Рішення

від 25.09.2019 по справі 140/1034/19

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/1034/19

Провадження №2/140/569/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25.09.2019 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судового засідання Вакар Г.І.

розглянувши у судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Немирів Зерно Інвест про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ Немирів Зерно Інвест про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору зберігання №19/10-1 від 19.10.2017 року ним передано на зберігання ТОВ Немирів Зерно Інвест борошно пшеничне вищого та першого сорту 45 000 кг. ( 900 мішків по 50 кг., в т.ч. борошно вищого сорту 400 мішків по 50 кг., та борошно першого сорту 500 мішків по 50 кг.) загальною оціночною вартістю 265 000 грн.

На підставі п.3.2. договору зберігання №19/10-1 від 19.10.2017 було складено складську квитанцію № 19/10 від 19 жовтня 2017 року про те, що склад ТОВ Немирів Зерно Інвест прийняв борошно пшеничне вищого та першого сорту 45 000 кг ( 900 мішків по 50 кг., в т.ч. борошно вищого сорту 400 мішків по 50 кг., та борошно першого сорту 500 мішків по 50 кг.).

Строк зберігання з 19 жовтня 2017 року по 20 грудня 2017 року.

Пунктом 1.1. Договору Зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності майно зазначене в п.2 цього договору, яке передано Поклажодавцем.

Відповідно до п.5.1.1. Договору Зберігач зобов`язується зберігати річ протягом всього строку зазначеного в договорі.

Пунктом 5.1.7. Договору встановлено, що зберігач повинен повернути майно, що було передано на зберігання після закінчення терміну зберігання.

Пунктом 5.1.8. Договору Зберігач повинен нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна.

Пунктом 5.1.9. Договору Зберігач, не має право без згоди Поклажодавця користуватися майном, а також передавати його у користування іншим особам.

В зв`язку з закінченням строку зберігання позивач звернувся до зберігача, щодо повернення майна, а саме борошна пшеничного вищого та першого сорту 45 000 кг. загальною оціночною вартістю 265 000 грн., однак, його звернення щодо повернення майна залишені поза увагою, представники ТОВ Немирів Зерно Інвест ухиляються від зустрічей із позивачем та не повертають вказане майно, яке перебувало на зберіганні, крім того позивачу стало відомо, що майно яке було передано на зберігання ТОВ Немирів Зерно Інвест було ними продане.

Станом на 08.04.2019 року майно, яке було передано на зберігання або кошти, які компенсують вартість майна позивачу не повернуто, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Представник відповідача ТОВ Немирів Зерно Інвест відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду викладену в ухвалі від 15.05.2019 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Позивачем та представником відповідача по справі заяв та клопотань не заявлено.

Процесуальні дії у справі.

19.04.2019 року суддею Царапора О.П. винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано час для усунення недоліків.

13.05.2019 року подано заяву на усунення недоліків, тому ухвалою від 15.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 18.07.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення та оголошення на сайті Судова Влада.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв`язку з чим 25.09.2019 року винесено ухвалу суду про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

У судовому засіданні встановлено, особу позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.8).

19.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Немирів Зерно Інвест укладено договір зберігання №19/10-1, згідно якого ОСОБА_1 передано на зберігання ТОВ Немирів Зерно Інвест (с. Рубань вул. Польова, 5 Немирівський район Вінницька область) борошно пшеничне вищого та першого сорту 45 000 кг. ( 900 мішків по 50 кг., в т.ч. борошно вищого сорту 400 мішків по 50 кг., та борошно першого сорту 500 мішків по 50 кг.) загальною оціночною вартістю 265 000 грн(а.с.5-6, 27-28) .

На підставі п 3.2. договору зберігання №19/10-1 від 19.10.2017 було складено Складську квитанцію № 19/10 від 19 жовтня 2017 року про те, що склад ТОВ Немирів Зерно Інвест прийняв борошно пшеничне вищого та першого сорту 45 000 кг ( 900 мішків по 50 кг., в т.ч. борошно вищого сорту 400 мішків по 50 кг., та борошно першого сорту 500 мішків по 50 кг.).

Строк зберігання з 19 жовтня 2017 року по 20 грудня 2017 року (а.с.6).

В зв`язку з закінченням строку зберігання позивач звернувся до зберігача, щодо повернення майна, а саме борошна пшеничного вищого та першого сорту 45 000 кг. (900 мішків по 50 кг., в т.ч. борошно вищого сорту 400 мішків по 50 кг., та борошно першого сорту 500 мішків по 50 кг.) загальною оціночною вартістю 265 000 грн. (а.с.7, 29), однак відповіді не отримав та майно яке було передано на зберігання відповідачем не повернуто.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки сума заборгованості за договором 265 000 грн.00 коп, тому інфляція становить:

265 000 грн., * 109,8% (індекс інфляції за 2018 рік) - 265 000 = 25 970 грн., - інфляція за 2018 рік.

265 000 грн., * 101,5 % (індекс інфляції за січень, лютий 2019 року) - 265 000 = 3975 сума інфляції за січень, лютий 2019 року.

25 970 грн., + 3975 грн., = 29 945 грн., (сума інфляційних витрат за період з 01.01.2018 року по 08.04.2019 року).

Крім того сума розрахунку 3% річних становить:

265 000 *3% = 7950 грн., (сума 3% річних за 2018 рік).

265 000 *3%/365*98 = 2 134, 52 грн., (сума 3% річних за 2019 рік).

7 950 грн., + 2 134, 52 грн., = 10084 грн., 52 коп. (сума 3% річних за період

з 01.01.2018 року по 08.04.2019 року).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України , в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами Договору зберігання № 19/10-1 від 19 жовтня 2017 р. між сторонами виникли зобов`язання, які мають правову природу договору зберігання.

Пунктом 1.1. Договору Зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності майно зазначене в п.2 цього договору(Далі Майно), яке передано Поклажодавцем.

Відповідно до п.5.1.1. Договору Зберігач зобов`язується зберігати річ протягом всього строку зазначеного в договорі.

Пунктом 5.1.7. Договору встановлено, що зберігач повинен повернути майно, що було передано на зберігання після закінчення терміну зберігання.

Пунктом 5.1.2. Договору Зберігач зобов`язується вживати всіх заходів, встановлених цим Договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Пунктом 5.1.8. Договору Зберігач повинен нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна.

Пунктом 5.1.9. Договору Зберігач, не має право без згоди Поклажодавця користуватися майном, а також передавати його у користування іншим особам.

Відповідно до Статті 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 937 ЦКУ Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Згідно статті 938 ЦКУ Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до статті 942 ЦКУ Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до статті 949 ЦКУ Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Відповідно до статті 950 ЦКУ за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно з статтею 951 ЦКУ збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 Цивільного кодексу України , ч.7 ст.193 Господарського кодексу України )

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.п 5.4.2. Договору у разі не повернення майна повернути Поклажодавцю грошові кошти в розмірі вказаному в п.п. 2.2.3 та сплатити 20% штрафних санкцій від суми вказаної п.п. 2.2.3.

Згідно п.6.1. Договору У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно п.п.6.4. Договору Збитки завдані Поклажодавцеві втратою (нестачою) або пошкодженням майна, відшкодовуються:

Зберігачем:

Відповідно до п.п 6.4.1. Договору у разі втрати нестачі майна у розмірі його вартості, та 20% штрафних санкцій.

Відповідно до п.п 6.4.2. Договору у разі пошкодження майна -у розмірі суми. на яку знизилась його вартість.

Відповідно п.п 5.4.2. Договору у разі не повернення майна повернути Поклажодавцю грошові кошти в розмірі вказаному в п.п. 2.2.3 та сплатити 20% штрафних санкцій від суми вказаної п.п. 2.2.3.

265 000 *20% = 53 000 грн.

Висновки суду

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення, так як встановлено, що 19.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Немирів Зерно Інвест дійсно був укладений договір зберігання №19/10-1, згідно якого ОСОБА_1 передано на зберігання ТОВ Немирів Зерно Інвест борошно пшеничне вищого та першого сорту 45 000 кг. загальною оціночною вартістю 265 000 грн. на період з 19.10.2017 по 20.12.2017 року. Однак до даного час майно, яке було передане на зберігання або кошти, які компенсують вартість майна позивачу не повернуто. Відповідач у судове засідання не з`явився, доказів, які спростували б вимоги позивача до суду не подав, а тому суд дійшов висновку позовні вимоги задовільними в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3580,30 грн. підлягають стягненню з відповідача ТОВ Немирів Зерно Інвест .

Керуючись ст. 509, 526, 527, 546, 548, 549, 612, 625, 936-938, 942, 949-951 ЦК України 12, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 284, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ) до ТОВ Немирів Зерно Інвест (код ЄДРПОУ 37336525, юридична адреса вул.Польова,5 с.Рубань Немирівського району Вінницької області) про стягнення заборгованості - задовільнити.

Стягнути з ТОВ Немирів Зерно Інвест Вінницька область Немирівський район с. Рубань, вул. Польова 5, 22831., МФО 302689, ЄДРПОУ 37336525, ІПН: 373365202140, свідоцтво ПДВ 200060720 заборгованість на загальну суму 358 029,52 грн., яка складається з:

- 265 000 грн., - основного боргу;

- 29 945 грн., - інфляційних витрат;

- 10 084 грн., 52 коп.- 3% річних;

- 53 000 грн., - штраф.

Стягнути з ТОВ Немирів Зерно Інвест на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 3 580,30 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому законодавством.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2019 року.

Суддя: О.П.Царапора