Постанова

від 01.10.2019 по справі 1140/2988/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2988/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року (суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полфа

до Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТОВ Полфа у листопаді 2018 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0000131411, № 0000121411, № 0000111411, № 0000101411, прийняті Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області 15 вересня 2017 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області у період з 11.08.2017 по 17.08.2017 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ Полфа (код ЄДРПОУ 23695803) з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Строй Комплекс Груп (код ЄДРПОУ 39165161) за липень, серпень, жовтень 2015 року, ТОВ Фавор Бізнес Групп (код ЄДРПОУ 39916412) за листопад 2015 року, та нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015 рік, за результатами якої складено Акт № 309/11-28-14-11/23695803 від 19.08.2017.

На підставі висновків акту відповідачем 15 вересня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000101411, яким ТОВ Полфа збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за податковими зобов`язаннями у розмірі 36823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18411,00 грн.; № 0000111411, яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 5083,00 грн.; № 0000121411, яким ТОВ Полфа збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 35231,00 грн.; № 0000131411, яким ТОВ Полфа зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у суму 55710,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ Полфа з ТОВ Строй Комплекс Груп та ТОВ Фавор Бізнес Групп , не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Строй Комплекс Груп було укладено договір поставки щебню в асортименті, запчастин (б/у) до обладнання № 27/07-2015 від 27.07.2015.

Між ТОВ Полфа та ТОВ Фавор Бізнес Групп було укладено договір поставки запчастин, обладнання в асортименті № 20/112 від 20.11.2015. Згідно з видатковою накладною позивачем було придбано електродвигун.

Встановлені обставини підтверджуються специфікаціями, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи. Також в матеріалах справи містяться копії сертифікатів відповідності на щебінь.

Суд апеляційної інстанції встановив, апелянт не спростував належними доказами, що вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку, жодних недоліків первинні документи, що були виписані на їх виконання, не містять та складені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що поставлений товар було використано ТОВ Полфа у господарській діяльності, а саме: щебінь реалізовано за договором поставки № 16/0715-1 від 16.07.2015 ТОВ Спеценергобетон та за договором поставки № 10/0815-1 від 10.08.2015 ТОВ Українські природні води , запчастини (задвижку) було реалізовано КП Карат , що підтверджується специфікаціями, накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними.

Придбаний у ТОВ Фавор Бізнес Групп електродвигун позивачем було поставлено ТДВ Світловодське кар`єроуправління за договором поставки № 10/0915-1 від 10.09.2015, що підтверджується специфікацією, накладною, податковою накладною та довіреністю на отримання ТМЦ.

Не надання доказів перевезення товару, а саме, товарно-транспортних накладних, на що звертає увагу податковий орган, суд апеляційної інстанції не вважає достатніми для беззаперечного висновку про нереальність господарських операцій.

Доводи відповідача щодо недійсності договорів, укладених ТОВ Полфа з ТОВ Строй Комплекс Груп та ТОВ Фавор Бізнес Групп , оскільки підписані з перевищенням повноважень іншими особами, спростовуються матеріалами справи.

Так, в матеріалах справи міститься довіреність ТОВ Строй Комплекс Груп № 7 від 10.05.2015, якою ОСОБА_4 уповноважено представляти інтереси підприємства, у тому числі підписувати договори (строк дії довіреності до 10.05.2016).

Довіреністю № 3 від 20.10.2015 ТОВ Фавор Бізнес Групп уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси юридичної особи, у тому числі підписувати договори (строк дії довіреності до 20.10.2016).

Також суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентами позивача, оскільки ТОВ Строй Комплекс Груп та ТОВ Фавор Бізнес Групп не має основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, а також трудових ресурсів та інших фондів для ведення господарської діяльності, що свідчить про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, робіт, послуг, без реального здійснення господарських операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, при проведенні перевірки податковим органом було використано загальну інформацію з бази даних податкового органу ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , ЄРПН.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що висновки щодо безтоварності господарських операцій було зроблено на підставі аналізу зареєстрованих податкових накладних та податкової звітності ТОВ Строй Комплекс Груп та ТОВ Фавор Бізнес Групп автоматизованих баз даних ДПІ.

Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що такі висновки не підтверджені жодним належним доказом. Висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. Тобто, такі висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також зазначає, що від прокуратури Полтавської області отримано вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 у справі № 537/544/17 по матеріалах кримінального провадження № 32015170000000057 від 21.12.2015, відповідно до якого членів організованої злочинної групи засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Організована група у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у період з 01.01.2015 по 28.07.2016 фактично не здійснювала підприємницьку діяльність від імені ТОВ Строй Комплекс Груп , ТОВ Фавор Бізнес Групп , ТОВ Ентерс , ТОВ АнтаресПродакт , ТОВ Адвайн , ТОВ Кредсі , надавали послуги суб`єктам реального сектору економіки з переводу безготівкових коштів у готівку, шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, надання послуг.

Дослідивши вказаний вирок, суд апеляційної інстанції зазначає, що останнім не надано оцінку вчиненим господарським операціям з конкретними контрагентами, жодних висновків щодо нереальності господарських операцій ТОВ Строй Комплекс Груп , ТОВ Фавор Бізнес Групп з ТОВ Полфа останній також не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року в адміністративній справі № 1140/2988/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 01 жовтня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 01 жовтня 2019 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров