Ухвала

від 01.10.2019 по справі 910/12463/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.10.2019Справа № 910/12463/18

За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф

про витребування майна

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 до Господарського суду надійшла позовна заява Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру в„– 16 на вул. Велика Васильківська, 17, загальною площею 99,8 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Київською міською радою рішення щодо відчуження спірної квартири, в тому числі в рамках приватизації не приймалося, квартира в„– 16 на вул. Велика Васильківська, 17 , в м . Києві загальною площею 99,8 кв. м. є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва та підлягає витребуванню у відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12463/18 від 25.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

03.10.2018 прокуратурою усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12463/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.11.2018.

В підготовчому засіданні 08.11.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.11.2018.

В підготовчому засіданні 22.11.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/12463/18 на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 18.12.2018.

В підготовчому засіданні 18.12.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.01.2019.

В судовому засіданні 17.01.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.01.2019.

В судовому засіданні 29.01.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.02.2019.

В судовому засіданні 07.02.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.02.2019.

Відповідачем 13.02.2019 до суду подано клопотання, в порядку ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, про зупинення провадження у справі № 910/12463/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/14930/18-ц.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12463/18 від 14.02.2019 суд дійшов висновку про необхідність повернутися до розгляду справи № 910/12463/18 у підготовчому провадженні

22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Реєстратор-Капітал Плюс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф про визнання права власності на квартиру в„– 16 по вул. Велика Васильківська, 17 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю Реєстратор-Капітал Плюс .

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12463/18 від 25.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Реєстратор-Капітал Плюс і додані до неї документи повернуто без розгляду.

25.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Реєстратор-Капітал Плюс подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/12463/18 від 25.02.2019.

В підготовчому засіданні 26.02.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. ст. 119, 227 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі клопотання про зупинення провадження у справі та про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф про зупинення провадження у справі № 910/12463/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 757/14930/18-ц.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 зупинено провадження у справі № 910/12463/18 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва № 910/12463/18 від 25.02.2019 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Реєстратор-Капітал Плюс залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/12463/18 - без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 поновлено провадження у справі № 910/12463/18 та підготовче засідання призначено на 06.06.2019.

В підготовчому засіданні 06.06.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.06.2019.

Відповідачем 20.06.2019 подано до суду заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/12463/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 зупинено провадження у справі № 910/12463/18 до вирішення питання про відвід судді Сівакової В.В.; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/12463/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф про відвід судді Сівакової В.В. у справі № 910/12463/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 поновлено провадження у справі № 910/12463/18, судове засідання призначено на 18.07.2019.

18.07.2019 відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/12463/18. Клопотання мотивоване тим, що відповідачу стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю Реєстратор - Капітал плюс подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/12463/18.

В судовому засіданні 18.07.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 провадження у справі № 910/12463/18 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/12463/18 в порядку касаційного провадження.

01.08.2019 заступником прокуратури міста Києва подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна: квартиру в„– 16 по вул. Великій Васильківській, буд. 17 у м. Києві та шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: квартири в„– 16 по вул. Великій Васильківській, буд. 17 у м . Києві .

19.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Верховного Суду № 910/12463/18 від 08.08.2019, відповідно до якої відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Реєстратор - Капітал плюс на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/12463/18 та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12463/18.

23.08.2019 справу № 910/12463/18 було скеровано до Верховного суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 відкладено вирішення питання про розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову до повернення матеріалів справи № 910/12463/18.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/12463/18 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Заява заступника прокуратури міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову мотивована наступним.

Спірна квартира є власністю територіальної громади м. Києва і розташована в житловому будинку, який рішенням Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва та рішенням Київради № 284/5096 від 02.12.2010 Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва включено до переліку об`єктів комунальної власності столиці.

Київська міська рада рішення про відчуження спірної квартири не приймала, однак вказана квартира неодноразово незаконно відчужувалась і останню реєстрацію права власності на неї проведено за ТОВ Аларіт Ф на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2007.

У межах справи № 910/12463/18 ТОВ Реєстратор-Капітал Плюс 22.09.2019 подано до Господарського суду міста Києва позов до ТОВ Аларіт Ф про визнання права власності на квартиру в„– 16 по вул. Великій Васильківській, 17 в м. Києві та додано до нього копію договору оренди майна з правом викупу від 15.12.2018, укладеного з ТОВ Аларіт Ф .

За умовами цього договору ТОВ Аларіт Ф зобов`язується передати ТОВ Реєстратор-Капітал Плюс у строкове володіння та користування квартиру в„– 16 по вул. Великій Васильківській, буд. 17 в м. Києві , площею 99,8 кв. м, з наступним переходом права власності на це майно від орендодавця до орендаря.

Відповідно до п. 8.1 цього договору майно, що орендується, переходить у власність орендаря за умови внесення ним всієї належної орендної плати з вартості майна.

Пунктом 1.1.2 договору передбачено, що вартість орендованої квартири становить 108.000,00 грн.

Також до позовної заяви ТОВ Реєстратор-Капітал Плюс долучено копію листа ТОВ Аларіт Ф № 18-02/19 від 18.02.2019, у якому зазначено, що останнє отримало від орендаря 108.000,00 грн за договором оренди з правом викупу від 15.02.2018.

Вказане підтверджує, що у ТОВ Аларіт Ф є очевидний намір відчужити спірну квартиру, яка на даний час зареєстрована за цим товариством на праві власності, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав Київради.

Крім того, зазначає, що обставини набуття ТОВ Аларіт Ф спірного майна свідчать про необхідність забезпечити позов, оскільки квартира вибула з володіння територіальної громади м. Києва внаслідок вчинення шахрайських дій.

За матеріалами справи первинну реєстрацію права власності на спірну квартиру проведено за ОСОБА_1 на підставі рішення Зарічанського районного суду м. Суми від 04.11.2005 у справі № 2-5534/05 та ухвали Зарічанського районного суду м. Суми від 24.01.2006.

Водночас вказане рішення суду було постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що підтверджено рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20.07.2006, яким судове рішення від 04.11.2005 скасовано, та ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25.10.2007, яким рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У подальшому спірна квартира неодноразово відчужувалась і останню реєстрацію права власності на неї проведено за ТОВ Аларіт Ф , єдиним керівником та засновником якого також є ОСОБА_1 , який був обізнаний про відсутність у нього належної правової підстави для набуття спірного майна.

Розглянувши заяву Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

За результатом розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, призведе до порушення прав позивача, а також значно ускладнить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову. Суд погоджується з доводами заявника про те, що у випадку відчуження спірного майна та здійснення реєстрації права власності іншої особи на вказане майно, такі дії порушать права позивача, та розширять коло осіб, залучення яких буде необхідним для відновлення порушеного права.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: квартиру в„– 16 по вул. Великій Васильківській, буд. 17 у м. Києві .

3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: квартири в„– 16 по вул. Великій Васильківській, буд. 17 у м. Києві .

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Прокуратура міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019).

5. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Аларіт Ф (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літ Б, код ЄДРПОУ 33689521).

6. Зазначена ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа.

7. Дана ухвала набирає законної сили з 01.10.2019 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

8. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 01.10.2022.

9. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВікторія Вікторівна Сівакова