Ухвала

від 27.09.2019 по справі 640/8756/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2019 року

Київ

справа №640/8756/19

адміністративне провадження №К/9901/27019/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі №640/8756/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання неправомірною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, щодо закінчення виконавчих проваджень № 58808879 від 08.04.2019 року, № 56338354 від 07.05.2018 року та № 54840385 від 06.10.2017 року; зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві закінчити виконавчі провадження № 58808879 від 08.04.2019 року, № 56338354 від 07.05.2018 року та № 54840385 від 06.10.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що виконавчі провадження № 58808879, № 54840385 та № 56338354 відкрито з порушенням положень Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхання , Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України, від 02.04.2012 року № 512/5. Зокрема, як зазначає позивач, вказані виконавчі провадження було відкрито на підставі заяв представника Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в той час, як з відповідного виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2017 року № 826/11632/15 стягувачем є Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі №640/8756/19 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду