Постанова

від 01.10.2019 по справі 640/4588/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 р. м. ХарківСправа № 640/4588/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2019 , головуючий суддя І інстанції: Чередник В.Є. (повний текст складено 06.09.19) по справі № 640/4588/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати постанову Харківської митниці ДФС про порушення митних правил №3462/80700/18 від 19.02.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 49730,61 грн.;

- закрити провадження у справі про порушення митних правил України №3462/80700/18 від 19.02.2019 відносно ФОП ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2019 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2019 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв із порушенням вимог, визначених чинним законодавством України, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Вважає, що під час здійснення митного оформлення товару вказано всі необхідні відомості стосовно розмитнюваного товару та надано відповідні підтверджуючі документи. Зазначення невірного коду товару в митній декларації було здійснено позивачем з необережності та не призвело до втрат бюджету, у зв`язку із чим відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали, стверджуючи про відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, зазначеного в оскарженій постанові про порушення митних правил. На підтвердження своїх доводів посилалися на лист ДМС України від 31.03.2019 № 11/1-10.20/2838-ЕП Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування , в якому зазначено, що сам факт відображення у митній декларації невірного коду товару і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил.

Відповідачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обгрунтування відзиву зазначає, що правопорушення може бути скоєне не лише з прямим умислом, але й з необережності. На думку відповідача обставини справи свідчать про бажання позивача розмитнити товар за заниженими митними платежами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважаючи прийняте судове рішення законним та обгрунтованим.

Завершення розгляду справи було здійснено у судовому засіданні з врахуванням вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.12.2018 між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір № 1312.3/2018 про надання послуг з декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, а саме - автомобіль марки AUDI моделі А6.

18.12.2018 позивачем було подано для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UA807190/2018/024559, де у графі № 31 було зазначено наступну інформацію: Автомобіль легковий, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 2200 см3, але не більше як 3000 см3, що використовувався понад 5 років, призначений для перевезення людей по дорогам загального користування: - Автомобіль марки AUDI, модель А6 WW - 1 шт. Модельний рік - 2004 р. Календарний рік виготовлення - 2003 р. Номер кузова - НОМЕР_1 . Тип двигуна- дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2496 см3, Потужність - 120кВт. Колір - сірий. Місць для сидіння - 5 Колісна формула - 4х2. Тип кузова - седан. Номер шасі - немає даних. Номер двигуна - немає даних. Був у використанні. Транспортний засіб відповідає екологічним нормам рівня Євро 4. Торгівельна марка: Audi. Виробник: Audi AG. Країна виробництва: DЕ .

В графі 33 даної митної декларації заявлено код товару згідно УКТЗЕД - 8703239033.

У графі 47 митної декларації № UA807190/2018/024559 Нарахування платежів позивачем заявлено суму нарахованих платежів: акцизний податок 27628,13 грн., ПДВ 19440,89 грн., тобто, із застосуванням ставки базової податку для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом об`ємом циліндрів до 3000 см3 (включно) розміром 50 євро.

Разом з митною декларацією митному органу було подано підтверджуючі документи, в тому числі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір купівлі-продажу автомобіля, квитанцію про сплату ОСОБА_2 грошових коштів за митне оформлення від 17.12.2018 на суму 68000 грн., квитанцію про сплату добровільного внеску при митному оформленні від 17.12.2018 на суму 8500 грн.

В процесі відпрацювання критеріїв ризиків, сформованих АСАУР, та у зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Республіки Литва від 06.10.2018 НОМЕР_2 , заявлений в митній декларації автомобіль AUDI А6 обладнаний дизельним двигуном, 19.12.2018 митним постом Харків-автомобільний було направлено запит до відділу класифікації товарів УАМП Харківської митниці ДФС з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації товару за УКТЗЕД.

Відділом класифікації товарів 21.12.2018 прийнято рішення № КТ-UA807000-0540-2018 про визначення коду товару, яким заявлений позивачем код товару згідно з УКТЗЕД змінено на НОМЕР_3 , а також визначено, що у митній декларації мав бути зазначений наступний опис товару: Автомобіль легковий з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, марка AUDI, модель AUDI А6 WW. AUDI S6, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний робочим об`ємом циліндрів - 2496 см3, потужністю - 120 кВт, тип кузова - універсал, місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, колісна формула - 4х2. Автомобіль використовувався понад 5 років, модельний рік - 2004, календарний рік виготовлення - 2003. Призначений для перевезення людей по дорогам загального користування. Колір - сірий .

З огляду на вказане, позивачу необхідно було при розрахунку платежів застосовувати ставку базову податку для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизель або напівдизель) з об`ємом циліндрів до 3500 см3 (включно) у розмірі 75 євро.

Зазначене невірне застосування ставки податку на думку відповідача призвело до недобору митних платежів, що підлягали сплаті при оформленні вказаної митної декларації, на загальну суму 16576,87 грн.

За вказаним фактом головним держаним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС 27.12.2018 відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №3462/80700/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

В ході провадження у вказаній справі про порушення митних правил ФОП ОСОБА_1 надавались пояснення, в яких вона повідомила, що помилка в застосуванні базової ставки податку при розрахунку митних платежів за митною декларацією №807190/2018/024559 виникла через її неуважність.

19.02.2019 заступником начальника-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П. стосовно позивача складено постанову в справі про порушення митних правил № 3462/80700/18 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 49730,61 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у поданій позивачем митній декларації неправильно зазначена інформація у пунктах 31 (опис товару), 33 (код товару) та 47 (нарахування платежів), що призводить до неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Разом з тим, із наявних у позивача, як митного брокера, документів наявна можливість достовірно встановити відомості стосовно товару та, відповідно, заявити точні та достовірні відомості щодо опису, коду товару та митних платежів у митній декларації.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено у розділі ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто, за змістом статті 485 Митного кодексу України склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2019 по справі №521/15289/15-а, від 18.09.2019 по справі № 451/1551/14-а.

За положеннями частини першої статті 486, статті 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням; посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Серед переліку відомостей, що підлягають обов`язковому внесенню в митну декларацію, є серед іншого відомості про опис товарів, його розпізнавальні особливості.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, та несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил.

Колегія суддів звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах діяла в якості митного брокера, на підставі укладеного із ОСОБА_2 договору від 13.12.2018 №1312.3/2018.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (стаття 417 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.ст.416, 418 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Агент митного оформлення - це фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов`язані з пред`явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Таким чином, позивач, надаючи послуги митного брокера на професійній основі та здійснюючи митне оформлення подібних товарів, в повному обсязі обізнаний як із характерними для таких товарів особливостями, так і стосовно інформації, яку необхідно вказувати у відповідних графах митної декларації. Також, позивач в повному обсязі усвідомлює та розуміє наслідки зазначення у такій декларації неправдивих відомостей, які призводять до звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Позивачем у митній декларації від 18.12.2018 було невірно вказано опис товару (автомобіль легковий, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом), що вплинуло на визначення коду та розміру митних платежів.

Разом з тим, інші характеристики товару, які прямо впливали на правильність опису товару (автомобіль легковий з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення) та давали змогу митному органу самостійно визначити вірний код товару та належні до сплати митні платежі були зазначені позивачем вірно (тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 2496 см3, потужність - 120 кВт, тип кузова - універсал, місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, колісна формула - 4х2, термін використання - понад 5 років, модельний рік - 2004, колір - синій).

Зазначене вказує на те, що позивач як декларант 18.12.2018 під час митного оформлення товару подав до митного органу митну декларацію, яка містить неправдиві відомості лише щодо опису товару і, як наслідок, невірного коду товару згідно з УКТЗЕД, що свідчить про необережну форму вини позивача у правильності заповнення митної декларації.

Про відсутність у позивача прямого умислу на заниження митних платежів свідчить також той факт, що разом із митною декларацією 18.12.2018 позивачем було подано до митного органу квитанцію про сплату ОСОБА_2 грошових коштів за митне оформлення від 17.12.2018 на суму 68000 грн. та квитанцію про сплату добровільного внеску при митному оформленні від 17.12.2018 на суму 8500 грн. Тобто, всього за розмитнення товару було сплачено суму у розмірі 76500 грн.

В той же час, як вбачається з митної декларації від 29.12.2018, за якою товар (автомобіль) було випущено у вільний обіг, за розмитнення товару було стягнуто митних платежів на загальну суму 74099,61 грн.

Вказане свідчить про відсутність на момент подачі 18.12.2018 митної декларації факту несплати хоча б частини належного розміру митних платежів, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення, згідно ч.1 ст.485 Митного кодексу України, якою передбачено накладення штрафу залежно від розміру несплаченої суми митних платежів.

Крім того, митний орган дійшов висновку про недобір митних платежів, що підлягали сплаті при оформленні митної декларації від 18.12.2018, на загальну суму 16576,87 грн. В той же час, у митній декларації від 18.12.2018 вказано про необхідність сплати за розмитнення товару платежів на загальну суму 61894,14 грн., а в митній декларації від 29.12.2018 було стягнуто митних платежів на загальну суму 74099,61 грн. Тобто, різниця складає 12205,47 грн. митних платежів, про що було достовірно відомо митному органу на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності (19.02.2019), проте розрахунок штрафу було здійснено відповідачем виходячи з розміру різниці в 16576,87 грн., що не відповідало фактичним обставинам справи.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, спростовують висновки суду про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.09.2019 по справі № 640/4588/19 скасувати.

Визнати протиправним та скасувати постанову Харківської митниці ДФС про порушення митних правил №3462/80700/18 від 19.02.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 49730,61 грн.

Закрити провадження у справі про порушення митних правил України №3462/80700/18 від 19.02.2019 відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Повний текст постанови складено 01.10.2019.