Рішення

від 17.09.2019 по справі 910/2677/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/2677/18

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС";

до Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС";

про зобов`язання виконати дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Шевчук О.С., адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ РЕСУРС» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» , в якому просить суд:

- визнати неправомірним використання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817) в господарській діяльності словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС", що є комерційним найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 39550325).

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817) припинити неправомірне використання в господарській діяльності, в тому числі в найменуванні товариства, словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС", внести зміни до установчих документів щодо зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817) та провести державну реєстрацію таких змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 року відкрито провадження у справі № 910/2677/18, розгляд справи призначено на 26.04.2018 року.

У судовому засіданні 26.04.2018 року оголошено перерву у справі до 03.05.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року призначено у справі № 910/2677/18 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

До господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали без виконання у зв`язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 року поновлено провадження та призначено підготовче засідання на 11.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2677/18 до судового розгляду по суті на 10.09.2019 р.

У судовому засіданні 10.09.2019 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті до 17.09.2019.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2019 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, неявка представника позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 17.09.2019 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРГАЗ РЕСУРС , скорочено ТОВ "УКРГАЗ РЕСУРС" (далі - Позивач) є юридичною особою - суб`єктом господарювання, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації якого було здійснено 16.12.2014 року за № 1 586 102 0000 001792.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 21.02.2018 року № 1003653543 основними видами діяльності позивача є: 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.10 складське господарство; 35.23 торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

30.06.2017 року (номер запису 1 073 102 0000 034616) було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", скорочено ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС .

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вважає, що відповідач порушує його права на комерційне найменування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги щодо захисту прав позивача на комерційне (фірмове) найменування, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Згідно ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, визначених ст. 420 ЦК України належать, в т.ч. комерційні (фірмові) найменування.

Відповідно до ст. 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

За приписами ч. 3 ст. 159 ГК України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

З огляду на приписи вищезазначеного законодавства, правова охорона надається комерційному найменуванню за умов якщо:

- по-перше, комерційне найменування дає можливість вирізнити одну юридичну особу з-поміж інших;

- по-друге, комерційне найменування не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності такої юридичної особи; при цьому, комерційне найменування повинно фактично бути використаним у господарському обороті.

Як зазначається у п.78 Постанови Пленуму ВГСУ №12, відповідно до статті 8 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року комерційне (фірмове) найменування охороняється без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака. Аналогічне правило встановлено статтею 489 ЦК України, згідно з якою право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне (фірмове) найменування частиною торговельної марки.

Суб`єктом права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування за змістом абзацу першого частини другої статті 90 ЦК України може бути лише підприємницьке товариство.

З огляду на приписи статей 90, 489 - 491 ЦК України та статті 159 ГК України належним способом захисту права особи на комерційне (фірмове) найменування може бути позов про зобов`язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов`язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.

Комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи (частина перша статті 90 ЦК України); друге із згаданих найменувань не є об`єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов`язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.

Закон допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг).

Для правильного вирішення пов`язаних з цим спорів господарським судам належить з`ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.

Якщо ж суб`єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.

Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об`єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

Позивачем було реалізовано право на використання в своїй назві комерційного (фірмового) найменування УКРГАЗ РЕСУРС з 16.12.2014 року, коли відбулась державна реєстрація юридичної особи позивача.

Чинне законодавство України не містить ані вимог щодо тотожності комерційного найменування найменуванню юридичної особи (ст. 90 ЦК України), ані вимог щодо певного змісту комерційного найменування (зокрема, щодо зазначення організаційно-правової форми підприємства).

Комерційному (фірмовому) найменуванню властиві принципи істинності, постійності та виключності. Тобто використання комерційного (фірмового) найменування не повинно носити одноразового характеру.

В процесі розгляду справи суд встановив як комерційне (фірмове) найменування позивача, яке використовується ним для власної індивідуалізації під час здійснення господарської (комерційної) діяльності, так і комерційне (фірмове) найменування відповідача у справі.

На підтвердження використання комерційного (фірмового) найменування позивачем було долучено до матеріалів справи копію договору № 3 оренди обладнання від 01.02.2017 року, копію договору № 13 оренди обладнання від 01.06.2017 року, копію договору № 1-Б/К-З на постачання природного газу від 12.03.2018 року.

З наявної у справі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 817 від 19.06.2017 року вбачається, що 19.06.2017 позивачем було отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", створено 30.06.2017 року, основними видами діяльності якого є: 06.20 добування природного газу; 09.10 надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 35.22 розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; 35.23 торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

З наявних в матеріалах справи документів підтверджується, що позивач і відповідач функціонують на одному ринку товарів або послуг, а саме: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Також, на підтвердження введення відповідачем господарської діяльність в тих же сферах, як і позивач, останнім були надані посилання на відомості, розміщені на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/, з яких вбачається участь позивача та відповідача в одних і тих самих процедурах закупівлі.

Відповідач заперечуючи проти схожості комерційних фірмових найменувань позивача та відповідача настільки, що їх можна сплутати, та можливості введення споживачів в оману щодо товарі та послуг, які ними виробляються/надаються, було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Господарським судом, за клопотанням відповідача, ухвалою від 03.05.2018 було призначено у справі судову експертизу у сфері інтелектуальної власності.

Як вбачається з листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13876/18-53 від 04.06.2019 р., попередня оплата експертизи, покладена на відповідача у справі, не надійшла, у зв`язку з чим матеріали справи № 910/2677/18 були повернуті до суду без проведення судової експертизи.

Відповідно до п. 1, 2, 6, та 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані:

- виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

- сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

- виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом

Відповідачем, в порушення вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 та ч. 2 ст. 42 ГПК України, вартість проведення судової експертизи сплачено не було.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що комерційне (фірмове) найменування відповідача "УКР ГАЗ РЕСУРС" є таким, що може ввести в оману щодо товарів/послуг, які надає позивач під комерційним (фірмовим) найменуванням "УКРГАЗ РЕСУРС ", оскільки останні діють на одному ринку товарів та послуг.

Позивач належними засобами доказування довів використання ним комерційного (фірмового) найменування "УКРГАЗ РЕСУРС" в господарському обігу для власної індивідуалізації під час здійснення господарської діяльності.

Права на комерційне (фірмове) найменування позивача підлягають охороні відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, позивачу належать майнові права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування "УКРГАЗ РЕСУРС" та виключне право перешкоджати неправомірному використанню такого комерційного (фірмового) найменування, в тому числі, забороняти таке використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що використовуючи фірмове найменування "УКР ГАЗ РЕСУРС" у власній назві, відповідач може використовувати популярність (відомість) позивача у споживачів та його репутацію, що може заважати споживачам вирізнити і відрізнити позивача від відповідача, а також призвести до можливого змішування споживачами послуг, які надаються позивачем та відповідачем.

Статтею 431 ЦК України передбачено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до ст. ст. 16 та 432 ЦК України унормовано, що способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Таким чином, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача припинити неправомірне використання в господарській діяльності, в тому числі в найменуванні товариства, словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС" та внести зміни до установчих документів щодо зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", оскільки таке використання є порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача на його комерційне (фірмове) найменування.

Оскільки факт неправомірного використання відповідачем комерційного (фірмового) найменування позивача був встановлений судом, а відповідно до чинного процесуального законодавства господарським судам не підвідомчі спори про встановлення фактів, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним використання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" в господарській діяльності словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС", що є комерційним найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС", підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. При цьому суд відзначає, що в межах своєї компетенції при вирішенні спору по суті у ході дослідження фактичних обставин справи, встановивши факт порушення відповідачем немайнових прав позивача, суд дійшов висновку про неправомірність використання відповідачем комерційного (фірмового) найменування позивача, що і стало підставою для задоволення решти позовних вимог.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження в частині позовних вимог про визнання неправомірним використання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" в господарській діяльності словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС", що є комерційним найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС".

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201; код ЄДРПОУ 41427817) припинити неправомірне використання в господарській діяльності, в тому числі в найменуванні товариства, словосполучення "УКР ГАЗ РЕСУРС", внести зміни до установчих документів щодо зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та провести державну реєстрацію таких змін.

4. Cтягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201; код ЄДРПОУ 41427817) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ РЕСУРС" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Кононівська, буд. 152, код ЄДРПОУ 39550325) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.10.2019 р.

Суддя О.В. Мандриченко