Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/7457/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019Справа № 910/7457/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 62) до проТовариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР (04213, м.Київ, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 60, квартира 147) стягнення заборгованості у розмірі 43 008 грн. 84 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР (04213, м.Київ, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 60, квартира 147) до проПриватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 62) стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп. Представники:

від Позивача: Шаповал Д.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Питель Л.С. (представник за довіреністю) ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР про стягнення заборгованості у розмірі 43 008 грн. 84 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року позовну заяву Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком до Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР про стягнення заборгованості у розмірі 43 008 грн. 84 коп. залишено без руху.

20.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7457/19, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

15.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позов.

15.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 15.07.2019 року по справі №910/7457/19 повернуто Заявнику.

15.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР надійшла зустрічна позовна заява до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком про стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем за зустрічним позовом його зобов`язань за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком про стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп. об`єднано в одне провадження з первісним позовом Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком до Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР про стягнення заборгованості у розмірі 43 008 грн. 84 коп. по справі №910/7457/19; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.07.19 року.

23.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

29.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер надійшла заява про залучення третьої особи.

29.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер надійшли додаткові пояснення.

31.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком надійшов відзив на зустрічний позов.

В судовому засіданні 31.07.2019 року були присутні представники обох сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву на зустрічний позов для надання відповіді на відзив; надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на зустрічний позов для надання заперечень; відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ Шиндлер ; відмовлено в задоволенні клопотання Позивача щодо неприйняття до розгляду додаткових пояснень Відповідача; надано Позивачу строк до 7 днів для надання додаткових пояснень щодо додаткових пояснень відповідача; оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні на 04.09.2019 року.

06.08.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком надійшли пояснення щодо обставин, викладених Відповідачем у Додаткових поясненнях від 26.07.2019 року.

12.08.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер надійшла відповідь на відзив.

19.08.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком надійшли заперечення.

02.09.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 04.09.2019 року були присутні представники обох сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено Позивачу строк для подання доказів, залучено докази до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2019 року.

11.09.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер надійшла заява про залучення третьої особи.

12.08.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 12.09.2019 року були присутні представники обох сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ; відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі; відмовлено у задоволені усного клопотання Відповідача про оголошення перерви в розгляді справи.

В судовому засіданні 12 вересня 2019 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи первісного позову, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; проти зустрічного позову - заперечував, просив відмовити у зустрічному позові. Представник Відповідача проти первісного позову заперечував, просив відмовити у первісному позові, підтримав вимоги і доводи зустрічного позову та просив його задовольнити.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 12 вересня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 року між Приватним підприємством Телерадіокомпанія Рось Телеком (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК Фішер (Підрядник) було укладено Договір підряду № 01240915-М, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язався по завданню Замовника виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи з встановлення обладнання згідно з додатком № 1, на Об`єкті будівництва Замовника, що знаходиться за адресою: Житловий будинок, вул. Перший провулок професора Голуба, 16 м. Біла Церква, в строки, що погоджені Сторонами Додатком № 2 до Договору. Замовник зобов`язується своєчасно сплатити за це визначену Договором грошову суму та прийняти роботи. (а.с.17-23)

Згідно з п. 2.1. Договору загальна ціна Договору становить 85 000 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 14 166 грн. 67 коп. та може бути змінена відповідно до умов Договору.

У пункті 3.1.1 Договору Замовник зобов`язався сплатити 50% від Ціни роботи, не пізніше 7-ми робочих днів до початку виконання робіт Підрядником згідно з Додатком № 2. Наступні взаєморозрахунки з Підрядником проводяться на підставі Актів виконаних робіт, які надаються Підрядником не пізніше 20 числа звітного місяця.

Відповідно до п.3.1.2 Договору після одержання від підрядника Актів виконаних робіт Замовник затверджує їх та оплачує відповідні грошові суми з врахуванням першої передплати. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт Замовник в строк не більше п`яти календарних днів, з моменту отримання Актів виконаних робіт від підрядника, надає обґрунтовані письмові заперечення щодо виконаних Робіт. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень Роботи надані підрядником по цьому Договору є такими, що прийняті Замовником в повному обсязі і без будь-яких претензій, а Акти виконаних робіт вважаються перевіреними та повністю погодженими (акцептованими) Замовником без будь-яких претензій по об`ємам, якості та підписаними Замовником без зауважень (та/або) заперечень в день їх отримання Замовником, та підлягають оплаті в повному обсязі протягом 5 банківських днів від дати їх подання Замовнику. Якщо замовник відмовляється від отримання актів, то датою їх подання вважається дата відправки поштою.

За умовами п. 3.1.4. Договору до початку проведення ПТО (первинного технічного огляду) Обладнання Замовник зобов`язаний сплатити не менше 90% Ціни робіт. Підрядник має право зупинити виконання робіт, якщо Замовник не сплачує роботи у визначеному об`ємі.

Остаточний розрахунок у розмірі 10% Ціни робіт Замовник здійснює протягом 5 банківських днів після проходження ПТО. У разі якщо Замовник не надає Підряднику документацію згідно з п. 5.1.10. Договору для проведення ПТО, остаточний розрахунок Замовник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання останнього Акту виконаних робіт відповідних одиниць Обладнання. (п. 3.1.5. Договору)

Пунктам 4.1, 4.3.-4.4 Договору сторони дійшли згоди, що строки виконання Робіт визначені Додатком № 2 до Договору. У разі несвоєчасного виконання Замовником зобов`язань по оплаті чи передачі Об`єкта для виконання Робіт строки у Додатку № 2 для виконання Робіт можуть бути переглянуті.

У разі переносу будь-якого етапу виконання Робіт на більш пізні строки, не з вини Підрядника, Підрядник має право переглянути строки виконання Робіт, зазначені у Додатку № 2, з урахуванням затримки та своєї фактичної завантаженості.

Згідно з п. 4.4. Договору у випадку залучення Підрядником субпідрядних організацій, він несе відповідальність за дотримання ними строків та якості виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.5. Договору якщо під час проведення робіт виникають будь-які перешкоди чи завади, за які Підрядник не несе відповідальність, то Підрядник у строк не більше 5-ти робочих днів повідомляє Замовника про такі обставини. Замовник зобов`язується розглянути звернення та ухвалити відповідне рішення, про яке письмово повідомляє Підрядника протягом 3-х робочих днів з дати отримання відповідного звернення Підрядника. У випадку не ухвалення Замовником відповідного рішення Підрядник має зупинити виконання робіт до прийняття відповідного рішення.

За змістом пунктів 5.1.1., 5.1.4 Договору Замовник зобов`язаний передати Підряднику технічну документацію по Об`єкту протягом 5 робочих днів з моменту укладення Договору, а саме архітектурно-будівельні креслення будинку (плани всіх поверхів) з вказівкою розташування обладнання та розрізи, що проходять по зонах розташування Обладнання. У випадку порушення строків передачі будівельної готовності згідно з Додатком № , Замовник зобов`язується письмово повідомити про це Підрядника, при цьому Підрядник має право продовжити строк виконання робіт на Об`єкті з урахуванням п. 4.5. цього Договору.

Підрядник має право зупинити виконання свого зобов`язання, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі у разі невиконання замовником оплат або не забезпечення будівельної готовності по даному Договору у встановлений строк (або термін) або за наявності очевидних підстав вважати, що Замовник не виконає свого зобов`язання у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі. (п. 5.5.3. Договору)

У пункті 6.3 Договору сторони погодили, що підписання Актів виконаних робіт є необхідним та достатнім підтвердженням того, що Підрядник у повному обсязі виконав свої зобов`язання за п. 1.2. Договору.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками, та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Усі зміни та доповнення повинні бути виконані в письмовій формі та узгоджені шляхом підписання Сторонами. Зміни та доповнення викладаються у формі Додаткової угоди, яка додається до даного Договору та стає його невід`ємною частиною. (п. 12.4. Договору)

Згідно з п. 12.7 Договору Сторони мають право розірвати Договір по взаємній згоді. В однобічному порядку сторона має право розірвати Договір тільки за умови, якщо одна із сторін більше ніж 2-х місяців не виконує своє зобов`язання, при цьому Сторона, яка планує розірвати Договір, повинна заздалегідь письмово повідомити про це іншу Сторону не менше ніж за 1 місяць від запланованого розірвання або у випадках та в порядку, передбачених цим Договором.

Додатком №2 до Договору №01240915-М від 24.09.2015 року Сторони узгодили Графік робіт (а.с.27), за яким: початок робіт - 15.12.2015 року; закінчення - 17.03.2016 року; тривалість виконання робіт - 63 дні; передача Замовником будівельної готовності об`єкта під виконання монтажу - 15.12.2015 року; перша передплата 50% вартості робіт - 15.12.2015 року; монтаж обладнання та пусконлагоджувальні роботи - з 23.12.2015 року по 15.02.2016 року; оплата не менше ніж 90% від вартості робіт - 15.02.2016 року; фінальна оплата 10% від вартості робіт - 25.02.2016 року. (а.с. 27)

Додатком № 3 Договору №01240915-М від 24.09.2015 року Сторони узгодили Основні умови виконання монтажу та пусконалагоджування. Так, згідно з преамбулою Додатку Замовник відповідає за виконання нижченаведених умов, які будуть гарантувати якісне та своєчасне виконання робіт Підрядником на Об`єкті. У разі порушення зазначених умов та строків Підрядник не має змоги гарантувати завершення робіт та час їх проведення згідно з погодженим графіком виконання робіт. За умовами п. 1.2. Додатку, Замовник зобов`язаний не пізніше ніж за 10 днів до початку виконання робіт запросити представника Підрядника на об`єкт для первинної перевірки та приймання будівельної частини. Датою прийняття готовності будівельної частини та передачі фронту робіт вважається дата підписання останнього Акту приймання будівельної готовності, після усунення Замовником зауважень Підрядника до будівельної частини, у разі, якщо такі були та результат першої перевірки був незадовільним. (а.с. 28-29)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №01240915-М від 24.09.2015 року Позивач перерахував Відповідачу аванс у розмірі 42 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 23.01.2017 року із зазначенням призначення платежу: Авансовий платіж по Договору №01240915-М за монтажні роботи з встановлення обладнання (а.с. 47) та банківською випискою по рахунку Позивача. (а.с.48)

22.02.2019 року Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер Лист-вимогу №22/02-01 від 22.02.2019 року щодо виконання зобов`язань за договорами підряду, зокрема й за Договором №01240915-М від 24.09.2015 року, яким вимагало не пізніше 30 днів з моменту отримання листа завершити виконання Робіт в обсязі та порядку, передбаченому Договором №01240915-М від 24.09.2015 року і, крім того, попереджало про можливу втрату інтересу у подальшому прийнятті виконання збов`язаня, що підтверджується копією накладної від 22.02.2019 р., копією опису вкладення у цінний лист. (а.с.30-34)

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Фішер відповіді на Лист - вимогу не надало, дій, спрямованих на завершення виконання Робіт та повідомлення про це Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком - не здійснило.

10.04.2019 року Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер Лист-повідомлення щодо розірвання договорів підряду, необхідності повернення авансу та відшкодування збитків. Зазначеним Листом-повідомленням Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю БК Фішер в порядку ст.ст. 612, 849 Цивільного кодексу України про відмову від прийняття виконання зобов`язань за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року у зв`язку з його невиконанням та про повернення не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання листа авансового платежу, що підтверджується експрес-накладною від 10.04.2019 року та відстеженням відправлення з інтернет-сайту Нова пошта. (а.с.35-40)

Листом за вих.№01-160419 від 16.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК Фішер повідомило Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком про виконання у повному обсязі монтажних робіт за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року, просило підписати Акти виконаних робіт та оплатити повну вартість робіт за Договором. (а.с.41-44)

24.04.2019 року Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком надіслало на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю БК Фішер Лист- відповідь про відмову від підписання Акту виконаних робіт з посиланням на те, що передбачені Договором роботи не були виконані, пусконалагоджувальні роботи не проведені та запуск Обладнання не відбувся. Крім того, Позивач акцентував увагу на відмові від прийняття виконання зобов`язань та зазначив про отримання вказаного листа вже після розірвання Договору розцінюючи це як намагання створити видимість відмови від прийняття нібито належно виконаних зобов`язань. (а.с.45-46)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач не виконав монтаж та пусконалагоджувальні роботи у передбачені Договором строки та не повернув суму авансу за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року у розмірі 42 500 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним підприємством Телерадіокомпанія Рось Телеком становить 42 500 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер інфляційні у розмірі 425 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 83 грн. 84 коп.

Заперечуючи проти первісного позову, Відповідач стверджує, що затримка виконання робіт спричинена неналежним виконанням Позивачем його зобов`язання за договором, авансовий платіж у розмірі 42 500 грн. 00 коп. сплачено тільки 23.01.2017 року, що є підставою для відтермінування початку проведення робіт. При цьому, фактично монтажні роботи по об`єкту були виконані в лютому 2017 року. Разом з тим, під час проведення монтажних робіт з вини Позивача відбулося пошкодження обладнання, що не дозволило проводити роботи і потягло затримку виконання пусконалагоджувальних робот, які фактично були виконані в березні 2019 року. Крім того, відповідач наголошує, що фактично об`єкт під виконання монтажних робіт було передано Позивачем відповідачу лише у січні 2019 року, що також спричинило затримку виконання робіт.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Позивач зазначає, що роботи, передбачені умовами Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року були фактично виконані, затримка виконання робіт спричинена порушенням зобов`язань Відповідачем за зустрічним позовом в частині проведення оплати, підготовки та передачі Об`єкта для виконання відповідних робіт. Позивачем направлено на адресу відповідача Акт надання послуг № 17 від 01.04.2019 року, разом з тим, Відповідачем за зустрічним позовом не заявлено про будь-які відступи від умов договору, не надано обґрунтованої відмови від його підписання, а отже в силу положень п. 3.1.2 Договору вказаний Акт вважається підписаним обома сторонами, тобто фактично роботи виконані Позивачем та прийняті Відповідачем. Отже, залишок вартості виконаних робіт у розмірі 25 500 грн. підлягає сплаті Позивачеві. Крім того, Позивач за зустрічним позовом стверджує, що з метою виконання підрядних робіт за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року між ним та ТОВ Шиндлер укладався Договір субпідряду № 1115041, роботи за вказаним Договором виконані в повному обсязі на підтвердження чого надані відповідні Акти, які також є належним свідченням виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року.

Заперечуючи проти зустрічного позову, Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що чинним законодавством України встановлене право Підрядника залучати до виконання робіт інших осіб, в той же час умови укладеного сторонами Договору не містять посилань на виконання робіт за ним субпідрядними організаціями, а отже наявність таких договорів та виконання на підстави них робіт не є свідченням належного виконання робіт Підрядником за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року. Щодо Акту виконаних робіт, то зазначений Акт лише 17.04.2019 року направлений Позивачем за зустрічним позовом для підписання Відповідачеві за супровідним Листом № 01-160419 від 16.04.2019 року, тобто вже після отримання відмови від Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року. Крім того, у відповідь на Лист № 01-160419 від 16.04.2019 року Відповідач відмовився від підписання Акта виконаних робіт з посиланням на невиконання погоджених сторонами робіт та надходження Акту вже після відмови від прийняття виконання, яку було отримано Позивачем 11.04.2019 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Приватним підприємством Телерадіокомпанія Рось Телеком підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №01240915-М від 24.09.2015 року Позивач перерахував Відповідачу аванс у розмірі 42 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 23.01.2017 року із зазначенням призначення платежу: Авансовий платіж по Договору №01240915-М за монтажні роботи з встановлення обладнання (а.с. 47) та банківською випискою по рахунку Позивача. (а.с.48)

Заперечуючи проти позову, Відповідач за первісним позовом зазначає, що роботи, передбачені умовами Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року, були фактично виконані, затримка виконання робіт спричинена порушенням зобов`язань Відповідачем за зустрічним позовом в частині проведення оплати, підготовки та передачі Об`єкта для виконання відповідних робіт і за п. 4.3. Договору наділяє відповідача правом переглянути строки виконання робіт.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Додатком №2 до Договору №01240915-М від 24.09.2015 року Сторони узгодили Графік робіт (а.с.27), за яким: початок робіт 15.12.2015 року; закінчення - 17.03.2016 року; тривалість виконання робіт - 63 дні; передача замовником будівельної готовності об`єкта під виконання монтажу - 15.12.2015 року; перша передплата 50% вартості робіт - 15.12.2015 року; монтаж обладнання та пусконлагоджувальні роботи - з 23.12.2015 року по 15.02.2016 року; оплата не менше ніж 90% від вартості робіт - 15.02.2016 року; фінальна оплата 10% від вартості робіт - 25.02.2016 року. (а.с. 27)

Пунктам 4.1, 4.3.-4.4 Договору сторони дійшли згоди, що строки виконання Робіт визначені Додатком № 2 до Договору. У разі несвоєчасного виконання Замовником зобов`язань по оплаті чи передачі Об`єкта для виконання Робіт строки у Додатку № 2 для виконання Робіт можуть бути переглянуті.

У разі переносу будь-якого етапу виконання Робіт на більш пізні строки, не з вини Підрядника, Підрядник має право переглянути строки виконання Робіт, зазначені у Додатку № 2, з урахуванням затримки та своєї фактичної завантаженості.

Пунктами 5.1.1., 5.1.4 Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний передати Підряднику технічну документацію по Об`єкту протягом 5 робочих днів з моменту укладення Договору, а саме архітектурно-будівельні креслення будинку (плани всіх поверхів) з вказівкою розташування обладнання та розрізи, що проходять по зонах розташування Обладнання. У випадку порушення строків передачі будівельної готовності згідно з Додатком № , Замовник зобов`язується письмово повідомити про це Підрядника, при цьому Підрядник має право продовжити строк виконання робіт на Об`єкті з урахуванням п. 4.5. цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору якщо під час проведення робіт виникають будь-які перешкоди чи завади, за які Підрядник не несе відповідальність, то Підрядник у строк не більше 5-ти робочих днів повідомляє Замовника про такі обставини. Замовник зобов`язується розглянути звернення та ухвалити відповідне рішення, про яке письмово повідомляє Підрядника протягом 3-х робочих днів з дати отримання відповідного звернення Підрядника. У випадку не ухвалення Замовником відповідного рішення Підрядник має зупинити виконання робіт до прийняття відповідного рішення.

Усі зміни та доповнення повинні бути виконані в письмовій формі та узгоджені шляхом підписання Сторонами. Зміни та доповнення викладаються у формі Додаткової угоди, яка додається до даного Договору та стає його невід`ємною частиною. (п. 12.4. Договору)

Отже, Суд вважає, що при укладенні Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року з врахуванням Додатку № 2, сторони, передбачивши право Підрядника на відтермінування початку виконання робіт у випадку порушення Замовником виконання своїх зобов`язань по оплаті та передачі будівельної готовності, встановили строк виконання робіт протягом 63 днів з початку виконання та можливість зміни умов щодо строків виконання робіт з додержанням порядку п. 4.5. Договору та їх узгодженням підписанням Додаткових угод.

Разом з тим, Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення Відповідача до Позивача в порядку п. 4.5 Договору про продовження строку виконання робіт та оформлення відповідних змін шляхом укладення Додаткової угоди.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що порушення Позивачем строку оплати авансу потягло відстрочення початку виконання Підрядником робіт, але самі роботи мали бути виконані за графіком, узгодженим сторонами, та протягом визначеного строку - 63 дні. У випадку виникнення перешкод чи завад виконанню робіт Підрядник відповідно до п. 4.5. Договору мав повідомити про такі обставини Замовника протягом 5 днів і зупинити роботи, не отримавши відповідь.

Водночас, матеріали справи не містять повідомлення Підрядником Замовника про виникнення перешкод для виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт та не ухвалення Замовником рішення, що надавало б можливість зупинити роботи.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивач не може вважатися таким, що відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, тобто не є кредитором, що прострочив, в розумінні положень статті 612 Цивільного кодексу України. А тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в цій частині.

При цьому, єдиним необхідним та достатнім підтвердженням виконання Підрядником робіт у повному обсязі відповідно до п. 6.3. Договору є Акт виконаних робіт.

Судом встановлено, що Акт надання послуг № 17 від 01.04.2019 року було направлено Відповідачем позивачу лише 17.04.2019 року, тобто через два роки після проведення Позивачем авансового платежу і вже після отримання 11.04.2019 року від Позивача відмови прийняти виконання за Договором, що підтверджується експрес-накладною від 10.04.2019 року та відстеженням відправлення з інтернет-сайту Нова пошта. (а.с.35-40)

Разом з тим, Суд зауважує, що оскільки Позивачем направлено відповідачу Лист-відповідь з відмовою від підписання Акту надання послуг № 17 від 01.04.2019 року у строки, встановлені п. 3.1.2. Договору, вказаний Акт не може бути належним та допустимим доказом того, що Підрядником виконані у повному обсязі свої зобов`язання за Договором.

Щодо твердження Відповідача про належне виконання робіт з посиланням як на доказ на укладені з Субпідрядниками Договори з аналогічними Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року умовами та підписані за їх виконанням Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), то враховуючи приписи ст. 838 Цивільного кодексу України та положення п. 6.3 Договору суд відхиляє вказані твердження Відповідача.

Таким чином, матеріали справи не містять, а Відповідачем за первісним позовом в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР робіт за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року у строки, передбачені Додатком № 2 до Договору, з врахуванням затримки оплати Замовником авансового платежу, а саме по 31.12.2017 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

При цьому, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.

Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Судом встановлено, що 10.04.2019 року Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер Лист-повідомлення щодо розірвання договорів підряду, необхідності повернення авансу та відшкодування збитків. Зазначеним Листом-повідомленням Приватне підприємство Телерадіокомпанія Рось Телеком повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю БК Фішер в порядку ст.ст. 612, 849 Цивільного кодексу України про відмову від прийняття виконання зобов`язань за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року у зв`язку з його невиконанням та про повернення не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання листа авансового платежу, що підтверджується експрес-накладною від 10.04.2019 року та відстеженням відправлення з інтернет-сайту Нова пошта. (а.с.35-40)

За таких обставин, Суд зазначає, що Позивачем вчинено односторонній правочин стосовно припинення Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним (припиненим), а доводи відповідача про недоведеність позивачем припинення дії договору є помилковим.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, а Договір припинив свою дію.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Частиною 3 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

У даному випадку відмова замовника від договору або від прийняття виконання зобов`язання за договором може бути підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 ЦК України.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17 та від 15.02.2019 року у справі 910/21154/17.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Приватному підприємству Телерадіокомпанія Рось Телеком в розмірі 42 500 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив монтаж та пусконалагоджувальні роботи у погоджений сторонами строк та не повернув грошових коштів, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 42 500 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 12.05.2019 р. по 03.06.2019 р. у розмірі 83 грн. 84 коп. та інфляційні у розмірі 425 грн. 00 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, зважаючи на юридичну природу цих правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року по справі № 910/22034/15, по справі N 910/17078/15 (3-610гс16), від 15.03.2018 у справі N 910/9978/15, від 06.08.2018 у справі № 916/1914/17, від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17, від 21.05.2019 у справі №910/2569/18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі №910/10156/17, від 16 травня 2018 року по справі №686/21962/15-ц за наслідками неоднакового застосування норми права у подібних правовідносинах.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що вимога про повернення попередньої оплати у розмірі 42 500 грн. 00 коп. Позивачем направлена на адресу Відповідача 10.04.2019 року, що підтверджується копією поштової експрес-накладної від 10.04.2019 року. (а.с.35-39)

Таким чином, враховуючи отримання Відповідачем вимоги про повернення попередньої оплати у розмірі 42 500 грн. 00 коп. 11.04.2019 року, що підтверджується відстеженням відправлення з інтернет-сайту Нова пошта, у останнього виник обов`язок по поверненню грошових коштів протягом 7 днів з дня її отримання, тобто 18.04.2019 року, а з 19.09.2019 року розпочалась прострочка Відповідача.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення перерахованих грошових кошів за загальний період прострочки з 12.05.2019 р. по 03.06.2019 р. у розмірі 83 грн. 84 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у розмірі 80 грн. 34 коп. згідно з вірним арифметичним розрахунком.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 425 грн. 00 коп. за травень 2019 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 297 грн. 50 коп. згідно з вірним арифметичним розрахунком.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер на користь Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком підлягає стягненню заборгованість у розмірі 42 500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 80 грн. 34 коп., інфляційні витрати у розмірі 297 грн. 50 коп.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком про стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп., Суд зазначає.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Позивач зазначає, що роботи, передбачені умовами Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року були фактично виконані, затримка виконання робіт спричинена порушенням зобов`язань Відповідачем за зустрічним позовом в частині проведення оплати, підготовки та передачі Об`єкта для виконання відповідних робіт. Позивачем направлено на адресу відповідача Акт надання послуг № 17 від 01.04.2019 року, разом з тим, Відповідачем за зустрічним позовом не заявлено про будь-які відступи від умов договору, не надано обґрунтованої відмови від його підписання, а отже в силу положень п. 3.1.2 Договору вказаний Акт вважається підписаним обома сторонами, тобто фактично роботи виконанні Позивачем та прийняті Відповідачем. Отже, залишок вартості виконаних робіт у розмірі 25 500 грн. підлягає сплаті Позивачеві. Крім того, Позивач за зустрічним позовом стверджує, що з метою виконання підрядних робіт за Договором підряду №01240915-М від 24.09.2015 року між ним та ТОВ Шиндлер укладався Договір субпідряду № 1115041, роботи за вказаним Договором виконані в повному обсязі на підтвердження чого надані відповідні Акти, які також є належним свідченням виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт за Договору підряду №01240915-М від 24.09.2015 року.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Підрядник має право зупинити виконання свого зобов`язання, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі у разі невиконання замовником оплат або не забезпечення будівельної готовності по даному Договору у встановлений строк (або термін) або за наявності очевидних підстав вважати, що Замовник не виконає свого зобов`язання у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі. (п. 5.5.3. Договору)

Відповідно до п. 4.5. Договору якщо під час проведення робіт виникають будь-які перешкоди чи завади, за які Підрядник не несе відповідальність, то Підрядник у строк не більше 5-ти робочих днів повідомляє Замовника про такі обставини. Замовник зобов`язується розглянути звернення та ухвалити відповідне рішення, про яке письмово повідомляє Підрядника протягом 3-х робочих днів з дати отримання відповідного звернення Підрядника. У випадку не ухвалення Замовником відповідного рішення Підрядник має зупинити виконання робіт до прийняття відповідного рішення.

За змістом пунктів 5.1.1., 5.1.4 Договору Замовник зобов`язаний передати Підряднику технічну документацію по Об`єкту протягом 5 робочих днів з моменту укладення Договору, а саме архітектурно-будівельні креслення будинку (плани всіх поверхів) з вказівкою розташування обладнання та розрізи, що проходять по зонах розташування Обладнання. У випадку порушення строків передачі будівельної готовності згідно з Додатком № , Замовник зобов`язується письмово повідомити про це Підрядника, при цьому Підрядник має право продовжити строк виконання робіт на Об`єкті з урахуванням п. 4.5. цього Договору.

Водночас, Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження направлення Підрядником повідомлень на адресу Замовника щодо обставин, які перешкоджають виконанню робіт за Договором, повідомлень про порушення строків передачі будівельної готовності та про зупинення виконання свого зобов`язання та неможливості виконання свого зобов`язання за Договором до виконання зобов`язань Заявником.

У пункті 6.3 Договору сторони погодили, що необхідним та достатнім підтвердженням того, що Підрядник у повному обсязі виконав свої зобов`язання за п. 1.2. Договору є підписання Актів виконаних робіт.

Як встановлено Судом, Акт надання послуг № 17 від 01.04.2019 року було направлено Відповідачем Позивачу лише 17.04.2019 року, тобто через два роки після проведення Позивачем авансового платежу і вже після отримання 11.04.2019 року від Позивача відмови прийняти виконання за Договором, що підтверджується експрес-накладною від 10.04.2019 року та відстеженням відправлення з інтернет-сайту Нова пошта. (а.с.35-40), від підписання якого Замовник відмовився, направивши на адресу Підрядника Лист-відповідь у строки, встановлені п. 3.1.2. Договору, вказаний Акт не може бути належним та допустимим доказом того, що Підрядником виконані у повному обсязі свої зобов`язання за Договором.

Суд зазначає, що Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження належного і своєчасного виконання робіт за Договором підряду № 01240915-М від 24.09.2015 року та наявності підстав для стягнення з Відповідача за зустрічним позовом заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком про стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн. 00 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову залишаються за Позивачем за зустрічним позовом.

Позивачем за первісним позовом також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 950 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. . У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2016 року між Приватним підприємством Телерадіокомпанія Рось Телеком (Клієнт) та адвокатом Шаповалом Дмитром Володимировичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги № 17/11/16-1, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта з будь-яких питань господарської діяльності Клієнта у правоохоронних та всіх судових органах, перед юридичними та фізичними особам, в тому числі з правом подання (надіслання) претензій щодо стягнення заборгованості, позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів Клієнта у всіх судових органах, відділах державної виконавчої служби та у відносинах з іншими підприємствами та організаціям незалежно від форми власності та підпорядкування.

04.02.2019 року Клієнтом та Адвокатом укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 17/11/16-1, якою Сторонами погоджено, що Доручення за Договором включає представництво інтересів Клієнта (в тому числі, але не виключно, у формі підготовки та направлення претензій, листів, складання процесуальних документів, підготовки та участі у судових засіданнях, ознайомлення та аналізу матеріалів справи, аналізу судової практики) щодо стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер за Договорами підряду № 01240915-М від 24.09.2015 року та № 01031115 від 03.11.2015 року. Договором поставки № 01240915 від 24.09.2015 року.

Крім того, 15.07.2019 року між Приватним підприємством Телерадіокомпанія Рось Телеком (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Глагос (Адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги № 15/07/19, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта з будь-яких питань господарської діяльності Клієнта у правоохоронних та всіх судових органах, перед юридичними та фізичними особам, в тому числі з правом подання (надіслання) претензій щодо стягнення заборгованості, позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів Клієнта у всіх судових органах, відділах державної виконавчої служби та у відносинах з іншими підприємствами та організаціям незалежно від форми власності та підпорядкування

Також, 15.07.2019 року між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 15/07/19, якою Сторонами погоджено, що Доручення за Договором включає представництво інтересів Клієнта (в тому числі, але не виключно, у формі підготовки та направлення претензій, листів, складання процесуальних документів, підготовки та участі у судових засіданнях, ознайомлення та аналізу матеріалів справи, аналізу судової практики) щодо стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Фішер за Договорами підряду № 01240915-М від 24.09.2015 року та № 01031115 від 03.11.2015 року. Договором поставки № 01240915 від 24.09.2015 року.

На підтвердження попереднього розрахунку понесення ним витрат на професійну правничу допомогу Позивачем було подано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5549/10 Шаповала Дмитра Володимировича , ордер та попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 22 950 грн. 00 коп., про що зазначено у позовній заяві, тобто у першій заяві по суті спору.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В той же час, Позивачем на час прийняття рішення у справі не надано суду доказів, які підтверджують понесення витрат на професійну правову допомогу, не зроблено заяву про надання таких доказів та не подано доказів протягом 5 днів після ухвалення відповідного рішення, тому витрати Позивача на професійну правничу допомогу з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Первісні позовні вимоги Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР (04213, м.Київ, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 60, квартира 147, Ідентифікаційний код юридичної особи 38119135) на користь Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 62, Ідентифікаційний код юридичної особи 30932310) заборгованість у розмірі 42 500 (сорок дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 34 (тридцять чотири) коп., інфляційні у розмірі 297 (двісті дев`яносто сім) грн. 50 (п`ятдесят) коп. та судовий збір у розмірі 1 915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 15 (п`ятнадцять) коп..

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФІШЕР до Приватного підприємства Телерадіокомпанія Рось Телеком про стягнення заборгованості у розмірі 25 000 грн. - відмовити у повному обсязі.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин