ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року Справа № 902/788/17
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 (головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., судді Маслій І.В., Тварковський А.А.)
до Фермерського господарства "Скала" (с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Селянського (фермерського) господарства "Поділля" (с. Нова Прилука, Липовецький район, Вінницька область,)
про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн.
за участю представників сторін :
позивача - Глівінська С.Й., договір про надання юридичних послуг № 04/08-17 від 15.08.2017; директор ОСОБА_1 , паспорт АА НОМЕР_1 ;
відповідача - Сковоронський І.В., договір про надання юридичних послуг №2019/09-12 від 12.09.2019;
третьої особи - не з`явився;
В судовому засіданні 17.09.2019 оголошено перерву до 24.09.2019 до 11:00 год.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" до Фермерського господарства "Скала" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Селянського (фермерського) господарства "Поділля" про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із скаргою, в якій з підстав висвітлених у ній, просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 та прийняти нове рішення яким позов задоволити повністю.
Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права є незаконним та необґрунтованим. Суд першої інстанції не прийняв до уваги докази позивача, при цьому не спростував наявність вини відповідача, а саме засіяння поля №14 соєю, у зв`язку з чим у позивача й виникло право на відшкодування завданої шкоди.
Суд першої інстанції не врахував, що позиваче надано всі необхідні докази для підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки). Окрім того, в даній ситуації наявні всі 4 обов`язкові складові правопорушення, що дає законні підстави вимагати стягнення з відповідача відшкодування завданих збитків позивачеві.
Окрім того, з рішення суду не вбачається, якими загальнодоступними джерелами керувався суд першої інстанції, коли досліжував властивості препарату Елюміс 105 OD, МД , стверджуючи при цьому, що даний препарат відноситься до класу гербіцидів та використовується як комплексне рішення проти бур`янів у кукурудзі.
Відтак вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст.152 ЗК України, ст.22, 1166 ЦК України, що призвело до прийняття неправильного рішення по суті справи.
Листом суду апеляційної інстанції вих. №902/788/17/3050/19 від 05.07.2019 справа №902/788/17 витребовувалася із суду першої інстанції. 11.07.2019 матеріали справи №902/788/17 надійшли на адресу апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 - залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 15.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" надіслало до Північно-західного апеляційного господарського суду супровідний лист (вх. №26398/19 від 22.07.2019) до якого долучені поштові квитанції з описом вкладення для відповідача та третьої особи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі №902/788/17 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 17 вересня 2019 року об 10:30 год. Запропоновано відповідачу в строк до 22.08.2019 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів Товариству з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля". Запропоновано третій особі у строк до 22.08.2019 подати до суду письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги.
Матеріалами справи стверджується, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі №902/788/17 була отримана учасниками у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
19.08.2019 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Фермерського господарства "Скала" відзив на апеляційну скаргу (вх. № 29327/19), в якому відповідач заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 залишити без змін.
12.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" подало до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. №31685/19), в якому просило суд забезпечити проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 року у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 17.09.2019 року у справі №902/788/17 в режимі відеоконференції відмовлено.
За результатами проведення 17.09.2019 судового засідання, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, всесторонньої перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, керуючись принципами господарського судочинства, закріпленими у ст.ст. 13, 14 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду оголосила перерву в судовому засіданні до 24 вересня 2019 року об 11:00 год.
20.09.2019 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" пояснення (вх. № 32317/19) за результатами проведеного 17.09.2019 судового засідання.
В судове засідання 24.09.2019 з`явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 24.09.2019 представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу та надали усні пояснення щодо суті спору.
Третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Поділля" не забезпечила явку уповноваженого представника в судові засідання 17.09.2019 та 24.09.2019, про день, час та місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні .
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи 01.05.2013 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (сторона 1 договору) та третьою особою - Селянським (фермерським) господарством "Поділля" (сторона 2 договору) було укладено договір про спільну діяльність № 1/01-05/13, відповідно до умов якого його учасники домовились шляхом об`єднання своїх зусиль, матеріально-технічних ресурсів та майна спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення господарських цілей.
До обов`язків позивача як учасника договору про спільну діяльність та сторони 1, п.п. 3.1., 3.1.4., 3.1.7. договору зокрема було віднесено: обов`язок своєчасно та якісно організовувати обробку землі з метою виробництва сільськогосподарської продукції в обсягах, необхідних для отримання прибутку від її реалізації з дотриманням цільового призначення земельної ділянки; придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів і засобів, необхідних для досягнення цілей договору; проводити поставку необхідних матеріально-технічних ресурсів та основних засобів для виконання робіт.
Відповідно до п. 6.1. цього договору, вкладом позивача як сторони 1 - ТОВ "СФГ "Поділля" є грошові кошти, майно та трудова участь.
Пунктом 6.2. договору про спільну діяльність передбачено, що вкладом третьої особи як сторони 2 договору про спільну діяльність - СФГ "Поділля" - є право користування земельними ділянками площею 677,72 га, які розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та знаходяться у користуванні сторони 2.
Відповідно до положень п.п.п. 6.3.1, 6.3.2. договору про спільну діяльність, грошова оцінка вкладів сторін та їх пропорційне співвідношення визначено сторонами наступним чином: вклад сторони 1 оцінюється у 1485000,00 грн., що становить 99 відсотків; вклад сторони 2 оцінюється в 15000,00 грн., що становить 1 відсоток.
Термін дії цього договору, згідно з п. 11.2., закінчується 31 грудня 2017 року (а.с. 14-16, т.1).
Згідно довідки № 1178/08-10-22 від 25.07.2017, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" начальником Липовецького відділення Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, договір про спільну діяльність від 01.05.2013 №1/01-05/13 перебував на обліку в Липовецькому відділенні Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з 25.06.2013 по 11.11.2015 (а.с. 144, т.1).
Так, СФГ "Поділля" на правах оренди використовувало земельні ділянки (паї), що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області і належать наступним власникам земельних паїв (орендодавцям):
- ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 2,8443 га, кадастровий №0522280600:04:000:0426;
- ОСОБА_3 - земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 2,9010 га, кадастровий №0522280600:04:000:0428;
- ОСОБА_4 - земельна ділянка АДРЕСА_1 НОМЕР_4 площею 2,9498 га, кадастровий №0522280600:04:000:0430;
- ОСОБА_5 - земельні ділянки № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 площею 5,1784 га, кадастровий №0522280600:04:000:04232;
- ОСОБА_6 - земельна ділянка № НОМЕР_7 площею 2,7358 га, кадастровий №0522280600:04:000:0442;
- ОСОБА_7 - земельна ділянка № НОМЕР_8 площею 2,9363 га, кадастровий №0522280600:04:000:0443;
- ОСОБА_8 - земельна ділянка № НОМЕР_9 площею 3,6581 га, кадастровий №0522280600:04:000:0447;
- ОСОБА_9 - земельна ділянка № НОМЕР_10 площею 3,5364 га, кадастровий №0522280600:04:000:0448;
- ОСОБА_10 - земельна ділянка № НОМЕР_11 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0449;
- ОСОБА_11 - земельна ділянка № НОМЕР_12 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0450;
- ОСОБА_12 - земельна ділянка № НОМЕР_13 а площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2033;
- ОСОБА_13 - земельна ділянка № НОМЕР_14 площею 2,9954 га, кадастровий №0522280600:04:000:0435;
- ОСОБА_14 - земельна ділянка № НОМЕР_15 площею 2,6580 га, кадастровий №0522280600:04:000:0453;
- ОСОБА_15 - земельна ділянка № НОМЕР_16 площею 2,5315 га, кадастровий №0522280600:04:000:0456;
- ОСОБА_16 - земельна ділянка № НОМЕР_13 площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2034.
Також на підставі тимчасової угоди з громадянкою ОСОБА_17 про платне користування земельною ділянкою від 01.09.2014 та акту приймання-передачі від 01.09.2014, СФГ "Поділля" було користувачем земельної ділянки за № НОМЕР_17 загальною площею 2,9748 га, кадастровий №0522280600:04:000:0434 (а.с. 68-69, т.1).
Користування земельними ділянками на правах оренди з боку СФГ "Поділля" в ході здійснення ними спільної діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договорами оренди землі з власниками земельних ділянок, актами приймання-передачі земельної ділянки (а.с.73-143, т.1).
07.05.2015 комісією у складі постійної комісії з питань регулювання земельних ресурсів, реформування земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій та їх наслідків, здійснено обстеження поля № 14 площею 96,74 га, на якому знаходяться у приватній власності земельні частки (паї) громадян, які передані в оренду: СФГ "Скала" - 11,5198 га; ТОВ "СХК "Промислова група" - 2,5306 га; ТОВ "Граніт-3" - 25,3158 га; СФГ "Поділля" - 55,3289 га.
Як зазначено у складеному Комісією акті, під час обстеження виявлено, що дане поле засіяне соєю, частина якої обкаткована, а частина ні (а.с.17, т.1).
12.05.2015 державними інспекторами сільського господарства у Вінницькій області Жук А.Ю. та Чухно І.В. за участю землевпорядника Вахнівської сільської ради Липовецького району ОСОБА_18 складено акт обстеження земельної ділянки №09/15 (а.с. 18-19, т.1).
Згідно вказаного акту проводилось обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у полі №14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району за межами населеного пункту села Вахнівка. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку з необхідністю перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ "Скала" в особі голови ОСОБА_19 Загальна площа земельної ділянки 80,592 га. Площа на якій вчинено правопорушення становить 52,7456 га.
За результатами обстеження встановлено, що земельні ділянки №№ 426, 428, 430, 437, 436, 447, 442, 443, 448, 449, 450, 453, 456, 457 на полі №14 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 52,7456 га знаходяться в оренді СФГ "Поділля" відповідно до укладених договорів оренди землі із власниками паїв та використовуються господарством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області винесено припис реєстраційний №000002/15 (а.с. 20, т.1).
Вказаним приписом приписано у 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 80,592 га, а саме площею 2,5306 га, що є у користуванні ТОВ "СХК" Вінницька промислова група", 25,3158 га - ТОВ "Граніт-3" та 52,7456 га - СФГ "Поділля", привести їх у стан, придатний для використання за призначенням.
28.05.2015 державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області Жук А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення №000002/15 (а.с. 24, т.1). Зафіксовано, що ФГ "Скала" в особі голови ОСОБА_20 М ОСОБА_21 . порушено вимоги земельного законодавства, зокрема ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
14.07.2015 першим заступником Головного державного інспектора сільського господарства у Вінницькій області винесено постанову №20/15, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинено головою СФГ "Скала" ОСОБА_19 , закрито (а.с. 25, т.1).
Як слідує із постанови, голова ФГ "Скала" ОСОБА_19 порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використовував приватизовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (паї №№426, 428, 430, 437, 436, 447, 442, 443, 448, 449, 450, 453, 456, 457) на полі № НОМЕР_18 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 80,592 га, які передані власниками в оренду ТОВ "Граніт-3", СФГ "Поділля", ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".
Припис Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області під реєстраційним №000002/15 від 15.05.2015 оскаржувався відповідачем - ФГ "Скала", на підтвердження чого відповідачем надано копію позовної заяви до адміністративного суду (а.с. 184-190, т.1). Тобто, законність винесення припису, яким позивач, зокрема, обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення збитків у даній справі, була предметом судового розгляду в адміністративній справі №902/1766/17-а.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Скала" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 залишено без змін.
Як зазначено в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018, "колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, за результатом проведеної перевірки та встановлених порушень, діяв правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює спірне питання. Вказане підтверджується матеріалами справи, наданими доказами та поясненнями учасників судового процесу".
Таким чином, станом на час розгляду у суді справи № 902/788/17 винесений 15.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області припис №000002/15 є чинним.
Також на підтвердження суми понесених збитків позивачем надано бухгалтерську довідку від 01.07.2016 за підписом бухгалтера ТОВ "СФГ "Поділля" ОСОБА_22 (а.с. 28, т.1) про те, що у зв`язку із знищенням посівів сої у 2015 році на полі № НОМЕР_18 площею 52,7456 га були понесені наступні витрати:
1. Акт № 18-06-2015 від 18.06.2015 - Дискування - 25896,00 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.
2. Акт № 22-06-2015 від 22.06.2015 - Культивація - 23295,79 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.
3. Акт № 30-06-2015 від 30.06.2015 - Внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої - 23 370,19 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.
4. Акт на списання ТМЦ № 30/06-15/х - 98277,39 грн. - згідно договору поставки №1300006056 від 01.01.2015 року.
Також було придбано гербіцид "Елюміс 105 OD, МД" згідно догoвopy поставки №1300006056 від 01.01.2015 року та накладної № 108 від 18.06.2015 року на суму 98277,39 грн.
Позивачем надано до матеріалів справи договір від 29.05.2019 за №29/05-2015 на виконання сільськогосподарських робіт, укладений між ТОВ "СФГ "Поділля" та ТОВ "Вінницяагропроектбуд" (а.с. 29-30, т.1).
Згідно умов цього договору, ТОВ СФГ "Поділля", як замовник, доручило виконавцю - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" виконати сільськогосподарські роботи в с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області. Конкретні межі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи, надаються замовником на адресу виконавця в процесі виконання останнім своїх зобов`язань за договором (п. 1.4. договору).
18.06.2015 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору №29/05-2015 від 29.05.2015 (а.с. 53, т.1) про те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи на ділянках №№435, 434, 433, 432, 426, 428, 430, 437, 438, 436, 447, 443, 442, 448, 449, 450, 453, 456, 457, 457а, 457б загальною площею 56,3766 га, що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с. 53, т.1).
У ході виконання даного договору його сторонами підписано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 31-33, т.1):
- № 18-06-15 від 18.06.2015 про виконання робіт з дискування на площі 52 га загальною вартістю 25896,00 грн.;
- № 22-06-15 від 18.06.2015 про виконання робіт з культивації на площі 52 га загальною вартістю 23295,79 грн.;
- № 30-06-15 від 30.06.2015 про виконання робіт з внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої на площі 52 га загальною вартістю 23370,19 грн.
Платіжним дорученням № 693 від 13.08.2015 ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на рахунок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" 164825,28 грн. в якості оплати послуг у рослинництві, рахунок № 13/08-1 від 13.08.2015 (а.с. 40, т.1).
Згідно укладеного 01.01.2015 договору поставки № 1300006056 з ТОВ "Суффле Агро", позивач - ТОВ "СФГ "Поділля" придбавало сільськогосподарські товари, в т.ч. засоби захисту рослин (а.с.34-36).
По видатковій накладній № 519000313 від 18.06.2015 (а.с. 37-38, т.1) позивач отримав від ТОВ "Суффле Агро Україна" засоби захисту рослин, в т.р. "Елюміс 105 OD, МД" на суму 98277,39 грн.
Платіжним дорученням № 854 від 30.10.2015 ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 596021,30 грн. оплати за засоби захисту рослин по договору поставки № 1300006056 від 01.01.2015 (а.с. 41, т.1).
Таким чином, позивач включив до складу заявленої до стягнення суми збитків наступні витрати: дискування 52 га землі вартістю 25896,00 грн., культивацію 52 га землі вартістю 23295,79 грн., внесення препарату "Елюміс 105 OD, МД" вартістю 23 370,19 грн. вартість препарату на суму 98277,39 грн. гербіциду "Елюміс 105 OD, МД", який було придбано згідно догoвopy поставки №1300006056 від 01.01.2015 року та накладної № 108 від 18.06.2015 року
Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн. (лист № 33 від 11.09.2017, а.с. 49-50, т.1). Позивач обґрунтовував свою вимогу тим, що поніс збитки через матеріальні витрати на відновлення стану земельних ділянок, які було засіяно соєю ФГ "Скала". Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Скала" про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи держаної влади і місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Цивільним кодексом України.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .
Пунктом 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз`яснено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
В свою чергу підставою, що дає право власнику чи законному землекористувачу вимагати відшкодування збитків, спричинених порушеннями земельного законодавства та його прав на земельну ділянку (в тому числі у випадку її самовільного заняття), на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 є правомірність використання ним відповідної земельної ділянки - наявність зареєстрованого права власності чи права користування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що правом на стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, користувач земельної ділянки - СФГ Поділля скористався, звернувшись до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_19 завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 75496,04 грн., розрахованої на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
Предметом спору даної справи є стягнення з відповідача прямих збитків, завданих позивачу самовільним зайняттям земельних ділянок, які позивач спільно використовує на підставі укладеного з СФГ Поділля договору про спільну діяльність від 01.05.2013, що є деліктною відповідальністю.
Деліктна відповідальність - позадоговірна відповідальність за цивільним правом, пов`язана із заподіянням майнової і немайнової моральної шкоди внаслідок цивільного правопорушення.
Деліктна відповідальність настає при порушенні загального, обумовленого законом зобов`язання особи не завдати шкоду.
Деліктна відповідальність застосовується тільки за наявності цивільного правопорушення, під яким розуміється будь-яке порушення чужого суб`єктивного права.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосована в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов`язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В силу дії частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частини 3 статті 22 ЦК України).
За умовами частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 06/113-38.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.
Судом встановлено, що позивачем та третьою особою проведені роботи з дискування, культивації та внесення гербіциду "Елюміс" для знищення посівів сої, які позивач обґрунтовує як збитки.
Однак, позивачем не доведено того факту, що витрати за проведені роботи були ним понесені саме на усунення наслідків дій відповідача, а не задля отримання запланованого урожаю кукурудзи.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність наявності причинно-наслідкового зв`язку як обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, тобто що витрати на дискування, культивацію та внесення препарату "Елюміс" викликані виключно незаконними діями відповідача, а не були необхідними для позивача та третьої особи за звичайних умов у рамках виконання договору.
Вина є четвертим елементом складу цивільного правопорушення. Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, вина є підставою для відповідаль ності за порушення зобов`язання - особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, вина посадової особи відповідача ( ОСОБА_19 ), яку підозрюють у самовільному зайнятті спірних земельних ділянок та завданні майнової шкоди їх власникам (орендарям), ще не встановлена судом у кримінальній справі №136/855/16-к, також не встановлено у рамках розгляду адміністративної справи, оскільки 14.07.2015 першим заступником Головного державного інспектора сільського господарства у Вінницькій області винесено постанову №20/15, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинено головою СФГ "Скала" ОСОБА_19 , закрито.
З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе наявність кожного з елементів складу правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі №902/788/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "30" вересня 2019 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 02.10.2019 |
Номер документу | 84631706 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Розізнана І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні