Постанова

від 23.09.2019 по справі 480/262/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.09.19

22-ц/812/1488/19

Єдиний унікальний номер судової справи 480/262/19

Номер провадження 22-ц/812/1488/19

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

23 вересня 2019 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

з секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Каліча Є.А.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області рішення, яке ухвалено Миколаївським районним судом Миколаївської області 19 червня 2019 року , під головуванням судді Терентьєва Г.В. в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

УСТАНОВИЛА :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - відділ ОМСК Нечаянської сільської ради) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 вересня 2018 року між начальником відділу ОМСК Нечаянської сільської ради та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого останню призначено на посаду керівника Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - Іванівський ЗЗСО І-ІІ ступенів) на термін з 07 вересня 2018 року по 07 вересня 2024 року.

02 січня 2019 року начальником відділу ОМСК Нечаянської сільської ради видано наказ за №1-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за неякісну організацію діяльності закладу (порушень умов температурного режиму, що призвело до зриву освітнього процесу в Іванівському дошкільному навчальному закладі та до фінансових витрат, порушення п.3 ст.26 Закону України Про освіту ), та порушення трудової дисципліни.

Підставою для видання такого наказу вказано письмове звернення колективу та батьків Іванівського дошкільного навчального закладу Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - Іванівській ДНЗ) від 28 грудня 2018 року №19. В звернені зазначено, що 27 грудня 2018 року було відключено опалення в Іванівському ДНЗ про що керівником Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів не було попереджено адміністрацію Іванівського ДНЗ.

Вищевказаний наказ позивач вважає незаконним з огляду на наступне.

Так, згідно з наказом відділу ОМСК Нечаянської сільської ради, опалювальний сезон у закладі розпочали вчасно а саме: 11 листопада 2018 року. Тепломережа працювала задовільно, оскільки були проведені ремонтні роботи ще до початку опалювального сезону.

Оскільки тепломережі вже майже 25 років ОСОБА_1 усно та письмово зверталася з клопотаннями про надання допомоги до відділу ОМСК Нечаянської сільської ради на які начальник відділу Кащишен О.М. відповідав, що керівник закладу - особа автономна, згідно ст.26 п.1 Закону України Про освіту .

У зв`язку із цим всі проблеми керівництво школи було змушено усувати разом з кочегарами своїми силами.

Так, ними виявлено прорив тепломережі, який стався десь 23-24 листопада 2018 року, та, оскільки на звернення позивача допомоги ніхто не надав, ОСОБА_1 сама знайшла пальне, необхідну спеціальну техніку, та людей які розкопували тепломережу та виявили прорив. При цьому опалення під час ремонтних робіт не відключалося.

Позивач звертала увагу на те, що працівник не може бути визнаний винним, якщо він неналежно виконує свою роботу внаслідок недостатньої кваліфікації або відсутності відповідних умов для її виконання, інакше кажучи, коли він об`єктивно не міг належно виконати роботу або коли власник не створив для цього належних умов.

Крім того позивач зазначала, що 14 грудня 2018 року начальником відділу ОМСК Нечаянської сільської ради О.М. Кащишеним було видано наказ №142-К про притягнення її - керівника Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів Мороз Н .О. за неякісну організацію діяльності закладу та за бездіяльність у вирішенні питань господарського напрямку, порушення трудової дисципліни до дисциплінарної відповідальності. Підставою цього рішення зазначено рішення штабу від 13 грудня 2018 року №1 Про ситуацію, яка склалася в Іванівському ЗЗСО І-ІІ ступенів . В цьому рішенні йшлося про неякісну організацію діяльності закладу, та про бездіяльність у вирішенні питань господарського напрямку, а саме пов`язане з виконанням ремонтних робіт тепломережі, що потягло за собою порушення температурного режиму в закладі.

Тобто позивач вважає, що її фактично двічі притягнули до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказ відділу ОМСК Нечаянської сільської ради №1-К від 02 січня 2019 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначав, що відповідно до ч.3. ст.26 Закону України Про освіту , п.п.4.2 та 4.3 Статуту Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів, п.п.2.1 та 2.2 контракту від 07 вересня 2018 року керівник ЗЗСО І-ІІ ступенів зобов`язаний, зокрема, забезпечувати дотримання закладом вимог чинного законодавства України з охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки, законодавства про працю, а також нести відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками, засновником або уповноваженою особою, місцевими органами державної виконавчої влади тощо. Пояснював, що Іванівський ДНЗ розташований в приміщені Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів. 29 грудня 2019 року, після надходження на адресу відділу ОМСК Нечаянської сільської ради письмового звернення колективу та батьків Іванівського ДНЗ від 28 грудня 2018 року, відділ направив лист позивачу з вимогою надати письмові пояснення щодо ситуації, яка склалася, але зазначена вимога була повністю проігнорована позивачем.

02 січня 2019 року керівник відділу ОМСК Нечаянської сільської ради разом з представниками відділу прибув до Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів для відібрання пояснень ОСОБА_1 , проте і цього разу вона відмовилася їх надати, про що складено відповідний акт. За такого, при виданні оскаржуваного наказу відділ ОМСК Нечаянської сільської діяв у відповідності із діючим законодавством.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано наказ відділу ОМСК Нечаянської сільської ради за №1-К від 02 січня 2019 року про притягнення керівника Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неякісну організацію діяльності закладу (порушення умов температурного режиму, що призвело до зриву освітнього процесу в Іванівському ДНЗ та до фінансових витрат, порушення п.3 ст.26 Закону України Про освіту ) та порушення трудової дисципліни.

Стягнуто з відділу ОМСК Нечаянської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, відділ ОМСК Нечаянської сільської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, який у задоволені позовних вимог відмовити.

Згідно ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

За правилами ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку встановленими ст.ст.148-149 КЗпП України.

За правилами ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За змістом цієї норми, обчислення місячного строку для застосування стягнення починається саме з дня виявлення проступку. При цьому виявлення проступку означає не тільки виявлення його факту, але і дії або бездіяльності у вигляді проступку, а також встановлення характеру порушення, причинного зв`язку між діями та наслідками, та вини у цьому працівника.

Таким чином, проступок може мати місце не тільки у вигляді разового порушення одноразової дії, але і у вигляді бездіяльності, яка триває певний строк.

Отже, згідно законодавства України, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під котрим розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

За порушення трудової дисципліни, як визначено в ст.147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до ст.150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України Про загальну середню освіту , керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директором, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіту та трудовим договором.

Статтею 26 Закону України Про освіту передбачено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2018 року рішенням Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №13 було затверджено Статут Іванівської ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, засновником якої є Нечаянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області (а.с.54-88).

Згідно п.п.4.1,4.2 Статуту управління закладом загальної середньої освіти здійснюється засновником та уповноваженою ним особою - відділом освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Безпосереднє керівництво закладом здійснює його керівник, з яким при призначенні на посаду укладається строковий трудовий договір (контракт).

07 вересня 2018 року між відділом ОМСК Нечаянської сільської ради та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого останню призначено на посаду керівника Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів на термін з 07 вересня 2018 року по 07 вересня 2024 року (а.с.8-11).

Рішенням штабу із забезпечення безперебійної роботи об`єктів життєдіяльності населення в осінньо-зимовий період 2018/2019 року на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 13 грудня 2018 року №1 Про ситуацію, яка сталася в Іванівській ЗЗСО І-ІІ ст. покладено на ОСОБА_1 в термін до 17 грудня 2018 року обов`язок вжити невідкладних заходів щодо ліквідації пориву теплової мережі в Іванівському ЗЗСО І-ІІ ст. та подальшого недопущення неефективного використання та необґрунтованих втрат теплової енергії: слідкувати за температурним режимом в школі, втратами води, використанням вугілля, тощо. Зобов`язано в міжопалюваний період провести модернізацію теплової мережі закладу, а саме, встановити запорну арматуру, опресувати теплотрасу,більш ретельно провести огляд та замінити необхідні труби, тощо (а.с.16).

На підставі вищевказаного рішення наказом №142-к від 14 грудня 2018 року оголошено догану ОСОБА_1 , керівнику Іванівськгго ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради, за неякісну організацію діяльності закладу та за бездіяльність у вирішені питань господарського напряму, порушення трудової дисципліни (а.с.15).

21 грудня 2018 року керівник Іванівського ЗЗСО І- ІІ ступенів ОСОБА_1 надіслала повідомлення начальнику відділу ОМСК Нечаянської сільської ради ОСОБА_4 , в якому зазначала, що 21 грудня 2018 року організація Відзев привезла металеві труби (а.с.12).

У листі-відповіді №417 від 21 грудня 2018 року начальник відділу ОМСК Нечаянської сільської ради Кащишен О.М. зазначив, що ОСОБА_1 потрібно було вжити невідкладних заходів щодо ліквідації пориву теплової мережі у закладі до 17 грудня 2018 року. Рекомендовано всі недоліки на теплотрасі у закладі усунути в повному обсязі до 24 грудня 2018 року та прозвітувати про виконану роботу (а.с.14).

28 грудня 2018 року колектив та батьки Іванівського ДНЗ письмово звернулись до начальника відділу ОМСК Нечаянської сільської ради Кащишена О.М. В звернені зазначено, що 27 грудня 2018 року було відключено опалення в Іванівському ДНЗ про що керівником Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів не було попереджено адміністрацію Іванівського ДНЗ (а.с.7).

У зв`язку із цим, 29 грудня 2018 року начальник відділу ОМСК Нечаянської сільської ради Кащишен О.М. надіслав листа позивачу з пропозицією надати письмове пояснення ситуації, що склалася в строк до 16:00 год. 29 грудня 2018 року (а.с.43).

02 січня 2019 року працівниками відділу ОМСК Нечаянської сільської ради складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень у відповідь на лист від 29 грудня 2018 року (а.с.44).

02 січня 2019 року начальником відділу ОМСК Нечаянської сільської ради Кащишеним О.М. видано наказ №1-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за неякісну організацію діяльності закладу (порушень умов температурного режиму, що призвело до зриву освітнього процесу в Іванівському дошкільному навчальному закладі та до фінансових витрат, порушення п.3 ст.26 Закону України Про освіту ), та порушення трудової дисципліни (а.с.45).

Вирішуючи питання щодо законності наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, колегія суддів виходить з наступного.

У своїй діяльності директор Іванівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області керується Законом України Про освіту , Законом України Про загальну середню освіту , Статутом закладу в якому передбачено повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіту визначаються законом та установчими документами закладу освіти, а також контрактом.

Так, відповідно до п.1.1, 1.5 Контракту, керівник за цим контрактом зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію закладу здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за закладом майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації прав керівника. Керівник підзвітний органу управління майном у межах встановлених чинним законодавством, Статутом закладу та цим Контрактом.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до відповідальності даного виду, власник або уповноважений ним орган, повинні навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваному наказі про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не зазначено, які саме обов`язки, покладені на останню законом, контрактом чи статутом, останньою не виконувалися без поважних причин.

Аналізуючи оскаржуваний наказ, слід також зазначити, що у наказі від 02 січня 2019 року за №1-К не зазначено якими саме конкретними діями ОСОБА_1 було допущене порушення трудової дисципліни та які саме дії позивача призвели до фінансових витрат.

Більш того, на думку колегії суддів, позивач згідно із умовами контракту та Статуту не зобов`язана особисто виконувати ремонтні роботи. Закріплені в пункті 2.1, 2.2 контракту, в пункті 4.2, 4.3 Статуту обов`язки керівника навчального закладу про те, що вказана особа: організовує діяльність закладу освіти, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіту, забезпечує дотримання закладом вимог чинного законодавства України з охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки, законодавства про працю - не вказують на наявність у позивача такого обов`язку.

Також, матеріали справи не місять висновків службової перевірки стосовно порушення трудової дисципліни позивачем (в разі, якщо така перевірка проводилась).

Будь-які інші докази на підтвердження вини позивача в матеріалах справи відсутні, хоча обов`язок доведення цього факту лежить безпосередньо на відповідачеві.

Отже, встановлене свідчить про те, що порушення, які зазначаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не можна пов`язувати з невиконанням її обов`язків як керівника Іванівського ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді догани є незаконним та підлягає скасуванню, що вірно констатував і суд першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться лише до переоцінки доказів у справі.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко

Повний текст судового рішення

складено 30 вересня 2019 року