5753/13-а.

Більш того, законодавство України не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту. Наведений правовий висновок викладений в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718.

Отже, реалізація контрагентами Позивача товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них, але не є підставою для позбавлення Позивача в отриманні податкової вигоди.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, посилання контролюючого органу щодо невстановлення контрагентів Позивача за податковою адресою не відповідає дійсності, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вбачається записів про відсутність їх за місцезнаходженням.

Більш того, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Наведений правовий висновок викладений в Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 29.03.2019 року по справі № К/9901/41648/18.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач не навів жодного вироку суду щодо контрагентів Позивача про притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених підприємством та його контрагентами. Окрім цього, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Наведений правовий висновок викладений в Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що договори, укладені ТОВ НВП УКРІНТЕХ з ТОВ "Лілі-Роуз", ПП "Аєдирн", ТОВ "Мегаполис Юг", ТОВ "Укрінвестпро", ТОВ "Векторс Груп", ТОВ "Аверонсаміткомпані", ТОВ "Трейд-Векс", мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін даних договорів, позивач мав всі правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, оскільки дані суми, у зв`язку з придбанням товарів у вказаних контрагентів, підтверджені належними первинними документами, та придбаний ТОВ НВП УКРІНТЕХ товар призначався для використання в його господарській діяльності, у зв`язку з чим спростовуються висновки ГУ ДФС у Харківській області про порушення п.188.1 ст. 188, п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз.19 п.201.10 ст. 201, п.200.1 ст. 200, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

З огляду на вищезазначене, висновки ГУ ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки № 929/20-40-14-01-08/37461045 від 25.03.2019 року про порушення ТОВ НВП УКРІНТЕХ норм Податкового кодексу України, є неправомірними та не відповідають дійсним обставинам, податкове повідомлення-рішення № 00000951401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 256 372,33 грн., податкове повідомлення-рішення № 00000961401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 395 969,25 грн. є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ" (вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7,м. Харків,61064) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області № 00000951401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 256 372,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області № 00000961401 від 22.04.2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 395 969,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ" (вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 37461045) судовий збір у сумі 19 210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26 вересня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.