Ухвала

від 30.09.2019 по справі 120/2312/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2019 р. Справа № 120/2312/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білоусівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Білоусівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2019 адміністративний позов задоволено.

20.09.2019 на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Нелюби С.А. про ухвалення додаткового судового рішення щодо питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. з доказами на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Таким чином, витрати на правничу допомогу є судовими витратами у справі.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як зазначено в частині 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, чинним законодавством передбачено відповідний строк, протягом якого особа може звернутись до суду із заявою щодо стягнення витрат, які вона сплатила у зв`язку із розглядом справи.

Частинами 3, 4, 5 статті 143 КАС України деталізовано порядок прийняття судом рішення щодо судових витрат, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Проте, при розгляді цієї справи, в даному випадку до ухвалення судового рішення, представник позивача не повідомив суд про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу за результатами розгляду справи, не надавав доказів сплати витрат на правничу допомогу.

Тобто, не зробив заяву, що сторона має сплатити після розгляду справи витрати, пов`язані з правничою допомогою.

Недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суд першої або апеляційної інстанції про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, - унеможливлює задоволення заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що за весь час розгляду даної справи представник позивача зазначив про те, що докази понесених позивачем в майбутньому витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, лише у позовній заяві, жодних заяв з приводу стягнення витрат на правничу допомогу надано не було.

Окрім того, докази, які підтверджують витрати на правову допомогу були надані разом із заявою про ухвалення додаткового рішення 20.09.2019, у свою чергу, рішення по справі прийняте Вінницьким окружним адміністративним судом 05.09.2019, тобто така заява подана поза межами встановленого законом п`ятиденного строку.

Відтак, представником позивача не дотримано вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для поновлення представнику позивача строку на подання доказів щодо понесених судових витрат та для розгляду наданих доказів, що підтверджують, на його думку, понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

При цьому, дані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 16.08.2019 прийнятою у справі №400/2867/18 (адміністративне провадження №К/9901/15599/19).

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нелюби С.А. про ухвалення додаткового судового рішення необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 242, 243, 252, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нелюби Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович