Постанова

від 29.11.2019 по справі 727/10440/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року м. Чернівці

Справа 727/10440/18

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І.

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідач Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту

за заявою Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про ухвалення додаткового рішення,

встановила:

ОСОБА_1 у жовтні 2018 року звернулася до суду з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначала, що 30 червня 2018 року звільнена з посади доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету у зв`язку з закінченням контракту.

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 29 серпня 2018 року проведено конкурс на заміщення двох посад науково-педагогічних працівників доцентів кафедри менеджменту і туризму.

Справа №727/10440/18 Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.

Провадження №22-з/822/64/19 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

За конкурсом обрано на посаду доцента кафедри менеджменту і туризму ОСОБА_2 , а одна посада доцента кафедри менеджменту і тризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету залишилася вакантною.

30 серпня 2018 року подала директору Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Ореховській Т.М. заяву про прийняття на посаду доцента кафедри менеджменту і тризму до проведення конкурсу.

Чернівецьким торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету 4 вересня 2018 року повідомлено про відмову в прийнятті на роботу через відсутність вакансій.

Вважає відмову у прийнятті на роботу безпідставною.

Просила зобов`язати Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету укласти з ОСОБА_1 трудовий договір на виконання обов`язків доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету з 3 вересня 2018 року до проведення конкурсного заміщення цієї посади у поточному навчальному році.

Стягнути з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7890 грн. 22 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року позов задоволено частково, зобов`язано Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вирішити питання щодо укладення з ОСОБА_1 трудового договору на виконання обов`язків доцента кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету з 3 вересня 2018 року до проведення конкурсного заміщення цієї посади у поточному навчальному році, а в решті відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року скасовано, у позові ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Посилався на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 вересня 2018 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.

Згідно частин 1, 8 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.3 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Водночас постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 вересня 2018 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_3 заявлено одну вимого майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та одну вимогу немайнового характеру про зобов`язання укласти трудовий договір.

У п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2018 році становив 1762 грн (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік ).

За подачу апеляційної скарги слідувало сплатити 2114 грн. 40 коп.(1762*04+1762*0,4 грн.+50%)

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2019 року скасовано, у позові ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту про зобов`язання укласти трудовий договір та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Згідно ч.7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановлено, що Київським національним торговельно-економічним університетом в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3073 грн. 60 коп. згідно платіжного доручення №513 від 04 червня 2019 року.(Том 2, а.с. 6)

Отже, Київському національному торговельно-економічному університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту слід компенсувати 1057 грн. 20 коп. понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання до суду апеляційної скарги за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічному університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту судовий збір за немайнову вимогу сумі 1057 грн. 20 коп.

Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічному університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту судовий збір в сумі 1057 грн. 20 коп.

Компенсувати Київському національному торговельно-економічному університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту 1057 грн. 20 коп. понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання до суду апеляційної скарги за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 5 грудня 2019 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді Н.К. Височанська

М.І. Кулянда