Постанова

від 30.09.2019 по справі 916/2755/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 (колегія суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Діброва Г.І., Разюк Г.П.)

зі справи № 916/2755/18

за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" (далі - ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ"),

про стягнення 282 906,75 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" (далі - відповідач, Клієнт) про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 25.01.2017 з послуг "кредитний ліміт на поточний рахунок" на суму 282 906,75 грн., з яких: 200 000 грн. заборгованість за кредитом, 46 295,36 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 36 611,39 грн. пені.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування від 25.01.2017 в частині повернення Банку використаних кредитних коштів.

Обґрунтовуючи звернення з позовом, АТКБ "ПриватБанк" зазначав, що зобов`язання за договором ним виконано у повному обсязі - надано ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" кредитний ліміт на суму 200 000,00 грн. Проте, відповідачем не виконані свої зобов`язання за договором в частині повернення "тіла" кредиту, що, в свою чергу, надає право позивачу вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування та пені за неналежне виконання умов договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2019 (суддя Рога Н. В.), позов задоволено повністю . Стягнуто з ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" на користь АТ КБ "ПриватБанк" 200 000 грн. заборгованості за кредитом, 46 295,36 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 36 611,39 грн. пені.

Судове рішення місцевого суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором банківського обслуговування в частині повернення зазначеної суми кредиту, процентів за його користування, а також неустойки (пені) за неналежне виконання взятих зобов`язань.

Постановою апеляційного господарського суду від 17.07.2019 рішення місцевого суду частково скасовано, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом за Договором банківського обслуговування від 25.01.2017 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 200 000 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 999,80 грн. В решті позовних вимог відмовити".

Залишаючи без змін рішення місцевого суду про стягнення суми основної заборгованості за кредитом, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з позицією місцевого господарського суду зазначив, що відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань в частині повернення "тіла" кредиту в розмірі 200 000,00 грн.

При цьому, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а також неустойки (пені) за неналежне виконання умов договору банківського обслуговування, апеляційний господарський суд вказав на відсутність підстав вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, встановлену в формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Банк у касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за відсотками й пені, та ухвалити у вказаній частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог в повному обсязі; в іншій частині - постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суд апеляційної інстанцій, ухвалюючи постанову, всупереч положенням статей 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), проігнорував доводи позивача про погодження сторонами після підписання відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 25.01.2017 не тільки розміру банківського ліміту, а й порядку сплати процентів та неустойки (пені).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- 25.01.2017 ТОВ "Елефант-ЕЛ.ЕЙ.СІ" підписало заяву на відкриття рахунку про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява), відповідно до умов якої (заяви) Клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови Договору (пункт 10 Договору);

- згідно з вказаним Договором Банком встановлено Клієнту кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи Клієнт-Банк, Інтернет Клієнт Банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами (преамбула Договору);

- порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1 Умов;

- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи Клієнт Банк, Інтернет Клієнт Банк, sms-повідомлення або інших) (підпункт 3.2.1.1.1 пункту 3.2.1.1 Умов);

- кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди (підпункт 3.2.1.1.3 пункту 3.2.1.1 Умов);

- клієнт зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у підпункті 3.2.1.1.1 пункту 3.2.1.1 цього розділу Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 пункту 3.2.1.4, повернути кредит у строки, встановлені підпунктом 3.2.1.1.10 пункту 3.2.1.1, підпунктами 3.2.1.2.3.4 та 3.2.1.2.2.17 пункту 3.2.1.2 (підпункт 3.2.1.2.2.1 пункту 3.2.1.2 Умов);

- проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах Клієнт Банк / Інтернет Клієнт Банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі (підпункт 3.2.1.1.8 пункту 3.2.1.1 Умов);

- при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах Клієнт-Банк/Інтернет Клієнт-Банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод в письмовій формі (підпункт 3.2.1.1.16. пункт 3.2.1.1 Умов);

- обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (підпункт 3.2.1.6.1 пункту 3.2.1.6 Умов);

- нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої підпунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 пункту 3.2.1.5 здійснюється протягом 15 років, з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом (підпункт 3.2.1.5.4. пункту 3.2.1.5 Умов);

- терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (підпункт 3.2.1.5.7 пункту 3.2.1.5 Умов);

- позивач належним чином виконав умови Договору, проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини, статей 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) не здійснив повернення Банку в повному обсязі використаних кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування кредитом. У зв`язку із чим за відповідачем рахується заборгованість, що підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та розрахунком заборгованості;

- Банк зазначав про те, що станом на 27.11.2018 за клієнтом рахується борг на загальну суму 282 906,75 грн. за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" з яких: борг за кредитом на суму 200 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 ; борг по відсоткам за користування кредитом на суму 46 295,36 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_4 та пеня на суму 36 611,39 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_5 .

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку щодо погашення заявлених позивачем до стягнення відсотків за користування кредитними коштами та суми пені, у зв`язку з тим, що сторони не обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

частини перша, третя статті 549:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

частина друга статті 551:

- якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша стаття 634:

- договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору;

частина перша статті 1048:

- позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України;

частина перша статті 1054:

- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти;

частина друга статтею 1056 1 :

- розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

ГК України:

частини перша, друга, сьома статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу;

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина третя статті 13:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження в даній справі стало питання щодо правомірності відмови апеляційним господарським судом у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитом на суму 46 295,36 грн. та пені на суму 36 611,39 грн. за прострочення відповідачем виконання зобов`язання за Договором.

В іншій частині постанова суду апеляційної інстанцій жодною із сторін спору не оскаржується.

Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду щодо вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені за неналежне виконання умов Договору, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що:

- умови договору приєднання встановлюються одноособово Банком у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що випливає зі змісту положення частини першої статті 634 ЦК України; Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші ;

- розмір процентів та порядок їх сплати за вказаним договором залежить від таких факторів, як: кредитні ризики, надане забезпечення, попит і пропозиція, які склалися на кредитному ринку, строк користування кредитом, розмір облікової ставки та інших чинників, що обумовлені статтею 1056 1 ЦК України;

- за порушення зобов`язання боржником сплачується неустойка (пеня) в розмірі грошових коштів, що обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини перша, третя статті 549, частина друга статті 551 ЦК України);

- аналіз вказаних норм свідчить, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Зважаючи на викладене та встановивши, що:

- заява відповідача на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов від 25.01.2017 не містить даних про: процентну ставку, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначеного її розміру;

- Витяг з Умов, розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/ , на який позивач посилається як на невід`ємну частину спірного договору, - не містить підтверджень, що саме з Умовами даного Витягу був ознайомлений, розумів та погодився з ними відповідач, підписуючи Заяву про приєднання до Договору, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів), й розмірах та порядках їх нарахування;

- зміст і форма роздруківки із сайту позивача з Витягом Умов повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (Банку), яка може постійно вносити відповідні зміни до Умов;

- Витяг з Умов не визнається відповідачем, не містить його підпису та не може бути розцінений як частина кредитного договору, -

апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені за неналежне виконання умов Договору.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана Клієнтом і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

Отже, аргументи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції, всупереч положенням статей 629, 1054 ЦК України, проігноровано доводи про погодження сторонами після підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов від 25.01.2017 не лише розміру банківського ліміту, а й порядку сплати процентів та неустойки (пені), не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними в даній постанові обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції.

Поряд із цим вимога касаційної скарги про право позивача на стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та в розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема приписами статті 1048 ЦК України відхиляється Судом, оскільки позивач відповідної позовної вимоги не заявляв. Отже доводи про безпідставне незастосування судами вказаної норми до спірних правовідносин відхиляються Судом, оскільки у судів попередніх інстанцій не було підстав для самостійного визначення розміру заборгованості з урахуванням процентів на рівні облікової ставки Національного банку України за користування кредитним коштами.

При цьому, Суд зазначає, що скаржник не обмежений правом на звернення до суду з відповідними вимогами.

З огляду на викладене, Суд не вбачає порушень, про які зазначає в касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" та визнає достатніми зазначені апеляційним господарським судом мотиви відхилення доказів, наданих позивачем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Банк не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятої ним постанови.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Банку залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 зі справи № 916/2755/18 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова