Рішення

від 18.09.2019 по справі 520/5212/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2019 р. № 520/5212/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Пелих Л.Д.,

представників відповідача - Москаленко Д.В., Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Головного управління ДФС у Харківській області: податкове повідомлення - рішення від 14.01.2019 р. №00000521306, податкове повідомлення - рішення від 14.01.2019 р. №00000531306;

- судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові, правовій позиції, в письмових дебатах зазначив, за результатами перевірки контролюючим органом були зафіксовані порушення: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість та відсутність реєстрації податкової накладної. Позивач, не погоджується з прийнятими податковими повідомлення-рішеннями №00000531306 та №00000521306, у зв`язку з не зазначенням, яке саме порушення було зі сторони позивача. Крім того, позивач зазначає, що під час перевірки відповідач не зазначив, на підставі яких документів був зроблений висновок про порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Щодо порушення п.201.1 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивач зазначив, що у нього був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкові накладні, оскільки сировина використовувалась виключно в його господарській діяльності. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, необґрунтованими та прийнятими без урахування всіх обставин, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом для їх скасування.

Від відповідача 20.06.2019 р. надійшов відзив на позовну заяву та пояснення, в яких останній зазначив, що під час перевірки встановлено, що позивачем не визначено податкові зобов`язання по операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1017835 грн. Також відповідач посилається на те, що залишки на кінець перевіряємого періоду складають пряжі бавовняної 1800 кг та нитки поліамідної пневмоз`єднаної спандексом 700 кг, в той час як за даними перевірки встановлено - залишки сировини станом на 30.09.2018 р. повинні складати 39798,56 кг, що на 37298,56 кг та 5089176,48 грн. без урахування ПДВ більше, ніж за даними позивача. Отже, товари використовувались в негосподарській діяльності та на дані товари мала бути складена та зареєстрована зведена податкова накладна. Щодо не зазначення підпункту ст.120 ПКУ в податковому повідомленні - рішенні від 14.01.2019 р. №00000531306 відповідач зазначив, що воно відповідає формі, наведеній у додатку №14 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків №1204. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.05.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено проведення підготовчого засідання. Ухвалою суду від 27.08.2019 р. клопотання представника позивача про приєднання речових доказів до матеріалів справи залишено без задоволення, повернуто речові докази позивачу, закрито підготовче провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву проти нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі наказу ГУ ДФС Харківської області №7822 від 18.10.2018 року та направлень №3277 від 16.11.2018 року та №3478 від 22.11.2018 р., фахівцями ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 року, про що складено акт перевірки від 14.12.2018р №5207/20-40-13-06-07/2815416685. (т.1 а.с.46-80, т.2 а.с.174-175)

За результатами перевірки встановлені наступні порушення:

- п. 198.5 ст. 198 ПКУ: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 1017835 грн., (в тому числі за вересень 2018 року - 1017835 грн.)

- п. 201.1 та 201.10 ст.201 ПКУ: відсутність реєстрації податкової накладної на загальну суму 6107011,80 грн., в тому числі ПДВ 1017835 грн. по терміну 15.10.2018 р.;

- ч.4 п.63.3 ст.63 ПКУ: неповідомлення за формою №20-ОПП на всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

Відповідачем за результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення :

- №00000521306 від 14.01.2019 р. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1272293,75 грн.;

- №00000531306 від 14.01.2019 р., відповідно якого загальна сума штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 508917,50 грн. (т.1 а.с.102-103)

Позивач не погоджуючись з актом перевірки, надав до Державної фіскальної служби України заперечення від 27.12.2018 р. №6 та скаргу від 14.02.2019 р. №1 на податкові повідомлення-рішення №00000521306 та №00000531306. (т.1 а.с.81-99, т.2 а.с.176-190)

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 09.04.2019 р. №16558/6/99-99-11-05-01-25, яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення №00000521306 та №00000531306 від 14.01.2019 р., а скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення. (т.2 а.с.194-199)

В ході перевірки встановлено, що протягом періоду, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2015 р. по 30.06.2016 р. знаходилася на загальній системі оподаткування, діяльність не здійснювала з 01.07.2016 по 30.09.2018 р., перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група). З 01.07.2016р. згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №200274341 є платником податку на додану вартість. Основний вид діяльності: оптова торгівля одягом і взуттям (шкарпетки, колготки).

Так, ФО-П ОСОБА_1 здійснювала закупку сировини (пряжу бавовняна та нитку поліамідну) у TOB Букстар (код ЄДРПОУ 36237070) та TOB Полістар (код ЄДРПОУ 32790585). Протягом перевіряємого періоду було закуплено: пряжу бавовняну в кількості 54522,7 кг на суму 8703006,14 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 1 450 501,02 грн.), нитку поліамідну в кількості 16361,6 кг на суму 2903348,82 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 483891,47 грн.). Суми ПДВ, пов`язані із придбанням зазначеної сировини, були включені платником податків до складу податкового кредиту у повному обсязі.

Зазначена сировина в подальшому згідно договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2016 року №1 та актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки (додаток 1 до акту) відвантажувалась ФОП ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_3 (т.1 а.с.109-250, т.2 а.с.1-173). Готову продукцію ФО-П ОСОБА_1 реалізовувала на адресу TOB Еллен Груп (код ЄДРПОУ 39804709) згідно з договором поставки від 30.08.2016 № 19.

За період з 01.09.2016р. по 28.09.2018р. ФО-П ОСОБА_1 на адресу ФО-П ОСОБА_3 було відвантажено пряжі бавовняної - 52 626,58 кг., нитки поліамідної - 15 207,39 кг. Загальна кількість переданої сировини склала - 64 317, 24 кг. Згідно з договором, укладеним ФО-П ОСОБА_1 з ФО-П ОСОБА_3 . від 01.09.2016 року № 1, ФО-П ОСОБА_3 зобов`язаний передати панчішно-шкарпеткові вироби згідно актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини (додаток 2 до акту) та повернути відходи давальницької сировини, разом з продукцією, якщо такі залишились. (т.1 а.с.109-111)

Згідно з актами приймання-передачі готової продукції - панчішно-шкарпеткові вироби за період з 06.03.2016р. по 21.09.2018р. ФО-П ОСОБА_3 було відвантажено на адресу ФОП ОСОБА_1 готової продукції у загальному розмірі 751 524 шт. (т.1 а.с.117-220)

Згідно наданих на перевірку актів приймання - передачі давальницької сировини до переробки, за період що перевіряється року, ФО-П ОСОБА_1 було передано на адресу ФО-П ОСОБА_3 52 626,58 кг пряжі бавовняної та 15 207,39 кг нитки поліамідної, в тому числі: у періоді з 01.09.2016 р. по 31.08.2018 р. та було використано при виготовленні панчішно-шкарпеткових виробів - 50058,95 кг пряжі бавовняної та 14258,29 кг нитки поліамідної, у періоді з 01.09.2018 р. по 28.09.2018 р. та знаходиться у процесі виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів - 2 567,63 кг пряжі бавовняної та 949,1 кг нитки поліамідної.

Згідно пояснення, наданого СО ОСОБА_1 за вх. до ГУ ДФС від 23.11.2018 №39814/ФОП та 06.12.2018 №46684/ФОП, залишки на кінець періоду, що перевірявся, складають пряжі бавовняної 1800 кг та нитки поліамідної пневмоз`єднаної спандексом 700 кг. (т.2 а.с.107-110)

Щодо наявності порушення п. 198.5 ст. 198 ПКУ, а саме заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 1017835 грн., п. 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України - не реєстрація податкової накладної на загальну суму 6107011,80 грн., в тому числі ПДВ 1017835 грн. по терміну 15.10.2018 р. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У п.п. 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Статтею 120-1 ПК України передбачено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що використання платником податків певних активів поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього зобов`язання скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну і обчислити за нею його податкові зобов`язання. У свою чергу, використання активів безпосередньо в господарській діяльності платника виникнення таких зобов`язань не тягне.

Висновки податкового органу, які були покладені в основу Акта перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, базуються на тому, що, враховуючи невелику кількість залишків сировини, у податкового органу виник сумнів щодо напряму їх використання, під час перевірки здійснено розрахунок та зроблено висновок, що ФО-П ОСОБА_1 передавала ФО- ОСОБА_3 сировину із розрахунку 0,08558 кг. на кожну одиницю продукції (64317,24 кг/75 154 шт).

За результатами аналізу ваги кожного панчішно-шкарпеткового виробу, реалізованих готових виробів ФО-П ОСОБА_1 на адресу ТОВ Еллен Груп , актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки від ФО-П ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_3. актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини від ФО-П ОСОБА_3 до ФО- ОСОБА_1 , встановлено, що на реалізовану протягом періоду, що перевіряється, кількість панчішно-шкарпеткових виробів необхідно витратити 27569,01 кг сировини, (в тому числі пряжі бавовняної в кількості 21457,32 кг, нитки поліамідної в кількості 6 111,69 грн.

Із урахуванням наведеного, залишки сировини станом на 30.09.2018 р. за даними перевірки повинні складати 39798,56 кг, що на 37298,56 кг та 5089176,48 грн. без урахування ПДВ більше, ніж за даним ФО-П ОСОБА_1 .

З цих підстав контролюючий орган стверджує, що зазначені 37298,56 кг (5 089 176,48 грн. без урахування ПДВ) позивач використав в операціях в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку та повинен був зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні. Враховуючи зазначені розрахунки податковий орган дійшов висновків, в порушення п. г п. 198.5 ст.198 ПКУ ФО-П ОСОБА_1 не визначено податкові зобов`язання по операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1017835 грн.(вересень 2018 року в сумі 1 017 835 грн.).

Суд вважає за необхідне відмітити наступне, для встановлення порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України необхідним є встановлення факту призначення для використання або початку використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Однак висновки контролюючого органу фактично побудовані на розрахунках, які здійснені необґрунтовано, без урахування всіх обставин.

Так, по перше, щодо висновку: що ФО-П ОСОБА_1 передавала ФО- ОСОБА_3 сировину із розрахунку 0,08558 кг. на кожну одиницю продукції (64317,24 кг/75 154 шт).

Відповідно до умов Договору № 1 від 01.09.2016р. на переробку давальницької сировини ФОП ОСОБА_3 виготовляв Продукцію із давальницької сировини. Готову продукцію ФОП ОСОБА_3 передавав по Актам приймання - передачі Продукції переробки давальницької сировини ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с.109-110)

Відповідно до п. 1.3. Договору:

1.3. При виготовлення Продукції з наданої замовником давальницької сировини відходи складають:

При в`язанні: технологічний брак складає від 4% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини; технологічний обріз при в`язанні складає від 2% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини;

При зшивання: брак до 2% (включно) від кількості Продукції; технологічний обріз при зшиванні миска шкарпеток, підслідників, напівпанчох, заколінників, колготок складає від 2г до 4г (включно) з однієї пари; технологічний обріз при зшиванні колготок, кальсонів, легинсів, складає від 12% до 22% (включно) від використаної давальницької сировини

Отже, при виготовленні продукції з давальницької сировини утворюється певна кількість відходів (браку, обрізу), тому обчислення витраченої сировини на кожну одиницю продукції без урахування відходів є помилковим. Крім того, при розгляді справи встановлено, що певна кількість сировини не була ще використана у виробництві на кінець періоду, що перевірявся, контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_3 (6795, 85 кг.), тому зазначена кількість також не мала бути врахована під час розрахунку. Таким чином, твердження про те, що ФО-П ОСОБА_1 передавала ФО- ОСОБА_3 сировину із розрахунку 0,08558 кг. на кожну одиницю продукції є хибним та обчислено помилково.

З матеріалів справи встановлено, що до перевірки ФО - ОСОБА_1 були надані наступні документи: виписки банку, видаткові накладні, прибуткові накладні, договори поставки та найму, договір на переробку давальницької сировини, договір оренди нежитлового приміщення, акти надання послуг без додатків, акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки без додатків, акти приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини без додатків, відомості нарахування та виплати заробітної плати, книга доходів та витрат, копію сертифікату відповідності (зареєстровано в Реєстрі Системи за UA 1.007.0012632-17 Серія ВГ, термін дії від 07.08.2017 року по 06.08.2019 роки) на продукцію панчішно-шкарпеткові вироби для дітей ТМ DEMI , колготи, гольфи та шкарпетки TM Master Step , виробник продукції: ФОП ОСОБА_3 , адреса виробництва: АДРЕСА_2 ., копію висновку державної санітарно- гігієнічної експертизи від 31.01.2002 року № 5.10/3471 на панчишно-шкарпеткові вироби для дорослих, торгової марки Демі ФО-П ОСОБА_3 , акт здачі-прийомки оригіналів документів, наданих для проведення перевірки, складений СО ОСОБА_1 , підписаний СО ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

За твердженням представників контролюючого органу під час перевірки не були надані документи, які б підтверджували кількість переданих відходів, перелік документів, наданих до перевірки, не співпадає з переліком документів, наданих до позовної заяви. До перевірки не надавались додатки до звіту про витрачену давальницьку сировину із зазначенням найменування та ваги виробленої продукції, додатки до акту приймання-передачі продукті в розрізі найменування виготовленої продукції, звіти про витрачену давальницьку сировину, акти приймання-передачі відходів давальницької сировини.

Тому, у зв`язку з відсутністю документів для встановлення кількості переданих відходів, контролюючим органом було здійснено зважування певних одиниць продукції.

Як зазначено в акті перевірки, за результатами аналізу ваги кожного панчішно-шкарпеткового виробу, реалізованих готових виробів ФО-П ОСОБА_1 на адресу ТОВ Еллен Груп , актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки від ФО- ОСОБА_1 до ФО- ОСОБА_3. актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини від ФО- ОСОБА_3 до ФО-П ОСОБА_1 , встановлено, що на реалізовану протягом періоду, що перевіряється, кількість панчішно-шкарпеткових виробів необхідно витратити 27569,01 кг сировини, (в тому числі пряжі бавовняної в кількості 21 457,32 кг, нитки поліамідної в кількості6 111,69 грн.

До матеріалів справи також надано акт від 06.12.2018р. (місце складання: м. Харків, вул. П. Болбочана, 25) про результати зваження панчішно- шкарпеткових виробів виробника ФОП ОСОБА_3 (адреса виробника: АДРЕСА_2 , відповідно до якого у відповідності до артикулів, які зазначені ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , в податкових та видаткових накладних на відвантажену продукцію зазначено: З метою аналізу використання зазначеної давальницької сировини у здійснення СО ОСОБА_1 підприємницької діяльності головними державними ревізорами - інспекторами відділу контрольно- перевірочної роботи самозяйнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_9 та ОСОБА_12 06.12.2018р. у супермаркеті РОСТ ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ (адреса м. Харків, Полтавський шлях, 140) здійснено зваження панчішно-шкарпеткових виробів марки TM DEMI ma TM MASTER STEP виробника ФОП ОСОБА_3 (адреса виробництва: АДРЕСА_2 ) у відповідності до артикулів, які зазначені СО ОСОБА_1 в податкових та видаткових накладних на відвантажену продукцію, їх кількості, що була реалізована СО ОСОБА_1 . (т. 3 а.с. 5-22)

Суд наголошує, що зі змісту даного акту з додатками та пояснень представників відповідача встановлено, що контролюючим органом були зважені окремі подібні товари, які були знайдені та придбані перевіряючими у супермаркеті РОСТ ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ (адреса м. Харків, Полтавський шлях, 140), що відповідно до ст. 73 КАС України не бути визнано належним доказом у даній справі, та не може бути взято до уваги при розгляді, оскільки ці вироби не є товарами, які вироблені на замовлення ФОП ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами, та не мають відношення до предмету спору. Вагу товарів, вироблених на замовлення позивача, можливо було встановити тільки шляхом суцільного їх зважування в разі наявності на складі. Вага будь-яких інших подібних товарів не підтверджує висновки контролюючого органу про порушення та не є доказами у справі.

Як пояснив представник позивача та не заперечувалося представниками відповідача продукція в залежності від артикулу та розміру має свою вагу, артикул має кілька малюнків та кольорів. Вага продукції залежить від розміру малюнку; насиченості; давальницької сировини; розміру. В додатку до звіту про витрачену давальницьку сировину зазначено найменуваання продукції, артикул, одиниця виміру, вага продукції. За період перевірки було виготовлено продукції, який було присвоєно 839 артикулів.

Водночас, зваживши один примірник виробу (без урахування розміру, малюнку, кольору), відповідач у розрахунку застосовує значення ваги для всіх виробів даного типу, тобто розрахунок здійснений узагальнено, та для зважування було знайдено лише 11 артикулів, тобто не весь асортимент, вироблений на замовлення ФО-П ОСОБА_1 (т.1 а.с.71)

По - друге, відповідач зауважує, що ним разом з наказом від 18.10.2018р. №7822 було направлено повідомлення від 18.10.2018р. № 1020, в якому зазначено, що відповідно до вимог п.85.2 ст.85 ПКУ, платнику необхідно забезпечити надання усіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), фінансову, статистичну та іншу звітність, а також інші документи, що використовувались в бухгалтерському та податковому обліку та пов`язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконання інших вимог, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС. На виконання вимог п.85.2 ст.85 ПКУ ФО-П ОСОБА_1 не було документів, що підтверджують повернення відходів давальницької сировини, виробів неналежної якості.

Для з`ясування питання повноти використання ФО ОСОБА_1 . придбаної нею та включеної до складу податкового кредиту сировини (пряжі бавовняної та нитки поліамідної) перевіряючими в ході перевірки було запропоновано платнику додатків надати калькуляції на вироблену панчішно-шкарпеткову продукцію, акти списання сировини, зразки продукції із зазначенням їх ваги. ФО- ОСОБА_1 відмовила у наданні калькуляцій на вироблену панчішно-шкарпеткову продукцію, актів списання сировини, зразків продукції із зазначенням їх ваги, мотивуючи тим, що вони у неї відсутні та знаходяться у переробника давальницької сировини ФО-П ОСОБА_3 , адреса виробництва: АДРЕСА_3 .

У зв`язку із ненаданням вказаних документів перевіряючими складено акт від 04.12.2019 р. (копія додається) та направлено на адресу позивача 05.12.2018р. лист ГУ ДФС у Харківській області від 04.12.2018 р. №13075/ФОП/20-40--13-06-17 Про надання інформації (пояснень) та їх документального підтвердження за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018 р. з наступних питань, калькуляції, кошториси тощо на всі види виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 робіт давальницької сировини в розрізі такої сировини та номенклатури виготовленої продукції, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху сировини та ТМЦ. Документи необхідно надати під час проведення перевірки. (т.2 а.с. 223-224)

Водночас суд зазначає, що відповідно до наказу про продовження терміну проведення перевірки від 27.11.2018 року термін проведення документальної планової виїзної перевірки був продовжений на 5 робочих днів з 03.12.2018 (по 07.12.2018) (т.2 а.с. 225). Запит був направлений на адресу ФОП ОСОБА_1 05.12.2018 р. в 16:22 відповідно до відстеження відправлення № 6106411480660 (т. 1 а.с. 39), згідно копії фіскального чеку о 17:24 (т.2 а.с. 223), отриманий позивачем лише 10.12.2018 р. (т.1 а.с. 39), що фактично унеможливило надання документів до закінчення перевірки та позивач навіть не був обізнаний з наявністю запиту до закінчення перевірки.

Додаткові документи були надані також під час адміністративного оскарження податкових - повідомлень рішень (т.2 а.с. 191-193), (договір на переробку давальницької сировини № 1 від 1.09.2016р., додаткові угоди № 1-№ 5 до договору на переробку давальницької сировини № 1 від 1.09.2016р., акти приймання - передачі давальницької сировини для переробки, акти приймання - передачі продукції переробки давальницької сировини, звіти про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016р. по 3 квартал 2018р., додатки до Звіту про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016р. по 3 квартал 2018р., акти приймання - передачі відходів давальницької сировини з 07.10.2016 р. по 30.09.2018р.).

З матеріалів справи встановлено, що:

Кількість давальницької сировини - 64317, 24 кг., кількість витраченої сировини - 34026, 09 кг., залишки у позивача на кінець перевіряємого періоду складають: пряжі бавовної - 1800 кг., нитки поліамідної - 700 кг. (за даними акту перевірки);

були повернуті відходи: технологічний брак, технологічний обріз - 23585, 31 кг. (Акти приймання - передачі відходів давальницької сировини (від 07.10.2016 р., від 11,01.2017 р., 11.04.2017р., 11.07.2017р., 09.10.2017р., 05.01.2018р., 11.04.2018р., 09.07.2018р., 08.10.2018р.) (а.с. 158-166 том 2).

Зі звіту про витрачену давальницьку сировину слідує, що залишок давальницької сировини у ОСОБА_3 складає 6795,85 кг.

Суд зазначає, що у відповідності до п.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З пояснень відповідача встановлено, що не зважаючи на те, що призначена була виїзна перевірка, фактично вона проводилася у приміщенні контролюючого органу. Відповідач під час проведення документальної планової виїзної перевірки з 19.11.2018р. по 07.12.2018 р. мав право проводити перевірку за місцем проведення господарської діяльності позивача.

Для встановлення наявності залишків контролюючий орган мав право направити або вручити позивачу лист про проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно пояснень позивача, відходи (технологічний брак, технологічний обріз, брак), сировину на готову продукцію зберігались за адресою: АДРЕСА_2 , в нежитловому приміщенні (складське). Однак, зазначені обставини не з`ясовувались відповідачем під час перевірки.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено в якій кількості, в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано придбану позивачем сировину, а в ході судового розгляду зазначені припущення спростовані наданими до матеріалів справи доказами.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не було надано належних і допустимих у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про використання сировини у негосподарській діяльності і обов`язку здійснювати оподаткування, на якому наполягає відповідач, і відповідно, складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем при зверненні до Харківського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 14694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 19 коп. відповідно платіжних доручень №138, 139 від 21.05.2019 р.

Відповідно п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, в даному випадку позивачем необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 9605,00 грн.

Розподіл судових витрат по сплаті судового збору здійснюється відповідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000521306 від 14.01.2019 р., №00000531306 від 14.01.2019 р.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 14694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 19 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.