Постанова

від 18.09.2019 по справі 926/3836/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 926/3836/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

секретар судового засідання Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача: Волошенюк О. Г. (прокурор), Міністерства оборони України Барда С. Ю., Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців Антонеску О. Г.,

відповідача Попович В. М. (адвокат),

треті особи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.01.2019 (суддя Марущак І. В.)

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (судді: Желік М. Б., Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі

за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України,

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців

до Кам`янської сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Кабінет Міністрів України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стортрейд Компані",

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стортрейд Білдінг Компані",

4) Приватне акціонерне товариство "Чернівецький цегельний завод № 3",

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1.1. У листопаді 2017 року заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців (далі КЕВ м. Чернівців) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 391 Цивільного кодексу України, статей 125, 126, 152, 153 Земельного кодексу України, статей 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 29,3 га, яка є частиною земельної ділянки військового містечка № 172 у с. Заволоці Сторожинецького району Чернівецької області, належить до земель оборони та перебуває у державній власності. Однак усупереч дорученню Кабінету Міністрів України про призупинення передачі земель оборони у комунальну власність цю земельну ділянку КЕВ м. Чернівців протиправно передав Кам`янській сільській раді у комунальну власність до земель запасу сільської ради. Таким чином, заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону вважає, що земельна ділянка не вибула із державної власності та самовільно зайнята Кам`янською сільською радою, тому просив усунути перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою.

1.3. У відзиві на позов Кам`янська сільська рада акцентувала на відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджували би наявність у позивачів права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки таке право припинено в установленому законом порядку за наявності дозволу Міністерства оборони України та добровільної згоди КЕВ м. Чернівців про відмову від користування нею, тому на підставі рішення сільської ради спірну земельну ділянку правомірно передано до земель запасу с. Кам`яної.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення місцевого господарського суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що пред`явивши негаторний позов, позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки Міністерство оборони України, КЕВ м. Чернівців є неволодіючими власниками (титульними володільцями) спірної земельної ділянки, яка є комунальною власністю та належить територіальній громаді с. Кам`яної в особі сільської ради і перебуває у користуванні ТОВ "Стортрейд Компані" та ТОВ "Стортрейд Білдінг Компані" на підставі договорів оренди землі, у зв`язку з чим належним способом захисту права в такому випадку є подання віндикаційного позову.

3. Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі

3.1. КЕВ м. Чернівців подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.01.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

3.2. Доводи, наведені у касаційній скарзі, обґрунтовано тим, що, незважаючи на заборону передачі земельної ділянки, начальник КЕВ м. Чернівців передав, а голова Кам`янської сільської ради прийняв спірну земельну ділянку до земель запасу с. Кам`яної, у зв`язку з чим акт прийому-передачі земельної ділянки не може вважатися дійсним.

3.3. Крім того, для припинення права постійного користування земельною ділянкою необхідна згода Міністра оборони України та рішення власника Кабінету Міністрів України, однак наведеного порядку в цьому випадку дотримано не було. Таким чином, спірна земельна ділянка не передавалася у комунальну власність с. Кам`яної, а отже ця ділянка залишилася у власності держави на праві користування КЕВ м. Чернівців.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що у 1981 році на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 038626, виданого виконавчим комітетом Сторожинецької районної ради народних депутатів і зареєстрованого у книзі записів державних актів на право користування землею за № 24, Чернівецькій квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівців) надано у безстрокове та безоплатне користування 4263,1 га землі для потреб господарства в Сторожинецькому районі Чернівецької області, у тому числі земельну ділянку військового містечка № 172 загальною площею 31,6 га, розташовану у с. Заволоці Сторожинецького району Чернівецької області.

4.3. Рішенням ІІ сесії Кам`янської сільської ради V скликання від 16.05.2006 № 29-2/2006 "Про надання згоди на прийом на баланс сільської ради військового містечка № 172 с. Заволока" Кам`янська сільська рада, розглянувши клопотання КЕВ м. Чернівців "Про надання згоди на прийняття на баланс сільської ради військового містечка № 172 у с. Заволоці (безкоштовно) від військової частини А-0264 / земельної ділянки 29,3 га та будівлі 7 одиниць/", керуючись статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", було надано згоду на прийняття безкоштовно у комунальну власність Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області військового містечка № 172 у с. Заволоці від військової частини А-0267 земельної ділянки 29,3 га та будівель 7 одиниць за залишковою вартістю на момент передачі.

4.4. 18.04.2007 ХІ сесія Кам`янської сільської ради V скликання прийняла рішення №22-11/2007 "Про прийняття земельної ділянки площею 29,3 га у комунальну власність територіальної громади с. Кам`яна", згідно з яким на підставі клопотання Міноборони від 02.04.2007 № 220/1430 та клопотання Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 10.04.2007 № 303/23/1/382 вирішила припинити право користування земельною ділянкою площею 29,3 га військового містечка № 172 Міноборони (землі спецпризначення) і прийняти цю земельну ділянку до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності територіальної громади с. Кам`яної.

4.5. 07.05.2007 начальник Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України затвердив акт прийому-передачі земельної ділянки військового містечка № 172 Чернівецького гарнізону, відповідно до якого на підставі рішення Міністра оборони України від 02.04.2007 № 220/1430, листа Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 10.04.2007 № 303/23/1/382 та рішення сільської ради від 16.05.2006 № 26/2/2006 КЕВ м. Чернівців передав, а Кам`янська сільська рада прийняла до земель запасу с. Кам`яної земельну ділянку площею 29,3000 га військового містечка, розташовану у с. Кам`яній Сторожинецького району Чернівецької області.

4.6. Суди встановили, що в акті прийому-передачі спірної земельної ділянки не зазначено про наявність на ній будівель чи споруд, як і не зазначено про передачу таких будівель чи споруд КЕВ м. Чернівців і прийняття Кам`янською сільською радою.

4.7. Відповідно до поземельних книг, відкритих 04.09.2012 та 20.05.2016, висновку експерта № 878/879/880, складеного 06.11.2018, а також інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.09.2016 №69459051 земельна ділянка площею 14,7 га, кадастровий номер 7324584000:02:005:0595, розташована в с. Кам`яній Сторожинецького району Чернівецької області, цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, перебуває у комунальній власності, належить територіальні громаді с.Кам`яної в особі сільської ради та перебуває в оренді у ТОВ "Стортрейд Білдінг Компані" до 20.07.2056 (49 років).

4.8. У листі від 13.10.2017 № 0-24-0.21-5718/2-17 Держгеокадастр повідомив КЕВ м. Чернівців про те, що землі військового містечка № 172 площею 29,3 га на підставі рішення Кам`янської сільської ради Сторожинецького району від 18.04.2007 №22-11/2007 за погодженням Міністерства оборони України від 02.04.2007 №220/1430 та відповідно до акта прийому-передачі від 07.05.2007 передані до земель комунальної власності відповідної сільської ради та не обліковуються як землі оборони.

4.9. Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що спірна земельна ділянка площею 29,3 га, яка є частиною земельною ділянки військового містечка №172 у с. Заволоці Сторожинецького району Чернівецької області, на день вирішення цього спору поділена на дві земельні ділянки кадастровий номер 7324584000:02:005:0594, площею 15,3 га, та кадастровий номер 7324584000:02:005:0595, площею 14,7 га, що за даними Державного земельного кадастру України, розташовані у с. Кам`яній Сторожинецького району Чернівецької області, належать територіальній громаді с. Кам`яної в особі сільської ради та перебувають в оренді ТОВ "Стортрейд Компані" та ТОВ "Стортрейд Білдінг Компані" відповідно.

4.10. Під час розгляду господарським судом справи № 1/50 відмовлено у задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яке представляє КЕВ м. Чернівців, до Кам`янської сільської ради і ТОВ "Стортрейд Компані" про визнання незаконним рішення Кам`янської сільської ради від 26.06.2007 № 65-14/2007, яким Кам`янська сільська рада затвердила проект відведення земельної ділянки площею 30,0 га в оренду ТОВ "Стортрейд Компані" для будівництва житлових котеджів, закладів громадського харчування та побутового обслуговування населення, перукарні, колиби, готелів, дитячих аква-парків та спортивних майданчиків на х. Мальованка. Цим же рішенням передано в оренду ТОВ "Стортрейд Компані" зазначену земельну ділянку строком на 49 років.

У рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2010 у справі № 1/50, залишеному без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2010, суд зазначив, що прокурор і позивач не надали належних і допустимих доказів наявності у КЕВ м. Чернівців права користування або власності на земельну ділянку площею 29,3 га у с. Кам`яній Сторожинецького району Чернівецької області. Крім того, у матеріалах справи є згода Міністерства оборони України на вилучення земельної ділянки, тому Кам`янська сільська рада правомірно припинила право користування земельною ділянкою військового містечка № 172 Міністерства оборони України.

4.11. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

4.12. За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

4.13. Статтею 77 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

4.14. Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

4.15. Як установили суди попередніх інстанцій, у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2010 у справі № 1/50, залишеному без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2010, відмовлено у задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яке представляє КЕВ м. Чернівців, до Кам`янської сільської ради і ТОВ "Стортрейд Компані" про розірвання договору оренди землі, та зазначено, що прокурор і позивач не надали належних і допустимих доказів наявності у КЕВ м. Чернівців права користування або права власності на земельну ділянку площею 29,3 га у с. Кам`яній Сторожинецького району Чернівецької області.

4.16. Крім того, у матеріалах справи є згода Міністерства оборони України на вилучення земельної ділянки, тому Кам`янська сільська рада правомірно припинила право користування земельною ділянкою військового містечка № 172 Міністерства оборони України.

4.17. Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

4.18. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати незаконним рішення Кам`янської сільської ради від 26.06.2007 № 65-14/2007, згідно з яким спірну земельну ділянку передано в оренду, з огляду на встановлені судом обставини щодо правомірності припинення Кам`янською сільською радою права користування земельною ділянкою.

4.19. Отже, враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Міністерство оборони України та/або КЕВ м. Чернівців не є володіючими власниками (титульними володільцями) спірної земельної ділянки, оскільки за даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 29,3 га, яка є частиною земельної ділянки військового містечка № 172 у с. Заволоці Сторожинецького району Чернівецької області поділено на дві земельні ділянки кадастровий номер 7324584000:02:005:0594, площею 15,3 га, та кадастровий номер 7324584000:02:005:0595, площею 14,7 га, які належать територіальній громаді с. Кам`яної в особі сільської ради (комунальна власність) і перебувають в оренді ТОВ "Стортрейд Компані" та ТОВ "Стортрейд Білдінг Компані" відповідно.

4.20. Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

4.21. Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

4.22. За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

4.23. У розумінні положень наведеної норми право власності може бути також порушено без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає користуванню та розпорядженню ним своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

4.24. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

4.25. Підставою для подання негаторного позову є чинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

4.26. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

4.27. Ураховуючи, що на час розгляду справи Міноборони та/або КЕВ м. Чернівців не є володіючими власниками (титульними володільцями) спірної земельної ділянки, негаторний позов подано особами, які не є титульними володільцями спірної земельної ділянки, правових підстав для задоволення такого позову немає, оскільки захист прав неволодіючого власника підлягає розгляду за правилами віндикаційного позову.

4.28. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є обґрунтованими, підстав для їх скасування немає, а викладені у касаційній скарзі доводи ґрунтуються на переоцінці доказів, проте суд касаційної інстанції не наділений такими повноваженнями.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 926/3836/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Зуєв

СуддіН. О. Багай

Т. Б. Дроботова