ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.09.2019Справа № 910/6124/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод;До Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України; Провизнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії;Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивачаАкопян Н.К. - заступник директора (наказ № 12к від 08.07.2019); Від відповідачаБойчун М.Д. адвокат;Від третьої особи Гнатик К.М. - представник (довіреність від 03.01.2019 № 9);
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод звернулося до суду з позовом до Державного підприємства Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та захисту прав споживачів (ДП Укрметртестстандарт), в якому просить визнати недостовірною інформацію, що викладена у протоколах випробувань № 6755-6756-х від 26.07.2018, № 7491/18-х від 17.07.2018, № 7556/18-х від 18.07.2018, № 9871/18-х від 18.09.2018 та зобов`язати відповідача протягом трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили відкликати ці протоколи випробувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що інформація про невідповідність державним стандартам поставленої позивачем продукції, яка мститься в протоколах випробувань, що була доведена відповідачем до відома Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є недостовірною та завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та може призвести до матеріальних збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/6124/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2019, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу строк для подання відповіді на відзив.
30.05.2019 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшла заява про вступ у справу третьою особою на стороні відповідача.
04.06.2019 позивач подав клопотання про витребування доказів (оригіналу накладної на поставку товару).
У підготовчому засіданні 04.06.2019 судом залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче засідання до 13.06.2019.
Станом на час проведення підготовчого засідання 13.06.2019 в установлений строк від відповідача до суду надійшов відзив, згідно з яким позовні вимоги заперечуються повністю з мотивів того, що позивач не визначає, яку саме інформацію, вміщену у протоколах випробувань, він просить визнати недостовірною та застосовує невідповідні норми законодавства для обґрунтування заявлених вимог (статті Цивільного кодексу України, що стосуються захисту особистих немайнових прав фізичної, а не юридичної особи). На переконання відповідача він не поширював недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та не порушував його особисті немайнові права. У поданому відзиві відповідач просить відмовити позивачеві у позові та покласти на нього судові витрати у справі (15 000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката).
Від третьої особи судом було отримано заяву про надання письмового доказу (накладна на поставку).
13.06.2019 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 09.07.2019.
21.06.2019 в межах процесуального стоку позивач надав відповідь на відзив, в якому навів опис та обґрунтування незгоди з правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, вказав на інформацію, яку вважає недостовірною та підстави для застосування приписів ст. 277 Цивільного кодексу України для звернення до суду з цим позовом (п. 3 постанови Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи).
08.07.2019 від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшли письмові пояснення третьої особи, відповідно до яких позовні вимоги вважаються безпідставними та такими, що підлягають відхиленню.
У підготовчому засіданні 09.07.2019 судом отримано від позивача заяву про доповнення підстав позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод посилається на невідповідність проведених відповідачем випробувань вимогам відповідних регламентуючих актів (у протоколі випробувань не вказано проте, що відбір зразків проведено згідно з ГОСТ 27688, не вказано які з отриманих даних надійшли від замовника випробувань).
За наслідками підготовчого засідання судом оголошено перерву до 11.07.2019.
У підготовчому засіданні 11.07.2019 отримавши від представника відповідача відзив на заяву про доповнення підстав позову, від представника третьої особи заперечення на заяву про доповнення підстав позову, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.09.2019.
У судовому засіданні 10.09.2019 під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяви про доповнення підстав позову.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
За наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 12.09.2019.
У судовому засіданні 12.09.2019 заслухавши пояснення представників по суті спору, дослідивши докази та заслухавши виступи у судових дебатах, оголосив перерву у засіданні до 17.09.2019.
17.09.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
25.05.2018 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод в якості учасника уклали договір № 62/В33-2018, за яким відповідач зобов`язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а замовник прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 цього договору поставлятися за ним має продукція борошномельно-круп`яної промисловості (борошно пшеничне 1-го сорту) код ДК 021:2015-15610000-7 у кількості 1 200 000,00 кг. При цьому обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Ціна договору становить 10 440 000,00 грн, у т.ч. 1 740 000,00 грн податку на додатну вартість, та може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.1).
Розрахунки за товар, що поставляється проводяться замовником шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 90-та календарних днів з дати документального підтвердження учасником замовнику доставки товару до товароодержувача (п. 4.1).
Дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Учасник повинен доставити товар до товароодержувача не пізніше ніж за 10 календарних днів від дати, зазначеної у заявці (п. 5.1). доставка товару на склад замовника з подальшим транспортуванням (перевезенням) в частини Національної гвардії України, визначені специфікацією, проводиться за рахунок коштів учасника (або транспортом Учасника) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 5.2).
Якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГОСТ 46.004-99 (п. 2.1).
Під час поставки кожної партії товару замовник протягом двох робочих днів проводить обов`язкову перевірку якості та безпечності (органолептична перевірка) товару, зо поставляється учасником (а. 2.3).
Замовник протягом усього терміну зберігання товару як на складі замовника, так і складі будь-якого підрозділу Національної гвардії України має право здійснити вибіркову перевірку товару за якістю та комплектністю шляхом комісійного відбору зразків (проб), направлення їх до лабораторії, яку визначає замовник за рахунок учасника для проведення лабораторних досліджень. Результати лабораторних досліджень поширюються на партію товару. При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, учасник протягом 10 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень має право звернутись до замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості в лабораторії, яку визначає замовник за рахунок учасника. Результати повторних досліджень є остаточними (п. 2.4).
За умовами п. 10.1, п. 10.3 договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у ньому.
Додатком № 1 до договору була оформлена специфікація на поставку 1 200 000 кг борошна пшеничного першого сорту загальною вартістю 10 440 000,00 грн, додатком № 2 технічний опис товару, що поставляється (ГОСТ 46.004-99).
Укладений між позивачем та третьою особою договір за своєю природою є договором поставки, що за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України визначається як договір, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Посилаючись на передбачене договором право позивача проводити перевірку якості і комплектності товару, у тому числі, шляхом проведення лабораторних досліджень відібраних зразків продукції, позивач зазначає, що на замовлення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідач провів технічне випробування та аналіз продукції, поставленої позивачем та склав протоколи випробувань № 6755-6756-х від 26.07.2018, № 7491/18-х від 17.07.2018, № 7556/18-х від 18.07.2018, № 9871/18-х від 18.09.2018. Такі протоколи, на думку позивача, складені з недоліками та містять недостовірну інформацію, яка принижує його ділову репутацію, оскільки з них вбачається, що поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю Кап-Прод продукція не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99 (протокол випробувань № 7491/18-х від 17.07.2018 невідповідність показника зольності у перерахунку на суху речовину). У решті протоколів (№7556/18-х від 18.07.2018, № 9871-18-х від 18.09.2018 та № 7491/18-х від 17.07.2018) позивач встановив невідповідність даних щодо кількості товарів, яка ним поставлялася (відповідачем вказано кількість (масу), поставку якої позивач не здійснював) та факти відібрання відповідачем зразків для проведення дослідження у кількості (масі), яка є меншою, ніж передбачена нормативно (було використано менше 2-х кг), а також відсутність представників відповідача при відібранні зразків товару для дослідження. Наведені обставини позивач вважає недостовірною інформацією.
Позивач вказує, що він не був обізнаний з проведенням лабораторних досліджень якості товару та дізнався про такі факти лише після звернення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод з позовом про стягнення штрафу за поставку неякісного товару та заміну товару на якісний.
Під поширенням інформації позивач вбачає дії Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів щодо доведення такої інформації до відома Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України внаслідок передачі оригіналів протоколів випробувань.
Нанесення шкоди та приниженням своєї ділової репутації позивач вбачає у тому, що відповідач встановив невідповідність борошна вимогам ГОСТ 46.004-99, у розірванні третьою особою договору поставки в односторонньому порядку та опублікуванні на офіційному сайті Національної гвардії інформації про Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод як про суб`єкта господарювання учасника відбору та/або контрагента, яким неналежно виконують обов`язки за договором, що буде враховано при проведенні процедур закупівель та укладенні договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг. Таке опублікування унеможливило подальшу участь позивача у публічних закупівлях, що проводяться Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Враховуючи викладене, посилаючись на ст. 94 та ч. 5 ст. 277 Цивільного кодексу України позивач просить задовольнити заявлений ним позов.
Як вказувалося вище, відповідач та третя особа позовні вимоги заперечують повністю, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.
Розглянувши заявлений позов, суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
У ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1). Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам (ч. 2). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (ч. 4). Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (ч. 5). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7).
У п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 № 1 зазначено, що відповідно до ст. 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
У п. 15 цієї ж постанови вказується, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
На переконання суду у спорі, що надійшов на вирішення суду, відсутній юридичний склад правопорушення, що унеможливлює задоволення заявленого позову. Так, як вбачається з відомостей, отриманих судом від третьої особи і які не були заперечені позивачем в ході розгляду справи, на виконання зобов`язань за договором від 25.05.2018 позивач поставив, а Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняла 75 000 кг борошна пшеничного за накладними від 18.06.2018 № 4275, 4276, 4279, 4277, від 10.07.2018 № 4389, 4392, 4393, 4398.
Реалізуючи правомочності з перевірки якості товару, покупець Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України за участю представника постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод провели відбір зразків поставленої позивачем за цим договором продукції для проведення її випробувань.
Матеріалами справи підтверджується, що випробування проводилися Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів в межах правовідносин за договором про виконання платних робіт (послуг) № 17-02305/18 від 07.06.2018. Вказаний договір був укладений відповідачем в якості виконавця, позивачем в якості платника та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в якості замовника.
За умовами цього договору замовник (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) доручає, платник (Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод) оплачує, а виконавець (Державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів) бере на себе зобов`язання з надання послуг щодо технічного випробування й аналізування (71.20: з випробувань харчових продуктів на відповідність вимогам чинної нормативної документації).
Згідно з п. 2.2 договору про виконання платних робіт (послуг) від 07.06.2018 № 17-02305/18 оплата за здійснення послуг здійснюється платником відповідно до рахунку-фактури до завершення проведення робіт за кожною конкретною заявкою.
Завершенням проведення робіт (надання послуг) за договором про виконання платних робіт (послуг) від 07.06.2018 № 17-02305/18 є дата видачі протоколу випробувань продукції.
За результатами проведення досліджень продукції відповідачем було складено відповідні протоколи випробувань харчової продукції, а саме:
- № 7498/18-х від 17.07.2018, відбір зразків для якого проводився за актом № 118 від 10.07.2018, складеного за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та в якому зроблено висновок, що продукція не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99;
- № 7556/18-х від 18.07.2018 з подальшими змінами, відбір зразків для якого проводився за актом № 117 від 10.07.2018, складеного за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та в якому зроблено висновок, що продукція не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99;
- № 9871/18-х від 18.09.2018, відбір зразків для якого проводився за актом № 196 від 10.09.2018, складеного за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та в якому зроблено висновок, що продукція не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99;
- № 6755-6758/18-х від 26.07.2018, відбір зразків для якого проводився за актом № 95 від 18.06.2018, складеного за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод та в якому зроблено висновок, що продукція не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99.
Висновок щодо невідповідності продукції вказує, що зразки продукції за фізико-хімічним показником (зольність а перерахунку на суху речовину) не відповідає вимогам ГОСТ 46.004-99 Борошно пшеничне. Технічні умови.
З огляду на встановлення фактів невідповідності поставленої Товариством з обмеженою відповідальністю Кап-Прод за договором № 62/В33-2018 від 25.05.2018 продукції вимогам ГОСТ 46.004-99, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод штрафу за поставку неякісного товару та про зобов`язання здійснити заміну товару на якісний.
28.12.2018 ухвалою Господарського суду Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/1313/18 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2019 провадження у справі № 925/1313/18 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Продбуло зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6124/19.
Описаними фактичними обставинами спростовуються посилання позивача на його необізнаність з проведенням випробувань продукції та, навпаки, підтверджуються обставини того, що дослідження якості продукції відбувалося в порядку розділу 2 договору поставки № 62/В33-2018 від 25.05.2018 та відповідно до тристороннього договору про виконання платних робіт (послуг) від 07.06.2018 № 17-02305/18.
За приписами ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Вимоги щодо якості товару були визначені у розділі 2 договору поставки № 62/В33-2018 від 25.05.2018, а також порядок дії сторін у цьому випадку (наведено вище).
Аналізуючи описані обставини, суд дійшов висновку про те, що події, на які вказує позивач, звертаючись до суду з цим позовом, є реалізацією Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України правомочностей покупця товару, котрий має сумніви стосовно якості отриманої продукції, а тому дотримання процедури відібрання зразків та послідовність проведення експертного дослідження товару, поставленого за договором поставки № 62/В33-2018 від 25.05.2018, може бути предметом дослідження і правової оцінки компетентного органу при вирішення спору щодо якості продукції.
У зв`язку з цим, суд вважає відсутньою подію поширення відповідачем інформації щодо позивача (передання у письмовій формі хоча б одній особі). Передання відповідачем замовнику послуг технічного випробування й аналізування (випробування) харчових продуктів на відповідність вимогам чинної нормативної документації у вигляді документально оформлених протоколів випробувань було лише матеріальним вираженням процедури і послідовності дій покупця (заявлення вимог щодо якості товару за договором поставки), що спеціально регламентована як законодавством, так і договором поставки. До того ж, підставою замовлення третьою особою послуг з дослідження якості продукції стали саме правовідносини, що виникли між покупцем (замовником) та постачальником (учасником) за договором поставки (№ 62/В33-2018 від 25.05.2018), а тому, особою, якої стосується ця інформація є як Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод, так і Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України. Крім того, складання і передача протоколів відбувалося з відома та усвідомлення позивача, представник якого був присутнім при відібранні зразків продукції для проведення випробувань та позивача, який був платником за договором про виконання платних робіт (послуг) від 07.06.2018 № 17-02305/18. У свою чергу, відповідач, проводячи випробування та складаючи протоколи випробувань, не переслідував цілей порушити особисті немайнові права позивача, а виконував обов`язки надавача послуг та свої статутні завдання при проведенні випробувань та оформленні їх результатів.
Щодо тверджень позивача про недостовірність інформації, викладеної відповідачем, суд зазначає, що відомості і висновки, викладені у протоколах випробувань слід розглядати як документальне оформлення результатів послідовної сукупності дій з проведення замовленого дослідження, що проводилося для підтвердження чи спростування невідповідності поставленого позивачем третій особі товару вимогам державних стандартів. Тобто, такі відомості, в силу спірних правовідносин, що мали місце між позивачем, третьою особою та позивачем, відповідачем і третьою особою, не можуть вважатися неправдивою (недостовірною) інформацією, поширеною Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод.
Висновки, що їх зробив відповідач за наслідками складання протоколів випробувань, не є аналізом чи оцінкою дій позивача саме з поставки неякісних товарів, а є оцінкою відібраних за участю представника позивача зразків продукції з точки зору їх відповідності певним критеріям, вимогам, встановлених законодавством щодо якості цього виду, типу, класу харчової продукції.
Поряд з викладеним суд не вбачає підстав вважати, що зміст протоколів випробувань порушує права позивача та наносить шкоду його діловій репутації. Так, позивач зазначає, що шкода діловій репутації нанесена, зокрема, через встановлення відповідачем невідповідності борошна вимогам ГОСТ 46.004-99, у розірванні третьою особою договору поставки в односторонньому порядку та опублікуванні на офіційному сайті Національної гвардії інформації про Товариство з обмеженою відповідальністю Кап-Прод як про суб`єкта господарюванняучасника відбору та/або контрагента, яким неналежно виконують обов`язки за договором, що буде враховано при проведенні процедур закупівель та укладенні договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг. Таке опублікування унеможливило подальшу участь позивача у публічних закупівлях, що проводяться Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Суд не погоджується з позивачем у цих твердженнях, оскільки можливість виготовлення та постачання продукції, щодо якої може виникнути спір щодо якості, є частиною господарського процесу та досить звичним елементом виробничого процесу. Тут слід зауважити, що певні недоліки, погрішності, відхилення у виробничих циклах, сфері надання послуг, життєдіяльності, як звичайного, так і ділового спілкування, будь-яких правовідносин трапляються повсякчас і вони притаманні будь-кому і будь-якій сфері діяльності, адже являють собою звичайні ризики . Саме тому навіть на законодавчому рівні своє відображення знайшли норми, які регулюють порядок дії у разі наявності недоліків у товарах, роботах, послугах, як-то норми про якість товару, про ризик випадкового знищення або пошкодження майна у договорах найму, про якість робіт у договорах підряду та різного виду послуг, наприклад, з перевезення, ризики неповернення позичених коштів тощо. Виявлення таких ризиків, як у даному випадку висновок щодо невідповідності продовольчих товарів певним нормативам, не є та не може бути приниженням ділової репутації. Більше того, позивач навіть не є виробником продукції, яку поставляв, або ж особою, яка має відомий широкому загалу, закріплений на державному чи міжнародному ріні статус постачальника продукції борошномельно-круп`яної промисловості (борошна пшеничного 1-го сорту) код ДК 021:2015-15610000-7, який ніколи не мав претензій щодо якості товару і саме така його риса як господарюючого суб`єкта, становить унікальність його ділової репутації.
Щодо тверджень про збитки, суд зазначає, що до матеріальних збитків може призвести обставина поставки продукції, що не відповідає вимогам з якості, а не сам процес встановлення таких обставин особами зі спеціальними знаннями.
Також, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010).
Зважаючи на все вищевикладене, суд вважає відсутніми обставини порушення відповідачем особистих немайнових прав позивача, що виключає задоволення позову. При цьому суд не вважає за належне надавати правову оцінку способу захисту порушеного права, обраного позивачем в частині вимог про відкликання протоколів випробувань. Як похідних від вимоги про визнання інформації недостовірною.
Судові витрати у справі покладаються на позивача в порядку приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Визначаючи розрахунок судових витрат, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на суму в розмірі 15 000,00 грн., яка становить понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що матеріали справи містять договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.05.2019 № 03-16/788, укладений з адвокатом Бойчун Наталією Дмитрівною, додатковий договір № 2 від 31.05.2019 до договору про надання правової (правничої) допомоги, платіжне доручення від 04.06.2019 № 2028 на суму 15 000,00 грн. плати за правову допомогу, ордер на надання правової допомоги.
У відзиві на позовну заяву позивач вказав, що відповідач не надав підтвердження судових витрат, а тому вони не повинні братися до розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У додатковому договорі № 2 від 31.05.2019 до договору про надання правової (правничої) допомоги закріплено, що клієнт (Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів), а адвокат зобов`язується надати таку правову (правничу) допомогу: здійснювати представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі № 910/6124/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кап-Прод до клієнта щодо поширення недостовірних даних та відкликання протоколів випробувань, що включає вивчення матеріалів, підготовку процесуальних документів по справі, зокрема, заяв по суті, клопотань тощо, участь у судових засіданнях, вчинення інших необхідних дій для представництва клієнта. За домовленістю сторін договору про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 2 гонорар адвоката складає 15 000,00 грн. (п. 2); клієнт зобов`язується сплатити гонорар протягом 10 робочих днів з дня укладення додаткової угоди № 2 (п. 3); зобов`язання за додатковою угодою № 2 припиняються після прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/6124/19 (п. 4).
Проаналізувавши подані відповідачем документи щодо судових витрат, обсяг наданої правової допомоги, характер та частоту участі адвоката у судових засіданнях, сформовану правову позицію, кількість підготовлених документів, відсутність детальних й обґрунтованих заперечень позивача щодо співмірності понесених відповідачем судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за належне також є покласти їх на позивача у зв`язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. 73-80, 129, 231, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.09.2019.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2019 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 84625720 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні