Постанова

від 17.09.2019 по справі 908/655/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019 року м.Дніпро Справа № 908/655/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання : Грачов А.С.

представники сторін:

від відповідача: Пашніна А. В., ордер серії ДП №1478/008 від 31.07.2019 р., адвокат;

від позивача: Багмут Г. В., ордер серії АР1001344 від 02.08.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019, ухвалене суддею Колодій Н.А., м.Запоріжжя, повний текст якого підписано 06.06.2019, у справі № 908/655/19

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш", Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення суми 58 637,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод "Санфлоромаш" (далі Відповідач) про стягнення суми 58 637,87 грн., з якої: 45 764 грн. 52 коп. - борг за неоплачений товар, 8 993 грн. 74 коп. - пеня, 3 128 грн. 53 коп. - інфляційні втрати, 751 грн. 08 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов господарського договору поставки № 28 від 12.05.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що є підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій (пені), інфляційних втрат та відсотків річних згідно зі ст.625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" 45764,52 грн. - суму боргу за неоплачений товар, 8 993,74 грн. пені, 751,08 грн. 3% річних, 3 128,53 грн. втрат від інфляції, 1 921,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що сторони не визначили строків оплати за Договором, а відповідно й обов`язок із оплати товару ще не наступив. Наголошує на тому, що сторони за Договором не узгодили, яку саме дату вважати датою поставки товару, а узгодили тільки момент поставки товару.

Зазначає, що нарахування пені Позивачем здійснено більше, ніж за 6 місяців, що є порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Звертає увагу суду на те, що ним була здійснена часткова оплата за Договором на суму 2 907 грн., про що зазначалося у претензії Позивачем від 17.01.2019. Таким чином, розмір оспорюваної суми становить 42 857,52 грн. Отже, сума, на яку нараховані інфляційні втрати, відсотки за користування чужими коштами та пеня є помилковою, а суми зазначених нарахувань невірними.

Крім того, відповідач посилається на неналежну якість поставленого товару, що було виявлено в процесі експлуатації підшипників та про що позивач був повідомлений письмово.

Також вважає, що позов подано особою, яка не має належних повноважень.

Позивач, Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник", у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що заперечення Відповідача базуються лише на вільному тлумаченні умов договору та діючого цивільного і господарського законодавства.

Заперечення Відповідача свідчать про отримання ним товару, проте, відверте небажання його оплачувати. Жодних нормативних підстав, що перешкоджали або робили б неможливим оплату товару, немає.

Щодо доводів Відповідача про передплату у розмірі 2907 грн. зазначив, що Відповідач здійснював оплату попередньо отриманого товару за декілька партій одночасно (одним платежем), не зазначаючи у призначенні платежу рахунку на оплату, а вказуючи лише оплата до Договору №28 від 12.05.2017. З цієї причини було складно вирахувати, за який товар ТОВ "M3 "САНФЛОРОМАШ" розрахувалося, а за який - ні. Останній платіж, який зробив Відповідач, складав суму 50 412,47 грн. Фактично, Позивач вважав що ТОВ "M3 "САНФЛОРОМАШ" цим платежем здійснило часткову оплату у сумі 2907 грн. по рахункам №16136 від 01.08.2018, №16064 від 31.07.2018 (накладні №5267 від 01.08.2018, №5362 від 06.08.2018), сума по яким складала 11835 грн., а, відповідно, залишок склав 8928,00 грн. Проте, фактично обидва ці рахунки були оплачені, а не був оплачений тільки рахунок №14418 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн (8928 + 2907 = 11835).

Відтак, основна сума заборгованості складає 45764,52 грн. і саме на неї було нараховано пеню, інфляцію тощо.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" на рішення господарського суду від 22.05.2019; з урахуванням ціни позову, положень ч.1 ст.270 ГПК України, вирішено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2019 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з викликом учасників справи; призначено розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін на 17.09.2019.

В судовому засіданні 17.09.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

12.05.2017 між ТОВ «Машинобудівний завод "Санфлоромаш" - покупець (відповідач у справі) та ПП "Торговий дім "Галпідшипник" - постачальник укладено договір №28 поставки технічних запчастин, за умовами п. 1.1. якого постачальник бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити у власність покупця товар для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар, зокрема, запасні частини та комплектуючі до обладнання та техніки покупця, а саме: підшипники, паси, шківи, гумові та технічні ущільнення, ланцюги, зірочки, муфти, втулки, системи лінійного переміщення, інструмент, мастила та ін. запчастини та комплектуючі (надалі - товар).

Номенклатура, ціна, кількість та терміни поставки товару встановлюються в рахунках постачальника, які складаються на підставі замовлення покупця. Сторони можуть погоджувати ціни, номенклатуру, кількість або інші умови поставки товару в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару проводиться окремими партіями протягом терміну дії договору на підставі погоджених сторонами замовлень покупця (п. 2.2) та/або укладених сторонами специфікацій (п. 2.3). Під партією розуміється товар, переданий на умовах цього договору по одному транспортному документу.

Пунктом 2.2. договору визначено, що після отримання від покупця замовлення на товар постачальник надає покупцю рахунок, в якому визначає найменування, кількість, ціну товару та строки його поставки. Покупець протягом 5-ти робочих днів після отримання рахунку погоджує запропоновані постачальником умови поставки шляхом:

- здійснення передоплати вартості товару в сумі згідно виставленого рахунку. Якщо в рахунку встановлено строк оплати, то передоплата здійснюється в строк згідно рахунку;

- надання постачальнику офіційного листа з підтвердженням поставки товару на визначених в рахунку умовах та гарантією своєчасної та повної оплати вартості товару в строк згідно п. 5.3. цього договору.

За умовами п. 5.1. договору оплата товару здійснюється покупцем на умовах передоплати 100% вартості товару, якщо інші умови розрахунку не погоджені сторонами.

В той же час, в п. 5.3. сторони погодили, що у випадку відвантаження товару без попередньої оплати, отриманий товар повинен бути оплачений покупцем у повному обсязі впродовж 14-ти календарних днів з дати поставки товару, якщо інші терміни оплати не погоджені сторонами, зокрема, в специфікації.

Термін дії договору визначено п. 12.1: цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017 включно, а в частині виконання зобов`язань, що виникли у період його дії - до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов договору, постачальником для оплати виставлено наступні рахунки:

- №14418 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн;

- №16423 від 06.08.2018 на суму 11040,00 грн;

- №16570 від 07.08.2018 на суму 1389,60 грн;

- №16777 від 09.08.2018 на суму 1960,80 грн;

- №17428 від 17.08.2018 на суму 11484,00 грн;

- №17910 від 27.08.2018 на суму 2936,52 грн;

- №18363 від 31.08.2018 на суму 8025,60 грн, а всього на суму 45764,52 грн.

Товар на загальну суму 45 764,52 грн. отриманий покупцем за накладними, які підписані представниками сторін і скріплені печатками:

- №4690 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн;

- №5363 від 06.08.2018 на суму 11040,00 грн;

- №5484 від 10.08.2018 на суму 1389,60 грн;

- №5485 від 10.08.2018 на суму 1960,80 грн;

- №5670 від 17.08.2018 на суму 11484,00 грн;

- №5833 від 27.08.2018 на суму 2936,52 грн;

- №5988 від 31.08.2018 на суму 8025,60 грн.

Враховуючи приписи п. 5.3. договору, товар мав бути оплачений впродовж 14-ти календарних днів з моменту його поставки. Натомість, відповідачем товар у встановлений строк оплачений не був.

Листом №85 від 28.09.2018 відповідач повідомив позивача про наявність пошкоджень підшипників OST 1680207 у кількості 13 шт. та просив направити фахівця для складання акту про брак.

Листом №537 від 12.11.2018 позивачем запрошено додаткову інформацію для встановлення причин пошкодження.

Листом №539 від 12.11.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість в розмірі 45 764,52 грн. Відповіді на лист не надано.

В акті дефектовки №597 від 21.12.2018 позивачем надано відповідачеві рекомендації щодо усунення недоліків товару.

17.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №20 щодо погашення заборгованості в розмірі 45 764,52 грн.

07.02.2019 відповідач надіслав на адресу позивача акт дефектовки підшипників.

У відповіді на претензію №754 від 01.03.2019 відповідачем запропоновано позиву вивезти неякісну продукцію та підписати акт прийому-передачі товару.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. В той же час, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за виставленими для оплати рахунками.

Здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та штрафу відповідає умовам договору, обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 8 993,74 грн, 3% річних у сумі 751,08 грн, втрат від інфляції у сумі 3 128,53 грн. є обґрунтованими.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору поставки товару № 28 від 12.05.2017 року Позивач поставив Відповідачу Товар за накладними: №4690 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн; №5363 від 06.08.2018 на суму 11040,00 грн; №5484 від 10.08.2018 на суму 1389,60 грн; №5485 від 10.08.2018 на суму 1960,80 грн; №5670 від 17.08.2018 на суму 11484,00 грн; №5833 від 27.08.2018 на суму 2936,52 грн; №5988 від 31.08.2018 на суму 8025,60 грн., на загальну суму 45 764,52 грн.

Вказаний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) та відбитком печатки Відповідача на відповідних накладних без зауважень та заперечень.

При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі, щодо неналежної якості та неналежної комплектності.

Для здійснення оплати за поставлений товар позивачем були сформовані та надані Відповідачу рахунки: №14418 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн; №16423 від 06.08.2018 на суму 11040,00 грн; №16570 від 07.08.2018 на суму 1389,60 грн; №16777 від 09.08.2018 на суму 1960,80 грн; №17428 від 17.08.2018 на суму 11484,00 грн; №17910 від 27.08.2018 на суму 2936,52 грн; №18363 від 31.08.2018 на суму 8025,60 грн, а всього на суму 45 764,52 грн.

На підтвердженні здійснених Сторонами господарських операцій, Позивачем було підписано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 12.11.2018, відповідно до якого заборгованість Відповідача становить 45 764,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Отже, Відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар розрахунок не здійснив, належну до сплати суму позивачу не перерахував, чим порушив умови Договору поставки № 28 від 12.05.2017.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов підставного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" 45 764,52 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 28 від 12.05.2017 є обґрунтованими, доведеними, заснованими на договорі і законі та є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що сторони не визначили строків оплати за Договором, а відповідно і обов`язок із оплати товару ще не наступив, не відповідають дійсності в силу наступного.

За загальним правилом, закріпленим у пункті 5.1 договору поставки технічних запчастин №28 від 12.05.2017, Відповідач мав оплатити замовлений товар взагалі на умовах передоплати, до моменту його відвантаження.

Позивач, відвантажив ТОВ "M3 "САНФЛОРОМАШ" товар за відсутності авансу.

Відтак, до взаємовідносин сторін застосовувалася одна з альтернативних умов закріплена у пункті 5.3 Договору, а саме, - у випадку відвантаження товару без попередньої оплати, отриманий товар повинен бути оплачений Покупцем у повному обсязі впродовж 14-ти календарних днів з дати поставки товару, якщо інші терміни оплати не погоджені Сторонами, зокрема в Специфікації.

Тобто, із вказаного положення вбачається обрання порядку оплати в один із способів: за умовами специфікації, або впродовж 14-ти календарних днів з дати поставки Товару.

Як не заперечує Відповідач у своєму відзиві та апеляційній скарзі, специфікації на поставку товарів визначених у позові, сторонами Договору не укладалися.

Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено поняття строків та термінів: строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Отже, Договором поставки технічних запчастин №28 від 12.05.2017 визначено умови та строки оплати товару, а саме, - протягом 14-ти календарних днів з дня відвантаження товару Відповідачу.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк оплати товару є таким, що настав.

Доводи скаржника про те, що сторони за Договором не узгодили, яку саме дату вважати датою поставки товару, а узгодили тільки момент поставки товару, є недоречними з огляду на наступне.

Узгодження у договорі поставки, яку саме дату вважати датою поставки товару, не є обов`язковим, оскільки така домовленість сторін не відноситься до істотних умов договору поставки, так як повністю врегульована цивільним законодавством.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Замовлений Відповідачем товар було відвантажено Відповідачу на складі Запорізької філії ПП "ТД "Галпідшипник", що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 8, що відповідає умовам поставки EXW, та про що зазначає Відповідач у своєму відзиві.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що відвантаження відбувалося не у дату складення видаткової накладної.

Таким чином, оскільки товар був переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві є виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, тобто у дати, зазначені на видаткових накладних, які й слід вважати датами поставки товару.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з відзивом Позивача, що доводи апеляційної скарги Відповідача в цій частині базуються лише на вільному тлумаченні умов договору та діючого цивільного і господарського законодавства.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що ним була здійснена часткова оплата за Договором на суму 2 907 грн., про що зазначалося у претензії Позивачем від 17.01.2019, не підтверджені жодними матеріалами справи, а саме, - відповідачем не надано документів про перерахування Позивачу коштів у зазначеній сумі.

При цьому, пояснення Позивача про те, що Відповідач здійснював оплату попередньо отриманого товару за декілька партій одночасно (одним платежем), не зазначаючи у призначенні платежу рахунку на оплату, а вказуючи лише - оплата до Договору №28 від 12.05.2017; останній платіж який зробив Відповідач складав суму 50 412,47 грн., через що Позивач зарахував дані кошти за раніше отриманий товар в хронологічному порядку, відповідають звичаям ділового обороту у сфері поставки товарів.

Посилання заявника апеляційної скарги на неналежну якість поставленого товару правомірно не прийнято господарським судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що в укладеному договорі сторони погодили порядок прийняття товару, а також порядок звернення із відповідною претензією у випадку поставки товару неналежної якості.

За умовами п. 7.7. договору про виявлені недоліків кількості чи якості/комплектності Товару представники Сторін складають та підписують акт про недоліки (надалі - Акт) в 2-х примірниках - по одному для кожної Сторони. Якщо приймання Товару за кількістю та якістю/комплектністю здійснюється Покупцем за відсутності представника Постачальника та у випадку виявлення прихованих недоліків якості/комплектності Товару після його приймання, виклик Покупцем представника Постачальника для участі в складанні та підписанні Акту є обов`язковим. Виклик направляється Постачальнику факсом та поштою не пізніше 24-годин з моменту виявлення недоліків та повинен містити дані про характер виявлених недоліків та кількість Товарів, щодо яких такі недоліки мають місце. У випадку неявки представника Постачальника впродовж 3-х робочих днів з дня отримання виклику, Акт складається та підписується комісією представників Покупця у складі не менш ніж 2-х (двох) осіб, затверджується керівником Покупця та засвідчується відбитком його печатки, після чого протягом робочої доби надається Постачальнику.

Пунктом 8.4. договору сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем порядку виявлення та фіксації недоліків згідно розділів 7 та 8 договору, в т.ч. відсутності належним чином оформленого акту, або у випадку недодержання покупцем строків пред`явлення претензій згідно із цим розділом договору, постачальник має право відмовити покупцю в задоволенні відповідних вимог.

З накладних №5363 від 06.08.2018 та №5670 від 17.08.2018 вбачається, що покупцеві поставлено підшипники 1680207 у кількості 200 шт. У листі №85 від 28.09.2018 відповідач зазначає, що первинна кількість пошкодженого підшипника складає 13 шт. В акті дефектовки №104 від 07.02.2019 відповідач зазначає, що технічними спеціалістами ТОВ "Санфлоромаш" для експертизи були відібрані пошкоджені підшипники в кількості 10 шт.

Частина 1 статті 678 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни (1); безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк (2); відшкодування витрат на усунення недоліків (3).

Відповідачем не надано доказів складання двостороннього акту про недоліки, не надано доказів виклику представника позивача для складання відповідного акту та доказів відмови представника позивача від складання акту про недоліки.

Крім того, в даній справі відповідачем не пред`являлися зустрічні вимоги про пропорційне зменшення ціни, безоплатне усунення недоліків чи відшкодування витрат на усунення недоліків. При цьому слід зауважити, що відповідач не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав та законних інтересів в порядку ст. 678 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 45 764,52 грн. правомірно задоволено господарським судом.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 8993,74 грн, 3% річних у сумі 751,08 грн, втрати від інфляції у сумі 3128,53 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2. договору визначено, що за несвоєчасну оплату вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

В той же час, відповідно до розрахунку Позивача, поданого разом із позовною заявою, останнім нарахування пені здійснено більше ніж за 6 місяців, що є порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.

В цій частині колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги і вважає правильним наступний розрахунок пені:

- за накладною №4690 від 09.07.2018 на суму 8928,00 грн. за період з 24.07.2018 по 23.01.2019 у розмірі 1 609,24 грн.;

- за накладною №5363 від 06.08.2018 на суму 11040,00 грн, за період з 21.08.2018 по 20.02.2019 у розмірі 1 998,39 грн.;

- за накладною №5484 від 10.08.2018 на суму 1389,60 грн. за період з 27.08.2018 (24.08.2018 - 26.08.2018 вихідні дні) по 26.02.2019 у розмірі 251,77 грн.;

- за накладною №5485 від 10.08.2018 на суму 1960,80 грн. за період з 27.08.2018 (24.08.2018 - 26.08.2018 вихідні дні) по 26.02.2019 у розмірі 355,25 грн.;

- за накладною №5670 від 17.08.2018 на суму 11484,00 грн. за період з 01.09.2018 по 28.02.2019 у розмірі 2 048,24 грн.;

- за накладною №5833 від 27.08.2018 на суму 2936,52 грн. за період з 11.09.2018 по 10.03.2019 у розмірі 524,23 грн.;

- за накладною №5988 від 31.08.2018 на суму 8025,60 грн. за період з 15.09.2018 по 11.03.2019 у розмірі 1 408,99 грн.,

а всього на загальну суму 8 196,11 грн.

Через що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 року підлягає зміні в частині нарахування пені.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, положення частини п`ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, колегія суддів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат прийшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 128 грн. 53 коп. - інфляційних втрат за загальний період з серпня 2018 по лютий 2019; 751 грн. 08 коп. - 3% річних за загальний період з 24.07.2018 по 11.03.2019, нарахованих у відповідності із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на той факт, що договір укладено із Запорізькою філією ПП "Торговий дім "Галпідшипник" (м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 8; код ЄДРПОУ 20527809), а позов пред`явлено ПП "Торговий дім "Галпідшипник" (м. Львів, вул. Зелена, буд. 283-3; код ЄДРПОУ 19170443), відтак, ПП "Торговий дім "Галпідшипник" не мав належних повноважень для звернення до суду, є безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільний кодекс України чіткого визначення про те, що таке відокремлений підрозділ, не дає. Проте, називає його окремі різновиди, а саме філії та представництва.

Частиною 1 статті 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України).

Так, філією є відокремлений підрозділ, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи і здійснює частину її функцій.

З визначень стає зрозумілим, що відокремлені підрозділи діють від імені юридичних осіб, здійснюють представництво її інтересів. Також керівники відокремлених підрозділів діють на підставі довіреності, виданої юридичною особою.

Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи укладають договори від імені юридичної особи, представляючи її інтереси. Однак філії не можуть бути самостійним позивачем або відповідачем у господарській справі, оскільки таке право має виключно юридична особа.

Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник" зареєстроване юридичною особою та має ідентифікаційний код 19170443 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Переглядаючи відомості наявні у ЄДР щодо ПП "ТД "Галпідшипник" колегія суддів встановила, що Позивач має 5 відокремлених підрозділів, зокрема Запорізьку філію Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", код ЄДРПОУ ВП 20527809

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, код "20527809" не є ідентифікаційним кодом самостійної юридичної особи, а скорочення "ВП" після "Код ЄДРПОУ" розшифровується як код відокремленого підрозділу - Запорізької філії ПП "ТД "Галпідшипник".

Отже, договір поставки технічних запчастин №28 від 12.05.2017 укладений з боку Постачальника юридичною особою - Приватним підприємством "Торговий дім "Галпідшипник" в особі відокремленого підрозділу - Запорізької філії Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник". Оскільки відокремлений підрозділ не має повної цивільної та господарської дієздатності, та не володіє правом пред`являти позов від власного імені, позовна заява подана безпосередньо від юридичної особи - Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник".

Як наслідок, позов пред`явлено належною особою, і підстав для відмови у ньому з викладених підстав не було.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення в частині нарахування пені, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш", Запорізька область, м. Бердянськ на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 року у справі №908/655/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 року у справі №908/655/19 - змінити в частині нарахування пені та судових витрат, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, б. 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 40478567) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (юридична адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 238-3; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 94/3, ідентифікаційний код юридичної особи 19170443) 45764,52 грн (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 52 коп.) - суму боргу за неоплачений товар, 8 196,11 грн (вісім тисяч сто дев`яносто шість гривень 11 коп.) пені, 751,08 грн (сімсот п`ятдесят одну гривню 08 коп.) 3% річних, 3 128,53 грн (три тисячі сто двадцять вісім гривень 53 коп.) втрати від інфляції, 1894,87 грн (одну тисячу вісімсот дев`яносто чотири гривні 87 коп.) судового збору."

Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Санфлоромаш", Запорізька область, м. Бердянськ 39,19 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.09.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова