ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2019 року Справа № 915/1515/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача Приватного підприємства «Д.І.М.» , вул. Садова, 16, с. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57116 (код ЄДРПОУ 37969635)
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Нгуєн А.З., ордер серія ОД № 253692 від 02.05.2019 року;
від відповідача: Баришніков А.О. довіреність № 2 від 01.04.2019 року.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АРУС ТРЕЙД» з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. № 11166/19 від 04.07.2019 року), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Д.І.М.» неустойку в формі пені по 01.07.2019 року в розмірі 2 258, 26 грн. та в формі штрафу в розмірі 133 500, 44 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 року відмовлено в задоволенні заяви вх. № 9023/19 від 31.05.2019 року ТзОВ «АРУС ТРЕЙД» про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 04.07.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 16.07.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 27.08.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1515/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 16.09.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019 року закрито провадження у справі № 915/1515/19 в частині стягнення неустойки в формі пені по 01.07.2019 року в розмірі 2 258, 26 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33, 87 грн. - витрат по сплаті судового збору.
В судовому засіданні 16.09.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № ИТ-17.04.18/2 від 17.04.2018 року, укладеного між сторонами, а саме зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 173, 175, 193, 231 ГК України, ст. 11, 204, 207, 208, 509, 525, 526, 549, 610, 626, 627 ЦК України та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві на позов (вх. № 11679/19 від 11.07.2019 року) зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 258, 26 грн. визнає повністю. В цій частині оплату відповідачем проведено. В іншій частині позову (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в позові в частині стягнення штрафу, оскільки:
- позивачем не обґрунтовано, що до поставок повинні застосовуватись саме положення договору поставки № ИТ-17.04.18/2 від 17.04.2018 року, адже між сторонами існували правовідносини щодо поставки мінеральних добрив і до укладення договору поставки № ИТ-17.04.18/2 від 17.04.2018 року;
- навіть якщо припустити, що до правовідносин сторін застосовуються положення договору поставки № ИТ-17.04.18/2 від 17.04.2018 року, то і в цьому випадку підстав для стягнення штрафу в розмірі 133 500, 44 грн. немає, оскільки умовами п. 5.4 договору передбачено не штраф, а зміну ціни. Спосіб зміни такої ціни передбачений іншими пунктами договору (п. 1.3, п. 4.1) та нормами цивільного законодавства (ст. 207, 208, 546, 547, 654 ЦК України);
- відповідач коригування ціни на 10 % не здійснював, розрахунки коригування до податкової накладної не складав (п. 192.1 ПК України).
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
17.04.2018 року між ТзОВ «АРУС ТРЕЙД» (постачальник) та ПП «Д.І.М.» (покупець) укладено договір поставки № ИТ-17.04.18/2 (арк. 16-20).
До договору поставки між сторонами було складено додатки № 1 від 20.04.2018 року, № 2 від 25.04.2018 року, № 3 від 23.07.2018 року, № 4 від 23.07.2018 року та № 5 від 01.10.2018 року, якими визначено асортимент, кількість, ціну, загальну вартість товару, умови оплати та поставки товару (арк. 21-25).
Відповідно до п. 16.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 року, а у випадку невиконання або неповного виконання сторонами своїх зобов`язань, до їх повного виконання за цим договором. Строк дії договору вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення строку його дії, не заявить письмово про бажання його припинити.
Договір та додатки до договору підписані та скріплені печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне:
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товар відповідно до специфікації (додатків) та умов цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партії товару) на умовах цього договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору ціна товару, поставка якого є предметом цього договору, формується постачальником на підставі ринкових цін на товар, є звичайною та зазначається в специфікаціях (додатках) та видаткових накладних, які надаються постачальником та є узгодженими з покупцем.
Відповідно до п. 5.1 Договору загальна сума договору складається із суми вартості партій товару, що були поставлені покупцю згідно з умовами цього договору та протягом його дії.
Відповідно до п. 5.2 Договору порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній специфікації (додатку) до цього договору.
Відповідно до п. 5.4 Договору якщо покупець здійснює оплату товару (партії товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній специфікації (додатку) на 30 календарних днів, то така оплата вважається простроченою і вартість переданого покупцю на підставі видаткової накладної та неоплаченого ним товару (партії товару) збільшується на 10 %, починаючи з 31 календарного дня.
Відповідно до п. 6.7 Договору товар вважається прийнятим в асортименті та кількості відповідно до умов цього договору у момент передачі товару покупцю та підписання ним (його уповноваженим представником) видаткової накладної. На видатковій накладній має бути поставлена печатка покупця чи доданий оригінал довіреності на уповноваженого представника.
Відповідно до п. 16.2 Договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом підписання сторонами додаткових угод та додатків до нього, що становлять невід`ємну частину договору.
Судом встановлено, що позивачем для проведення оплати виставлено відповідачу рахунок на оплату № 179 від 23.07.2018 року на суму 1 335 004, 44 грн. (арк. 26).
На виконання умов договору позивачем поставлено товар на суму 953 574, 60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 164 від 27.08.2018 року (арк. 27).
27.08.2018 року відповідачем оформлено повернення товару на суму 953 574, 60 грн., що підтверджується зворотною накладною від покупця № 6 від 27.08.2018 року (арк. 28).
В подальшому позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 335 004, 44 грн., що підтверджується видатковими накладними № 170 від 03.09.2018 року на суму 953 574, 60 грн. та № 214 від 02.10.2018 року на суму 381 429, 84 грн. (арк. 29-30).
Підставою поставки зазначено "основний договір".
На виконання умов договору поставки та п. 1.3 специфікації № 4 (додаток до договору № 4 від 23.07.2018 року) позивачем 11.12.2018 року проведено коригування вартості у зв`язку зі зміною курсу євро до гривні, що підтверджується Актом № 19 коригування вартості від 11.12.2018 року, відповідно до якого різниця вартості товару після коригування становить 48 062, 09 грн. про що позивачем складено акт (арк. 31).
13.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із листом-претензією № АР19/05-13-01 від 13.05.2019 року, в якому вимагав погасити заборгованість (суму коригування та пені) (арк. 35-37).
Судом встановлено, що відповідачем проведено оплату за отриманий за договором поставки товар з урахуванням коригування вартості ціни товару в загальній сумі 1 383 066, 53 грн. (1 335 004, 44 грн. + 48 062, 09 грн.), що підтверджується банківськими виписками та довідками позивача (арк. 58-70, 76, 79).
Після відкриття провадження у справі 12.07.2019 року відповідачем проведено оплату пені на суму 2 258, 26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 12.07.2019 року з призначенням платежу оплата пені по судовій справі № 915/1515/19 (арк. 110).
Отже, станом на день розгляду справи предметом спору є вимога про стягнення неустойки в формі штрафу в розмірі 133 500, 44 грн., яка нарахована позивачем на підставі п. 5.4 Договору поставки.
Як вбачається з позовної заяви (арк. 9) позивачем нараховано відповідачу суму штрафу в розмірі 10 %, який виник на підставі несплати вартості товару поставленого партіями на загальну суму 1 335 004, 44 грн. протягом 30 календарних днів з дня, коли покупець мав здійснити оплату.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пунктом 5.4. договору сторонами погоджено, що якщо покупець здійснює оплату товару (партії товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній Специфікації (додатку) на 30 календарних днів, то така оплата вважається простроченою і вартість переданого Покупцю на підставі видаткової накладної та неоплаченого ним товару (партії товару) збільшується на 10%, починаючи з 31 календарного дня.
Пункт 5.4 договору розміщено в розділі 5 "Загальна сума договору та порядок розрахунків".
В свою чергу, розділ 10 "Відповідальність сторін" не містить погодження сторонами відповідальності у виді штрафу.
Фактично умовами п. 5.4 передбачено не застосування штрафу, а зміну ціни договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки заявлена до стягнення сума в розмірі 133 500, 44 грн. не є штрафом в розумінні приписів законодавства (ст. 549, 551 ЦК України, ст. 230 ЦК України) та умов договору (п. 5.4 договору поставки). Умовами п. 5.4 договору передбачено не штраф, а зміну вартості ціни товару. Відповідальність сторін за невиконання умов договору передбачена розділом 10 Відповідальність сторін , а нарахування та стягнення штрафу договором поставки № ИТ-17.04.18/2 від 17.04.2018 року взагалі не передбачено.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 002, 51 грн. покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити в позові в частині стягнення неустойки в формі штрафу в розмірі 133 500, 44 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.09.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2019 |
Оприлюднено | 03.10.2019 |
Номер документу | 84633718 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні