Рішення

від 20.09.2019 по справі 918/282/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/282/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виробничо-комерційного торгівельно-закупівельного товариства з обмеженою відповідальністю фірми "РІВНЕ - ВІК" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25316796)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТА" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 31383040),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ "Рівнеобленерго", ФОП Скрипник А.М ОСОБА_1 , ФОП Ярош О.Г. та ФОП Андрошулік Л.П.

про усунення перешкод у виконанні робіт по збільшенню електричної потужності нежитлових приміщень

за участі представників сторін:

від позивача: Турович С.М., посв.адвоката №283 від 30.04.99, ордер Серія РН-737 №44 від 19.08.19; Кошмак В.І., керівник відповідно до Витягу з ЄДР, паспорт СР423993 від 04.06.98;

від відповідача: Голуб В.А., довіреність № б/н від 26.04.19; Бялецький С.А., довіреність № б/н від 26.04.19;

від 3 особи: ОСОБА_2 , свід.адвоката №886 від 22.09.11, ордер РН-899№004 від 27.06.19, представник ПАТ "Рівнеобленерго".

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТА" про усунення перешкод у виконанні робіт по збільшенню електричної потужності нежитлових приміщень.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що у зв`язку із нарощуванням потужностей виробництва, у позивача виникла потреба збільшити електричну потужність підприємства з існуючих 40 кВт до 70 кВт, для чого було розроблено всю необхідну дозвільну документацію та укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 263-17 Рвм з ПАТ "Рівнеобленерго". З метою реалізації отриманого дозволу на проведення робіт позивач неодноразово звертався до відповідача, який разом з позивачем та третіми особами є одними із співвласників будівлі цілісного майнового комплексу - головного корпусу літ. "А-з" за адресою м. Рівне, вул. Дворецька АДРЕСА_1 , про надання доступу до приміщення, в якому знаходиться трансформаторна підстанція для проведення відповідних монтажних робіт. Однак, оскільки вказані роботи можливо провести лише в приміщеннях де знаходяться силові трансформатори напруги ПАТ "Рівнеобленерго" та РУ-04 розподільче обладнання цілісного майнового комплексу, а відповідач перешкоджає доступу до вказаних приміщень, мотивуючи свої дії наявністю на них права власності, позивач просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТА" не чинити перешкод у проведенні робіт, передбачених Робочим проектом, Технічними умовами стандартного приєднання №263-17 РЕМ, Технічним рішенням №679-17 та Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" №263-17 РЕМ, замовником яких є Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК", які знаходяться по вул. Дворецька, 89 м. Рівне.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.05.2019 продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 03.06.2019. Підготовче засідання відкладено на 04.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.06.2019 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ "Рівнеобленерго", ФОП ОСОБА_3 , ФОП Скрипник В.М., ФОП Ярош О.Г. та ФОП Андрошуліка Л.П. Підготовче засідання відкладено на 19.06.2019.

19.06.2019 від третьої особи ФОП Скрипника А.М. надійшов лист відповідно до якого останній, крім іншого, підтримав позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.

19.06.2019 від третьої особи ФОП Ярош О.Г. надійшов лист відповідно до якого останній, крім іншого, підтримав позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.

19.06.2019 від третьої особи ФОП Андрошулік Л.П. надійшов лист відповідно до якого останній, крім іншого, підтримав позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.

26.06.2019 від третьої особи ПАТ "Рівнеобленерго" надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких останній вказав, що 24 жовтня 2017 року між Позивачем та ПАТ "Рівнеобленерго" було укладено Договір про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" № 263-17 Рвм (далі-Договір) та видано відповідні Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок (для населення) № 014454 від 24.10.2017 року (Додаток № 1 до Договору). Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об`єкта Замовника до електричних мереж на умовах цього Договору. 15.12.2017 року ПАТ "Рівнеобленерго" видано Позивачу технічне рішення № 679-17 по робочому проекту (збільшення потужності нежитлових приміщень), яким погоджено проектні рішення (в частині зовнішнього електропостачання та влаштування систем обліку) за умови виконання вказаних в технічному рішенні зауважень. Враховуючи вищевикладене, ПАТ "Рівнеобленерго" не вбачає підстав заперечувати проти позовних вимог Позивача про усунення перешкод у виконанні робіт по збільшенню електричної потужності нежитлових приміщень.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.06.2019, крім іншого виключено ФОП Скрипник Валентину Митрофанівну із числа третіх осіб у справі, у зв`язку зі смертю останньої. Встановлено відповідачу строк для подачі додаткових доказів до 04.07.2019.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося з підстав, зазначених у відповідних ухвалах.

У судовому засіданні 04.07.2019 третьою особою долучено до матеріалів справи доказ. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.07.19 р. закрито підготовче провадження у справі № 918/282/19. Справу призначено до судового розгляду по суті на 06.08.2019. Встановлено відповідачу додатковий строк для подачі доказів до 02.08.2019.

У судовому засіданні 06.08.2019 судом оголошено перерву до 20.08.19. Ухвалою суду від 06.08.2019 учасників справи, які не з`явилися у судове засідання було повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання.

У судовому засіданні 20.08.2019 року суд оголосив перерву до 06.09.2019 з причин, зазначених в ухвалі від 20.08.2019. Ухвалою суду від 20.08.2019 учасників справи, які не з`явилися у судове засідання було повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання.

06.09.19 у зв`язку з відпусткою головуючого судді, на офіційному веб-сайті Господарського суду Рівненської області було розміщено оголошення про неможливість проведення судового засідання. Зважаючи на викладене вище, 06.09.2019 помічником судді складено довідку, з якою ознайомлено учасників справи, які з`явилися 06.09.2019 на розгляд справи №918/282/19.

У зв`язку з тим, що термін відпустки головуючого судді закінчився, суд ухвалою від 10.09.19 призначив розгляд справи в наступному судовому засіданні на 17.09.2019.

У судовому засіданні 17.09.2019 року суд оголосив перерву до 20.09.2019 з причин, зазначених в ухвалі від 17.09.2019. Ухвалою суду від 17.09.2019 учасників справи, які не з`явилися у судове засідання було повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання.

20.09.2019 відповідачем подано заяву, відповідно до якої останній просив не брати до уваги як доказ інформаційну довідку ПАТ "Рівнеобленерго" №56-20/1513 від 26.06.2019.

Відповідач відзиву на позов не подав, однак у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог зокрема вказував, що у випадку виникнення надзвичайних ситуацій у зв`язку з таким збільшенням потужності відповідальність можуть покласти на відповідача. Крім того, вказав, що проектна документація, на яку посилається позивач не відповідає державним будівельним нормам, в підтвердження чого посилався на лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради №01-17/428 від 04.07.2019. Крім того, вказав, що докази перешкоджання доступу представникам ПАТ "Рівнеобленерго" зі сторони відповідача в матеріалах справи відсутні. Також відповідач стверджує, що насправді позивач намагається встановити право на користування чужим майном (сервітут) на приміщення, що належать відповідачу (оскільки всередині приміщення відповідача буде проведений кабель, а на зовнішній стіні знаходитиметься скринька ВРП).

Заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05.06.2002, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М., зареєстрований в реєстрі за №2282 (а.с.14), Виробничо- комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ-ВІК" придбало у Ліквідаційної комісії ВАТ "Комбінат напівфабрикатів" будівлі та споруди приміщення головного корпусу, позначеного літ "А-3":

- приміщення І поверху: частина приміщення №1 площею 1,0 кв.м., частина приміщення № 52, площею 3,0 кв.м., частина приміщення № 53, площею 2,9 кв.м., частина приміщення № 54, площею 23,0 кв.м.;

- приміщення II поверху: № 68-76, частина приміщення № 94, площею 43,0 кв.м., №102-111, приміщення № 119, площею 107,8 кв.м., № 122-125, № 127-131, загального площею 822,1 (вісімсот двадцять дві) цілих 1 (один) десятих квадратних метра, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та складають згідно з проведеними розрахунками 15/100 ідеальної частки від літ "А-3" - головного корпусу, як самостійного об`єкту в складі цілісного майнового комплексу.

Тобто, Позивач є лише співвласником будівлі цілісного майнового комплексу приміщення головного корпусу, позначеного літ "А-3" за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 89.

Позивач зазначив, що іншими співвласниками цього ж цілісного майнового комплексу є відповідач, ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , які судом залучені третіми особами у справі.

Відтак, вважає, що оскільки споруда головного корпусу ВАТ "Комбінат напівфабрикатів" є цілісним майновим комплексом, а зазначені особи є власниками лише певних часток в ньому, то і системи водопостачання, водовідведення, пожежогасіння, електропостачання для всіх є спільними, а точки підключення цих систем до зовнішніх мереж знаходяться на частці майнового комплексу, власником якої є відповідач. Крім того, всі комунікації будівлі по АДРЕСА_1 , а саме, обладнання та системи електропостачання, вентиляції, водопостачання та водовідведення, пожежогасіння не були предметом купівлі - продажу жодним із співвласників, оскільки вони є неподільними і єдиними для цілісного майнового комплексу. Суд погоджується з такими твердженнями позивача. Крім того, відповідачем не надано доказів на спростування наведених обставин.

Позивач у позовній заяві, крім іншого зазначив, що Відповідач, діючи неправомірно та навмисно, неодноразово відключав електропостачання співвласникам приміщення - ФОП ОСОБА_3 , ФОП Ярошу Ю. В., а також мають місце випадки, коли відповідач погрожував відключити енергопостачання позивачу, в зв`язку з чим останній змушений був звертатися в поліцію, оскільки такі дії призвели б до повного зупинення виробництва. Однак, такі доводи позивача не підтверджені жодними доказами та не стосуються предмету спору, відтак судом не розглядаються.

У зв`язку із нарощуванням потужностей виробництва, у позивача виникла потреба збільшити електричну потужність підприємства з існуючих 40 кВт до 70 кВт.

З цією метою позивачем було замовлено розробку та виготовлення кваліфікованим інженером-проектувальником Робочого проекту по збільшенню потужності нежитлових приміщень ВКТЗ ТОВ фірма "РІВНЕ-ВІК" по вул. Дворецькій, 89, у м. Рівне (а.с. 19-43 далі Робочий проект) та 24.10.2017 керуючись Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, укладено Договір №32 від 17.01.2013 про приєднання до електричних мереж № 263-17 Рвм з ПАТ "Рівнеобленерго" (а.с. 17, далі Договір).

Крім того, позивач отримав дозвільну документацію, а саме: ПАТ "Рівнеобленерго" видало позивачу Технічні умови № Т263-17Рвм від 24.10.2017, на підставі яких і розроблено Робочий проект (а.с.18, додаток №1 до Договору, далі Технічні умови) а також Технічне рішення № 679-17 по Робочому проекту (а.с. 15).

Позивач вказує, що з метою реалізації отриманого дозволу на проведення робіт позивач неодноразово звертався і усно, і в письмовій формі до відповідача про надання доступу до приміщення, в якому знаходиться трансформаторна підстанція для проведення відповідних монтажних робіт, проте позитивного вирішення цього питання не отримав.

29.03.2019 при забороні провести необхідні монтажні роботи, директором позивача - Кошмаком В.І., було складено Акт про перешкоджання проведення електромонтажних робіт в присутності дільничого інспектора ОСОБА_6 , співвласника будівлі ОСОБА_7 та підрядника ОСОБА_8 .

Позивач стверджує, що змушений звертатись до суду за захистом своїх інтересів, оскільки для збільшення електричної потужності позивача необхідно провести перепідключення обладнання згідно проекту та дозвільних документів наданих ПАТ "Рівнеобленерго", однак, відповідач перешкоджає вчинити описані дії, мотивуючи відмову наявністю права власності на приміщення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (згідно плану будівлі БТІ), де знаходяться силові трансформатори напруги ПАТ "Рівнеобленерго" та РУ-04 розподільче обладнання цілісного майнового комплексу, що створює перешкоди для господарської діяльності позивача.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому у рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином захист порушених прав та інтересів особи, що звернулась до суду підлягає здійсненню у світлі дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції, ключовим з яких принцип верховенства права, реалізація якого здійснюється судом із урахування сукупності встановлених обставин справи та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами спору.

При цьому, визначальним в даному аспекті є ефективний захист порушених прав та інтересів особи, такий захист, який за наслідком прийняття судом рішення, як процесуального інструменту захисту, забезпечить їх відновлення.

Позивач просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТА" не чинити перешкод у проведенні робіт, передбачених Робочим проектом, Технічними умовами стандартного приєднання №263-17 РЕМ, Технічним рішенням №679-17 та Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" №263-17 РЕМ, замовником яких є Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК", які знаходяться по вул. Дворецька, 89 м. Рівне.

Судом встановлено, що позивач, керуючись своїми особистими інтересами з метою нарощення потужностей виробництва, має потребу у збільшенні електричної потужності підприємства з існуючих 40 кВт до 70 кВт. Однак, відповідач створює перешкоди для господарської діяльності позивача, що полягає у ненаданні доступу до силових трансформаторів напруги ПАТ "Рівнеобленерго" та РУ-04 (розподільче обладнання цілісного майнового комплексу), які згідно Робочого проекту знаходяться у приміщеннях № 21 та № 22.

Відповідач відзиву на позов не подав, однак заперечував проти задоволення позову.

Відповідач вказує, що не чинить перешкод у проведенні монтажних робіт, на які посилається позивач. Однак, при цьому наголошує, що приміщення № 21 та № 22 цілісного майнового комплексу належать йому на праві приватної власності, тому відповідач не зобов`язаний надавати доступ до своєї власності.

Суд приймає Акт від 29.03.2019 (а.с. 44), складений директором позивача та співвласником будівлі по вул. Дворецька 89 в м. Рівне - Ярошем Ю ОСОБА_1 В., складений в присутності дільничого інспектора Куделько Д.М., як доказ, що свідчить про недопуск відповідачем позивача для проведення монтажних робіт визначених умовами Договору.

Про перешкоди у проведенні робіт, передбачених Робочим проектом, Технічними умовами стандартного приєднання №263-17 РЕМ, Технічним рішенням №679-17 та Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" №263-17 РЕМ, замовником яких є Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК", які знаходяться по вул. Дворецька, 89 м. Рівне зі сторони відповідача свідчать пояснення останнього дані у судових засіданнях.

Так, зокрема, ТОВ "Раста" не погоджується з Робочим проектом, оскільки вважає його складеним з порушенням нормативних актів у сфері будівництва, в підтвердження чого надає лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради від 04.07.2019 №01-17/428, та вважає, що у випадку виникнення надзвичайних ситуацій у зв`язку з таким збільшенням потужності не відомо хто нестиме відповідальність.

Однак, суд досліджуючи обставини даної справи не встановлює відповідність дозвільних документів певним вимогам, оскільки суб`єктом що надає дозвіл на збільшення потужності нежитлових приміщень позивача, погоджуючи та перевіряючи проектні рішення є ПАТ "Рівнеобленерго", яке і прийняло технічне рішення №679-17 від 15.12.2017.

Суд, у даному випадку приймає рішення про запобігання порушенню господарського інтересу позивача шляхом задоволення позову про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у проведенні робіт, передбачених Робочим проектом, Технічними умовами стандартного приєднання №263-17 РЕМ, Технічним рішенням №679-17 та Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" №263-17 РЕМ, замовником яких є Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК", які знаходяться по вул. Дворецька, 89 м. Рівне, оскільки вважає, що позивач, як співвласник майна має суб`єктивне право на проведення робіт по збільшенню електричної потужності.

При цьому відповідно до Робочого проекту (п. 1.4.2) електромонтажні роботи виконує спеціалізована організація із дотриманням необхідних технічних норм та по наряду-допуску. Згідно пункту 1.4.4 робочого проекту відповідальність за технічний стан щита обліку, пускової та іншої апаратури, кабелю покладається на споживача (позивача); споживач повідомляє енергонагляд, енергопостачальну організацію у випадках: порушення схеми обліку електроенергії, несправності лічильника обліку електроенергії, порушення цілісності пломб на лічильниках; порушеннями які викликані аварійними відключеннями, пожежею; Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання приписів енергонагляду, енергозбереження, за порушення правил експлуатації електроустановки, правил пожежної безпеки.

Таким чином, права відповідача у зв`язку зі збільшення електричної потужності позивача не порушуються, та всі дії з забезпечення безпеки на електроустановках покладаються на споживача (позивача) та енергопостачальну організацію.

Також, суд враховує, що система електропостачання майнового комплексу, який знаходиться по вул. Дворецька, 89 АДРЕСА_2 Рівне перебуває у спільній власності співвласників вказаного нерухомого майна, та не належить відповідачу, не зважаючи на фактичне розміщення силових трансформаторів напруги ПАТ "Рівнеобленерго" та РУ-04 (розподільче обладнання цілісного майнового комплексу) в приміщеннях належних останньому на праві власності.

Крім того, відповідач вказував, що відомості про перешкоди у доступі працівникам ПАТ "Рівнеобленерго" до силових трансформаторів напруги ПАТ "Рівнеобленерго" та РУ-04 (розподільче обладнання цілісного майнового комплексу), які знаходяться у приміщеннях № 21 та № 22 в матеріалах справи відсутні.

Однак, згідно п. 1.1.2 Технічних умов для одержання потужності саме Замовник (позивач) повинен виконати вимоги до проектування та будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж, внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (в межах земельної ділянки замовника) та технічного узгодження електроустановок замовника та електропередавальної організації, зокрема, передбачити місце встановлення ввідно-розподільчого пристрою (ВРП) електроустановки з влаштуванням вузла обліку на межі балансової належності.

Враховуючи, що згідно Робочого проекту (а.с. 40) ввідно-розподільчий пристрій (ВРП) повинен знаходитись на зовнішній стіні приміщення №22, що належить відповідачу, оскільки технічні роботи по встановленню вищевказаного пристрою покладені саме на позивача, як замовника, то переконання відповідача, що доступ повинен надаватись лише представникам ПАТ "Рівнеобленерго" є помилковим.

Зауваження відповідача про те, що позивач намагається встановити право на користування чужим майном (сервітут) на приміщення, що належать відповідачу (оскільки всередині приміщення відповідача буде проведений кабель, а на зовнішній стіні знаходитиметься скринька ВРП), не заслуговують на увагу, оскільки вимога про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у проведенні робіт, по збільшенню електричної потужності виробництва не є за своєю правовою природою сервітутом.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Нормами статті 13 Конституції України закріплено обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, зважаючи на те, що рішення має базуватись на засадах справедливості та забезпечувати ефективний захист охоронюваного законом інтересу, суд оцінивши всі докази та доводи сторін в сукупності, вважає за необхідне захистити законний інтерес позивача задоволивши позов.

Враховуючи викладене вище у сукупності, суд дійшов висновку що позов Виробничо-комерційного торгівельно-закупівельного товариства з обмеженою відповідальністю фірми "РІВНЕ - ВІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТА" про усунення перешкод у виконанні робіт по збільшенню електричної потужності нежитлових приміщень слід задоволити повністю.

Судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Виробничо-комерційного торгівельно-закупівельного товариства з обмеженою відповідальністю фірми "РІВНЕ - ВІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТА" про усунення перешкод у виконанні робіт по збільшенню електричної потужності нежитлових приміщень задоволити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТА" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 31383040) не чинити перешкод у проведенні робіт, передбачених Робочим проектом, Технічними умовами стандартного приєднання №263-17 РЕМ, Технічним рішенням №679-17 та Договором про приєднання до електричних мереж ПАТ "Рівнеобленерго" №263-17 РЕМ, замовником яких є Виробничо-комерційне торгівельно-закупівельне товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РІВНЕ - ВІК" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25316796), які знаходяться по вул. Дворецька, 89 м. Рівне.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТА" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 31383040) на користь Виробничо-комерційного торгівельно-закупівельного товариства з обмеженою відповідальністю фірми "РІВНЕ - ВІК" (33001, вул. Дворецька, буд. 89, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25316796) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич