Постанова

від 28.02.2020 по справі 902/788/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 902/788/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (судді: Розізнана І. В., Грязнов В. В., Мельник О. В.) і

рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 (судді: Колбасов Ф.Ф., Маслій І. В., Тварковський А. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля"

до Фермерського господарства "Скала"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Селянського (фермерського) господарства "Поділля"

про відшкодування збитків в сумі 170 839,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (далі - ТОВ "СФГ "Поділля") звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фермерського господарства "Скала" (далі - ФГ "Скала") про відшкодування збитків в сумі 170 839,37 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс збитки у вигляді витрат для відновлення порушеного стану земельних ділянок, орендованих Селянським (фермерським) господарство "Поділля" (далі - СФГ"Поділля"), які самовільно зайняв відповідач.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у задоволенні позову ТОВ "СФГ "Поділля" до ФГ "Скала" про відшкодування збитків в сумі 170 839,37 грн відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 залишено без змін.

2.3. Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилаючись на положення статей 125, 152 Земельного кодексу України, виходили із того, що правом на стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, користувач земельної ділянки - СФГ "Поділля" скористався, звернувшись до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_1 (голови СГ "Скала") завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 75496,04 грн, розрахованої на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтовного покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Враховуючи, що позивач, який на підставі договору про спільну діяльність спільно використовує земельну ділянку з СФГ "Поділля", наполягає на стягненні з відповідача прямих збитків, які складаються із витрат позивача на проведені роботи з дискування, культивації та внесення гербіциду "Елюміс" для знищення посівів сої, суди з посиланням на статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, зазначили, що позивачем не доведено того факту, що витрати за проведені роботи були ним понесені саме на усунення наслідків дій відповідача, а не задля отримання запланованого урожаю кукурудзи. Зважаючи на положення статті 614 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що вина посадової особи відповідача ( ОСОБА_1 ) не встановлена у кримінальній справі № 136/855/16-к, а також не встановлена під час розгляду адміністративної справи. Враховуючи, що позивачем не доведено наявність кожного елементу складу цивільного правопорушення, суди відмовили у задоволенні позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019, ТОВ "СФГ "Поділля" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано статтю 614 Цивільного кодексу України, оскільки наявність вини відповідача підтверджується актом обстеження самовільно зайнятої ділянки № 09/15 від 12.05.2015, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.10.2015, приписом Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області за № 000002/15 від 15.05.2015, протоколом про адміністративне правопорушення № 000002/15 від 28.05.2015. Вказує, що судами невірно застосовано судами статті 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України. Вважає, що позивачем доведено усі елементи складу цивільного правопорушення: об`єктивну сторону, суб`єктивну сторону та розмір прямих збитків.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Скала" просить суд відхилити касаційну скаргу ТОВ "СФГ "Поділля", судові рішення залишити без змін. Зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а рішення судів є законними та обґрунтованими. Зазначає, що судами встановлена недоведеність позивачем складу деліктного правопорушення: вини ОСОБА_1 (вона встановлюється у межах кримінального провадженні), причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, про яку зазначає позивач.

3.4. СФГ "Поділля" у відзиві на касаційну скаргу підтримало касаційну скаргу ТОВ "СФГ "Поділля", вважає рішення судів помилковими та винесеними без врахування всіх обставин справи. Зазначає, що протиправне діяння відповідача, фактичні витрати позивача підтверджені наявними у матеріалах справи доказами. Вказує, що позивачем дійсно були ліквідовані наслідки протиправних дій відповідача. У зв`язку з викладеним просить суд, задовольнити касаційну скаргу ТОВ "СФГ "Поділля".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.3. Судами встановлено, що 01.05.2013 між позивачем - ТОВ "СФГ "Поділля" (сторона 1 договору) та третьою особою - СФГ "Поділля" (сторона 2 договору) було укладено договір про спільну діяльність № 1/01-05/13 (далі - договір), відповідно до умов якого його учасники домовились шляхом об`єднання своїх зусиль, матеріально-технічних ресурсів та майна спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення господарських цілей.

Згідно з пунктами 3.1, 3.1.4, 3.1.7 договору до обов`язків позивача, як учасника договору про спільну діяльність та сторони 1, було віднесено: обов`язок своєчасно та якісно організовувати обробку землі з метою виробництва сільськогосподарської продукції в обсягах, необхідних для отримання прибутку від її реалізації з дотриманням цільового призначення земельної ділянки; придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів і засобів, необхідних для досягнення цілей договору; проводити поставку необхідних матеріально-технічних ресурсів та основних засобів для виконання робіт.

Відповідно до пункту 6.1 договору вкладом позивача як сторони 1 - ТОВ "СФГ "Поділля" є грошові кошти, майно та трудова участь.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що вкладом третьої особи, як сторони 2 договору про спільну діяльність - СФГ "Поділля", є право користування земельними ділянками площею 677,72 га, які розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та знаходяться у користуванні СФГ "Поділля.

Відповідно до положень пунктів 6.3.1, 6.3.2 договору, грошова оцінка вкладів сторін та їх пропорційне співвідношення визначено сторонами наступним чином: вклад сторони 1 оцінюється у 1 485 000,00 грн, що становить 99 відсотків; вклад сторони 2 оцінюється в 15 000,00 грн, що становить 1 відсоток.

Термін дії цього договору, згідно з пунктом 11.2 договору, закінчується 31 грудня 2017 року.

4.4. Згідно з довідкою № 1178/08-10-22 від 25.07.2017, виданою ТОВ "СФГ "Поділля" начальником Липовецького відділення Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, договір про спільну діяльність від 01.05.2013 №1/01-05/13 перебував на обліку в Липовецькому відділенні Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з 25.06.2013 по 11.11.2015.

4.5. СФГ "Поділля" на правах оренди використовувало земельні ділянки (паї), що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області і належать фізичним особам - власникам земельних паїв (орендодавцям): ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,8443 га, кадастровий №0522280600:04:000:0426; ОСОБА_3 - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 2,9010 га, кадастровий №0522280600:04:000:0428; ОСОБА_4 - земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 2,9498 га, кадастровий №0522280600:04:000:0430; ОСОБА_5 - земельні ділянки № НОМЕР_4, НОМЕР_5 площею 5,1784 га, кадастровий №0522280600:04:000:04232; ОСОБА_6 - земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 2,7358 га, кадастровий №0522280600:04:000:0442; ОСОБА_7 - земельна ділянка № НОМЕР_7 площею 2,9363 га, кадастровий №0522280600:04:000:0443; ОСОБА_8 - земельна ділянка № НОМЕР_8 площею 3,6581 га, кадастровий №0522280600:04:000:0447; ОСОБА_9 - земельна ділянка № НОМЕР_9 площею 3,5364 га, кадастровий №0522280600:04:000:0448; ОСОБА_10 - земельна ділянка № НОМЕР_10 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0449; ОСОБА_11 - земельна ділянка № НОМЕР_11 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0450; ОСОБА_12 - земельна ділянка № НОМЕР_12 площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2033; ОСОБА_13 - земельна ділянка № НОМЕР_13 площею 2,9954 га, кадастровий №0522280600:04:000:0435; ОСОБА_14 - земельна ділянка № НОМЕР_14 площею 2,6580 га, кадастровий №0522280600:04:000:0453; ОСОБА_15 - земельна ділянка № НОМЕР_15 площею 2,5315 га, кадастровий №0522280600:04:000:0456; ОСОБА_16 - земельна ділянка № НОМЕР_16 площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2034.

Також на підставі тимчасової угоди з громадянкою ОСОБА_17 про платне користування земельною ділянкою від 01.09.2014 та акту приймання-передачі від 01.09.2014, СФГ "Поділля" було користувачем земельної ділянки за №434 загальною площею 2,9748 га, кадастровий №0522280600:04:000:0434.

4.6. Користування земельними ділянками на правах оренди з боку СФГ "Поділля" в ході здійснення ними спільної діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договорами оренди землі з власниками земельних ділянок, актами приймання-передачі земельної ділянки (а.с.73-143, т.1).

4.7. Комісією у складі постійної комісії з питань регулювання земельних ресурсів, реформування земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій та їх наслідків, здійснено 07.05.2015 обстеження поля № 14 площею 96,74 га, на якому знаходяться у приватній власності земельні частки (паї) громадян, які передані в оренду: СФГ "Скала" - 11,5198 га; ТОВ "СХК "Промислова група" - 2,5306 га; ТОВ "Граніт-3" - 25,3158 га; СФГ "Поділля" - 55,3289 га. У складеному комісією акті, під час обстеження виявлено, що дане поле засіяне соєю, частина якої обкаткована, а частина - ні.

4.8. Державними інспекторами сільського господарства у Вінницькій області Жук А.Ю. та Чухно І.В. за участю землевпорядника Вахнівської сільської ради Липовецького району Дудченко Н.І. складено 12.05.2015 акт обстеження земельної ділянки № 09/15.

Згідно з цим актом проводилося обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району за межами населеного пункту села Вахнівка. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку з необхідністю перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ "Скала" в особі голови ОСОБА_1 . Загальна площа земельної ділянки 80,592 га. Площа, на якій вчинено правопорушення, становить 52,7456 га.

За результатами обстеження встановлено, що земельні ділянки № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_8, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16 на полі №14 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 52,7456 га знаходяться в оренді СФГ "Поділля" відповідно до укладених договорів оренди землі із власниками паїв та використовуються господарством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.9. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області винесено 15.05.2015 припис реєстраційний № 000002/15. Вказаним приписом приписано у 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 80,592 га, а саме площею 2,5306 га, що є у користуванні ТОВ "СХК" Вінницька промислова група", 25,3158 га - ТОВ "Граніт-3" та 52,7456 га - СФГ "Поділля", привести їх у стан, придатний для використання за призначенням.

4.10. Державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області Жук А . Ю. складено 28.05.2015 протокол про адміністративне правопорушення № 000002/15. Зафіксовано, що ФГ "Скала" в особі голови ОСОБА_1 порушено вимоги земельного законодавства, зокрема статті 125, 126 Земельного кодексу України.

4.11. Першим заступником Головного державного інспектора сільського господарства у Вінницькій області винесено 14.07.2015 постанову № 20/15, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинено головою СФГ "Скала" ОСОБА_1 , закрито.

Відповідно до цієї постанови, голова ФГ "Скала" ОСОБА_1 порушив вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використовував приватизовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (паї №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_8, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16) на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 80,592 га, які передані власниками в оренду ТОВ "Граніт-3", СФГ "Поділля", ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

Припис Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області під реєстраційним № 000002/15 від 15.05.2015 оскаржувався відповідачем - ФГ "Скала" до адміністративного суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №902/1766/17-а у задоволенні ФГ "Скала" адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №902/1766/17-а апеляційну скаргу ФГ "Скала" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №902/1766/17-а змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №902/1766/17-а залишено без змін.

4.12. У постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №902/1766/17-а зазначено, що відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, за результатом проведеної перевірки та встановлених порушень, діяв правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює спірне питання.

Таким чином, станом на час розгляду у суді справи № 902/788/17 винесений 15.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області припис №000002/15 є чинним.

4.13. На підтвердження суми понесених збитків позивачем надано бухгалтерську довідку від 01.07.2016 за підписом бухгалтера ТОВ "СФГ "Поділля" Будняк Г.А . (а.с. 28, т.1) про те, що у зв`язку із знищенням посівів сої у 2015 році на полі № 14 площею 52,7456 га були понесені наступні витрати:

1. Згідно з актом № 18-06-2015 від 18.06.2015 - дискування - 25 896,00 грн (згідно з договором № 29/05-2015 від 29.05.2015 року).

2. Згідно з актом № 22-06-2015 від 22.06.2015 - культивація - 23295,79 грн (згідно з договором № 29/05-2015 від 29.05.2015 року).

3. Згідно з актом № 30-06-2015 від 30.06.2015 - внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої - 23 370,19 грн ( згідно з договором №29/05-2015 від 29.05.2015 року).

4. Згідно з актом на списання ТМЦ № 30/06-15/х - 98277,39 грн (згідно з договором поставки № 1300006056 від 01.01.2015).

4.14. Судами встановлено, що позивачем було придбано гербіцид "Елюміс 105 OD, МД" згідно з догoвopом поставки № 1300006056 від 01.01.2015 та накладної № 108 від 18.06.2015 на суму 98 277,39 грн.

До матеріалів справи позивачем надано договір від 29.05.2019 № 29/05-2015 на виконання сільськогосподарських робіт, укладений між ТОВ "СФГ "Поділля" та ТОВ "Вінницяагропроектбуд", згідно умов якого, ТОВ СФГ "Поділля", як замовник, доручило виконавцю - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" виконати сільськогосподарські роботи в с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області. Конкретні межі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи, надаються замовником на адресу виконавця в процесі виконання останнім своїх зобов`язань за договором.

Згідно з додатковою угодою від 18.06.2015 про внесення змін до договору №29/05-2015 від 29.05.2015, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи на ділянках №№ НОМЕР_13, НОМЕР_19, НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_20, НОМЕР_18, НОМЕР_8, НОМЕР_7, НОМЕР_6, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_12, НОМЕР_21 загальною площею 56,3766 га, що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с. 53, т.1).

У ході виконання вказаного договору сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 18-06-15 від 18.06.2015 про виконання робіт з дискування на площі 52 га загальною вартістю 25896,00 грн.; № 22-06-15 від 18.06.2015 про виконання робіт з культивації на площі 52 га загальною вартістю 23295,79 грн; № 30-06-15 від 30.06.2015 про виконання робіт з внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої на площі 52 га загальною вартістю 23370,19 грн.

4.15. Судами встановлено, що платіжним дорученням № 693 від 13.08.2015 ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на рахунок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" 164 825,28 грн в якості оплати послуг у рослинництві, рахунок № 13/08-1 від 13.08.2015.

4.16. Згідно з договором поставки від 01.01.2015 № 1300006056, укладеним між з ТОВ "Суффле Агро" та ТОВ "СФГ "Поділля", останнє придбавало сільськогосподарські товари, в т.ч. засоби захисту рослин.

Відповідно до видаткової накладної № 519000313 від 18.06.2015 позивач отримав від ТОВ "Суффле Агро Україна" засоби захисту рослин, в т.ч. "Елюміс 105 OD, МД" на суму 98 277,39 грн.

Платіжним дорученням № 854 від 30.10.2015 ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 596021,30 грн оплати за засоби захисту рослин по договору поставки № 1300006056 від 01.01.2015 (а.с. 41, т.1).

4.17. Судами встановлено, що позивач включив до складу заявленої до стягнення суми збитків наступні витрати: дискування 52 га землі вартістю 25 896,00 грн, культивацію 52 га землі вартістю 23 295,79 грн, внесення препарату "Елюміс 105 OD, МД" на суму 23 370,19 грн, вартість препарату на суму 98277,39 грн. гербіциду "Елюміс 105 OD, МД", який було придбано згідно з догoвopом поставки № 1300006056 від 01.01.2015 року та накладної № 108 від 18.06.2015).

4.18. Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в сумі 170 839,37 грн (лист № 33 від 11.09.2017).

4.19 Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю правових підстав для відшкодування збитків, які позивач поніс через матеріальні витрати на відновлення стану земельних ділянок, у зв`язку з їх самовільним зайняттям та засіянням на них посівів сої ФГ "Скала".

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

5.2. Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.3. Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про відшкодування збитків в сумі 170 839,37 грн, завданих відповідачем внаслідок самовільного зайняття та засіяння соєю земельних ділянок, які орендує СФГ "Поділля" і використовує позивач для господарської діяльності.

5.4. За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.5. Частинами 2 ,3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

5.6.Відповідно до частини 1 статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Виходячи зі змісту наведених норм, право на відшкодування збитків, в тому числі заподіяних в результаті самовільного зайняття земельних ділянок, мають власники землі та землекористувачі.

5.7. Водночас, нормами земельного законодавства визначено коло власників землі та землекористувачів. Так, за змістом розділу ІІІ Земельного кодексу України Права на землю , право користування землею в Україні можливе у формі: 1) права оренди землі; 2)права постійного користування землею (статті 92,93 Земельного кодексу України). Поряд із цим, за змістом глав 16, 16-1 Земельного кодексу України, визнається існування обмежених речових прав на земельні ділянки (емфітевзису, суперфіцію, права земельного сервітуту).

5.8. При цьому, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

5.9. Як встановлено судами, СФГ "Поділля" на правах оренди використовувало земельні ділянки (паї), що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Зокрема, СФГ "Поділля" на правах оренди використовувало земельні ділянки (паї), що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області і належать фізичним особам - власникам земельних паїв (орендодавцям): ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,8443 га, кадастровий №0522280600:04:000:0426; ОСОБА_3 - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 2,9010 га, кадастровий №0522280600:04:000:0428; ОСОБА_4 - земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 2,9498 га, кадастровий №0522280600:04:000:0430; ОСОБА_5 - земельні ділянки № НОМЕР_4, НОМЕР_5 площею 5,1784 га, кадастровий №0522280600:04:000:04232; ОСОБА_6 - земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 2,7358 га, кадастровий №0522280600:04:000:0442; ОСОБА_7 - земельна ділянка № НОМЕР_7 площею 2,9363 га, кадастровий №0522280600:04:000:0443; ОСОБА_8 - земельна ділянка № НОМЕР_8 площею 3,6581 га, кадастровий №0522280600:04:000:0447; ОСОБА_9 - земельна ділянка № НОМЕР_9 площею 3,5364 га, кадастровий №0522280600:04:000:0448; ОСОБА_10 - земельна ділянка № НОМЕР_10 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0449; ОСОБА_11 - земельна ділянка № НОМЕР_11 площею 2,9964 га, кадастровий №0522280600:04:000:0450; ОСОБА_12 - земельна ділянка № НОМЕР_12 площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2033; ОСОБА_13 - земельна ділянка № НОМЕР_13 площею 2,9954 га, кадастровий №0522280600:04:000:0435; ОСОБА_14 - земельна ділянка № НОМЕР_14 площею 2,6580 га, кадастровий №0522280600:04:000:0453; ОСОБА_15 - земельна ділянка № НОМЕР_15 площею 2,5315 га, кадастровий №0522280600:04:000:0456; ОСОБА_16 - земельна ділянка № НОМЕР_16 площею 0,8438 га, кадастровий №0522280600:03:000:2034. На підставі тимчасової угоди з громадянкою ОСОБА_17 про платне користування земельною ділянкою від 01.09.2014 та акту приймання-передачі від 01.09.2014, СФГ "Поділля" було користувачем земельної ділянки за №434 загальною площею 2,9748 га, кадастровий №0522280600:04:000:0434.

Користування земельними ділянками на правах оренди з боку СФГ "Поділля" в ході здійснення ними спільної діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договорами оренди землі з власниками земельних ділянок, актами приймання-передачі земельної ділянки. Таким чином, право користування земельними ділянками належить СФГ "Поділля".

5.10. Водночас, відповідно до установлених обставин справи, ТОВ "СФГ "Поділля", звертаючись з позовом до суду, посилалося на договір про спільну діяльність № 1/01-05/13 01.05.2013, укладений між позивачем - ТОВ "СФГ "Поділля" (сторона 1 договору) та третьою особою - СФГ "Поділля" (сторона 2 договору), відповідно до умов якого його учасники домовились шляхом об`єднання своїх зусиль, матеріально-технічних ресурсів та майна спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення господарських цілей.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктами 3.1, 3.1.4, 3.1.7 договору до обов`язків позивача, як учасника договору про спільну діяльність та сторони 1, було віднесено: обов`язок своєчасно та якісно організовувати обробку землі з метою виробництва сільськогосподарської продукції в обсягах, необхідних для отримання прибутку від її реалізації з дотриманням цільового призначення земельної ділянки; придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів і засобів, необхідних для досягнення цілей договору; проводити поставку необхідних матеріально-технічних ресурсів та основних засобів для виконання робіт.

Відповідно до пункту 6.1 договору вкладом позивача як сторони 1 - ТОВ "СФГ "Поділля" є грошові кошти, майно та трудова участь.Пунктом 6.2. договору передбачено, що вкладом третьої особи, як сторони 2 договору про спільну діяльність - СФГ "Поділля", є право користування земельними ділянками площею 677,72 га, які розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та знаходяться у користуванні СФГ "Поділля.

5.11. Верховний Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік прав на землю, в тому числі й види користування землею, а також підстави і порядок набуття прав на землю. Системний аналіз змісту правових норм земельного законодавства дозволяє дійти висновку, що договір про спільну діяльність № 1/01-05/13 01.05.2013, укладений між позивачем - ТОВ "СФГ "Поділля" та третьою особою - СФГ "Поділля", не може вважатися підставою набуття позивачем права користування земельними ділянками у встановленому законодавством порядку.

5.12. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.13. За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.

5.14. Таким чином, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

5.15. Ураховуючи встановлені обставини справи, позивачем не доведено порушення належних йому прав та інтересів що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "СФГ "Поділля".

5.16. Крім того, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

5.17. При цьому, при вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

5.18. Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно із частинами 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

5.19. Відповідно до частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

5.20. За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням наведених норм права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на особу лише за наявності складу правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

5.21. При цьому, суди попередніх інстанцій на основі оцінки зібраних у справі доказів установили, що позивачем не доведено усіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування шкоди. Водночас суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.22. Виходячи з викладеного, доводи позивача щодо доведеності ним вини та інших складів цивільного правопорушення у діях відповідача, а також щодо неправильного застосування норм матеріального і процесуального права при кваліфікації спірних правовідносин судами попередніх інстанцій не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачем не доведено існування у нього права, що підлягає судовому захисту.

5.23. Інші доводи скаржника стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.24. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій у вказаній справі.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла до 08.02.2020) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова і рішення господарських судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 902/788/17.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 і рішення Господарського суду Вінницької області від 23.05.2019 у справі № 902/788/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв