ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 182/12б-98/3/14/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст - Бойченка С.А. та Грони В.Л.,
кредитор боржника ОСОБА_1 прийняв участь у судовому засіданні особисто,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Верховця А.А.,
у справі за заявою Дочірнього підприємства АТ Київхліб Хлібокомбінату № 12
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Бучанське
про визнання боржника банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону від 30.06.1999 № 784-ХІV, чинній до 19.01.2013).
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
інстанції
1. 03.08.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області за заявою Дочірнього підприємства АТ Київхліб Хлібокомбінат № 12 порушено справу № 182/12б-98 про банкрутство Радгоспу Бучанський .
2. 11.12.1998 ухвалою Арбітражного суду Київської області у справі № 182/12б-98 правонаступником Радгоспу Бучанський визнано Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат Бучанський .
3. 18.12.2007 постановою Господарського суду Київської області Колективне сільськогосподарське підприємство агрокомбінат Бучанський визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 182/12б-98/3/14/18 та призначено ліквідатором КСП АК Бучанський арбітражного керуючого Дорошенко Я.В.
4. 22.01.2008 до Господарського суду Київської області від ліквідатора КСП АК Бучанський арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 182/12б-98/3/14/18, укладеної під час ліквідаційної процедури.
Розгляд справи судами
5. 28.01.2008 ухвалою Господарського суду Київської області затверджено мирову угоду від 18.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК Бучанський , провадження у справі № 182/12б-98/3/14/18 припинено. Затверджена мирова угода передбачала передачу єдиного майнового комплексу боржника третій особі - ТОВ ВВ-Брік Траст - в обмін на погашення останньою боргів боржника у межах справи про банкрутство.
6. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 відхилено клопотання ОСОБА_2 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі № 182/12б-98/3/14/18, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 по справі №182/12б-98/3/14/18, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто ОСОБА_2
7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018, а матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 направлено до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 про закриття провадження у справі про банкрутство № 182/12б-98/3/14/18.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 призначено дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18 закрито.
10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось. Відтак, скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008 року. При цьому зазначено, що на момент винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції про затвердження мирової угоди телятник скаржника заходився у власності ОСОБА_2 , тому не був частиною єдиного майнового комплексу боржника КСП АК Бучанський та, як наслідок, не був переданий до складу активів ТОВ ВВ-Брік Траст після винесення оскаржуваної ухвали. Також встановлено, що ТОВ ВВ-Брік Траст жодним чином не перешкоджає скаржнику користуватись відповідним нерухомим майном, і у разі необхідності, між сторонами можливе встановлення земельного сервітуту, якщо буде встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210945900:02:009:0018, право власності на яку зареєстровано за ТОВ ВВ-Брік Траст 16.05.2017 на підставі затвердженої судом мирової угоди, перетинається із земельною ділянкою під відповідним телятником, належним скаржнику.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. 30.07.2019 (час електронного підпису 29.07.2019 22:45:32) Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі № 182/12б-98/3/14/18. У скарзі наведено прохання скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008.
12. Посилання зроблені на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 236 ГПК України в частині необґрунтованості оскарженої ухвали, а також зазначено про те, що майно ОСОБА_2 намагаються включити до складу єдиного майнового комплексу, переданого за мировою угодою у власність ТОВ ВВ-Брік Траст .
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
13. 20.09.2019 від ТОВ ВВ-Брік Траст до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
14. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Тому відхиляються доводи касаційної скарги про неповноту судового розгляду, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі № 182/12б-98/3/14/18, зазначив, що скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось. Тому скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів.
18. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
19. Частиною першою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. У частині шостій статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
21. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
22. Статтею 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
23. Відповідно до статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
24. Апеляційним судом вірно зазначено, що реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
25. Відтак, ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
26. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
27. Водночас, частиною другою статті 255 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
28. Тому, з урахуванням особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання у хід процедури банкрутства інших осіб, які не є учасниками справи.
29. За приписами статті 1 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
30. При цьому відповідно до приписів цього закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
31. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
32. Тобто, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов`язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.
33. Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалося самим скаржником, що ОСОБА_2 не є ані кредитором, ані учасником справи про банкрутство № 182/12б-98/3/14/18 та відповідно не приймала в ній участі, її не було залучено до участі у справі.
34. Іншою вимогою процесуального закону, якою надається право оскаржувати судове рішення особам, які не брали участі у справі, є прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.
35. Обґрунтовуючи відповідне право на звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянт зазначав, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі (телятника) загальною площею 1 471, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного з боржником Договору купівлі-продажу від 13.05.2004 № 1312. На переконання скаржника, умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою суду першої інстанції від 28.01.2008, фактично у складі єдиного майнового комплексу КСП АК Бучанський у власність ТОВ ВВ-Брік Траст було передано, в тому числі, нерухоме майно ОСОБА_2 . Тобто, за твердженням скаржника, ухвала Господарського суду Київської області від 28.01.2008 безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів та обов`язків, оскільки впливає на можливість здійснення права власності на належне їй нерухоме майно.
36. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі (телятника) загальною площею 1 439,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
37. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що правомірність набуття ОСОБА_2 відповідного нерухомого майна (телятника) у 2004 році сторонами не заперечується.
38. Після набуття цього майна ОСОБА_2 , ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2008 у справі №182/12б-98/3/14/18 затверджено мирову угоду від 18.01.2008, провадження у справі припинено.
39. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент винесення судом першої інстанції ухвали про затвердження мирової угоди телятник скаржника заходився у власності ОСОБА_2 . Тому цей об`єкт нерухомості не був частиною єдиного майнового комплексу КСП АК Бучанський та відповідно не був переданий до складу активів ТОВ ВВ-Брік Траст після винесення оскаржуваної ухвали.
40. У зв`язку з зазначеним вище суд апеляційної інстанції вірно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008, оскільки станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав і обов`язків судом не приймалось.
41. Водночас, у суді апеляційної інстанції ТОВ ВВ-Брік Траст підтвердило, що жодним чином не перешкоджає скаржнику користуватись відповідним нерухомим майном, і, у разі необхідності, між сторонами можливе встановлення земельного сервітуту, якщо буде встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210945900:02:009:0018, право власності на яку зареєстровано за ТОВ ВВ-Брік Траст на підставі затвердженої судом мирової угоди, перетинається із земельною ділянкою під телятником, належним скаржнику.
42. На переконання судової колегії, у даній справі слід навести додаткові мотиви для висвітлення та розуміння скаржником правової ситуації через призму захисту прав та інтересів ОСОБА_2
43. За встановлених у справі обставин колегія суддів акцентує увагу скаржника на положеннях статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.
Цими нормами передбачено таке:
Земельним кодексом України у статті 120 (перша і друга частини) у редакції на час реєстрації права власності на телятник ОСОБА_2 - при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки;
Цивільним кодексом України у статті 377 у редакції на час реєстрації права власності на телятник ОСОБА_2 - до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
44. У суді апеляційної інстанції представник ТОВ ВВ-Брік Траст стверджував, що 16.05.2017 за товариством зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3210945900:02:009:0018. Ця обставина підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, доступ до якого є вільним в мережі Інтернет .
45. Таким чином, судова колегія відзначає, що ОСОБА_2 як власник нерухомого майна вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у сфері земельних відносин та вирішити земельний спір з поточним власником спірної землі щодо кордонів суміжного землекористування та/або відповідними державними органами/органами місцевого самоврядування щодо обґрунтованості оформлення права власності поточного власника на земельну ділянку за кадастровим номером 3210945900:02:009:0018 без врахування інтересів скаржника поза межами справи про банкрутство, оскільки метою та сутністю процедури банкрутства КСП АК Бучанський не є вирішення питання суміжного землекористування ОСОБА_2
46. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи, наведені ТОВ ВВ-Брік Траст в заяві від 25.09.2019 вих. № 19/09-25/1 про визнання дій ОСОБА_2 та адвоката Дементьєва Т.М. зловживаннями процесуальними правами, оскільки процесуальний закон надає право особі подавати касаційну скаргу на судові рішення, повноваження адвоката Дементьєва Т.М. є належно підтвердженими та явка учасників справи у судове засідання в суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалася.
Б. Висновки щодо застосування норми права
47. У відповідності з положеннями статті 254 ГПК України суд апеляційної інстанції вірно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2008, оскільки станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 182/12б-98/3/14/18 і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав і обов`язків судом не приймалось.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 - залишенню без змін.
Г. Судові витрати
49. Понесені ОСОБА_2 у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі № 182/12б-98/3/14/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді О.О. Банасько
Л.Й. Катеринчук
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2019 |
Оприлюднено | 02.10.2019 |
Номер документу | 84665404 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні