Ухвала

від 25.09.2019 по справі 167/64/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 167/64/18 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І. І. Провадження № 22-ц/802/884/19 Категорія: 3 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Данилюк В. А.,

суддів - Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 ,

представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради про визнання права власності на нежитлове (складське) приміщення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом. Вказувала на ті обставини, що вона 06 жовтня 2002 року придбала нежитлове (складське) приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується накладною № 41 від 06.10.2002 року. У подальшому мала намір провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте через відсутність документів, які посвідчують право власності на майно, вона такої змоги позбавлена. У зв`язку із наведеним позивач просила визнати за нею право власності на нежитлове (складське) приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке придбано нею 06 жовтня 2002 року.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове (складське) приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке придбано нею 06.10.2002 року.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_3 , як особа, що не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, так як оспорюване рішення стосується її інтересів та призводить до порушення її прав, оскільки вона є належним користувачем спірного нерухомого майна, що може призвести до порушення ї майнових прав.

Заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З матеріалів справи убачається, що відповідно до накладної №41 від 06.10.2002 року позивач ОСОБА_1 придбала нежитлове складське приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6). Продавцем зазначено Об`єднання підприємств громадського харчування.

Згідно із висновком, наданим Сектором містобудування та архітектури Рожищенської РДА від 12.01.2018р., дане приміщення відповідає містобудівній документації, державним будівельним нормам та правилам забудови (а.с. 7).

Відповідач Рожищенська міська рада під час розгляду справи судом першої інстанції визнала позовні вимоги ОСОБА_1 , що підтверджується письмовим клопотанням №228/02-18/2-18 від 12.03.2018 року (а.с. 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з урахуванням визнання позову Рожищенською міською радою, виходив з того, що таке визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове (складське) приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 позивача ОСОБА_1 .

В своїй апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 посилається на те, що оскаржуване рішення зачіпає її права та інтереси як користувача нежитлового приміщення за цією є адресою.

Разом з тим, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, а саме, визнано за позивачем право власності на нежитлове (складське) приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 , не зачіпає прав та законних інтересів ОСОБА_3 , оскільки оскаржуване рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року, не містить висновків та судження щодо прав та обов`язків апелянта ОСОБА_3 .

Покликання ОСОБА_3 на те, що Рожищенська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, є безпідставним, оскільки у позовах про визнання права власності є орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться спірне майно.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на те, що вона придбала 03.01.2003 р . в Об`єднання підприємств ресторанного господарства (Рожищенської райспоживспілки) приміщення кафе Українські страви по АДРЕСА_1 , після чого мала намір придбати і допоміжні нежитлові приміщення, які знаходилися поряд. Стверджувала, що користувалася спірним приміщенням після придбання кафе.

Разом з тим ОСОБА_3 до суду не було подано жодних належних та допустимих доказів користування нею на правовій основі спірним нежитловим (складським) приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме будь-яких договорів та інших документів, які б підтверджували передачу їй у користування такого нерухомого майна. Покликання апелянта на те, що у неї може виникнути право на визнання права власності у зв`язку з набувальною давністю, не заслуговує на увагу, оскільки на даний час будь-які позови з цього приводу відсутні, що не заперечили ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні.

Крім того, як убачається із матеріалів справи, як позивач по справі ОСОБА_1 так і апелянт ОСОБА_3 мають суміжні земельні ділянки, на яких знаходиться належне їм нерухоме майно.

Зокрема, позивачу по справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0724510100:01:005:0221 загальною площею 0.026 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Апелянту ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року було відчужено земельну ділянку загальною площею 0,0189 га розташованою за цією ж адресою, але яка є суміжною із належною позивачу по справі ОСОБА_1 .

Покликання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на створення позивачем ОСОБА_1 їй незручностей під час користування належного їй нерухомого майна не впливає на законність рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року, оскільки ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Зважаючи на викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 слід закрити.

Керуючись ч.1 ст. 352, п.3 ч.1 ст. 362 ч. 4 ст. 364, ст.ст. 372, 389 ЦПК України, колегія суддів,-, -

У Х В А Л И Л А :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради про визнання права власності на нежитлове (складське) приміщення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий

Судді