Постанова

від 25.09.2019 по справі 820/8922/15

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 р.Справа № 820/8922/15 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача: Артюх Ю.В.,

представника відповідача: Кобилінської О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року, суддя Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.11.15 року по справі № 820/8922/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Харківська ТЕЦ-5 27.12.2015 року звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, в якому, просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0000034100, яким на підставі висновків Акта перевірки № 116/43.0-14/05471230 від 30.04.2015 року, у зв`язку з встановленням фактів порушення п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134, п.п. 138.8.1, п. 138.8, п.п. 138.10.2, п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138, п. 144.1, ст. 144 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підприємству збільшена сума грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 7 777 527,00 грн. - основний платіж та 1 944 381,75 грн. - штрафна санкція;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 року №0000114100, яким на підставі висновків Акта перевірки № 116/43.0-14/05471230 від 30.04.2015 року, у зв`язку з встановленням фактів порушення п. 185.1, ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 2001.1, п. 200.2, ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, ст. 201 ПК України, підприємству збільшена сума грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 10.161.497,00 грн. - основний платіж та 2.540.374,25 грн. - штрафна санкція.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та недоведеність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту на суму 10161496,53 грн. та завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 2065730,33 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Енергоконсалт , ТОВ Техносервіс промгруп , ТОВ НВС Концептуального будівництва та вказав, що право підприємства на віднесення витрат, понесених у зв`язку з придбанням у зазначених контрагентів товарів, робіт, послуг, до складу витрат, що підлягають оподаткуванню, та формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджується наявною первинною документацією, яка підтверджує факт взаємовідносин із цими контрагентами, у т.ч. щодо фактичного виконання робіт, та яка була предметом перевірки контролюючого органу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 року у даній справі скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2019 року частково задоволено касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи зобов`язано суд апеляційної інстанції взяти до уваги наступні обставини.

Апеляційний суд спростував мотиви суду першої інстанції щодо неврахування календарних планів виконання робіт, які є додатками до договорів, які передбачали строк виконання робіт значно триваліший, ніж один місяць, а відповідно до наказу в.о. голови правління ПАТ Харківська ТЕЦ-5 від 31.12.2013 № 494 підрядним та субпідрядним організаціями, які здійснюють роботи на території ПАТ Харківська ТЕЦ-5 протягом 2014 року, надано право самостійно встановлювати режим робочого часу, в т.ч. роботу в нічний час та у вихідні дні. Навівши вказані мотиви, суд апеляційної інстанції не надав власної оцінки додатково встановленим ним обставинам та доказам обліку робочого часу, якими можливо підтвердити (чи спростувати) фактичні трудовитрати.

Також не можна вважати об`єктивним висновок апеляційного суду про те, що відсутність у штаті контрагента достатньої кількості працівників не є доказом недобросовісності платника податків - замовника робіт, позаяк чинне законодавство передбачає можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов`язань. А також і твердження, що відповідач судам першої та апеляційної інстанцій не надав беззаперечних доказів того, субпідрядні організації не використали своє право на залучення інших працівників.

Крім цього, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку податкового кредиту та складу витрат, апеляційний суд повинен був надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в тому числі щодо наявності трудових ресурсів, в їх сукупному зв`язку один з одним.

Виходячи зі специфіки поставки або робіт як предмета господарської операції, наприклад, будівництво чи купівля-продаж, залежить й зміст питань при з`ясуванні обставин щодо достатності трудових ресурсів та основних засобів у контрагентів.

Отже, дослідженню підлягають не лише договори укладені з контрагентами, а також інші укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, в сукупності з іншими доказами, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, а також встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Крім того, апеляційний суд, визнаючи правомірним включення вартості устаткування та обладнання до актів за формою №КБ-2В, поширив на розглядувані правовідносини лише правила, що встановлені ДБН Д. 1.1-1-2000, проте правової оцінки, щодо сумнівів податкового органу щодо собівартості наданих послуг, а не оренди майна в контексті вимог Податкового кодексу України даній обставині не надав.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.09.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія судів заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 30.04.2015 року фахівцями СДПІ з обслуговування ВПП у м. Харкові МГУ ДФС проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ Харківська ТЕЦ-5 , за наслідками якої складено акт № 116/43.0-14/05471230 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Харківська ТЕЦ-5 , код ЄДРПОУ 05471230, з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період 2014 рік по взаємовідносинах з ТОВ Енергоконсалт (код ЄДРПОУ 30021475), ТОВ Інвестхолд (код ЄДРПОУ 35939627), ТОВ Техносервіс промгруп (код ЄДРПОУ 38384339), ТОВ НВС Концептуального будівництва (код ЄДРПОУ 38509391) за листопад-грудень 2014 р. (т. 1, а.с. 13-67).

На підставі вищезазначеного акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги від 28.07.2015 року № 18778/10/2810-10-4.3 відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлені наступні порушення, допущені позивачем при здійсненні господарської діяльності, що стали підставою для видання оскаржених повідомлень-рішень:

- п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 10161496,53 грн. в т.ч.: ТОВ ІНВЕСТХОЛД на суму 1444087 грн., ТОВ НВС Концептуального будівництва суму 188101 грн., ТОВ Енергоконсалт на суму 8529308 грн.;

- пп. 138.1.1., п. 138.1., п.138.2., п.138.8. ст.138 п.154.8., ст. 154 ПК України, чим завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього у сумі 2065730,33 грн. за 2014 рік, та занижено об`єкт оподаткування на суму прибутку звільненого від оподаткування на суму 41142754,34 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 7777527 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що правова позиція контролюючого органу полягає у неможливості встановлення зв`язку сум понесених витрат (з урахуванням ПДВ) ПАТ Харківська ТЕЦ-5 в частині взаємовідносин з ТОВ ІНВЕСТХОЛД , ТОВ НВС Концептуального будівництва , ТОВ Енергоконсалт з фінансово-господарською діяльністю позивача, оскільки фактична кількість працівників, з якими були оформлені трудові відносини у вказаних контрагентів позивача, не відповідає кількості працівників, які були зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт. Внаслідок наведеного відповідачем зроблено висновки про неможливість виконання робіт.

Крім того, в якості порушень податкового законодавства відповідач в акті перевірки посилається на ту обставину, що до актів приймання виконаних будівельних робіт була включена вартість обладнання та устаткування, що є незаконним. Звіти, які були складені за наслідком виконання договірних обов`язків у взаємовідносинах позивача з ТОВ НВС Концептуального будівництва підписані особами, які не є працівниками вказаного підприємства. Крім того, позивач не повідомляв Територіальне управління Держгірпромнагляду у Харківській області про початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а контрагенти підприємства не здійснювали реєстрацію в теруправлінні дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та ліцензій.

Вказані обставини, на думку податкового органу, призвели до неправомірного формування позивачем податкового кредиту на суму 10161496,53 грн. та завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього у сумі 2065730,33 грн. за 2014 рік, заниження об`єкту оподаткування на суму прибутку звільненого від оподаткування на суму 41142754,34грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 7777527 грн.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов`язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та витрати.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов`язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

За змістом п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов`язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту та витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Колегією суддів встановлено, що протягом 2013-2014 років між ПАТ Харківська ТЕЦ-5 були укладені наступні договори на виконання робіт:

- № 121 від 14.03.2014 року, № 416 від 22.08.2014 року, № 272 від 14.02.2014 року, № 392 від 25.07.2014 року, № 132 від 18.03.2014 року, № 599 від 24.11.2014 року - з ТОВ Інвестхолд ;

- № 532 від 10.11.2014 року, № 554 від 25.09.2014 року - з ТОВ Науково виробничий союз Концептуального будівництва ;

- № 859 від 30.12.2013 року, № 509 від 04.09.2013 року, № 860 від 30.12.2013 року, № 858 від 30.12.2013 року, № 677 від 25.11.2013 року, № 766 від 23.12.2013 року, № 674 від 21.11.2013 року, № 210 від 17.04.2014 року, № 855 від 26.12.2014 року - з ТОВ Енергоконсалт .

Податковим органом зроблено висновок, з яким погодився суд першої інстанції, що контрагенти ПАТ Харківська ТЕЦ-5 не мали достатньої кількості працівників для виконання робіт за договорами підряду.

Між тим, колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.

На виконання умов вищезазначених договорів, а саме п. 5.1., між ПАТ Харківська ТЕЦ-5 та його контрагентами протягом листопада-грудня 2014 року складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2В.

Відповідно до даних граф актів за формою №КБ-2В - витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт, люд. год. судом першої інстанції було встановлено кількість людино-годин, які були витрачені на виконання робіт і на цій підставі встановлено кількість працівників ТОВ Енергоконсалт , ТОВ Інвестхолд , ТОВ НВС Концептуального будівництва , які повинні були бути задіяні для виконання робіт.

Згідно висновків суду першої інстанції, ТОВ Енергоконсалт потрібно було задіяти для виконання робіт у листопаді 2014 року 483 осіб, у грудні 2014 року - 669 осіб; ТОВ ІНВЕСТХОЛД потрібно було задіяти у листопаді 2014 року 72 особи, у грудні 2014 року - 184 особи; ТОВ Науково виробничий союз Концептуального будівництва потрібно було задіяти у грудні 2014 року 128 осіб.

Порівнюючи кількість осіб з кількістю працівників відповідно до даних звітності за формою 1-ДФ в штаті відповідних підприємств - контрагентів позивача, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу про неможливість виконання робіт за договорами підряду.

При цьому, суд першої інстанції виходив з тієї обставини, що роботи виконувались тільки в місяці складання акту за формою № КБ-2В і тільки протягом восьмигодинного робочого дня та п`ятиденного робочого тижня.

Крім того, календарні плани виконання робіт, які є додатками до вищенаведених договорів, передбачали строк виконання робіт значно триваліший, ніж один місяць.

Так, у взаємовідносинах з ТОВ Енергоконсалт за договорами № 210 від 17.04.2014 року календарний план передбачав виконання робіт з 21.07.2014 року по 20.12.2014 року, № 509 від 04.09.2013 року - з 04.09.2013 року по 04.11.2014 року, № 859 від 30.12.2013 року - з 02.10.2014 року по 24.12.2014 року, № 766 від 23.12.2013 року з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, № 677 від 25.11.2013 року - з 20.07.2014 року по 23.09.2014 року, № 674 від 21.11.2013 року - з 15.08.2014 року по 15.09.2014 року, № 855 від 26.12.2013 року - з 14.07.2014 р. по 30.09.2014 р., №858 від 30.12.2013 р. - з 13.01.2014 р. по 24.12.2014 р., № 860 від 30.12.2013 р. - з 02.10.2014 р. по 24.12.2014 р., № 121 від 11.03.2014 р. - з 04.04.2014 р. по 10.06.2014 року, № 132 від 18.03.2014 року - з 15.04.2014 року по 16.09.2014 року, № 272 від 14.02.2014 року - з 14.06.2014 року по 10.10.2014 року.

У взаємовідносинах з ТОВ Інвестхолд за договорами № 599 від 24.11.2014 року календарний план передбачав виконання робіт з 24.11.2014 року по 24.12.2014 року, № 416 від 22.08.2014 року - з 22.08.2014 року по 05.12.2014 року, № 392 від 25.07.2014 року - з 25.07.2014 року по 31.10.2014 року.

У взаємовідносинах з ТОВ НВС Концептуального будівництва за договором № 554 від 25.09.2014 року календарний план передбачав виконання робіт протягом 55 робочих днів, починаючи з 25.09.2014 року.

Судом першої інстанції також не було взято до уваги той факт, що відповідно до наказу в.о. голови правління ПАТ Харківська ТЕЦ-5 від 31.12.2013 року № 494 підрядним та субпідрядним організаціями, які здійснюють роботи на території ПАТ Харківська ТЕЦ-5 протягом 2014 року, надано право самостійно встановлювати режим робочого часу, в т.ч. роботу в нічний час та у вихідні дні.

Згідно з поясненнями представника позивача, режим роботи підрядних організацій з боку ПАТ Харківська ТЕЦ-5 не контролювався.

Таким чином, під час обчислення кількості працівників, які мали бути задіяні у виконанні робіт за підрядними договорами, судом першої інстанції помилково був визначений проміжок часу протягом якого такі роботи фактично виконувались та режим робочого часу, внаслідок наведеного був зроблений хибний висновок про відповідну кількість працівників.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила укладення субпідрядних договорів підприємствами ТОВ Інвестхолд , ТОВ Енергоконсалт , ТОВ НВС Концептуального будівництва .

Так, по взаємовідносинам з ТОВ Енергоконсалт :

- за договором № 859 від 30.12.2013 року та договором № 860 від 30.12.2013 року: договір № 01.14.007 від 17.04.2014 року, укладений з ТОВ ЕМВ-Енерго ;

- за договором № 210 від 17.04.2014 року: договір № 070669 від 27.08.2014 року, укладений з ТОВ Енергетична компанія Спектр-Інжиніринг ;

- за договором № 509 від 04.09.2013 року: договір № 13.302.011 від 30.07.2013 року, укладений з ДП Доноргрес ;

- за договором № 674 від 21.11.2013 року: договір № 252 від 05.12.2013 року, укладений з ДП Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації ;

- за договором № 677 від 25.11.2013 року: договір № 51 від 02.12.2013 року, укладений з ТОВ Запорізька механізована колона № 1 ;

- за договором № 766 від 23.12.2013 року: договір № 3-2014 від 08.07.2014 року, укладений з ТОВ ТНМ-Енерго , договір № 4-2014 від 08.07.2014 року, укладений з ТОВ ТНМ-Енерго , договір № 214010 від 21.01.2014 року, укладений з ПАТ Полтавський турбомеханічний завод ;

- за договором № 855 від 26.12.2014 року: договір №01/07-14 від 01.07.2014 року, укладений з ТОВ ПНС-ГЕМ та договір № 15/14-655/14 від 05.02.2014 року, укладений з ТОВ НВП Преобразователь-Комплекс ;

- за договором № 858 від 30.12.2013 року: договір № 04/01 від 15.04.2014 року, укладений з ТОВ Чехпол Енерджи та договір № 217-14 від 10.06.2014 року, укладений з ТОВ ХПКІ ТЕП-СОЮЗ .

По взаємовідносинам з ТОВ Інвестхолд :

- за договором № 121 від 14.03.2014 року: договір № 264 від 14.03.2014 року, укладений з ТОВ Авікорс , договір № 263 від 14.03.2014 року, укладений з ТОВ Веррітас , договір № 261 від 14.03.2014 року, укладений з ТОВ Ексім-Пром ;

- за договором № 132 від 18.03.2014 року: договір № 268 від 30.04.2014 року, укладений з ТОВ Айма , договір № 267 від 08.03.2014 року, укладений з ТОВ Д-Карт , договір № 287 від 01.12.2014 року, укладений з ТОВ Лара Груп , договір № 265 від 08.03.2014 року, укладений з ТОВ Новахолдинг , договір № 270 від 30.04.2014 року, укладений з ТОВ Промбудінвест компані , договір № 266 від 08.03.2014 року, укладений з ТОВ Формат Д ;

- за договором № 272 від 14.02.2014 року: договір № 282 від 03.11.2014 року, укладений з ТОВ Адела-Пром , договір № 289 від 01.12.2014 року, укладений з ТОВ Астон Інком , договір № 285 від 01.12.2014 року, укладений з ТОВ ДГ , договір № 274 від 01.07.2014 року, укладений з ТОВ Зеленбудсервіс , договір № 281 від 03.11.2014 року, укладений з ТОВ Інвест Менеджментс України , договір № 275 від 01.08.2014 року, укладений з ТОВ Нювенчур капітал , договір № 283 від 03.11.2014 року, укладений з ТОВ Санділ , договір № 284 від 03.11.2014 року, укладений з ТОВ Скайгрупп ;

- за договором № 599 від 24.11.2014 року: договір № 286 від 01.12.2014 року, укладений з ТОВ ДГ , договір № 288 від 01.12.2014 року, укладений з ТОВ Формоза-Сіті .

По взаємовідносинам з ТОВ НВО Концептуального будівництва :

- за договором № 554 від 25.09.2014 року: договір № 554-1 від 26.09.2014 року, укладений з ТОВ ПТСК , договір № 532-1/1 від 12.11.2014 року, укладений з КП Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр , договір № 2007/12 від 05.12.2014 року, укладений з ТОВ Харківбуднііпроект , договір № 21 від 10.12.2014 року, укладений з ФОП Наливайко Т.А.

На підставі вказаних субпідрядних договорів були складені акти приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, наявність субпідрядних договорів та актів приймання виконаних будівельних робіт до них беззаперечно свідчать, що до виконання робіт на користь ПАТ Харківська ТЕЦ-5 були залучені працівники вищезгаданих субпідрядних організації, що в свою чергу свідчить, що при визначенні кількості працівників, суд першої інстанції безпідставно обмежився лише працівниками ТОВ Інвестхолд , ТОВ Енергоконсалт , ТОВ НВС Концептуального будівництва .

Крім того, як вбачається з книги видачі тимчасових перепусток за 2014 рік, відповідно до якої фіксувався факт надання тимчасових перепусток працівникам підрядних та субпідрядних організацій на відвідування території ПАТ Харківська ТЕЦ-5 , перепустки надавались протягом всього 2014 року та за зверненням ТОВ Енергоконсалт було видано 137 перепусток, ТОВ Інвестхолд - 53 перепустки, ТОВ НВС Концептуального будівництва - 3 перепустки.

Отже, суд першої інстанції безпідставно обмежився тільки двома місяцями (листопадом та груднем 2014 року), протягом яких надавались перепустки ТОВ Інвестхолд , ТОВ Енергоконсалт , ТОВ НВС Концептуального будівництва .

Також виходячи з предметів договорів № 272 від 14.02.2014 року, № 599 від 24.11.2014 року, які були укладені з ТОВ Інвестхолд та договору № 554 від 25.09.2014 року, укладеному з ТОВ НВС Концептуального будівництва в частині складання паспортів об`єктів - роботи виконувались поза територією ПАТ Харківська ТЕЦ-5 , тому за цими договорами працівники підрядних організацій не потребували оформлення перепусток на територію ПАТ Харківська ТЕЦ-5 .

Верховний Суд під час нового розгляду справи зобов`язав встановити обставини щодо режиму та обліку робочого часу якими можливо підтвердити фактичні трудовитрати за договорами підряду, наявність чи відсутність у штаті контрагентів позивача достатньої кількості працівників чи можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, колегія суддів дійшла висновку, що неможливість виконання робіт за договорами підряду через відсутність у штаті контрагентів позивача достатньої кількості працівників спростовується залученням третіх осіб - субпідрядних організацій для виконання договірних зобов`язань, а також календарними планами виконання робіт (додатки до договорів), які передбачали, що строк виконання робіт охоплено не тільки за листопад-грудень 2014 року, а є значно триваліший.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів того, що ПАТ Харківська ТЕЦ-5 надавало згоду на залучення інших осіб до виконання умов договорів, оскільки умовами договорів не встановлено процедуру такого погодження.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за договором № 272 від 14.02.2014 року здійснювалось будівництво ділянки тепломагістралі від МК-4802 до МК-4307 ДСК. На підтвердження виконання вказаних робіт до матеріалів справи була надана декларація готовності об`єкту до експлуатації, яка була затверджена органом державного архітектурно-будівельного контролю, що беззаперечно свідчить про ту обставину, що вказана робота була виконана.

Відповідно до висновку від 18.01.2016 року № 73/74/16-43/799ч816/16-43 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого було встановлено відповідність переліку та об`ємів фактично виконаних будівельних робіт за договорами підряду, які були предметом перевірки з боку відповідача, переліку та об`ємам робіт, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2В (за договорами, укладеними з ТОВ Енергоконсалт , ТОВ Інвестхолд ).

Крім того, колегія суддів зазначає, що факт повідомлення або не повідомлення Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області про початок робіт підвищеної небезпеки не може свідчити про те, що вказані роботи не виконувались. Діюче законодавство України, зокрема Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, не пов`язує з невиконанням цього обов`язку будь-яких несприятливих наслідків.

Щодо зауважень Верховного Суду про надання оцінки додатково встановленим обставинам та доказам обліку робочого часу, якими можливо підтвердити (чи спростувати) фактичні трудовитрати, а також віднесення до собівартості отриманих будівельних робіт витрати на використання обладнання та устаткування, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий орган, у підтвердження неможливості виконання підрядниками будівельних робіт, вказує на необхідність залучення до таких робіт ТОВ Енергоконсалт - у листопаді 2014 року 483 осіб, у грудні 2014 року 669 осіб, ТОВ ІНВЕСТХОЛД у листопаді 2014 року 72 особи, у грудні 2014 року 184 особи, ТОВ Науково виробничий союз Концептуального будівництва у грудні 2014 року 128 осіб.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на таке.

Під час розгляду справи встановлено, що виконання підрядниками будівельних робіт, відбувалось із залученням субпідрядних організацій, на протязі більшого періоду часу, ніж застосований відповідачем для розрахунку необхідної кількості працівників.

Встановлені обставини, у сукупності, спростовують висновки та розрахунки відповідача про відсутність необхідної кількості працівників для виконання будівельних робіт, а суд не наділений повноваженнями розрахунків.

Також податковий орган, вказує на безпідставність віднесення до собівартості отриманих будівельних робіт витрати на використання обладнання та устаткування. Відповідач зазначає, що такі витрати є витратами на оренду майна, а тому не можуть бути включені до актів за формою № КБ-2В, що підтверджується положеннями п. 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача через наступне.

Норми вказаного ДБН є обов`язковими по будовах (об`єктах), що здійснювалися за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності. Відповідачем не було доведено і в матеріалах справи відсутні докази, що роботи у взаємовідносинах між ПАТ Харківська ТЕЦ-5 та ТОВ Енергоконсалт , ТОВ Інвестхолд , ТОВ НВС Концептуального будівництва здійснювались за рахунок бюджетних коштів або коштів підприємств державної форми власності. Крім того, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 норми ДБН Д. 1.1-1-2000 починаючи з 01.01.2014 року є скасованими. Колегія суддів зазначає, що ПАТ Харківська ТЕЦ-5 , враховуючи наведені обставини, мало право використовувати акти за формою №КБ-2В в якості зразку та вносити до вказаної форми будь-які доповнення або виправлення.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Між тим, у спірних правовідносинах обладнання та устаткування підрядників (субпідрядників), позивачу в найм (оренду) не передавалось, та використовувалось саме підрядниками, а не працівниками ПАТ Харківська ТЕЦ-5 .

Таким чином, у спірних правовідносинах, витрати на використання обладнання та устаткування, яке використано підрядниками для виконання будівельних робіт, не можуть бути визнані витратами на їх найм (оренду), а тому позивачем такі витрати правомірно включені до актів за формою № КБ-2В та віднесені до собівартості отриманих будівельних робіт.

Крім того, з акту перевірки від 30.04.2015 року № 116/43.0-14/05471230 убачається, що позивач надав для перевірки усі необхідні первинні документи щодо здійснення господарських операцій, які дослідженні відповідачем, однак жодних недоліків документів виявлено не було. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та його контрагентами не підтверджені жодними належними доказами, базуються на припущеннях та спростовуються наявними матеріалами справи, яким судом першої інстанції не було надано оцінку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2015 року по справі №820/8922/15 скасувати.

Прийняти постанову про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Харківська ТЕЦ-5 .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 19.05.2015 року № 0000034100 та від 04.08.2015 року № 0000114100.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 27.09.2019 року