Рішення

від 20.09.2019 по справі 921/423/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 вересня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/423/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина", вул. Миколи Грінченка, буд. 4-В, м. Київ, 03038

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімед-Тернопіль", вул. Рєпіна, буд. 18, кв. 59, м. Тернопіль, 46020.

про: стягнення заборгованості в сумі 5797370 грн 78 коп , які складаються з:

-заборгованість з оплати виробів - 1 142 228 грн 29 коп, що на дату подання позову складає 38 455 євро 11 центів,

-заборгованість з оплати послуг - 160 368 грн 00 коп,

-100% річних, розрахованих з суми боргу за поставлені вироби за договором - 3 950 865 грн 30 коп, що станом на дату подання позову еквівалентно 133 012 євро 78 центи,

-100% річних, розрахованих з суми зобов`язання зі сплати послуг - 481 104 грн 00 коп,

-інфляційних втрат, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати послуг - 62 804 грн 39 коп.,

-стягнення судових витрат

За участю представників:

-позивача: Ярошенко Д.В., адвокат, ордер серія КС №397437 від 18.08.2019 (присутній до виходу суду в нарадчу кімнату)

-відповідача: Демкович Ю.Й., адвокат, ордер серія ТР №069134 на надання правової допомоги від 06.08.2019 (присутній до виходу суду в нарадчу кімнату).

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімед-Тернопіль" про стягнення заборгованості в сумі 5797370,78 грн., які складаються із заборгованості з оплати виробів 1142228 грн. 29 коп., що на дату подання позову складає 38455 євро 11 центів, заборгованості з оплати послуг 160368 грн. 00 коп., 100% річних, розрахованих з суми боргу за поставлені вироби за Договором 3950865 грн. 30 коп., що станом на дату подання позову еквівалентно 133012 євро 78 центи, 100% річних, розрахованих з суми зобов`язання зі сплати послуг - 481104 грн. 00 коп., інфляційних втрат, які виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати послуг - 62804 грн. 39 коп., судових витрат у зв`язку із розглядом даної справи.

Підставою позову позивач визначає неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору поставки МЕD №072/53650 від 15.12.2014, що спричинило виникнення заборгованостей, які заявлені до стягнення, а саме: з оплати виробів в сумі 1142 228 грн. 29 коп., що на дату подання позову складає 38455 євро 11 центів, заборгованості з оплати послуг в сумі 160 368 грн. 00 коп., а також - нарахування 100% річних, розрахованих з суми боргу за поставлені вироби за Договором, 100% річних, розрахованих з суми зобов`язання зі сплати послуг та інфляційних втрат, які виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати послуг.

Ухвалою від 09.07.2019 позовну заяву №без номера від 02.07.2019 (вх. №530 від 05.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина" залишено без руху.

Ухвалою від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.08.2019 на 10:00 год.

Ухвалою від 19.08.2019 відкладено підготовче засідання на 04.09.2019 на 12:00 год.

Ухвалою від 04.09.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №921/423/19 до судового розгляду по суті на 20.09.2019 на 10:00 год.

В судове засідання 20.09.2019 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 20.09.2019 з`явився представник відповідача, зазначив про визнання позовних вимог в частині зобов`язання про стягнення основної заборгованості з оплати виробів та заборгованості з оплати послуг, а решту позовних вимог вважає безпідставними.

20.08.2019 від відповідача через канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву №без номера від 15.08.2019 (вх.14525), у якому відповідач визнає даний позов в частині зобов`язання про стягнення основної заборгованості з оплати виробів та заборгованості з оплати послуг, проте вважає позовні вимоги безпідставними в частинні стягнення 100% річних, розрахованих з суми боргу за поставлені вироби за договором та 100% річних, розрахованих з суми зобов`язання зі сплати послуг, зважаючи на те, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують наявність у позивача збитків, завданих саме простроченням оплати відповідача відповідно до умов договору, на скрутне матеріальне становище відповідача, безпідставність підрахунків суми заборгованості позивачем, наявність виняткових обставин даної справи та пропущення строку позовної давності позивачем.

Крім того, у Заяві про застосування наслідків пропуску строку позовної давності №без номера від 20.09.2019 відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина" строку позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу, в обґрунтування посилається на ч.6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, яке припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач у Заяві проти застосування строків позовної давності № без номера від 04.09.2019 (вх. №15738 від 04.09.2019) вважає доводи відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності необґрунтованими, оскільки, зокрема, до вимог про стягнення 100% річних та інфляційних нарахувань не може бути застосований строк позовної давності 1 однин рік, оскільки дане грошове зобов`язання не є неустойкою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.

15.12.2014 між Дочірнім підприємством з 100%-ою іноземною інвестицією "Сіменс Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ас Медикал" (Покупець) укладено Договір поставки MED№072/53650 , згідно пункту 1.1 статті 1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця вироби медичного призначення виробництва фірми SIEMENS (далі - вироби) згідно з Специфікацією до даного Договору, на свій ризик виконати за завданням покупця монтажні пуско-налагоджувальні роботи, введення в експлуатацію Виробів (надалі - Роботи) та надати послуги із сервісного обслуговування, діагностики несправності за викликом замовника та роботи по заміні запасних частин у медичному обладнанні (надалі Послуги), покупець зобов`язується прийняти Вироби, Роботи та Послуги і оплатити за них певну грошову суму, погоджену Сторонами у ст. 2 Договору та відповідній Специфікації (див. Додаток №1 до Договору).

Згідно п.2.1 Договору ціна виробів визначена на умовах DDP Україна, Київ склад вантажоотримувача (п. 1 ст. 7 Договору), ІНКОТЕРМС, редакція 2010 року, та включає вартість упаковки, тари, маркування, завантаження, перевезення, програмного забезпечення та прав користування програмним забезпеченням (якщо останнє передається разом з виробами), нормативно-технічної (експлуатаційної) документації виробника на Вироби.

15.12.2014 сторонами укладено Специфікацію - Додаток 1 до Договору MED №072/53650 від 15.12.2014, згідно якої узгодили, що:

- вартість виробів складатиме 1521 536,46 грн. та ПДВ за вироби 7% в сумі 106507,55 грн.;

- вартість робіт складатиме 297 099,91 грн. та ПДВ за роботи 20% в сумі 59 419,98 грн.;

- вартість послуг складатиме 133 640,67 грн. та ПДВ за послуги 20% в сумі 26728,13 грн.

Загальна вартість договору становить 2 144 932,70 грн.

У п.2.6 ст. 2 Договору між сторонами узгоджено, що ціна виробів включає імпортну складову , керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони визначили еквівалент грошового зобов`язання за вироби в Євро за курсом Українського міжбанківського валютного ринку (УМБВР) станом на 12.12.2014 (20,0461 гривні за 1,00 Євро) - 81 215,00 Євро з ПДВ.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Договору оплата за Договором здійснюється покупцем у національній валюті України - гривнах у безготівковому порядку наступним чином:

3.1.1. перерахування 144 153,00 гривень, в т.ч. ПДВ 7% (еквівалент грошового зобов`язання - 7191,01 Євро з ПДВ) за вироби по курсу гривні до Євро відповідно до п. 3.2 Договору на рахунок постачальника 15.12.2014;

3.1.2. перерахування еквівалента грошового зобов`язання - 4060,75 Євро з ПДВ за вироби у гривнях по курсу гривні до Євро відповідно до п.3.2. Договору на рахунок постачальника протягом 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання листа про готовність відвантаження виробів з заводу;

3.1.3. перерахування 100% вартості робіт з ПДВ на рахунок постачальника протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі робіт;

3.1.4. перерахування еквівалента грошового зобов`язання - 69 963,19 Євро з ПДВ за вироби у гривнях по курсу гривні до Євро відповідно до п.3.2 Договору та 100% вартості послуг з ПДВ на рахунок постачальника протягом 10-ти (десяти) місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі робіт щомісячно згідно Додатка №2 цього Договору.

Сторони погодились, що в п. 2.6 та п.3.1., 3.3 Договору під поняттям "курс гривні (UAH) до Євро (EUR)" розуміється максимальний курс продажу Євро за гривню, встановлений на УМБВР в останній фінансовий (робочий) день, що передував дню підписання Договору та виконання Покупцем платежу відповідно. Джерелом інформації про курс валют сторони визначили інтернет-ресурс http://www.currency.in. ua/ (п.3.2 ст. 3 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору, зокрема, враховуючи, що сторонами визначений грошовий еквівалент зобов`язання з оплати за вироби в іноземній валюті, суми, що підлягають сплаті покупцем за договором у гривнях, визначаються покупцем самостійно, виходячи з загальної вартості виробів в іноземній валюті (п. 2.6. Договору) за курсом гривні до Євро, що визначається згідно з вимогами п. 3.2 Договору.

Платежі виконуються з обов`язковим посиланням на номер та дату Договору, на поточний рахунок постачальника: р/р НОМЕР_1 UAH в ПАТ "Дойче Банк ДБУ" (Україна, Київ 01015, вул. Івана Мазепи, 40), МФО 380731 (п. 3.4 Договору).

Датою платежу за Договором вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 10.4. Договору при простроченні проведення розрахунків за Договором з вини покупця, покупець має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 процентів річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Покупець зобов`язаний самостійно проіндексувати суму боргу, нарахувати пеню від суми невчасно здійсненого платежу та надати банку доручення про їх одночасне перерахування постачальнику.

Сторони погодилися, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов`язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.16.3. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та до 31.12.2016, а в частині виконання гарантійних та грошових зобов`язань, включаючи сплату штрафних санкцій - до їх повного та належного виконання.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

14.04.2015 між Дочірнім підприємством з 100%-ою іноземною інвестицією "Сіменс Україна" (постачальник) з однієї сторони, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ас Медикал" (покупець-1) з другої сторони, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітімед Тернопіль" (покупець-2) укладено Додаткову угоду №1 про заміну сторони за Договором поставки Med №072/53650 від 15.12.2014, згідно п.п. 1.1.1. п. 1.1 якої сторони за взаємною згодою узгодили заміну сторони за Договором у зв`язку з чим: за згодою Постачальника Покупець-1 передає Покупцю-2 всі права та зобов`язання за Договором. Покупець-2 приймає на себе всі права та зобов`язання за цією Угодою та Договором. Покупець-2 на момент підписання цієї Угоди підтверджує, що є ознайомлений з умовами Договору, не має будь-яких заперечень проти цих умов і зобов`язується виконувати їх у суворій відповідності до Договору.

12.05.2015 постачальником здійснено поставку виробів - "Томограф комп`ютерний SOMATOM Emotion 6" вартістю 1628044,01грн., що підтверджується накладною №9596009601 (копія якої знаходиться в матеріалах справи).

25.05.2015 між ТОВ "Сітімед-Тернопіль" та ДП "Сіменс Україна" підписано Акт виконаних робіт.

08.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітімед-Тернопіль" (покупець) з однієї сторони, і Дочірнім підприємством з 100%-ою іноземною інвестицією "Сіменс Україна" (постачальник) з другої сторони, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина" (новий постачальник) з третьої сторони укладено Договір про заміну сторони Договору MED №072/53650 від 15.12.2014 беручи до уваги, що кожна зі сторін в зобовязанні за Договором поставки має (і/або матиме в подальшому) одночасно і права і обов`язки, внаслідок чого вважається боржником і кредитором одночасно, дає згоду на заміну сторони в зобов`язанні (переведення боргу, відступлення права вимоги), керуючись ст. 512-523 Цивільного кодексу України, сторони уклали Договір щодо Договору № MED №072/53650 від 15.12.2014 про наступне, зокрема, згідно п.п.1.1.1 п. 1.1 Договору сторони за взаємною згодою узгодили проведення заміни сторони за Договором поставки у зв`язку із чим: за згодою покупця постачальник передає новому постачальнику всі права та обов`язки за Договором поставки, новий постачальник приймає на себе всі права та обов`язки за цим Договором та Договором поставки. Новий постачальник на момент підписання цього Договору підтверджує, що є ознайомлений з умовами Договору поставки, не має будь яких заперечень проти цих умов і зобов`язується виконувати їх в суворій відповідності до Договору поставки.

Разом з тим у п. 1.2.1.1 Договору від 08.12.2016 про заміну сторони Договору МED №072/53650 від 15.12.2014 відповідач - ТОВ "Сітімед-Тернопіль" (покупець) погодився, що за вироби поставлені згідно із накладною №9596009601 від 12.05.2015 у сумі 1343011,01 грн. у тому числі ПДВ 7% валютний еквівалент заборгованості за вироби, розрахований станом на дату останнього платежу складає 68 497,63 євро. Загальна сума заборгованості за Договором поставки дорівнює: 1343 011,01 грн. Валютний еквівалент заборгованості за вироби у загальній сумі заборгованості, розрахований на дату останнього платежу складає 68 497,63 Євро.

Як вбачається із Акту звірки розрахунків станом на 23.06.2016 згідно Договору № MED №072/53650 від 15.12.2014, а також доданих до матеріалів справи банківських виписок по рахунку ТОВ "Сіменс Медицина" (з 23.12.2016 по 23.12.2016, з 31.12.2016 по 04.01.2017, з 17.05.2017 по 17.05.2017, з 11.08.2017 по 11.08.2017, з 23.09.2017 по 25.09.2017) відповідачем 30.06.2015 сплачено вартість робіт в сумі 356 519,89 грн. та відповідачем сплачено за вироби 1145033,00 грн. (що еквівалентно 42 759,89 Євро), відтак залишок боргу за вироби у грошовому еквіваленті складає 38455,11 Євро (81 215,00 Євро - 42759 Євро).

Як зазначалось вище, в Додатку №1 до Договору встановлено, що вартість послуг, що надаються позивачем складає 160 368,80 грн.

При цьому, в п.п. 3.1.4 п. 3.1. Договору, зазначено, що відповідач зобов`язаний був сплати 100% вартості послуг з ПДВ протягом 10-ти (десяти) місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі робіт щомісячно згідно Додатка №2 цього Договору.

Акт виконаних робіт був підписаний 25.05.2015, тому вартість послуг мала бути сплачена в строк до 26.03.2016 року, проте відповідачем цього зроблено не було.

Приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільного їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки відповідач визнав позов в частині зобов`язання про стягнення основної заборгованості з оплати виробів в сумі 1 142 228, 29 грн. (38455,11 Євро) та заборгованості з оплати послуг в сумі 160 368, 00 грн. і зазначені суми боргу підтверджені документально, отже суд вказує про обгрунтованість та законність вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь основної заборгованості з оплати виробів в сумі 1 142 228, 29 грн. (38455,11 Євро) та заборгованості з оплати послуг в сумі 160 368, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов (до п.10.4. Договору), сплатити позивачу нараховану суму річних, яка обрахована за збільшеним розміром річних, ніж той, що встановлений законом.

Позивачем, у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань відповідачем, нараховано 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби за період з 03.07.2016 по 22.12.2016 на суму боргу 68 497,00 євро, з 23.12.2016 по 03.01.2017 на суму боргу 67 404,00 євро, з 04.01.2017 по 16.05.2017 на суму боргу 42 791,00 євро, з 17.05.2017 по 10.08.2017 на суму боргу 41 424,00 євро, з 11.08.2017 по 24.09.2017 на суму боргу 39931,00 євро, з 25.09.2017 по 02.07.2019 на суму боргу 38455,00 євро. В загальному розмір 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби нарахований позивачем становить 3 950865,30 грн., що станом на дату подання позову еквівалентно 133 012, 78 євро (133 012,78 євро * 29,7029 грн).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Таким чином, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду №761/26293/16-ц від 20.03.2019, цей висновок стосується можливості виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, та нарахування 3 % річних, визначених статтею 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, судом досліджено проведений позивачем розрахунок 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду та проведено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3950865,30 грн., що станом на дату подання позову еквівалентно 133 012, 78 євро (133012,78 євро * 29,7029 грн) - 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби.

Згідно проведеного судом перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, правомірним є нарахування 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби в сумі 132 924,08 євро (3948230,66 грн.) . При цьому, 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби в сумі 2634,64 грн. (88,70 євро) нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи ).

За ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов`язання) в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно ч.ч.1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Також, позивачем нараховано 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги (за період з 03.07.2016 по 02.07.2019 на суму боргу 160 368,00 грн.) в розмірі 481 104,00 грн.

Судом досліджено проведений позивачем розрахунок 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду та проведено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 481 104,00 грн. - 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги.

Згідно проведеного судом перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, правомірним є нарахування 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги в сумі 480885,52 грн. При цьому, 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги в сумі 218,48 грн. нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи ).

Позивачем нараховано інфляційні втрати, розраховані із заборгованості з оплати послуг за період з 03.07.2016 по 02.07.2019 на суму боргу 160 368,00, що складають 62 804,39 грн.

Судом досліджено проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду та проведено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 62804,39 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно проведеного судом перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, правомірним є нарахування інфляційних втрат, розрахованих із заборгованості з оплати послуг на суму 61 688,53 грн. При цьому, інфляційні втрати в сумі 1115,86 грн. нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи ).

Щодо пропуску строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву №без номера від 15.08.2019 (вх.14525) та у Заяві про застосування строків позовної давності №без номера від 20.09.2019, ототожнює заявлені позивачем 100 % річних та інфляційні втрати із штрафними санкціями передбаченими ст. 230, 232 ГК України.

Пунктом 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Інфляційні втрати та проценти річних не підпадають під поняття штрафні санкції, тому до них не може застосовуватись спеціальна позовна давність.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки .

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобовязання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову .

Така ж позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17.

В позовній заяві позивачем зазначено період прострочення з 03.07.2016 по 02.07.2019 щодо стягнення 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби, з 03.07.2016 по 02.07.2019 щодо стягнення 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги та з 03.07.2016 по 02.07.2019 щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до відмітки, відділу звязку "Укрпошта", наявної на конверті, позивач направив позовну заяву до суду 02.07.2019. Позовна давність обмежується останніми 3 (трьома) роками, які передували подачі позову, тобто днем з якого позивач має право на стягнення заявлених вимог є 02.07.2016.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення 100% річних розрахованих з суми заборгованості за поставлені вироби за період 03.07.2016 по 02.07.2019, щодо стягнення 100% річних розрахованих з суми заборгованості за послуги за період з 03.07.2016 по 02.07.2019 та щодо стягнення інфляційних втрат за період з 03.07.2016 по 02.07.2019 заявлені в межах позовної давності.

Згідно п.3 ст. 129 Конституції України змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Як визначено статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 ГПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімед-Тернопіль", вул. Рєпіна, буд. 18, кв. 59, м. Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код 39710401 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіменс Медицина", вул. Миколи Грінченка, буд. 4-В, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 40321110:

- 1 142 228 грн 29 коп. - заборгованості з оплати виробів, що станом на дату подання позову складає 38 455 євро 11 центів,

- 160 368 грн 00 коп. - заборгованість з оплати послуг ,

- 3 948 230 грн 66 коп.- 100% річних, розрахованих з суми боргу за поставлені вироби за договором , що станом на дату подання позову еквівалентно 132 924 євро 08 центів,

- 480 885 грн 52 коп.- 100% річних, розрахованих з суми зобов`язання зі сплати послуг ,

- 61 688 грн 53 коп. інфляційних втрат, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі сплати послуг ,

- 86 901 грн 01 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 30 вересня 2019 року.

Суддя С.О. Хома