Постанова

від 17.09.2019 по справі 727/10440/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року м. Чернівці

справа № 727/10440/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І.

секретаря Вовкун Н.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту Байцар Ігоря Богдановича

учасники справи

позивач ОСОБА_2

відповідач Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту

за апеляційною скаргою Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року, головуючий у першій інстанції Слободян Г.М.,

встановила:

ОСОБА_2 у жовтні 2018 року звернулася до суду з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначала, що 30 червня 2018 року звільнена з посади доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту

Справа №727/10440/18 Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.

Провадження №22-ц/822/711/19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Київського національного торговельно-економічного університету у зв`язку з закінченням контракту .

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 29 серпня 2018 року проведено конкурс на заміщення двох посад науково-педагогічних працівників доцентів кафедри менеджменту і туризму.

За конкурсом обрано на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_5, а одна посада доцента кафедри менеджменту і тризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету залишилася вакантною.

30 серпня 2018 року подала директору Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Ореховській Т.М. заяву про прийняття на посаду доцента кафедри менеджменту і тризму до проведення конкурсу.

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 4 вересня 2018 року повідомлено про відмову в прийнятті на роботу через відсутність вакансій.

Вважає відмову у прийнятті на роботу безпідставною.

Просила зобов`язати Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету укласти з ОСОБА_2 . трудовий договір на виконання обов`язків доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету з 3 вересня 2018 року до проведення конкурсного заміщення цієї посади у поточному навчальному році.

Стягнути з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7890 грн. 22 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року позов задоволено частково, зобов`язано Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вирішити питання щодо укладення з ОСОБА_2 трудового договору на виконання обов`язків доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету з 3 вересня 2018 року до проведення конкурсного заміщення цієї посади у поточному навчальному році, а в решті відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір відмовити.

Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2 , предметом яких є посада доцента кафедри менеджменту і туризму за спеціальністю Туризм , щодо заміщення якої був оголошений конкурс, застосував спосіб захисту у вигляді зобов`язання Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету вирішити питання щодо укладення з ОСОБА_2 трудового договору, замість способу, обраного ОСОБА_2 у вигляді зобов`язання Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету укласти з ОСОБА_2 трудовий договір.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності трьох вакантних посад не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції не було прийнято докази на спростування обставин наявності вакантних посад.

Посилається на неправильне застосування положення ч.1 ст.42-1 КЗпП України, п.12 ст.55 Закону України Про вищу освіту , не застосування п.3.6 колективного договору Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на 2017-2019 роки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувавася положеннями ч.1 ст.5-1, ч.1 ст.22, ч.1 ст.42-1, ч.2 ст.235 КЗпП України, ч.12 ст.55 Закону України Про вищу освіту та вважав, що підлягає захисту право ОСОБА_2 від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу у спосіб зобов`язання Чернівецького торговельно-економічний інституту Київського національного торговельно-економічного університету вирішити питання щодо укладення з ОСОБА_2 трудового договору на виконання обов`язків доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету з 3 вересня 2018 року до проведення конкурсного заміщення цієї посади у поточному навчальному році.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на наявність трьох вакантних посад доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на час звернення ОСОБА_2 з заявою про прийняття на роботу 30 серпня 2018 року.

Водночас суд першої інстанції зазначив про право ОСОБА_2 на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не підлягають застосуванню правила ч.2 ст.235 КЗпП України до правовідносин Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету та ОСОБА_2 з необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.

Встановлено, що наказом від 25 червня 2018 року №112-к ОСОБА_2 звільнена з посади доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на підставі п.2 ст.36 КЗпП України за закінченням контракту .

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 29 серпня 2018 року проведено конкурс на заміщення двох посад науково-педагогічних працівників доцентів кафедри менеджменту і туризму.

За конкурсом обрано на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_5

Рішенням вченої ради Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету від 29 серпня 2018 року ОСОБА_2 не обрано на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму.

30 серпня 2018 року ОСОБА_2 подано директору Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Ореховській Т.М. заяву про прийняття на посаду доцента кафедри менеджменту і тризму до проведення конкурсу.

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 4 вересня 2018 року повідомлено ОСОБА_2 про відмову в прийнятті на роботу через відсутність вакантних посад.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , відповідно до ч.2 ст.232 КЗпП суди безпосередньо розглядають позови про укладення трудових договорів: працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - при наявності дитини віком до 14 років; виборних працівників після закінчення строку повноважень; працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов`язаний укласти трудовий договір (наприклад, коли у випадках, передбачених законодавством, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний приймати в порядку працевлаштування інвалідів і неповнолітніх, направлених на роботу в рахунок броні; осіб, які були звільнені в зв`язку з направленням на роботу за кордон, призовом на строкову чи альтернативну військову службу і повернулись після закінчення цієї роботи чи служби), або які вважають, що їм відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим ст.22 КЗпП.

При обґрунтованості позову суд рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

За положеннями ст.21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На підставі ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно вимог ч.1 ст. 22 КЗпП України забороняється необгрунтована відмова в прийнятті на роботу.

Необгрунтованою вважається відмова, за наявності вакантного робочого місця (посади), немотивована або мотивована посиланнями на обставини, які не відноситься до ділових якостей працівника.

Відповідно до частини першої статті 55 цього Закону основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є, зокрема доцент.

На підставі п. 3 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 № 744, посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису вищого навчального закладу.

Частиною 3 ст. 54 Закону України Про освіту встановлено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Відповідно до ч. 11 ст.55 Закону України Про вищу освіту під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

За змістом ч.12 ст.55 Закону України Про вищу освіту в окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.

Згідно розподілу ставок між викладачами кафедри кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на 2018-2019 навчальний рік ОСОБА_6 завідувач кафедри 1,0 ставка, ОСОБА_7 (професор) - 1,0 ставка, ОСОБА_8 (доцент) - 1,0 ставка, ОСОБА_5 (доцент) - 1,0 ставка, ОСОБА_10 (доцент) - 1,0 ставка, ОСОБА_11 (доцент) - 0,75 ставки, ОСОБА_12 (доцент) - 0,25 ставки.

До матеріалів справи приєднано наказ Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету від 29 серпня 2018 року №155-к, яким продовжено трудові відносин на умовах контракту як такої, що обрана за конкурсом ОСОБА_13 на посаді доцента кафедри менеджменту і туризму з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2020 року, продовжено трудові відносин на умовах строкового трудового договору ОСОБА_8 на посаді доцента кафедри менеджменту і туризму з 1 вересня 2018 року до проведення конкурсу, переведено на умовах строкового договору ОСОБА_10 на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму з 29 серпня 2018 року по 30 червня 2019 року, дозволено працювати на умовах строкового трудового договору за сумісництвом ОСОБА_12 на посаді доцента кафедри менеджменту та туризму на 0,25 ставки з 1 вересня 2018 року по 30 червня 2019 року

Наказом Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету від 7 вересня 2018 року №155-к, продовжено трудові відносин на умовах строкового трудового договору ОСОБА_11 на посаді доцента кафедри менеджменту і туризму на 0,75 ставки з 7 вересня 2018 року.

Отже, Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 4 вересня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті на роботу за наявності 0,75 ставки посади доцента кафедри менеджменту і туризму.

Висновки суду першої інстанції про наявність трьох вакантних посад доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на час звернення ОСОБА_2 з заявою про прийняття на роботу 30 серпня 2018 року не відповідають матеріалам справи.

Так, на підставі наказу Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету від 1 липня 2015 року №152-к ОСОБА_8 займав посаду доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на умовах контракту з 1 вересня 2015 року по 31 серпня 2018 року.

Відповідно наказу Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету від 31 серпня 2016 року №196-к ОСОБА_14 займала посаду доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на умовах контракту з 1 вересня 2016 року по 31 серпня 2018 року, ОСОБА_13 займала посаду доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на умовах контракту з 1 вересня 2016 року по 31 серпня 2018 року.

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір.

ОСОБА_2 не належить до кола осіб, з якими Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету зобов`язаний був укласти трудовий договір.

Натомість, обставини відповідності ОСОБА_2 за рівнем кваліфікації, досвіду роботи вимогам, які передбачені для зайняття посади доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, вакантність посади та відсутність інших претендентів на її зайняття на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про прийняття на роботу не є підставою для зобов`язання Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету укласти з нею трудовий договір.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 159/2298/16-ц (провадження № 61-5664св18), постанові від 27 березня 2019 року справа № 349/81/18 (провадження № 61-43402св18).

Крім того, заслуговують на увагу посилання Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на те, що судом першої інстанції не враховано положення п.3.6 Колективного договору Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на 2017-2019 роки, за яким залучати до викладацької роботи керівних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, працівників інших підприємств, установ, організацій лише за умови забезпечення штатних педагогічних, науково-педагогічних працівників навчальним навантаженням.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права ОСОБА_2 на прийняття на роботу на порушення норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зі п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.

За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду , уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд

визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових

вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить

керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову ОСОБА_2 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є зобов`язання Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету укласти з ОСОБА_2 трудовий договір, стягнення з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставою позову, тобто обставинами, якими ОСОБА_2 обґрунтовувала позовні вимоги, зазначав необгрунтовану відмову Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету в прийнятті на роботу за наявності вакантного посади.

Дійшовши висновку про право ОСОБА_2 на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 вимога про право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу не заявлялась.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 26 вересня 2019 року.

Головуючий - підпис (Половінкіна Н.Ю.)

Судді - підписи (Височанська Н.К., Кулянда М.І.)

З оригіналом згідно: