Постанова

від 19.09.2019 по справі 260/191/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/5270/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Луців І.І.

представник позивача: Такаджі Є.Ф .

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 260/191/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка (надалі позивач, ТзОВ ПБК Стройка ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (надалі відповідач, Управління Держпраці), в якій просить: визнати неправомірними дії головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області щодо притягнення позивача до відповідальності; визнати неправомірною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору та суму сплачених витрат на правничу допомогу.

В ході судового розгляду до суду першої інстанції уповноваженим представником позивача було подано заяву про зміну підстав адміністративного позову (позовні вимоги незмінні), відповідно до якої представник позивача, в обґрунтування позовних вимог, додатково зазначив, що за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачена відповідальність абзацом 3 (а не 4 ) частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. (т.1 а.с.108-112).

Позивач вважає неправомірними дії інспектора праці Управління Держпраці у Закарпатській області оскільки такі вчинені із перевищенням повноважень стосовно обсягу та строків проведення перевірки, а постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року вважає незаконною та такою, що прийнята в порушення норм матеріального права та без достатніх правових підстав, з огляду на що вона підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги, викладені у адміністративному позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та зазначає, що судом першої інстанції не враховано загальну ціну позову, що стало помилковою підставою для розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження. Судом першої інстанції не враховано, що інспекційне відвідування позивача здійснювалось з порушенням процесуальних вимог, що передбачені Постановою КМУ від 26.04.2017 року за № 295, а також вказує на ту обставину, що оскаржувана постанова Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Наведені обставини, на думку апелянта, свідчать про неналежне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та постановлення незаконного судового рішення.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області долучено відзив на апеляційну скаргу від 03.06.2019 року у якому заперечуються обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Судовий розгляд справи у суді апеляційної інстанції здійснювався в режимі відеоконференції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (вих.№16387/04.03 від 30.11.2018 року) про інформацію щодо страхувальників, які порушують законодавство про оплату праці в звіті за вересень 2018 року, відповідачем видано наказ від 21.12.2018 року №250 про проведення інспекційного відвідування в тому числі ТзОВ Промислово-будівельна компанія Стройка , м.Ужгород, вул. Перемоги, 32а/3 щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, оплаті праці, дотриманні мінімальних гарантій, часу праці, відпочинку, використанні праці неповнолітніх, атестації робочих місць. У зв`язку з цим, 21.12.2018 року за №2505а Управлінням Держпраці видано направлення на проведення інспекційного відвідування ТзОВ ПБК Стройка . Строк дії направлення: з 26.12.2018 року по 29.12.2018 року.

26 грудня 2018 року, у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування за місцезнаходженням, інспектором праці Берником З.П. складено акт №ЗК 679/7/ПД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування та строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10 січня 2018 року. Цього ж дня відповідачем направлено позивачу лист щодо необхідності надання для проведення інспекційного відвідування відповідних документів (т.2 а.с.164-165)

10 січня 2019 року після подання TзOB ПБК Стройка документів на письмову вимогу інспектором праці Берником З.П. проведено інспекційне відвідування ТзОВ ПБК Стройка , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 14/7/АВ. Одночасно 10 січня 2019 року Управлінням Держпраці винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК 14/7/АВ/П.

Згідно висновків акту та припису встановлені наступні порушення:

- статті 29 КЗпП України (до початку роботи за укладеними трудовими договорами, працівників не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- частини 1 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці (виплата заробітної плати рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- частини 4 ст.115 КЗпП України, статті 21 Закону України №504, а саме: відповідно до наказу №44-о/с від 12.12.2018 року працівника позивача ОСОБА_3 надано відпустку з 17 грудня 2018 року, а заробітна плата за весь час щорічної відпустки, згідно відомостей на виплату готівки №1 виплачена 03 січня 2019 року та відповідно до наказу №45-о/с від 12.12.2018 року ОСОБА_4 надано відпустку з 18 грудня 2018 року, а заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена останньому 03.01.2019 року.

- частини 1 статті 116 КЗпП України (згідно наказів з №36-о/с по № 43-о/с від 30.11.2018 року працівників підприємства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звільнено за ст.38 КЗпП України з 30 листопада 2018 року, а розрахунок за робітної плати останнім, згідно відомості на виплачу готівки № 21 від 18.12.2018 року.

Строк усунення виявлених порушень встановлено до 18.01.2019 року.

За встановлені порушення вимог законодавства про працю, а саме ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст. 21 Закону України Про відпустки та ч.1 ст.116 КЗпП України відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідачем винесено постанову від 31 січня 2019 №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-20, якою накладено на ТзОВ ПБК Стройка штраф у розмірі 4173 грн..

За встановлені порушення вимог законодавства про працю - порушення ч.1 ст.117 КЗпП України на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідачем винесено постанову № ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року про накладення на ТзОВ ПБК Стройка штрафу у розмірі 333840,00 грн..

Позивачем оскаржено в судовому порядку постанову про накладення адміністративного штрафу від 31.01.2019 року №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 ч.2 ст.265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац 8 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до вимог п. 29 Порядку №295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, виконання позивачем припису не позбавляє його відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оскільки винесення припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування можливе одночасно з вжиттям заходів притягнення позивача до відповідальності.

На думку суду першої інстанції, передумовою для накладення на позивача штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, було порушення ним мінімальних державних гарантій в оплаті праці, що мало місце при розрахунку звільнених працівників не в день звільнення та не виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку таким працівникам.

Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі за текстом - Порядок № 295). Відповідно до п.1 Порядку № 295 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами і включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп.6 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно пункту 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі інформації наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відповідачем видано направлення для проведення інспекційного відвідування ТзОВ ПБК Стройка , строк дії направлення з 26 грудня 2018 по 29 грудня 2018 року. Разом з тим, у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування 26.12.2018 року та необхідністю підготовки позивачем документів, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10 січня 2019 року, про що складено акт №ЗК 679/7/ПД. З вказаним актом представник ТзОВ ПБК Стройка ознайомився без зауважень 26.12.2018 року, про що свідчить особистий підпис директора ТзОВ ПБК Стройка (т.2 а.а.с.164-165).

Вказані обставини заперечують твердження апелянта щодо порушення процедурних дій, оскільки позивачем не вчинялись дії на оскарження наказу про проведення перевірки, на момент здійснення інспекційного відвідування 10.01.2019 року позивачем було допущено уповноваженого інспектора до здійснення інспекційного відвідування.

Оскільки матеріали справи підтверджують про дотримання процедури винесення наказу на проведення позапланової перевірки, направлення та ознайомлення позивача з вказаними документами, безпосередню участь посадової особи під час здійснення інспекційного відвідування, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних про визнання неправомірними дій головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області щодо притягнення позивача до відповідальності є обґрунтованими.

Що стосується підстав винесення постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року про застосування штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 10 січня 2019 року проведено інспекційне відвідування за результатами якого встановлено порушення:

- частини 4 ст.115 КЗпП України, статті 21 Закону України №504, а саме: відповідно до наказу №44-о/с від 12.12.2018 року працівнику позивача ОСОБА_3 надано відпустку з 17 грудня 2018 року, а заробітна плата за весь час щорічної відпустки, згідно відомостей на виплату готівки №1 виплачена 03 січня 2019 року та відповідно до наказу №45-о/с від 12.12.2018 року ОСОБА_4 надано відпустку з 18 грудня 2018 року, а заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена останньому 03.01.2019 року. (т.2 а.а.с.103-106).

- частини 1 статті 116 КЗпП України (згідно наказів з №36-о/с по № 43-о/с від 30.11.2018 року працівників підприємства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звільнено за ст.38 КЗпП України з 30 листопада 2018 року, а розрахунок за робітної плати останнім, згідно відомості на виплачу готівки № 21 від 18.12.2018 року (т.2 а.а.с.120-121).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпПУ).

Згідно ст. 97 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно ст. 30 Закону України Про оплату праці при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно із приписами частини 1 статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до вимог частини 2 статті 265 КзПП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що порушення термінів проведення розрахунку при звільненні не відноситься до поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а тому притягнення позивача до відповідальності на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України є протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці.

За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі передбачена окрема відповідальність, що визначена абзацом 3 частини 2 ст. 265 КЗпП України, а саме - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення ( 4173,00 *3).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3ст. 308 КАС України).

Відповідно до частини 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. ст.243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 260/191/19 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна компанія Стройка задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 30.09.2019 року.