Рішення

від 16.09.2019 по справі 926/2267/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Справа № 926/2267/17

За позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Колегія суддів: Гончарук О.В. (головуючий), Марущак І.В., Ніколаєв М.І.

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача - Хуторянець О.В.;

від відповідача - Боднар П.В., Захарчук І.В.;

від третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс" з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: будівлі та споруди ВК ТОВ "Агроекс" за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості в розмірі 100777,96 доларів США та 2371183,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує укладенням між позивачем та третьою особою у справі - ОСОБА_1 кредитних договорів за якими третій особі, як позичальнику, надано 2 101 264,71 грн та 500 000 дол. США та за якими третьою особою допущено заборгованість у розмір 2 371 183, 95 грн та 100777,96 дол США.

Одночасно, з метою забезпечення повернення кредитних коштів між позичальником та відповідачем у справі - виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекс" укладено договори іпотеки за №№014/05/628/234 від 28.03.2008 та 12/42-0-1/83 від 30.06.2011 за умовами яких в іпотеку позичальнику передано будівлі та споруди відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026.

У зв`язку з наявною заборгованістю позивачем прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та надіслано відповідачу вимогу у порядку статті 35 Закону України Про іпотеку .

Крім цього, позивач зазначає, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області з ОСОБА_1 присуджено стягнути заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, станом на 21.04.2016 у розмірі 1 791928,21 грн та рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.08.2008 - 40979,64 дол. США, що, на думку позивача, підтверджує факти видачі банком кредитних коштів та наявності заборгованості у позичальника.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.07.2017 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 20.07.2017.

Ухвалою Господарського суду від 20.07.2017 відкладено розгляд справи на 03.08.2017.

Ухвалою суду від 03.08.2017 за клопотанням позивача, призначено оціночно-будівельну та оціночно-земельну судові експертизи, а провадження у справі зупинено до закінчення даної судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2018 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 19.04.2018.

Ухвалою суду від 19.04.2018 відкладено підготовче засідання на 16.05.2018.

Ухвалою від 16.05.2018, за клопотанням позивача, у справі призначено повторну оціночно-будівельну та оціночно-земельну судову експертизу, а провадження у справі зупинено до закінчення даної судової експертизи.

Ухвалою суду від 25.06.2018 поновлено провадження у справі №926/2267/17 для розгляду заяви експерта у підготовчому судовому засіданні, яке призначено на 07.08.2018 та зобов`язано відповідача, в строк до 06.08.2018, надати суду технічну документацію (технічні паспорти) на будівлю кафе бару, загальною площею 166,90 кв. м., зазначена в плані під літ. А-І; будівлю банкетного залу загальною площею 385,40 кв. м., зазначена в плані під літ. Б-ІІ; будівлю побутово-складського призначення площею 40,5 кв. м., зазначена в плані під літ. З; будівлю вахтерної зазначена в плані під літ. В; будівлю шашличної зазначена в плані під літ. Г; бесідки під літ. ДЕЖ; душову під літ. И; комору під літ. К; вбиральню під літ. Л; гараж під літ. М; будівлю кафе-бару загальною площею 81,6 кв. м., зазначена в плані під літ. Н; шашличну під літ. О; побутове приміщення під літ. П; комору під літ. Р.

Ухвалою суду від 07.08.2018 відкладено підготовче засідання на 17.08.2018; зобов`язано сторін, в строк до 17.08.2018, надати суду технічну документацію будівель та споруд товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю кафе бару, загальною площею 166,90 кв. м., зазначена в плані під літ. А-І; будівлю банкетного залу загальною площею 385,40 кв. м., зазначена в плані під літ. Б-ІІ; будівлю побутово-складського призначення площею 40,5 кв. м., зазначена в плані під літ. З; будівлю вахтерної, зазначена в плані під літ. В; будівлю шашличної зазначена в плані під літ. Г; бесідки під літ. Д, Е, Ж; душову під літ. И; комору під літ. К; вбиральню під літ. Л; гараж під літ. М; будівлю кафе-бару загальною площею 81,6 кв. м., зазначена в плані під літ. Н; шашличну під літ. О; побутове приміщення під літ. П; комору під літ. Р.

Ухвалою суду від 17.08.2018 задоволено клопотання експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№1780 від 25.06.2018), долучено до матеріалів справи надіслані позивачем письмові документи (вх.№2437 від 17.08.2018), продовжено виконання судової експертизи у строк понад три місяці та провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 17.09.2018, за клопотанням (вх.2772) про забезпечення натурального обстеження об`єкта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, повідомлено публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекс" про необхідність бути присутніми 26.09.2018 з 11:00 год. під час проведення обстеження Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз об`єкта дослідження - будівлі кафе-бару, загальною площею 166,90 кв. м., будівлі банкетного залу загальною площею 385,40 кв. м., будівлі побутово-складського призначення площею 40,5 кв. м., будівлі ватерної, будівлі шашличних, бесідки, душової, комор, вбиральні, гаража, побутового приміщення та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 .

07 березня 2019 року матеріали справи №926/2267/17 повернуто до Господарського суду Чернівецької області разом з висновком експерта №3116/3117/18-26/686-693/19-26 від 26.02.2019.

Ухвалою суду від 12.03.2019 поновлено провадження у справі №926/2267/17 з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 28.03.2019.

08 квітня 2019 року від позивача надійшли письмові пояснення у справі (вх.№1331 від 08.04.2019) у яких позивач, зазначаючи про протиріччя проведених у справі експертиз та з огляду на зміну судової практики Верховного суду у подібних правовідносинах, звертає увагу суду на відсутність обов`язкової умови зазначення у рішенні суду початкової вартості майна на яке звертається стягнення.

Ухвалою суду від 28.03.2019, у зв`язку із неявкою представників сторін, підготовче засідання відкладено на 08.04.2019.

Ухвалою суду від 08.04.2019 підготовче засідання відкладено на 24.04.2019, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , зобов`язано позивача невідкладно надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками та забезпечити явку представника позивача у наступне підготовче засідання та зобов`язано відповідача, у строк до 24.04.2019, надати суду докази державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 3,5 га, зазначеної в іпотечному договорі від 30.06.2011, за кадастровим номером 7322589001:02:001:0026, станом на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.04.2019 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та доручено відділу документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області визначити склад колегії суддів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі Гончарука О.В (головуючий), Марущака І.В. та Проскурняка О.Г.

Ухвалою суду від 24.04.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 15.05.2019.

15 травня 2019 року через канцелярію Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1227), яке судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 15.05.2019, за відсутністю технічних можливостей для проведення відеоконференції, підготовче засідання відкладено на 11.06.2019, яке ухвалено провести в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого, за участю представника позивача, покладено на Господарський суд Київської області.

Ухвалою суду від 11.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (вх.№1227) про зупинення провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 04.07.2019, яке ухвалено провести в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого, за участю представника позивача, покладено на Господарський суд Київської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019, у зв`язку з перебуванням судді Марущака І. В. у щорічній відпустці, замінено суддю - члена колегії Марущака І. В. на суддю Ніколаєва М.І.

Ухвалою від 04.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2019.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019, у зв`язку з перебуванням судді Проскурняка О.Г. у щорічній відпустці, замінено суддю - члена колегії Проскурняка О.Г. на суддю Марущака І. В.

Ухвалою від 13.08.2019 розгляд справи відкладено 10.09.2019.

На день розгляду справи по суті, 10.09.2019, третя особа або її представник в судове засідання не з`явилися. Третя особа про причини своєї неявки у судове засідання, суд не повідомила.

З урахуванням належного повідомлення третьої особи про місце дату та час судового засідання та з урахуванням строків розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі третьої особи.

Судом також долучено до матеріалів справи письмові пояснення відповідача (вх. № 2912), за якими відповідач просить суд: 1) взяти до уваги факти, що на думку відповідача, становлять преюдиційне значення для справи, зокрема встановленні у справі №926/295/18 у якій з ВК ТОВ Агроекс стягнуто на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 27 323, 37 дол. США; 2) позивач неправомірно нараховує відсотки після 17.02.2015, оскільки у банку після дати остаточного повернення кредиту, таке право відсутнє.

У судовому засіданні 10.09.2019 оголошено перерву до 16.09.2019.

На день продовження розгляду справи, 16.09.2019, присутній у режимі відеоконференції представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача проти позову заперечують, посилаючись на обставини та вимоги, зазначені у відзиві на позовну заяву письмових пояснення відповідача (вх.№2912 від 10.09.2019).

Заслухавши представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

18 серпня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є АТ Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_1 - третьою особою у цій справі, укладено генеральну кредитну угоду за №014/05/744 від 18.08.2008 , згідно з умовами якої (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 2.3) позивач, як кредитор, зобов`язується надати ОСОБА_1 , як позичальнику, кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї генеральної кредитної угоди, які є невід`ємними її частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної угодами кредитами не повинен перевищувати суми еквівалентної 400000 (з урахуванням змін до угоди - 500 000) доларів США. Термін дії кредитної угоди - до 17 серпня 2014 року.

Відповідно до пункту 2.5. кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008, у відповідності з діючим законодавством України забезпечення даної угоди є іпотека належного ОСОБА_1 об`єкта незавершеного будівництва, будівля готелю 45 місць, загальною площею 1 198 30 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 4 325 700 грн.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2., 10.2. угоди №014/05/744 від 18.08.2008, позичальник зобов`язується використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів укладених в межах цієї кредитної угоди. За порушення строків повернення кредитів, сплати відсотків за користування кредитними коштами встановлених згідно умов кредитних договорів, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням - сплачувати, додатково кредитору, до встановленої відсоткової ставки за кредит, штрафні санкції дії передбачені пунктом 10 цієї угоди, а саме - неустойку, штраф та пеню. За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитним договорами, укладеними в рамках даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Розділом 9 генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 сторони обумовили між собою, що кредитна угода діє з моменту її підписання до 17.08.2014 за умови повного погашення позичальником кредитної заборгованості за всіма отриманими кредитами в межах цієї угоди, а також передбачено втрату чинності цієї угоди - на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником свої зобов`язань, передбачених даною кредитною угодою або кредитними договорами, укладеними в її межах.

26 липня 2010 року між сторонами укладено додатковий договір яким викладено пункт 1.1. розділу 1 генеральної кредитної угоди у такій редакції: кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та в додаткових угодах до них укладених, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід`ємними частинами .

30 червня 2011 року у межах генеральний кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 укладено кредитний договір за №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на умовах, серед яких: 2 101 264, 71 грн - це розмір кредиту на рефінансування існуючої заборгованості за кредитним договором 014/05/744/1 від 18.08.2008 в межах генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008, 17 лютого 2015 року - дата остаточного повернення кредиту, 17 відсотків річних - процентна ставка за кредитом.

26 червня 2013 року, 08.05.2014 між сторонами укладено додаткові договори до кредитного договору від 30.06.2011, згідно з умовами яких позичальнику викладено графік погашення кредиту у новій редакції та уставлено фіксовану проценту ставку.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором за №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 , станом 22.05.2017, ОСОБА_1 видано 2 101 264, 71 грн кредитних коштів. У зв`язку з частковим поверненням отриманих коштів, у позичальника утворилася перед позивачем заборгованість на загальну суму у розмірі 2 371 183,95 грн, з яких 959 307, 71 грн основної заборгованості за кредитом, 336485,46 грн - заборгованості за відсотками, 1 075 390,78 грн пені (967524,31 грн - пені за тілом кредиту та 107 866,47 грн - пені за відсотками кредиту.

Також, судом встановлено, що 27.03.2008 між позивачем та третьою особою у цій справі укладено генеральну кредитну угоду №014/05/628 від 27.03.2008, згідно з умовами якої (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 2.3) позивач, як кредитор, зобов`язується надати ОСОБА_1 , як позичальнику, кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах цієї генеральної кредитної угоди, які є невід`ємними її частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної угодами кредитами не повинен перевищувати суми 500 000 доларів США. Термін дії кредитної угоди - до 26 березня 2015 року.

Відповідно до пункту 2.5 угоди №014/05/628 від 27.03.2008, у відповідності з діючим законодавством України забезпечення даної угоди є іпотека належних відповідачу у цій справі будівель та споруд ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 674,40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 3 984 000 грн.

Аналогічно до генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008, у п.п. 9.1., 9.2 генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008 сторони узгодили між собою дію цієї угоди на строк до повного погашення позичальником кредитної заборгованості, а також втрату чинності цієї генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008 на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань.

27 березня 2008 року в межах генеральний кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008 укладено кредитний договір за № 014/05/628/1 від 27.03.2008 , згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на умовах, до яких відносяться такі умови: 500 000 доларів США - це розмір кредиту на споживчі цілі, 26 березня 2016 року - дата остаточного повернення кредиту, 13,25 відсотків річних - процентна ставка за кредитом.

27 березня 2008 року, 24.04.2008, 07.05.2008, 12.05.2008, 21.05.2008 та 04.08.2008 між сторонами також підписано додатки до договору №014/05/628/1 від 27.03.2018, якими позичальнику визначалась сукупна вартість кредиту, графіки погашення кредиту.

26 червня 2013 року між банком та позичальником укладено додатковий договір №014/05/628/1/3 від 26.06.2013, метою якого було зменшення фінансового навантаження на позичальника, у зв`язку з чим досягнуто згоди про зміну умов погашення (реструктуризації) кредиту, визначених кредитними договором за №014/05/628/1 від 27.03.2008, укладеного в межах генеральний кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008, яким визначили новий графік погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором за №014/05/628/1 від 27.03.2008, станом 05.05.2017, ОСОБА_1 видано 500 000 доларів США кредитних коштів.

У зв`язку з частковим поверненням кредитних коштів, у позичальника утворилася перед позивачем заборгованість на загальну суму у розмірі 100 777,96 доларів США, з яких 33 623,37 доларів США основної заборгованості за кредитом, 13 656,37 доларів США - заборгованості за відсотками, 53 498, 32 доларів США пені (48052,30 доларів США - пені за тілом кредиту та 5446,02 доларів США - пені за відсотками кредиту).

Крім цього, слід зазначити, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 25 квітня 2017 року у справі №718/747/15 задоволено частково позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором №014/42-0-1/67 від 30 червня 2011 року в розмірі 1 791 928,12 грн, з яких, станом, на 21 квітня 2016 року, 959 307,71 грн заборгованості за тілом кредиту, 148724,12 грн заборгованості з відсотків та 683 896,29 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі, пені.

Апеляційним судом в процесі розгляду справи №718/747/15 встановлено, що з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що з 28 липня 2014 року ОСОБА_1 неналежно виконує свої зобов`язання, зазначено про безпідставність посилань як на підставу відмови в задоволенні позову на відсутність доказів отримання кредиту в безготівковій формі в національній валюті та констатовано, що з наданого банком розрахунку вбачається, що останнім у відповідності до умов договору правильно обрахований розмір заборгованості за кредитним договором. Даний розрахунок не спростований відповідачем належними та допустимими доказами.

Разом з тим, рішенням суду відмовлено у задоволенні штрафу в розмірі 52531,61 грн та у стягненні 683896,29 грн пені.

Іншим рішенням, а саме рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2018 року у справі №718/725/15, зміненого постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 квітня 2017 року, з відповідача присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором №014/05/628 від 27.03.2008 року в розмірі 40 979, 64 доларів США, з яких: 27 323,37 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 13 656,27 доларів США заборгованості за відсоткам, а також пеню в розмірі 112 781, 49 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одночасно, частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі частин 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, яка, зокрема, викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18.

Як встановлено судом, у п.п. 9.1., 9.2 генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 та у відповідності до п.п. 9.1., 9.2 генеральної кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008, сторони узгодили між собою дію кредитних угод на строк до повного погашення позичальником кредитної заборгованості, а також втрату чинності генеральної кредитної угоди на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань.

29 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача та третьої особи з письмовою вимогою про усунення порушень, у якій зазначив, що у зв`язку з непогашенням заборгованості за кредитними договорами вимагає усунути порушення умов кредитних договорів шляхом погашення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 2 371 183, 95 грн та 100777,96 дол. США, яку останні отримали 02.06.2017.

За таких обставин та враховуючи, що направлення банком вимоги про повернення спірного у справі №926/2267/17 мало місце на підставі вимоги №140/5/5/265 від 29.05.2017, позивач не був позбавлений права на нарахування процентів та пені за заявлений у даній справі період, у тому числі після 17.02.2015 по 22.05.2017 на чому акцентує свою увагу відповідач.

Одночасно слід зазначити, що вищезазначені кредитні договори за №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, №014/05/628/1/3 від 26.06.2013 укладено між позивачем та третьою особою з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника, задля реструктуризації кредиту, визначеного кредитними договором за №014/05/628/1 від 27.03.2008, укладеного в межах генеральний кредитної угоди №014/05/628 від 27.03.2008, а також - надання нового кредиту (2 101 264, 71 грн) на рефінансування існуючої заборгованості за кредитним договором 014/05/744/1 від 18.08.2008 в межах генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008. Тобто, самим укладенням вищезазначених договорів, позичальник фактично визнав наявну перед банком заборгованість.

Таким чином, судом на підставі матеріалів справи встановлено, що, по-перше, позивачем виконано в повному обсязі свої зобов`язання в частині надання третій особі кредитних коштів за кредитними договорами №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 та №014/05/628/1 від 27.03.2008; по-друге, третьою особою порушено умови цих кредитних договорів №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 та №014/05/628/1 від 27.03.2008 в частині повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за користування цими коштами; по-третє, пред`явлені позивачем розрахунки заборгованості та пені за кредитними договорами №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 та №014/05/628/1 від 27.03.2008 відповідають умовам цих договорів і підтверджують наявність зазначеної у них кредитної заборгованості, зокрема - за кредитним договором за №014/42-0-1/67 від 30.06.2011, станом 22.05.2017 - 2 371 183,95 грн, з яких 959 307, 71 грн основної заборгованості за кредитом, 336485,46 грн - заборгованості за відсотками, 1 075 390,78 грн пені (967524,31 грн - пені за тілом кредиту та 107 866,47 грн - пені за відсотками кредиту; - за кредитним договором за №014/05/628/1 від 27.03.2008, станом на 05.05.2017 - 100 777,96 доларів США, з яких 33 623,37 доларів США основної заборгованості за кредитом, 13 656,37 доларів США - заборгованості за відсотками, 53 498, 32 доларів США пені (48052,30 доларів США - пені за тілом кредиту та 5446,02 доларів США - пені за відсотками кредиту).

Одночасно, судом встановлено, що 28 березня 2008 року між сторонами укладено іпотечний договір №014/05/628/234 від 28.03.2008, предметом якого є забезпечення вимог іпотекодержателя що виникають з генеральної кредитної угоди номер №014/05/628 від 27 березня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до цієї угоди.

Предметом іпотеки в іпотечному договорі №014/05/628/234 від 28.03.2008 є будівлі та споруди виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю Агроекс за адресою: АДРЕСА_1, і належать іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до п.п. 1.3.1 іпотечного договору №014/05/628/234 від 28.03.2008, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, до набувача будівель та споруд переходить право власності земельною ділянкою загальною площею 0,2402, що знаходиться за цією ж адресою.

Згідно з п.п. 6.1., 6.2. іпотечного договору №014/05/628/234 від 28.03.2008 у разі порушення боргового зобов`язання, умов генеральної кредитної угоди або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою, незалежно від строку виконання боргового зобов`язанням, який зазначено у генеральній кредитній угоді, якщо в момент настання строку виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою вони не будуть виконані, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений генеральною кредитною угодою строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений генеральною кредитною угодою строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

У відповідності до п.п. 6.4., 6.5.3 іпотечного договору №014/05/628/234 від 28.03.2008 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі, за рішенням суду. Реалізація предмета іпотеки на який звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом її оцінки.

30 червня 2011 року між сторонами укладено іпотечний договір за №12/42-0-1/83 від 30.06.2011, яким забезпечено повне виконання грошових зобов`язань ОСОБА_1 з генеральної кредитної угоди №014/05/744 від 18.08.2008 та усіх кредитних угод, укладених в її межах імж іпотекодержателем та позичальником.

Згідно з умовами іпотечного договору за №12/42-0-1/83 від 30.06.2011, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку:

- об`єкт нерухомості №1 - будівлі та споруди виробничо-комерційного товариства Агроекс до яких відносяться: будівля кафе-бару цегла/дерево, загальною площею 166,90 кв.м, зазначена в плані під літ. А-I, будівля банкетного залу, цегляна, загальною площею 385,40 кв.м., зазначена в плані під літ. Б-II, будівля побутово-складського призначення, цегляна, загальною площею 40,50 кв.м., зазначена в плані під літ. З, будівля вахтерної, (літ. В), будівля шашличної (літ. Г), бесідки (літ. Д, Е, Ж), душова (літ. И), комора (літ. К), вбиральня (літ. Л), гараж (літ. М), будівля кафе-бару цегла/дерево, загальною площею 81,60 кв.м., зазначена в плані під літ. Н, шашлична (літ. О), побутове приміщення (літ. П), комора (літ. Р).

- об`єкт №2 - земельну ділянку з кадастровим номером 7322589001:02:001:0026 загальною площею 3,5 га, що знаходиться в с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області.

29 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача та третьої особи з письмовою вимогою про усунення порушень з посиланням на статтю 35 Закону України Про іпотеку у якій зазначив, що у зв`язку з непогашенням заборгованості за кредитними договорами вимагає усунути порушення умов кредитних договорів шляхом погашення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 2 371 183, 95 грн та 100777,96 дол. США., яку останні отримали 02.06.2017.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Законом України "Про іпотеку", зокрема ст. 3, передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1 та 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем (іпотекодавцем) може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ч. 1, 2 статті Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Матеріали справи містять докази виконання банком вимог вищенаведеної статті, а саме надіслання боржнику вимоги про усунення порушення від 29.05.2017 за вих. №140/5/5/265, проте останнім вказані вимоги не виконані.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у позичальника заборгованості за кредитними договорами, належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за даним договором між позивачем та відповідачем укладено іпотечні договори, позовні вимоги про звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Із змісту статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, але в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статті 38, 39 Закону України Про іпотеку , встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні у розумінні норми ст. 39 Закону України Про іпотеку визначається за процедурою, передбаченою частиною 6 статті 38 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Разом з тим, відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.

Велика Палата Верхового Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно заявлено вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За клопотанням позивача, поданого з метою встановлення початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні, у межах справи проводились судові оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертизи.

З посиланням на зміну судової практики у подібних правовідносинах та розбіжності у висновках судових експертиз, позивач просить суд, у разі задоволення позову, не вказувати у рішенні початкової ціни предмета іпотеки, тобто, фактично не брати до уваги висновки вищезазначених судових експертиз.

З метою надання можливості позивачу визначати на власний розсуд у найбільшій мірі, на його думку, ефективний спосіб захисту порушеного права, суд не бере до уваги при вирішенні спору висновки призначених за клопотанням позивача судових експертиз у справі №926/2267/17.

Таким чином, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами №014/42-0-1/67 від 30.06.2011 та №014/05/628/1 від 27.03.2008, позивач набув право на задоволення грошових вимог за рахунок іпотеки відповідно договорів іпотеки на які посилається позивач у цій справі, а позивачем правомірно заявлено вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі та на які сторони посилалися під час розгляду справи по суті, а також аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 ГПК України). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (пункт 1 частини 5 статті 129 ГПК України).

За таких обставин, відшкодування позивачу, сплаченого ним судового збору, покладається на відповідача.

Щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, то враховуючи відсутність посилань позивача, як на підставу своїх вимог в межах справи №926/22/67/17 на висновки цієї експертизи, у суду відсутні підстави покласти ці витрати на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 20, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс", с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: будівлі та споруди виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс"( с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області, код 21422722) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 3,5 га, кадастровий номер 7322589001:02:001:0026, за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості в розмірі 100777,96 доларів США та 2371183,95 грн.

3. Стягнути з виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекс" ( с. Шипинці Кіцманського району Чернівецької області, код 21422722) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9, 14305909) 74897,42 грн судового збору, 74897,42 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 26.09.2019.

Головуючий суддя О.В. Гончарук

Судді І.В. Марущак

М.І. Ніколаєв