ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
У Х В А Л А
18 вересня 2019 року Справа № 923/719/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників та керівника у справі
про банкрутство,
за участі представників сторін: заінтересованої особи стосовно боржника у процесуальному статусі відповідача ОСОБА_1, паспорт, представника заінтересованої особи стосовно боржника у процесуальному статусі відповідача ОСОБА_2 - адвоката Корякіна Д.В., ордер серія КС № 532303 виданий 01.07.2019,
від кредиторів: не з`явилися,
від боржника: ліквідатор арбітражний керуючий Бєлоусов І.В.,
заінтересовані особи стосовно боржника у процесуальному статусі відповідачів: ОСОБА_9 не з`явився, ОСОБА_5 , не з`явився,
в с т а н о в и в:
І. Описова частина судового рішення: процесуальні дії суду та учасників справи, заяви, клопотання у справі тощо.
1.1. Провадження у цій справі порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.08.2017 року, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
1.2. На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.09.2017 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство, номер публікації 45663, встановлено граничний строк для заявлення вимог кредиторів до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення даного оголошення.
1.3. Ухвалою від 02.11.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги кредитора Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., які віднесені до 4 черги задоволення, а також судовий збір в сумі 16 000,00 грн. до першої черги.
1.4. Постановою господарського суду Херсонської області від 22.12.2017 боржника - Приватне підприємство "Студія Тир Фільм" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
Підставою для відкриття ліквідаційної процедури став проведений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого розпорядник майна дійшов висновку, що враховуючи відсутність на підприємстві будь-яких активів, підприємство не здійснює господарської діяльності щонайменше з 2014 року, неможливість застосування до боржника інших процедур, окрім ліквідаційної.
1.5. Повідомлення про визнання боржника банкрутом було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 22.12.2017 за номером 48115.
1.6. У грудні 2018 ліквідатором подано до суду клопотання про відкладення розгляду звіту та ліквідаційного балансу, у своєму клопотання ліквідатор зазначив, що в ході ліквідаційної процедури фахівцем зроблено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та за результатами встановлено ознаки доведення боржника до банкрутства його керівниками та засновниками у зв`язку з чим ним готуються відповідні заяви до осіб, винних у доведенні до банкрутства.
1.7. Ухвалою від 04.12.2018 господарський суд задовольнив клопотання ліквідатора, відклав розгляд звіту та ліквідаційного балансу банкрута на 17.09.2019.
1.8. Ліквідатором банкрута 08.05.2019 подано до господарського суду заяву, відповідно до якої ліквідатор заявив вимогу покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на осіб, що є засновниками, виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії боржника, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , (том 3 а.с. 26-161). Ухвалою господарського суду від 10.05.2019 зазначену заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у її розгляді відповідачів - ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , здійснено офіційний виклик до суду для розгляду 18.07.2019 справи.
1.9. Одночасно з поданням заяви про покладання субсидіарної відповідальності, ліквідатором подано заяву про забезпечення зазначеної заяви шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти осіб, до яких заявлено вимогу.
1.10. Ухвалою від 10.05.2019 господарський суд Херсонської області відмовив ліквідатору Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
1.11. До Господарського суду 09.07.2019 надійшов відзив від ОСОБА_6 , у якій відповідач просить суд відмовити ліквідатору задоволенні заяви в частині заявлених вимог відносно ОСОБА_6 мотивуючи відсутністю у її діях вини у настанні неплатоспроможності боржника (том-3 а.с. 208-235).
1.12. Від ОСОБА_8 17.07.2019 надійшов відзив на заяву ліквідатора, у якому він заперечує проти заявлених вимог ліквідатора, просить суд відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що він не може бути відповідальним за банкрутство боржника, документів та активів банкрута не переховує (том 4 а.с.1-32).
1.13. Ліквідаторам подано до суду заперечення на пояснення ОСОБА_2 та на заяву про застосування строків позовної давності, які долучені до справи.
1.14. Судове засідання з розгляду заяви неодноразово відкладалося ухвалами від 18.07.2019, від 20.08.2019, якою розгляд справи призначено по суті на 17.09.2019 року.
При цьому, в судовому засіданні 18.07.2019 суд звернув увагу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Корякіна Д.В. на предметі доказування його довірителя, зокрема питань відсутності вини у доведенні боржника до банкрутства, надання відповідних доказів стосовно платоспроможності боржника, причин виникнення неплатоспроможності боржника, пояснення обставин про правовідносини з кредитором та причини невиконання договірних зобов`язань, проведення розрахунків з кредитором та передачі кредиторові передбачених договором робіт (результату робіт) чи їх частини, докази здійснення господарської діяльності тощо, а також повідомити сторони та суд про всі обставини справи, які відомі відповідачеві, надати докази, на які вони посилаються у відзиві, зокрема, про факти, що встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили і вони не потребують доказування.
1.15. В той же час, ОСОБА_2 та представник ОСОБА_2 адвокат Корякін Д.В. не надали до суду доказів, що підтверджували би відсутність вини ОСОБА_2 у доведенні боржника до банкрутства.
Представник відповідача подав до суду 13.08.2019 заяву про застосування строків позовної давності до вимоги ліквідатора про покладання на ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (том 4 а.с. 57-68), просить у позові відмовити з підстав пропущення строків позовної давності.
Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в судові засідання не з`являлися, повідомлялися про час і місце розгляду справи за адресами, які зазначено в установчих документах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та ГО, однак поштові відправлення повернуті до суду через заборону пересилання на окуповану територію Криму, а також через закінчення строку для їх зберігання.
Судове засідання 17.09.2019 проведено в режимі відеоконференції. Після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення 18.09.2019 о 09:30.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи і мало бути проголошено судове рішення, суд підписав судове рішення без його проголошення.
ІІ. Виклад позиції ліквідатора як позивача:
2.1. Ліквідатором подано до суду та підтримано у судових засідання заяву про покладення субсидіарної відповідальність за зобов`язаннями боржника на осіб, що є засновниками, виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії боржника, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (том 3 а.с. 26-161).
2.2. Вимоги ліквідатора мотивуються наступними правовими нормами та фактичними обставинами.
Ліквідатор, посилається на частину 3 ст. 5 та частину1 ст. 215 ГК України, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник , його засновники (учасники), власник майна , а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство , зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
У відповідності до частини 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI в редакції після 18.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Відповідно до п. 3, ч. 2, статті 98 Закону про банкрутство в редакції після 18.01.2013, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію .
2.3. Ліквідатор доводить, що в ході ліквідаційної процедури на виконання повноважень покладених на арбітражного керуючого Законом про банкрутство, з метою виявлення матеріальних цінностей та майнових прав ним було направлено запити до державних органів та установ які здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна та майнових прав.
З отриманих відповідей вбачається, що у Боржника відсутнє майно та інші активи за рахунок яких можливо задоволення вимог кредиторів.
2.4. З наявних у справі матеріалів ліквідатор зазначає, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 08.09.2017 за № 1003001143, керівником Приватного підприємства Студія Тир Фільм є ОСОБА_9 , індекс АДРЕСА_1 .
Ліквідатором направлялося звернення до останнього керівника боржника - ОСОБА_9 , індекс АДРЕСА_1 . Але лист було повернуто з відміткою пересилання поштових відправлень припинено .
На виконання повноважень ліквідатора здійснено виїзд за юридичним адресом Банкрута - вул . Перекопська, 177, м. Херсон, 73003 . В процесі огляду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий житловий будинок. Місцезнаходження ПП Студія Тир Фільм не встановлено, у зв`язку з чим складено відповідний акт.
2.5. З метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності направлено запит № 04/3-719 від 29.12.2017 року колишньому керівнику ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ) з вимогою передати усі фінансово-господарські документи та матеріальні цінності Боржника. Згідно витягу з сайту ДП Укрпошта лист арбітражного керуючого з поштовим ідентифікатором № 7300335466763 вручений адресату особисто 20.01.2018 в 11:08 годин. Але на дату подання звіту від колишнього керівника копій документів, або будь-якої інформації не надходило.
2.6. Також ліквідатором було направлено запит № 05/3-719 від 29.12.2017 року колишньому бухгалтеру підприємства - Боржника гр. ОСОБА_6 про передачу фінансово-господарської документації. Але лист повернуто ДП Укрпошта з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .
2.7. У зв`язку з ухиленням зазначених осіб від передачі документації ліквідатор був вимушений здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності без первинної, установчої та фінансово-господарської документації банкрута.
З цією метою, було направлено запити в усі державні установи що здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна, ведуть статистичну звітність та здійснюють контроль в галузі податкового законодавства.
При ознайомленні зі статистичною звітністю, яка надійшла з Головного управління статистики у місті Києві було з`ясовано, що ПП Студія Тир Фільм статистичну звітність за 2012 та за 2015 роки до органів статистики не надавало. Звіти надавалися за 2013-2014роки.
На запит ліквідатора з ПАТ Банк Креди Агриколь отримано копії карток зі зразками підписів директора ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_2 , та банківські виписки про рух коштів.
Окрім того, з реєстраційної служби отримано матеріали реєстраційної справи.
Зазначену справу вивчено, та передано до Господарського суду Херсонської області. При вивченні зазначених матеріалів отримано додаткові докази, з яких вбачається, що керівником ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_8 здійснювались недостатньо ефективні дії по керуванню підприємством, безпідставно здійснено численні зміни юридичної адреси, і як наслідок, на думку ліквідатора, аби уникнути відповідальності за доведення ПП Студія Тир Фільм до банкрутства, за рішенням власника було здійснено вихід ОСОБА_2 зі складу засновників цього підприємства в січні 2017року.
На запит ліквідатора отримано постанову Дарницького районного суду міста Києва у кримінальній справі № 1-625/11 з якої вбачається, що за змовою службових осіб ПП Студія Тир Фільм та керівника ТОВ Інтерпроф-Будсервіс громадянкою ОСОБА_17 відбулося пособництво у фіктивному підприємництві (укладення договорів на виконання не існуючих товарів, робіт та послуг), та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що призвело до сплати з боку ПП Студія Тир Фільм значних сум кредитних коштів особам, якими не здійснювались фактичні послуги та роботи на користь боржника.
Зазначені обставини підтверджуються актами виконаних робіт, копії яких також отримано в Дарницькому районному суді міста Києва.
Таким чином, підприємством-боржником під керівництвом, на той час ОСОБА_2 , було безпідставно сплачено ТОВ Інтерпроф-Будсервіс готівкових коштів на суму 1 237 632,00 грн.
Окремо слід зазначити, що кошти надані Боржнику кредитором в сумі 7 000 000,00 грн. для ведення господарської діяльності та створення відповідного продукту - ігрового кінофільму Зона , службовими особами були використані не за призначенням, а в сумі 1 237 632,00 грн. взагалі на не існуючи товари, роботи і послуги, що встановлено чинним судовим рішенням - постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2011р. у справі № 10-625/11.
2.8. Ліквідатор зазначає, що відповідно до статті 5 Закону про банкрутство, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах свої повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Натомість, а ні ОСОБА_2 , що був керівником (службовою особою) ПП Студія Тир Фільм до 14 серпня 2013р., а ні ОСОБА_5 , який був керівником з 14 серпня 2013 по 13 січня 2017року, а ні ОСОБА_9 , що був керівником боржника з 13.01.2017р. вищезазначених заходів не виконували, фактично відмовившись від подальшого здійснення від імені юридичної особи - боржника господарської діяльності, не надавали у 2015, 2016 та 2017 роках статистичної звітності до органів статистики, проявив бездіяльність у наданні обов`язкової звітності до контролюючих органів держави, що є грубим порушенням ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями. Така бездіяльність в подальшому, неминуче призвела до виникнення грошових зобов`язань, стійкої неплатоспроможності і як наслідок банкрутства юридичної особи - боржника.
2.9. Також ліквідатор зазначає, що до осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії ПП Студія Тир Фільм відноситься і головний бухгалтер боржника - ОСОБА_6. Оскільки, вказана особа особисто підписувала платіжні документи, як то рахунок - фактура № СФ-0000003 від 06.06.2006 на суму 2 000 000,00 грн., та відомості про розрахунки за листопад 2009, які містяться в матеріалах справи № 923/719/17.
2.10. Для додаткового дослідження обставин, що призвели до банкрутства ПП "Студія Тир Фільм" ліквідатор звернувся до фахівця у галузі бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, укладено угоду на проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПП Студія Тир Фільм та визначення ознак доведення до банкрутства.
Фахівцем ФОП Лиходькіна О.І. здійснено аналіз діяльності боржника та надано відповідний звіт з висновком (том 3 а.с. 41-66):
Забезпечення зобов`язань перед кредиторами боржника усіма його активами (відношення суми активів боржника до суми його зобов`язань) за період 2013-2014 роки мало значення 0,17, що значно нижче нормативного показника 1,0, що свідчить про не забезпечення зобов`язань боржника.
Забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (відношення оборотних активів до суми зобов`язань боржника) 0,17, що теж свідчить про не достатність забезпечення зобов`язань.
Розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та його зобов`язаннями) не змінився і має від`ємне значення: - 5898,4 тис.грн.
Фінансовий стан підприємства протягом розглянутого періоду відповідає ознакам неплатоспроможності.
Слід зазначити, що згідно із постановою Колегії Міністерства культури і туризму України від 29 червня 2006 року № 6/22 до Програми виробництва та розповсюдження фільмів на 2006/2007 роки, між Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії та продюсером-виконавцем - ПП Студія Тир Фільм був укладений договір від 27.12.2006 (реєстраційний № 325) на виробництво та розповсюдження ігрового фільму Зона . Вартість фільму визначено у сумі 18 млн. 474 тис. 636 грн., участь сторін в інвестуванні фільму:
- з боку замовника - 7 млн. 923 тис. 700 грн.,
- з боку продюсера -10 млн. 550 тис. 936 грн.
Відповідно до укладеного договору у 2007році приватному підприємству Студія Тир Фільм , як компанії виробнику, Державною службою кінематографії було перераховано 7млн. гривень (дані банківських виписок ПАТ Креді Агріколь Банк ):
02.04.2007р. - 3 000 000,00 грн.,
04.05.2007р. - 2 000 000,00 грн.,
08.06.2007р. - 2 000 000,00 грн.
Аналіз руху на розрахунковому рахунку ПП Студія Тир Фільм свідчить про відсутність коштів у продюсера (згідно Договору у сумі 10 550 936,00 грн.) для виконання умов договору.
Крім того, згідно з Постановою Дарницького районного суду м. Києва по справі № 1-625/11 від 17.10.2011р. встановлено укладання фіктивних угод директором ТОВ Інтерпроф-Будсервіс (код 33935314) з рядом підприємств, зокрема, з ПП студія Тир Фільм у 2007 році та сплатою коштів за цими угодами на загальну суму 1 237 632,00 грн., а саме: - 10.04.2007 - на суму 650 760,00 за організацію експедиції; 31.05.2007 - на суму 274 872,00 за оренду павільйонів; - 31.05.2007 - на суму 312 000,00грн. - за створення натуральних добудов.
Тобто витрати на суму понад 1,23 млн. грн. (1 237 632,00 грн.) були фіктивними. Фільм так і не був виготовлений.
Зважаючи на вищевказані дані, ліквідатор дійшов висновку про наявність ознак доведення до банкрутства підприємства.
2.11. Згідно банківської виписки ПАТ Креді Агріколь Банк останню банківську транзакцію по рахунку ПП Студія Тир Фільм здійснено 16.02.2012 на суму 10 414,13грн., отримувачем коштів є ОСОБА_2 .
05.08.2013 з рахунку списано 27 грн. після відкриття виконавчого провадження ТУЮ м. Києва згідно Наказу Господарського суду м. Києва.
Тобто після 05.08.2013 року жодних надходжень грошових коштів на рахунок Боржника, або оплат з рахунку не відбувалося (копія банківської виписки надається). Дані обставини свідчать про фактичне припинення будь-якої фінансової та господарської діяльності ПП Студія Тир Фільм саме з 05.08.2013р.
Засновником ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_2 та керівником цього підприємства ОСОБА_5 20.06.2014 на підставі протоколу № 6 загальних зборів ПП Студія Тир Фільм прийнято рішення № 245 про ліквідацію ПП Студія Тир Фільм (код ЄДРЮОФОПГФ 33947890).
Власником ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_2 13.01.2017 прийнято рішення № 2 про відміну рішення про припинення господарської діяльності та продовження господарської діяльності ПП "Стадія Тир Фільм . Уповноважено ОСОБА_5 провести державну реєстрацію змін до установчих документів відповідно до чинного законодавства та Єдиного державного реєстру з правом залучення третіх осіб на власний розсуд.
Також, власником ПП Студія Тир Фільм громадянином ОСОБА_2 . 13.01.2017 прийнято рішення № 3 про вихід із складу власників ПП Студія Тир Фільм та передачею свого вкладу в розмірі 100,00 грн. на користь ОСОБА_9 та про його прийняття до складу власників ПП Студія Тир Фільм .
Окрім того прийнято рішення про звільнення з посади директора ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_5 та призначенням на посаду директора ОСОБА_9 .
Але новопризначеним директором жодних фінансових та господарських операцій від імені ПП Студія Тир Фільм для погашення вже існуючої на той час заборгованості перед кредитором не здійснювалось. Вказана особа зареєстрована на тимчасово окупованій території України, а саме в АДРЕСА_4 , та жодних контактів у ліквідатора з цією особою відбутись не може, адже поштове сполучення з АР Крим Державним підприємством УКРПОШТА припинено.
2.12. З аналізу усієї наявної інформації ліквідатором зроблено висновок, що керівники та засновники боржника, а також інші особи, які є відповідачами за цією заявою, створили умови для його стійкої неплатоспроможності.
Таким чином, з метою можливості погашення вимог кредитора у спосіб визначений Законом про банкрутство ліквідатором прийнято рішення подати до Господарського суду Херсонської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівників та засновників.
ІІІ. Виклад позиції відповідача - ОСОБА_6 :
3.1. ОСОБА_6 надала до суду відзив на заяву(том-3 а.с.208-235), у якій заперечує проти покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з наступних підстав.
Зобов`язання боржника виникли на підставі договору від 27.12.2006 року, за яким кредитором передано боржнику грошові кошти в сумі 7 000 000,00грн. Відповідач зазначає, що кредитором кошти на виконання вищезгаданого договору були перераховані боржнику протягом квітня-червня 2007 року.
ОСОБА_6 працювала за сумісництвом бухгалтером Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" з вересня по грудень 2006 року . Це підтверджується копією трудової книжки та випискою із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 16.05.2019 року (том-3 а.с.212-225). Отже, жодного відношення до використання коштів боржником не за цільовим призначенням ОСОБА_6 не має.
Відповідач стверджує, що з січня 2017 року вже не працювала у Приватному підприємстві "Студія Тир Фільм", а тому будь-яких фінансово-бухгалтерських документів не підписувала, бухгалтерський облік боржника не вела, платіжних доручень до банку не подавала, не складала та не підписувала будь-яку фінансову звітність боржника до Державної фіскальної служби, участі в прийнятті рішень органом управління підприємства не приймала.
3.2. Відповідач зазначає, що в заяві ліквідатора відсутні будь-які посилання на письмові докази або фактичні обставини які підтверджували наявність в діях ОСОБА_6 як бухгалтера Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" будь-які підстави для субсидіарної відповідальності, а тому заява ліквідатора відносно ОСОБА_6 є безпідставною та необґрунтованою.
ІV. Виклад позиції відповідача - ОСОБА_8:
4.1. ОСОБА_2 як відповідачем подано до суду відзив на заяву ліквідатора (том-4 а.с. 1-32), у якому він заперечує проти покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з наступних підстав.
Відповідач стверджує, що на запит ліквідатора щодо передачу за актом приймання-передачі усієї фінансово-господарської документації боржника, ОСОБА_2 надано відповідь у якій зазначено, що станом на 14 серпня 2013 ним було складено повноваження керівника підприємства ПП Студія Тир Фільм , передано усю фінансово-господарську документацію, матеріальні цінності, майно, майнові права банкрута, відомості про заборгованість по заробітній платі трудовому колективу, відомості про усі перевірки податкових та правоохоронних органів України стосовно господарської діяльності ПП Студія Тир Фільм новому директору ПП Студія Тир Фільм , який заступив до повноважень керівника підприємства, а саме ОСОБА_5 .
Отже, як вважає ОСОБА_2 , звинувачення ліквідатора щодо ухилення від передачі документів є безпідставними.
4.2. ОСОБА_2 стверджує, що висновки ліквідатора ПП Студія Тир Фільм про доведення ним боржника до банкрутства є неправомірними, оскільки розслідування доведення до банкрутства відноситься до повноважень правоохоронних органів та лише за наявності вироку суду особа може вважатися винною у доведені до банкрутства суб`єкта господарювання.
Проте будь-яких кримінальних проваджень щодо ОСОБА_2 не здійснювалося і твердження ліквідатора ПП Студія Тир Фільм Бєлоусова І.В. про доведення підприємства до банкрутства ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими.
4.3. ОСОБА_2 вважає, що посилання ліквідатора на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2011 у кримінальній справі №1-625/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується громадянки України, яка була директором іншої юридичної особи - ТОВ Інтерпроф-Будсервіс .
Також, посилання на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі кримінальній справі №502/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується надання дозволу ст. слідчому прокуратури Дарницького району м. Києва Музиці В.М. на розкриття банківської таємниці в ВАТ Агрокомбанк м. Києва, МФО 322302 та отримання відомостей, що свідчать про рух коштів на поточному рахунку ТОВ Вітаір-Сервіс № НОМЕР_1 з обов`язковим зазначенням назви контрагентів, їх статистичних кодів та призначення платежів, копії карток зі зразками підпису, копії договору про відкриття та обслуговування рахунку, документів, що свідчать про зняття та отримання готівки по поточному рахунку за період з 01.01.2007 року по 19.05.2011 року.
Посилання на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.05.2011 у кримінальній справі №503/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується надання дозволу ст. слідчому прокуратури Дарницького району м. Києва Музиці В.М. на розкриття банківської таємниці в ВАТ Агрокомбанк м. Києва, МФО 322302 та отримання відомостей, що свідчать про рух коштів на поточному рахунку ТОВ Комерційна служба безпеки Дельта (ЄДРПОУ 21565551) № НОМЕР_2 з обов`язковим зазначенням назви контрагентів, їх статистичних кодів та призначення платежів, копії карток зі зразками підпису, копії договору про відкриття та обслуговування рахунку, документів, що свідчать про зняття та отримання готівки по поточному рахунку за період з 01.01.2007 року по 19.05.2011 року.
Посилання на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.05.2011 у кримінальній справі №504/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується надання дозволу ст. слідчому прокуратури Дарницького району м. Києва Музиці В.М. на розкриття банківської таємниці в ВАТ Агрокомбанк м. Києва, МФО 322302 та отримання відомостей, що свідчать про рух коштів на поточному рахунку ТОВ Київський театр Ательє 16 (ЄДРПОУ 33398070) № НОМЕР_3 з обов`язковим зазначенням назви контрагентів, їх статистичних кодів та призначення платежів, копії карток зі зразками підпису, копії договору про відкриття та обслуговування рахунку, документів, що свідчать про зняття та отримання готівки по поточному рахунку за період з 01.01.2007 року по 19.05.2011 року.
Посилання на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.05.2011 у кримінальній справі №505/11 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона стосується надання дозволу ст. слідчому прокуратури Дарницького району м. Києва Музиці В.М. на розкриття банківської таємниці в ВАТ Агрокомбанк м. Києва , МФО 322302 та отримання відомостей, що свідчать про рух коштів на поточному рахунку ТОВ Інтерпроф-Будсервіс № НОМЕР_4 з обов`язковим зазначенням назви контрагентів, їх статистичних кодів та призначення платежів, копії карток зі зразками підпису, копії договору про відкриття та обслуговування рахунку, документів, що свідчать про зняття та отримання готівки по поточному рахунку за період з 01.01.2007 року по 19.05.2011 року.
4.4. Посилання на те, що керівником приховувалися активи ПП Студія Тир Фільм є необґрунтовано безпідставним, адже, на думку ОСОБА_2 , спростовується Постановою про закриття кримінальної справи № 49-3170 від 23.06.2011.
Наявна Постанова про закриття кримінальної справи № 49-3170 від 23.06.2011 в частині неналежного виконання службовими особами Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за ст. 367 ч. 2 КК України досліджено, що на вимогу Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України був проведений аудит витрат державних коштів ПП Студія Тир Фільм на виробництво фільму Зона саме у період до 23.06.2011.
ОСОБА_2 стверджує, що згідно висновків проведеного аудиту державні кошти, які були виділені для створення фільму Зона були використані відповідно до кошторису і порушень перевіркою виявлено не було.
Дану перевірку проводило Контрольно-ревізійне управління м. Києва. 25.12.2009 Прокуратурою міста Києва роз`яснено, що ТУ СБУ у м. Києві та Київській області проводилася перевірка за фактом можливої розтрати, шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ПП Студія Тир Фільм державних коштів у особливо великих розмірах під час виконання умов договору №325 від 27.12.2006, укладеного між Міністерством культури і туризму України, Державною службою кінематографії та ПП Студія Тир Фільм .
За результатами проведеної перевірки СВ ТУ СБУ у м. Києві та Київської області 24.11.2009 в порушенні кримінальної справи за ст. 191 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину.
Отже, як вважає відповідач ОСОБА_2 , твердження ліквідатора Бєлоусова І.В. є безпідставними та необґрунтованими.
4.5. Твердження ліквідатора про безпідставно сплачені боржником кошти у сумі 1 237 632,00 грн. є необґрунтованими, оскільки вищезазначені договори у судовому порядку не оскаржувались та не визнавались судом недійсними, тому стверджувати про безпідставність перерахування немає правових підстав.
А посилання ліквідатора на проведену фінансову експертизу господарського стану ПП Студія Тир Фільм за 2007-2014 роки із посиланням на доведення до банкрутства ОСОБА_8 є на думку відповідача неналежним доказом у справі та не можу бути взятий до уваги судом з підстав, викладених нижче.
4.6. Так, відповідач ОСОБА_2 стверджує, що ліквідатор безпідставно здійснював аналіз діяльності боржника за весь період його діяльності, оскільки відповідно до Наказу Міністерства економіки України N 14 від 19.01.2006 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства п.3.2. ...визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі .
Оскільки Ухвалою Господарського суду Херсонської області у справі №923/719/17 від 31.08.2017 порушено справу про банкрутство Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", то фінансово-господарський аналіз ліквідатор ОСОБА_25 мав право проводити лише за 2016, 2015, 2014 роки відповідно. Рух коштів із рахунка ПП Студія Тир Фільм здійснювався у 2007-2013 роках.
4.7. На думку відповідача, Постанова про закриття кримінальної справи № 49-3170 від 23.06.2011 в частині неналежного виконання службовими особами Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за ст. 367 ч. 2 КК України підтверджує невинуватість ОСОБА_2 у звинуваченнях ліквідатора.
4.8. Представником ОСОБА_2 до суду подано заяву про застосування строків позовної давності на підставі такого.
Представник зазначає, що статтею 256 Цивільного кодексу визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно вимог ст. 257 встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст. 266 ЦК України).
Згідно вимог ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
27.12.2006 було укладено Договір на виробництво та розповсюдження фільму Зона на умовах державного замовлення №325, за умовами якого, ПП "Студія Тир Фільм" зобов`язалося здійснити на умовах державного замовлення виробництво фільму в повному обсязі та в терміни відповідно до календарно-постановочного плану і Договору.
Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно з позовною заявою до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" про розірвання договору від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення та стягнення коштів в розмірі 7 000 000,00 гривень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 у справі №5011-12/17104-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано Договір від 27.12.2006 №325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього. Стягнуто з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" на користь Державного агентства України з питань кіно кошти в розмірі 7 000 000,00 грн.
Факт розірвання договору відбувся 21.12.2012, який і спричинив від`ємний баланс підприємства.
Відлік строку на звернення із позовною заявою про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників та керівника, за твердженнями представника ОСОБА_8, починається із 21.12.2012, адже рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 розірвано договір від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона", а позовна вимога ґрунтується на покладенні субсидіарної відповідальності у зв`язку із неналежним виконанням умов та зобов`язань за вищевказаним договором. Строк позовної давності, як вважає адвокат Корякін Д.В., сплинув 21.12.2015 року.
У зв`язку з наведеним відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити ліквідатору Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та ОСОБА_2 з підстав пропущення строку позовної давності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Корякін Д.В. відмовився надавати суду пояснення стосовно: фактів здійснення чи нездійснення підприємницької діяльності ПП "Студія Тир Фільм" з 2007 по грудень 2012 року; про причини припинення господарської діяльності у цій роки; про заходи по недопущенню банкрутства, що вживалися від імені боржника або його засновником та керівником ОСОБА_8; про причини припинення та прийняття рішення ОСОБА_2 в червні 2014 року про ліквідацію ПП "Студія Тир Фільм", а також про інші рішення у подальшому, зокрема щодо зміни керівників та зміни засновника боржника ПП "Студія Тир Фільм" на особу, яка зареєстрована на окупованій території Автономної Республіки Крим.
Також, представник ОСОБА_2 адвокат Корякін Д.В. в судовому засіданні заперечуючи проти вимог ліквідатора, зазначив, що ліквідатором не пред`явлено вимоги громадянину ОСОБА_26 , який відповідно до договору є генеральним продюсером фільму та, на думку адвоката Корякіна Д.В., має обов`язок щодо фінансування виготовлення фільму "Зона" в сумі 10 550 936 грн., який не виконано за рахунок "Продюсера".
V. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА СУДОВОГО РІШЕННЯ:
Заслухавши доводи ліквідатора у справі, заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
5.1. Суд зазначає, що завданням розгляду справи по суті відповідно до ст. 194 ГПК України є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Суд підкреслює, що відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, має запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживати заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
5.2. Суд зазначає, що досягнути та виконати завдання господарського судочинства можливо за умов добросовісного ставлення сторонами до своїх обов`язків та виконання приписів закону і вимог, що ставляться до учасників справи судом.
Завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
5.3. Суд зазначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у цій справі є обставини господарської діяльності боржника які стали підставою нездатності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, виконання керівником та учасниками (засновниками) боржника своїх обов`язків відповідно до вимог законодавства України та Статуту боржника щодо недопущення банкрутства боржника та наявності їх вини у банкрутстві боржника - доведення до банкрутства.
5.4. Відповідно до приписів ст. 14 ГПК України (Диспозитивність господарського судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ст. 74 ГПК України (Обов`язок доказування і подання доказів), визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
5.5. Відповідачі у даній справі громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_27 не скористались своїм правом, не надали до суду відзиву на заяву ліквідатора.
5.6. За наведених правових підстав та обставин суд вважає встановленими факти (обставини) отримання ПП "Студія Тир Фільм" в особі його власника (засновника) та керівника ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 7 000 000,00грн., про використання яких він не звітував перед кредитором, зобов`язання щодо виготовлення замовленої продукції у вигляді фільму за договором не виконав, заходів по недопущенню банкрутства не вжив, використані не за призначенням кошти кредитора у сумі 1 237 632,00грн. не повернув, будь-яких результатів робіт за договором замовнику як кредитору не передав.
5.7. До господарського суду з грошовими вимогами до боржника звернувся кредитор Державне агентство України з питань кіно у сумі 6 999 975,70 грн. (том 1 а.с. 4-55), які визнано судом та включено до реєстру вимог кредиторів (том 2 а.с. 28-29).
5.8. Ліквідатором банкрута 08.05.2019 подано до господарського суду заяву, відповідно до якої ліквідатор заявив вимогу покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на осіб, що є засновниками, виконували повноваження керівників та інших осіб, які мали право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали можливість іншим чином визначати дії боржника, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (том 3 а.с. 26-161).
5.9. Судом встановлено, що грошові зобов`язання Боржника виникли через невиконання Боржником умов Договору від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012, яке набрало законної сили 27.03.2013 у справі № 5011-12/17104-2012 розірвано Договір від 27.12.2006 №325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього. Стягнуто з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" на користь Державного агентства України з питань кіно кошти в розмірі 7 000 000,00 грн.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
5.10. Провадження у цій справі порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.08.2017 року, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн. до боржника Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.
5.11. Ухвалою від 02.11.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги кредитора Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70 грн., які віднесені до 4 черги задоволення, а також судовий збір в сумі 16 000,00 грн. до першої черги.
5.12. Постановою господарського суду Херсонської області від 22.12.2017 боржника - Приватне підприємство "Студія Тир Фільм" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., повідомлення про визнання боржника банкрутом оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 22.12.2017 за номером 48115.
5.13. Ліквідатором банкрута Бєлоусовим І.В. 08.05.2019 подано до господарського суду заяву з вимогою про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на осіб, що є є винними у доведенні боржника до банкрутства, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , (том 3 а.с. 26-161).
5.14. Досліджуючи доводи ліквідатора та заперечення відповідачів, суд встановив, що Боржник Приватне підприємство "Студія Тир Фільм" є юридичною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань (далі ЄДР) за ідентифікаційним кодом юридичної особи 33947890, отже, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є суб`єктом банкрутства.
Зареєстроване місцезнаходження боржника на час відкриття справи про його банкрутство - вул. Перекопська, 177, м. Херсон .
Відповідно до отриманих від державного реєстратора матеріалів реєстраційної справи та згідно відомостей ЄДР (том 3 а.с. 102-123) судом встановлено таке.
Відповідно до Статуту Приватне підприємство "Студія Тир Фільм" (а.с. 105) зареєстроване 16.01.2006 року. Відповідно до п. 1.2., засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_2
Згідно розділу 2 Статуту (п. 2.1. - 2.6.) підприємство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в банках, у своїй діяльності керується цим Статутом та законодавством України. Підприємство не відповідає за зобов`язаннями засновника. Засновник відповідає по зобов`язанням підприємства в межах, передбачених законодавством України. Підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном.
Відповідно до розділу 3 Статуту підприємство створене з метою здійснення виробничої, комерційної та посередницької діяльності для задоволення громадських потреб у його роботах і потреб засновника та трудового колективу.
Основними напрямками діяльності визначено, зокрема, виробництво фільмів та розповсюдження і демонстрація фільмів.
Відповідно до приписів п. 4.1 Розділу 4 Майно підприємства Статуту ПП Студія Тир Фільм Статутний фонд Підприємства становить 100,00 грн. Майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.
Відповідно до п. 4.2. Розділу 4 Статуту джерелами формування майна Підприємства, зокрема, є доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг; кредити банків та інших кредиторів.
Відповідно до п. 4.3 Розділу 4 Статуту, майно підприємства належить йому на праві власності.
Відповідно до п. 5.1. Розділу 5 Статуту, основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток.
Відповідно до п. 5.3. Розділу 5 Статуту, чистий прибуток Підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску, передбачених законодавством України, податків та інших податків до бюджету, залишається у повному розпорядженні Засновника. Підприємство, в особі його Засновника, самостійно визначає напрямки використання чистого прибутку та може формувати фонди та резерви згідно з діючим законодавством.
Відповідно до п. 6.2. Розділу 6 Статуту Засновник здійснює свої права по управлінню Підприємством безпосередньо або через уповноважені органи.
Відповідно до п. 6.9. Розділу 6 Статуту, директор, як керівник підприємства, несе відповідальність у встановленому порядку за майно та устаткування, що знаходиться в розпорядженні Підприємства, за рівень господарського управління та забезпечує дотримання трудового законодавства, правил та норм охорони праці та техніки безпеки.
Відповідно до п. 9.4. Розділу 9 Статуту підприємство може бути ліквідовано - за рішенням власника.
Відповідно до п. 9.5. Розділу 9 Статуту при ліквідації підприємства органом, що прийняв рішення про ліквідацію, створюється ліквідаційна комісія. Ліквідація здійснюється у відповідності до законодавства України. Майно та кошти Підприємства які залишились після розрахунків з бюджетом, після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, залишаються у розпорядженні Засновника.
5.15. Судом встановлено та підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 5011-12/17104-2012, залишеним у силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року, у справі за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державного агентства України з питань кіно до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", таке.
Між Міністерством культури і туризму України, як Замовником, Державною службою кінематографії, як платником та ПП "Студія Тир Фільм" як Продюсером і Виконавцем в особі директора ОСОБА_2 та генерального продюсера фільму ОСОБА_26 було укладено та підписано договір на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення № 325 (далі договір).
ПП "Студія Тир Фільм" зобов`язалося створити на умовах державного замовлення фільм в повному обсязі та в терміни відповідно до календарно-постановочного плану і Договору ( п. 1.1; 1.5.; 1.5.1; 3.1.3 Договору) та здати фільм на одній плівці до лютого 2008 року, а здача комплекту вихідних фільмових матеріалів Замовнику повинна була відбутися у квітні 2008 року.
Орієнтована вартість виробництва фільму - 18 474 636 грн, в тому числі ПДВ - 2590 050 грн., витрати на виробництво якого сторони розділили таким чином.
- За рахунок "Замовника" фінансуються витрати в сумі 7 923 700 грн.
- За рахунок "Продюсера" фінансуються витрати в сумі 10 550 936 грн.
Приписами п. 8.1 Договору визначено, що доходи від використання Фільму способами передбаченими договором розподіляються між Платником та Продюсером пропорційно частками їх участі у Кінопроекті, який буде оцінюватися майновим і немайновим вкладом.
Доходом у розумінні цього Договору вважатиметься дохід отриманий за будь-яке використання Фільму за виключенням випадків передбачених Договором.
Пунктом 10.6. Договору передбачено, що у випадку реорганізації будь-якої із сторін питання про правонаступництво вирішуються окремою угодою між ними.
Відповідно до п. 10.10 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до виконання сторонами зобов`язань.
5.16. Як встановлено судом і це визнається сторонами, на виконання умов договору Державною службою кінематографії перераховано 7 000 000,00 грн. на рахунок боржника платіжними дорученнями № 12 від 29.03.2007, № 22 від 25.04.2007 та № 38 від 07.06.2007 року.
Судом також встановлено, і це підтверджено матеріалами справи, наданими сторонами, зокрема відповідачем ОСОБА_2 , що ПП "Студія Тир Фільм" як Продюсер, не виконала свої зобов`язання щодо фінансування виробництва фільму Зона , автором якого згідно преамбули (вступної частини) договору є ОСОБА_2 Продюсер також визначений як власник прав на кінематографічне використання літературного сценарію Зона . За рахунок "Продюсера" не профінансовані кошти на створення фільму в сумі 10 550 936 грн. Договором не передбачено окремих особистих обов`язків щодо фінансування виробництва фільму громадянином ОСОБА_26 , який у вступній частині договору вказаний як генеральний продюсер , за відомостями договору ОСОБА_26 є працівником Продюсера, що діє на підставі трудової угоди.
Суд зазначає, що в контексті досліджених судом обставин та встановлених фактів твердження представника ОСОБА_2 адвоката Корякіна Д.В. про наявність окремого юридичного обов`язку у громадянина ОСОБА_26 щодо фінансування створення фільму "Зона" в сумі 10 550 936 грн. є безпідставними, отже у ліквідатора відсутні підстави для пред`явлення вимоги вказаному працівнику боржника або ж вимоги щодо покладання на ОСОБА_26 субсидіарної відповідальності на нього.
5.17. Суд зазначає, що відповідно до розділу 3 Договору Продюсер зобов`язався нести матеріальну відповідальність за цільове використання виділених коштів
Замовника та достовірність наданих розрахунків по кошторису на виробництво Фільму, достовірність звітів про фактичне використання отриманих коштів по періодах виробництва та в цілому на виробництво Фільму, підтверджених незалежною аудиторською компанією.
Продюсер зобов`язався здійснювати:
- Облік витрат на виробництво Фільму та виготовлення вихідних фільмових матеріалів та контролювати витрати коштів Замовника , які він виділяє на виробництво Фільму;
- Після закінчення кожного технологічного періоду виробництва Фільму подавати Замовнику звіт про фактичне використання коштів;
- Забезпечувати збереження і цільове використання сценічно-постановочних засобів, реквізиту та іншого обладнання, матеріальні цінності, необхідного для виробництва Фільму, створеного чи придбаного за рахунок коштів Замовника ;
- Після закінчення виробництва Фільму передати матеріальні цінності, створені або придбані за рахунок коштів Замовника на виробництво Фільму, особі, визначеної Платником, про що скласти відповідний акт і надати його примірник Замовнику;
- В межах витрат, передбачених генеральним кошторисом, виготовити комплект вихідних фільмових матеріалів та відеоносіїв згідно з вимогами діючої нормативно-технічної документації та стандартами якості і протягом 35-ти робочих днів від дня підписання Сторонами приймально-здавального акту про прийняття Фільму передати їх на постійне зберігання до Національного центру Олександра Довженка, про що скласти відповідний акт і надати його примірник Замовнику.
Будь які з указаних обов`язків ПП "Студія Тир Фільм" не виконало.
5.18. Суд зазначає, що розділом 9 Договору передбачена юридична і майнова відповідальність сторін.
Так пунктами цього розділу, зокрема, передбачено таке.
При некомплектності та (або) низькій якості вихідних фільмових матеріалів "Продюсер" повинен за власний рахунок внести всі необхідні доробки.
В разі невиконання "Продюсером" з власної вини договірних зобов`язань щодо строків завершення виробництва Фільму і здачі вихідних фільмових матеріалів, додаткові витрати на завершення виробництва здійснюються за рахунок "Продюсера".
У випадку нецільового використання коштів, невиконання "Продюсером" суттєвих умов цього Договору, в результаті яких "Замовник" та "Платник" можуть понести збитки, "Продюсер" ставить як забезпечення збитків частину майнових прав, якою він володіє з іншими партнерами, на такі фільми: „Ціна голови", „Зірка шерифа". В разі настання такої події „Продюсер" безспірно передає "Платнику" („Замовнику") вказані права.
В разі припинення виробництва Фільму з вини "Продюсера", всі фактично перераховані "Платником" кошти, "Продюсер" відшкодовує "Платнику" протягом 30 календарних днів від дати припинення виробництва Фільму.
В разі припинення виробництва Фільму за погодженням обох Сторін, здійснені витрати по Фільму підтверджуються "Продюсером" документально. Обґрунтовані цільові витрати "Продюсера" по виробництву Фільму відшкодовуються "Платником". Невикористані бюджетні кошти підлягають поверненню "Платнику". Матеріальні цінності, створені або придбані за рахунок коштів Платника , передаються по акту Платнику або, за згодою сторін, реалізуються "Продюсером" відповідно до законодавства України. Отримані від реалізації кошти перераховуються Платнику .
Сторони звільняються від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов`язань по даному Договору, якщо невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.
Під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні надзвичайні обставини, політичні або економічні зміни, які виникли і існують незалежно від волі Сторін (пожежі, землетруси, епідемії, довготривала, більше одного місяця хвороба режисера-постановника чи актора, що виконує головну роль у Фільмі, нещасний випадок, страйки, війни, масові заворушення), а також обставини (у т.ч. тимчасове або повне припинення видатків по бюджетній програмі КПКВ 1806020), які безпосередньо впливають на можливість виконання Сторонами зобов`язань, але які не були і не могли бути передбачені на момент підписання Договору.
Про такі обставини Сторони інформують одна одну протягом трьох днів з моменту відповідної події.
Суд вважає доведеними факти нецільового використання коштів Продюсером та припинення виробництва фільму з вини Продюсера .
В той же час, суд зазначає, що Продюсером як боржником в особі його власника та керівника ОСОБА_2 не відшкодовано перераховані на рахунки Продюсера кошти, майнові права, про які зазначено у договорі, за Продюсером ПП "Студія Тир Фільм" - не зареєстровано без поважних причин.
5.19. Як встановлено судом, умови договору виконавцем не виконані, строки виготовлення та передачі фільму неодноразово відтерміновувалися.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 5011-12/17104-2012 встановлені факти, що мають преюдиційне значення і не підлягають доказуванню у цій справі, зокрема.
Додатковою угодою № 3 до договору сторони погодили у зв`язку з виробничою необхідністю, пов`язаною з виправленням та доопрацюванням робочих матеріалів внести зміни, а саме : остаточним терміном закінчення знімального періоду встановлено - 18.08.2008, термін здачі фільму на одній плівці - 10.11.2008, термін здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів - 26.12.2008.
Відповідно до Додаткової угоди № 4 сторонами було погоджено, що остаточним терміном закінчення знімального періоду є 31.08.2009, остаточним терміном завершення виробництва - грудень 2009 року.
Додатковою угодою № 5/1 до договору сторони погодили, що остаточний термін завершення виробництва фільму - грудень 2010 року.
Додатковою угодою № 6 до договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Суд зазначає, що у цій справі підтверджено, що за час відтермінування строків виготовлення Продюсером та передачі фільму замовнику, засновник та директор Продюсера ОСОБА_8 не здійснював жодних дій щодо виконання зобов`язання. Отже, суд приходить до висновку, що додаткові угоди про продовження знімального періоду ОСОБА_2 ініціювалися без наміру здійснення робіт, а здійснювалося лише про людське око (для годиться), для створення перед Замовником та правоохоронними органами видимості продовження цивільно-правових (господарських) відносин, з метою уникнення цивільно-правової та інших видів відповідальності.
5.20. У Додатковій угоді № 7 до договору сторони узгодили що права та обов`язки Державної служби кінематографії переходять до Держаного агентства України з питань кіно повному обсязі в зв`язку із ліквідацією.
Державним агентством України з питань кіно 10.01.2012 на адресу відповідача направлено претензію № 23/9/26-12 та лист № 260/3/9/26-12 від 17.02.2012 щодо невиконання відповідачем умов договору, проте як зазначає позивач відповіді не надходило Документів щодо стану виробництва фільму "Зона", а також пропозицій стосовно перенесення строків закінчення робіт відповідачем також не надано.
За позовом Генерального прокурора в інтересах держави рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 5011-12/17104-2012 розірвано Договір від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "Зона" на умовах державного замовлення зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього. Стягнуто з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного агентства України з питань кіно кошти в розмірі 7 000 000,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" в доход спеціального фонду Державного бюджету України 65 453 ( шістдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Обставини, пов`язані з виконанням судового рішення про стягнення боргу.
Після набрання 27.03.2013 рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 5011-12/17104-2012 законної сили Господарським судом міста Києва було видано наказ від 10.04.2013 року про примусове виконання рішення (том 1 а.с. 26).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 18.06.2013 (том 1 а.с. 27) відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року, запропоновано боржнику добровільно в семиденний строк виконати вимоги наказу.
Згідно постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 27.03.2014 (том 1 а.с. 29) виконавчий документ наказ № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року повернуто стягувачеві. Підставою для повернення зазначено відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, у тому числі зазначено про відсутність за даними Державної служби інтелектуальної власності за боржником будь-яких об`єктів інтелектуальної власності. При цьому зазначено, що з боржника стягнуто в рахунок погашення основного боргу 24,30грн.
Повторно до виконання вказаний наказ № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року надано та відкрито на його виконання виконавче провадження постановою від 24.09.2015 року, що винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (том 1 а.с. 31). Цією постановою також запропоновано боржнику добровільно в семиденний строк виконати рішення суду за цим наказом.
Постановою цього ж державного виконавця від 24.09.2015 накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (том 1 а.с. 34).
Листом від 20.01.2017 року за № 48816801 (том 1 а.с. 35-36) Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив Державне агентство з питань кіно як стягувача за виконавчим документом про здійсненні державним виконавцем заходів та про відсутність у боржника будь-якого майна для задоволення вимог стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, 13.03.2017 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (том 1 а.с. 37) встановлено, що після відкриття виконавчого провадження на користь стягувача стягнуто в рахунок погашення основного боргу 24,55грн. та в рахунок погашення виконавчого збору 2,45грн. В постанові вказано, що згідно акту державного виконавця від 22.07.2016 за адресою, зазначеною у виконавчому документі боржника не розшукано. В той же час, встановлено з відомостей ЄДР, що місцезнаходження боржника змінено на іншу адресу - м. Херсон, вул. Перекопська, 177. У зв`язку з цими обставинами виконавчий документ було передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області.
Постановою від 27.04.2017 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області виконавчий документ наказ № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року, виданий Господарським судом м. Києва, повернуто стягувачеві - Державному агентству України з питань Кіно, залишок заборгованості становить 6 999 975,70 грн.
5.21. Ухвалою від 31.08.2017 року у цій справі визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Державного агентства України з питань кіно в сумі 6 999 975,70грн. до боржника Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", а постановою суду від 22.12.2017 боржника визнано банкрутом.
За таких обставин, судом встановлено, що боржником не виконано обов`язку, встановленого рішенням суду, що набрало законної сили, грошові кошти за наказом суду № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року станом на 27.04.2017 року стягувачеві Державному агентству України з питань Кіно в сумі 7 000 000,00грн. не виконано, задоволено вимоги лише на 25 гривень, залишок заборгованості становить 6999975,70грн., що стало підставою для визнання боржника банкрутом - встановлення юридичного факту банкрутства (процесуальне банкрутство) (том 2 а.с. 164).
5.22. Обставини здійснення та припинення господарської діяльності боржником за період (підозрілий період) з дня виникнення грошового боргу до порушення (відкриття) справи про банкрутство.
Відомості про здійснення господарської діяльності боржником за період з дня державної реєстрації Боржника Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" в ЄДР - 16.01.2006 року, відповідачами не надано, отже суду та учасникам справи не відомі.
Судом встановлено, що між Міністерством культури і туризму України, як замовником, Державною службою кінематографії як платником за договором, та ПП "Студія Тир Фільм" як продюсером та виконавцем був укладений договір від 27.12.2006 на виробництво та розповсюдження фільму Зона .
На виконання цього договору Державною службою кінематографії було сплачено (перераховано) 7 000 000,00 гривень, зокрема, 02.04.2007 - 3 000 000,00 грн.; 04.05.2007 - 2 000 000,00 грн.; 08.06.2007 - 2 000 000,00 грн.
Судом встановлено, що стан фактичного (об`єктивного) банкрутства боржника настав у 2008 році, і це підтверджено наданими сторонами до справи доказами, зокрема Аналізом фінансово-господарської діяльності боржника, здійсненим у процедурі розпорядження майном про встановлення факту припинення господарської діяльності, відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, відсутності документів стосовно фінансової і господарської діяльності боржника (том 2 а.с. 75-85, 86-156).
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами заяви і доводами ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на винних осіб (том 3 а.с. 26-161), зокрема Звітом про фактичні результати фінансово-господарської діяльності ПП "Студія Тир Фільм", виконаних на замовлення ліквідатора спеціалістом в галузі бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності (том 2 а.с. 223-227, том 3 а.с. 41 - 156), відповідно до яких боржник не мав власних коштів, окрім суми статутного капіталу, що дорівнює 100,00 грн. Отримані боржником від кредитора грошові кошти в сумі 7 000 000,00 грн. на виробництво фільму Зона складають основу його балансу та фінансової бази господарювання.
Як вбачається з наявних у справі фінансових звітів станом на 31.12.2010 року (том 3 а.с. 85), станом на 31.12.2011 року (том 3 а.с. 87), боржник не здійснював господарської діяльності, наведена звітність боржника відображає збереження відомостей про активи та пасиви, зокрема, заборгованість перед кредитором без будь-яких змін протягом усіх років її існування в сумі понад 7 000 000,00 грн.
Об`єктивно, як встановлено судом, боржник знаходився у стані банкрутства як фінансово-економічному стані нездатності виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором, також за даними балансів та фінансових звітів за 2010 - 2011 роки.
Забезпеченість зобов`язань боржника перед кредиторами за даними балансу становить 0,2, що означає наявність стійкої неплатоспроможності боржника.
5.23. Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 від імені боржника по укладанню додаткових угод з кредитором стосовно продовження строку знімального періоду, терміну здачі фільму на одній плівці, терміну здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів до 26.12.2008, а пізніше - грудень 2009 року, грудень 2010 року, грудень 2011 року та у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, не вказували на дійсні наміри ОСОБА_2 виконати зобов`язання перед замовником та кредитором, оскільки ці додаткові угоди не підтверджені відповідними результатами робіт, а заборгованість за договором та за судовим рішенням не зменшилась починаючи з 2007 року по час розгляду цієї заяви в суді станом на вересень 2019 року.
Отже, зазначені обставини підтверджують твердження та доводи ліквідатора, що органами управління підприємством не вживалися заходи по організації, управлінню та здійсненню господарської діяльності з метою отримання доходу як джерела погашення зобов`язань боржника перед кредитором та недопущення банкрутства.
5.24. Відповідно до відомостей ЄДР (том 3 а.с. 104) засновником і керівником боржника в період отримання коштів за договором і до 13.01.2017 року був гр. ОСОБА_2 , який є відповідальним за виконання боржником цивільних обов`язків перед кредитором за договором, а також за виконання рішення господарського суду у виконавчому провадженні після розірвання договору.
В той же час, ОСОБА_2 не вжив будь-яких заходів щодо виконання зобов`язань перед кредитором. Будь-яких результатів робіт, які ним ніби-то здійснювалися на підготовку та зйомку фільму Зона , - замовнику не передано. Відсутність результатів робіт підтверджено також в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_6 , яка заявила перед судом, що первинних документів бухгалтерського обліку щодо оприбуткування матеріальних результатів робіт з виготовлення фільму їй в період її роботи - не передавались. Цим підтверджуються наведені ліквідатором факти, які встановлені, окрім того під час кримінальних проваджень, що фактично роботи і послуги не здійснювалися, для витрачання коштів кредитора складалися фіктивні документи. Іншої діяльності від імені боржника ОСОБА_2 також не організовано. Ця обставина також вказує на відсутність у ОСОБА_2 , як засновника та керівника боржника мети повернення суми боргу кредиторові.
Також, доводи ліквідатора підтверджуються відомостями з реєстраційної справи боржника та відомостей з ЄДР, відповідно до яких існують такі достовірні відомості.
Засновником боржника ОСОБА_8 14.08.2013 року прийнято рішення засновника (том 3 а.с. 165) яким ОСОБА_2 звільнив себе з посади директора ПП Студія Тир Фільм з 14.08.2013 року та призначив з 15.08.2013 року на посаду директора ПП Студія Тир Фільм громадянина ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів справи відсутні відомості про роботу ОСОБА_5 як директора, доказів до справи відповідачами, зокрема ОСОБА_2 не надано. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 повноваження керівника не здійснював, господарська діяльність не організована, розмір заборгованості перед кредитором не змінилася. Ці обставини підтверджують висновки ліквідатора про те, що зміна керівника підприємства боржника не мала за мету організувати господарську діяльність, здійснити повернення коштів та недопущення банкрутства боржника.
5.25. Також, відповідно до матеріалів справи та ЄДР підтверджено, що власником боржника ОСОБА_2 прийнято рішення засновника, яке внесено 23.06.2014 до ЄДР (а.с. 104) про припинення юридичної особи ПП Студія Тир Фільм шляхом її ліквідації.
Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи і представниками сторін засновником ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_8 ліквідація не здійснена.
Натомість, до ЄДР (том 3 а.с. 104) внесено відомості про інше рішення засновника ПП Студія Тир Фільм ОСОБА_8, а саме 13.01.2017 року внесено відомості про рішення власника № 2 про відміну рішення щодо припинення юридичної особи (том 3 а.с. 121), яким встановлено: відмінити рішення про припинення господарської діяльності та продовжити господарську діяльність підприємства.
Однак, наступного дня, відповідно до відомостей ЄДР 14.01.2017 (том 3 а.с. 104), засновником боржника ОСОБА_8 реєструється рішення власника ПП Студія Тир Фільм № 3 від 13.01.2017 року, що посвідчене нотаріально (том 3 а.с. 122), яким постановлено:
1. Вивести зі складу Власників Підприємства ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу вкладу у статутному капіталі Підприємства та передати його вклад у розмірі 100 (сто) відсотків, що складає 100 (сто) гривень 00 копійок на корить ОСОБА_27 ;
2. Прийняти до складу Власників Підприємства ОСОБА_9 ;
3. Розподілити вклад у Статутному капіталі Підприємства наступним чином:
ОСОБА_9 володіє вкладом у розмірі 100% (сто відсотків) Статутного капіталу, що становить 100 (сто) гривень 00 копійок;
4. Змінити місцезнаходження Підприємства на: 73000 , Херсонська область, м.Херсон, Дніпровський район, вул. Перекопська, 177 ;
5. Затвердити нову редакцію статуту Підприємства;
6. Звільнити з посади директора Підприємства ОСОБА_5 за власним бажанням з 13 січня 2017 року;
7. Призначити на посаду директора Підприємства ОСОБА_9 з 13 січня 2017 року;
8. Уповноважити ОСОБА_5 провести державну реєстрацію установчих документів відповідно до чинного законодавства та Єдиного державного реєстру правом залучення третіх осіб на свій власний розсуд.
5.26. Окрім того, до реєстраційної справи додано посвідчений нотаріально у м. Києві договір купівлі-продажу вкладу у статутному капіталі Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" між громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_9 від 13.01.2017 (том 3 а.с. 123) відповідно до якого ОСОБА_8 продав ОСОБА_9 свій вклад до статутного капіталу підприємства у розмірі 100,00 грн. Зміна власника підприємства на ОСОБА_9 , зміна місцезнаходження на м. Херсон та зміна керівника ПП "Студія Тир Фільм" внесені до ЄДР (том 3 а.с. 104).
Суд зазначає, що твердження ліквідатора про здійснення зазначених реєстраційних дій мали на меті відвести засновника боржника ОСОБА_2 від відповідальності через розірвання юридичних зв`язків його як засновника з боржником ПП "Студія Тир Фільм" підтверджуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи та ЄДР новий власник боржника ОСОБА_9 , він же директор боржника, жодних фінансових та господарських операцій від імені ПП "Студія Тир Фільм" для організації господарської діяльності не здійснив, погашення вже існуючої на той час заборгованості перед кредитором понад 7 млн.грн. не здійснював. Місце проживання вказаної особи зареєстроване на тимчасово окупованій території України, а саме в АР Крим, у АДРЕСА_4 , що унеможливлює будь-яку можливість контактів з ним та ліквідатором, оскільки поштовий обіг з цією територією заборонений.
З ЄДР та матеріалів справи вбачається, що стосовно боржника господарським судом відкрито справу про банкрутство, боржника визнано банкрутом.
За таких обставин суд погоджується з твердженнями ліквідатора, що останні реєстраційні зміни власника боржника мали на меті уникнення відповідальності ОСОБА_2 перед кредитором через ніби-то втрату юридичних зв`язків з боржником.
За результатами розгляду обставин здійснення та припинення господарської діяльності боржником за період з дня отримання боржником ПП "Студія Тир Фільм" грошових коштів від кредитора в сумі 7 000 000,00грн. до дня порушення (відкриття) справи про банкрутство, суд доходить до висновку, що заява ліквідатора є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За досліджений період суд визнає, що єдиною особою, яка від імені боржника отримала грошові кошти та їх не повернула кредитору шляхом вчинення умисних дій, що вчинялися без мети виконання грошового зобов`язання, які стали причиною відкриття справи про банкрутство боржника та визнання ПП "Студія Тир Фільм" банкрутом.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у доведенні боржника ПП "Студія Тир Фільм" до банкрутства є доказаною.
5.27. В той же час, суд приходить до висновку, що ліквідатором не доведено належними і допустимими доказами вину громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні ними дій, які призвели до банкрутства підприємства боржника - ПП "Студія Тир Фільм".
З встановлених судом обставин вбачається, що призначення громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на посаду директора ПП "Студія Тир Фільм" відбувалося задовго після фактичного доведення боржника до банкрутства діями ОСОБА_2 в період, коли боржник вже був у об`єктивному стані банкрутства як нездатного виконати свої грошові зобов`язання. Виконати ж свої грошові зобов`язання перед кредитором боржник міг, зокрема, за рахунок своєї частки участі у витратах на створення фільму, яка з вини ОСОБА_2 внесена не була, заходів щодо цього зобов`язання в період дії договору не прийнято саме ОСОБА_2 .
За таких обставин громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_9 не можуть бути визнані винними у доведенні боржника до банкрутства.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
5.28. Розглядаючи правові підстави покладання субсидіарної (цивільної) відповідальності відповідачів за зобов`язаннями ПП "Студія Тир Фільм" суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Згідно приписів ст. 3 Закону про банкрутство в редакції, чинній на час отримання боржником грошових коштів від кредитора передбачалося, що засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.
Власником майна боржника приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, зокрема, в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов`язань боржника перед кредиторами і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).
У чинній на час визнання боржника ПП "Студія Тир Фільм" банкрутом редакції Закону про банкрутство встановлені аналогічні обов`язки власника. Так, згідно ст. 5 Закону про банкрутство, зокрема, встановлено, що у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Відповідно до частини 5 ст. 5 Закону про банкрутство, санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобіганню банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначені приписи законодавства встановлюють обов`язок учасника підприємства, зокрема, коли він є єдиним учасником і керівником юридичної особи, вжити заходи по недопущенню банкрутства, оскільки наслідками банкрутства зазвичай є завдання шкоди інтересам та правам кредиторів, якими надано юридичній особі відповідний грошовий чи товарний кредит.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство в редакції до 18.01.2013 визначено, що Боржник зобов`язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, коли діяльність підприємства призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед кредиторами.
Однак, як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 жодних заходів щодо недопущення банкрутства не вживав, а навпаки, вчинив дії, які, за його видимими намірами, могли ускладнити процес повернення коштів кредиторові та уникнути цивільної відповідальності за борги та майнову шкоду кредиторові.
5.29. Умови і порядок захисту прав кредиторів як суб`єктів господарювання визначається ст. 215 ГК України та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, відповідно до приписів ст. 215 ГК України, встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Згідно приписів ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
У відповідності до ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Право на справедливий суд) кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Справедливий судовий розгляд гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав.
5.30. Суд зазначає, що ліквідатором обрано спосіб захисту права кредиторів, який передбачений законом та є ефективним при розгляді заяви у справі про банкрутство.
Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 215 Господарського кодексу України встановлено відповідальність за порушення законодавства про банкрутство, зокрема, за умисне доведення до банкрутства.
Факт банкрутства боржника встановлено господарським судом у цій справі.
Як доведено ліквідатором та підтверджено належними доказами у справі, стійка неплатоспроможність боржника як суб`єкта підприємництва (припинення господарської діяльності) була викликана цілеспрямованими діями його керівника ОСОБА_2 , який не вживаючи заходів щодо виконання обов`язків по договору на створення фільму Зона укладав безпідставні додаткові угоди про відтермінування строку виконання зобов`язань, які з часом так і не виконав, але про людське око передав юридичну особу боржника іншій особі, подавши документи та здійснивши певні реєстраційні дії у ЄДР.
За таких обставин та правових підстав суд погоджується з доводами ліквідатора і приходить до висновку, що банкрутство боржника є умисним банкрутством.
Такі наслідки як субсидіарна відповідальність осіб за зобов`язаннями боржника, доведеного умисно до банкрутства, передбачена спеціальним Законом - ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право ліквідатора заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
Юридична відповідальність засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб у формі субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника прямо передбачена ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така відповідальність настає у разі, якщо вказані особи винні у доведенні боржника до банкрутства, в частині зобов`язань, для задоволення яких не достатньо майна боржника.
Відповідно до ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
5.31. Частина 1 ст. 215 ГК України встановлює, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
У відповідності до частини 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI в редакції після 18.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Згідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний принцип закріплений ч. 3 ст. 13 Конституції України проголошує: "Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".
Частиною 7 ст. 41 Конституції України встановлено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
У відповідності до абзацу 2 частини 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Цивільний кодекс України також закріплює один з основних принципів права власності. Так, ч. 4 ст. 319 проголошує, що власність зобов`язує.
Частина 1 ст. 322 Цивільного кодексу України передбачає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству (ч. 1 ст. 211 ГК України).
5.32. Згідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
5.33. Ліквідаційну масу ПП "Студія Тир Фільм" ліквідатором не сформовано у зв`язку з відсутністю будь-яких майнових активів. Адреса місцезнаходження юридичної особи в м. Херсоні виявилася фіктивною, за місцем реєстрації такої особи немає.
Таким чином, вартість ліквідаційної маси дорівнює - 0 гривень, а заборгованість Боржника перед кредитором становить понад 7млн.грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, розмір субсидіарних вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Згідно абзацу 3 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону про банкрутство, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
5.34. Приймаючи рішення про задоволення заяви ліквідатора, суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Право на справедливий суд) кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Справедливий судовий розгляд гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав.
5.35. Отже, ліквідатор обґрунтовано довів, що нездійснення керівником боржника та його засновником ОСОБА_8 господарської діяльності та неповернення ним майнових активів боржника здійснено на шкоду кредитору, є неправомірними.
Дії керівника та учасників боржника були направлені, таким чином, на завдання шкоди кредитору, позбавивши кредитора законного права на отримання належних йому коштів з майна боржника, на які кредитор мав правомірні очікування. Волевиявлення відповідача ОСОБА_2 , таким чином, характеризується прямим умислом, як щодо невнесення своєї частки у створення фільму як Продюсера так і в ухилянні від виконання такого зобов`язання протягом тривалого часу, створюючи про око тривалий час, до 2011 року, видимість продовження діяльності по створенню фільму Зона , а в подальшому відверто ухиляючись від виконання судового рішення про стягнення коштів, припинення діяльності боржника через ніби-то його ліквідацію, так і щодо наслідків таких дій - настання стану неплатоспроможності боржника та його банкрутства. Така поведінка є зловживанням цивільними правами.
Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
5.36. Чинне законодавство України пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб згідно з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство.
Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13.
Визначаючи розмір вимог, які можуть бути покладені на відповідачів, суд виходить з даних реєстру вимог кредиторів та враховує, що майнові активи у ліквідаційній масі банкрута відсутні, отже стягненню підлягає сума, що заявлена ліквідатором до стягнення - на загальну суму 7 015 975,70грн., оскільки відповідачем ліквідаторові не передано будь-якого майна, у тому числі й того, що мало бути створене на виконання умов договору про створення фільму Зона , за рахунок вартості якого можна було би задовольнити частково або повністю вимоги кредиторів, що відповідає приписам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5.37. Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_2 , що матеріалами перевірок правоохоронних органів та судовими рішеннями у інших справах ніби-то підтверджується відсутність його вини у доведенні до банкрутства боржника ПП "Студія Тир Фільм". Зокрема, ОСОБА_2 посилається на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2011 у кримінальній справі №1-625/11, постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі кримінальній справі №502/11, а також постанову цього ж суду про закриття кримінальної справи № 49-3170 від 23.06.2011 в частині неналежного виконання службовими особами Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за ст. 367 ч. 2 КК України.
Відхиляючи зазначені заперечення суд зазначає, що вказаними постановами, зокрема постановою Дарницького районного суду від 23.05.2011 у справі № 4-502/11, у справі №4-503/11, у справі № 4-504/11 та у справі № 4-505/11 (том 3 а.с. 136-143) констатуються фактичні дані, що встановлені слідством про фіктивність угод та операцій, учасником яких було ПП "Студія Тир Фільм", щодо витрачання коштів, призначення яких було - на створення фільму Зона . Також, у постанові Дарницького районного суду м. Києва від 17.10.2011 у справі № 1-625/11 (том 3 а.с. 6-7) встановлено (підтверджено) факти фіктивних господарських операцій, що здійснені від імені ПП "Студія Тир Фільм" за участю підприємства ТОВ Інтерпроф-Будсервіс , витрачено кошти боржника без реального виконання робіт чи послуг. Цими судовими рішеннями встановлені факти, які підтверджені у цій справі та доведені ліквідатором, зокрема про те, що ОСОБА_2 розтратив отримані від кредитора кошти в сумі 7 000 000,00грн., не повернувши кредиторові ні коштів, ані буд-яких результатів робіт із створення фільму.
Окрім того, суд зазначає, що при розгляді судами наведених обставин у справах не вирішувалося питання про наявність у діях ОСОБА_2 складу злочину - доведення до банкрутства, оскільки в період розгляду та прийняття вказаних рішень у 2011 році між боржником ПП "Студія Тир Фільм" та кредитором ще існували відносини за договором про створення фільму, ОСОБА_2 укладалися додаткові угоди, якими на той час прикривалися дійсні наміри ОСОБА_2 не виконувати своїх зобов`язань за договором.
Отже, наведені ОСОБА_2 судові рішення не містять доказів відсутності його вини у доведенні до банкрутства боржника, а навпаки, місять відомості про факти, які сприяли доведенню до банкрутства ПП "Студія Тир Фільм".
Той факт, що ОСОБА_2 не був також притягнутий до кримінальної відповідальності у 2011 році по відкритим на той час кримінальним провадженням не має юридичного значення для прийняття рішення про покладання на ОСОБА_2 цивільної відповідальності у цій справі за доведення ПП "Студія Тир Фільм" до банкрутства.
5.38. Розглядаючи заяву ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, суд зазначає таке.
До вимог арбітражного керуючого, направлених на формування ліквідаційної маси боржника, застосовуються загальні правила позовної давності.
Вирішуючи питання щодо застосування норм права стосовно строків позовної давності та їх пропуску суд керується висновками Верховного Суду у постанові від 16.04.2019 у справі № 902/357/18.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.
Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) ст. 257 ЦК України встановлено в три роки.
Перебіг позовної давності, відповідно до ст. 261 ЦК України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку.
Згідно зі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
В силу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.
Через арбітражного керуючого здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа про його призначення.
Відтак, саме з цього моменту арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо.
При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника. Така правова позиція наведена Верховним Судом у справах № 904/5978/14, № 904/7981/17.
5.39. Як встановлено судом із матеріалів цієї справи №923/719/17, відповідно до постанови Господарського суду Херсонської області від 22.12.2017 боржника - Приватне підприємство "Студія Тир Фільм" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. Отже, ліквідатором Бєлоусовим І.В. як службовою особою боржника (банкрута) виконуються повноваження та обов`язки починаючи з 22.12.2017 року.
Саме під час виконання своїх повноважень ліквідатором встановлено обставини, які вказують на те, що банкрутство боржника ПП "Студія Тир Фільм" є умисним банкрутством, у доведенні якого до такого стану є, зокрема, вина його засновника та керівника ОСОБА_2 . Ці обставини стали підставою звернення ліквідатора до господарського суду з заяваою від 08.05.2019 про покладання субсидіарної відповідальності на винних осіб, зокрема, - ОСОБА_2 .
Відтак, в межах здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий (ліквідатор) встановив наявність порушеного права кредиторів та підстави для звернення до суду з позовними вимогами на їх захист.
З урахуванням приписів ст. 253 ЦК України початок перебігу строку позовної давності розпочався з 22 грудня 2017 року.
Матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий (ліквідатор) звернувся до господарського суду з даним позовом 08.05.2019 року.
Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.
Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваним, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.
У частинах 1, 4 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) суд зазначив: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права".
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".
Суд наголошує, що встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
Отже, зважаючи на викладене, та аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд приходить до висновку, що ліквідатором як позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки в межах здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий (ліквідатор) встановив наявність підстав для звернення з позовом та подав його до суду.
5.40. Окрім того, суд зазначає, що право вимоги самого кредитора до боржника було реалізоване через судове рішення яке набрало законної сили і виданий наказ щодо стягнення з боржника суми боргу - наказ № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року, виданий Господарським судом м. Києва. Це наказ був на примусовому виконанні і строк для його пред`явлення до виконання не пропущений. Так, в останнє постановою від 27.04.2017 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області виконавчий документ наказ № 5011-12/17104-2012 від 10.04.2013 року був повернутий стягувачеві - Державному агентству України з питань Кіно.
При цьому, провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області вже 31.08.2017 року, тобто, через 4 місяці після його повернення стягувачеві. Отже, строки пред`явлення наказу до виконання чинні.
За таких обставин як боржник так і особи, винні у доведенні його до банкрутства мають нести відповідальність за цими зобов`язаннями усім своїх майном, на яке може бути звернене стягнення.
Заява ОСОБА_2 про пропуск ліквідатором строків позовної давності є безпідставною.
Керуючись ст. ст. 5, 41, 45, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 232, 234-238 Господарського кодексу України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Заву ліквідатора Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича - задовольнити частково.
2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", (вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890) в сумі 7 015 975,70 (сім мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 70 коп.) на громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_8 .
3. Стягнути з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_8 , на користь стягувача Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства в сумі 7 015 975,70 (сім мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 70 коп.).
Накази видати після спливу строку на оскарження судового рішення.
4. В іншій частині позовних вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута Приватного підприємства "Студія Тир Фільм", вул. Перекопська, 177, м. Херсон, ідентифікаційний номер 33947890, на громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - відмовити.
Згідно ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Виконання судового рішення, відповідно до приписів ст. 327 ГПК України здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ є виконавчим документом.
Згідно ст. 256 ГПК України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено та підписано 27.09.2019
Суддя П.Д. Пригуза
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2019 |
Оприлюднено | 29.09.2019 |
Номер документу | 84570791 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні