Рішення

від 30.09.2019 по справі 400/803/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 р. № 400/803/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом в якому просило суд накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (код 41585341), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "Строй площадка" має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 142555,20 грн. ГУ ДФС у Миколаївській області було сформовано податкову вимогу від 03.10.2018 р. № 60610-17, яку направлено відповідачу на юридичну адресу ТОВ "Строй площадка". Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна відомості щодо зареєстрованого майна у відповідача відсутні. Згідно з витягом з інформаційної бази щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів інформація щодо зареєстрованого за ТОВ "Строй площадка" майна також відсутня. Разом з цим, відповідач має відкриті банківські рахунки. На підставі зазначеного позивач просить накласти арешт на кошти та цінності, що знаходяться у банку обслуговуючого ТОВ "Строй площадка", достатні для стягнення податкового боргу підприємства на користь держави.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 р. відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 р. адміністративну справу №400/803/19 за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.07.2019 року справу передано у провадження судді Волошина Д.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" про накладення арешту на кошти та інші цінності прийнято до розгляду в спрощеному провадженні, в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія зазначеної ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана на податкову адресу підприємства відповідача, проте на адресу суду повернувся конверт із відміткою про невручення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (код 41585341) зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого відповідачем розрахунку податкового боргу та інтегрованих (облікових) карток платника податків, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 142555,20 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області: від 25.06.2018 р. №00051031203 за платежем податок на додану вартість на суму 170,00 грн., від 06.08.2018 р. №00065841203 за платежем податок на додану вартість на суму 1020,00 грн., від 21.08.2018 р. №00071821203 за платежем податок на додану вартість на суму 1020,00 грн., від 31.08.2018 р. №00080441203 за платежем податок на додану вартість на суму 124997,50 грн., від 05.10.2018 №00092855005, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 6465,52 грн., від 07.11.2018 р. №00102285005, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3125,58 грн. та пені за податковим повідомленням - рішенням від 31.08.2018 №00080431203 в сумі 5756,60 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлено на юридичну адресу відповідача, однак поштові відправлення були повернуті до контролюючого органу у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Доказів оскарження чи скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень, відповідачем до суду не надано.

Контролюючим органом направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" податкову вимогу від 03.10.2018 р. №60610-17 на суму податкового боргу 1190,00 грн., яку було направлено на юридичну адресу відповідача, однак поштове відправлення було повернуто до контролюючого органу у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Таким чином, на момент звернення до суду податковий борг ТОВ "Строй площадка" з податку на додану вартість складає 142555,20 грн., що також підтверджується інтегрованою карткою платника податків та розрахунком податкової заборгованості.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що суб`єктом владних повноважень до суду заявлена вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (код 41585341), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства на користь держави, що передбачена п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов`язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов`язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно долученого до матеріалів витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.01.2019, будь-яке майно у відповідача відсутнє (а.с.16).

Крім того, згідно витягу з інформаційної бази щодо транспортних засобів встановлено, що зареєстрованих автотранспортних засобів за відповідачем не виявлено.(а.с.15).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, до суду не подано позивачем доказів, що податковим керуючим здійснювалась перевірка платника податків з питання наявності активів, їх складу та структури, що можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу.

Крім того, в порушення п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, в матеріалах справи відсутній баланс підприємства, з якого вбачається відсутність коштів та докази відсутності майна та/або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов`язковій державній реєстрації, позивачем також до суду не надано.

Враховуючи приписи Податкового кодексу України, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб`єкт владних повноважень не подав належних та допустимих в розумінні ст. 76 КАС України доказів відсутності у відповідача майна.

Належних та допустимих доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу чи доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, матеріали справи не містять.

Таким чином, слід дійти висновку, що податковий орган у спірних правовідносинах не забезпечив належного дотримання визначеного законом порядку реалізації владної управлінської функції з примусового (адміністративного) виконання податкового обов`язку за платника податків, не добув та не подав до суду доказів про обставини, котрі визначені законодавцем як підстави для накладення арешту на кошти платника податків на рахунках у банку.

Наявність у відповідача лише податкового боргу, в розумінні п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, не є підставою для реалізацій контролюючим органом управлінської функції щодо накладення арешту.

Крім того, в позовних вимогах позивач не зазначає на яку суму податкового боргу платника податків має бути накладений арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (код 41585341).

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. (стаття 90 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи, а відтак, не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, 54001, код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (вул. Полтавський Шлях, буд. 56,м. Харків,61052, код 41585341) про накладення арешту на кошти та інші цінності - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин