Рішення

від 26.09.2019 по справі 640/16186/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2019 року № 640/16186/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алантіс"

Державне підприємство "Сетам"

про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з призначення ринкової вартості арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алантіс" у виконавчому провадженні №59491587; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про призначення іншого експерта, суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №594491587 для проведення оцінки арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алантіс" у виконавчому провадженні №59491587.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є стягувачем у виконавчому провадженні №59491587. У названому виконавчому провадженні на підставі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29 липня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав", яким проведено оцінку вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алантіс" (боржник у виконавчому провадженні) та складено висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки. Позивач зазначає, що у висновку вказано занижену ціну нерухомого майна. Додатково позивач зазначає про порушення статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскільки позивач не був присутнім під час проведення опису майна та норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", оскільки оцінку майна проведено без огляду оцінюваного майна оцінювачем та дослідження документів про технічний стан та інші характеристики майна. При цьому позивач зазначає, що оцінювачем обрано некоректний метод оцінки та некоректний вибір об`єктів порівняння.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Представник Державного підприємства "Сетам" надав письмові пояснення, в яких зазначив, що реалізація майна боржника проводиться на підставі заявки державного виконавця відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/16 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" та вказував на відсутність порушення прав позивача з боку Державного підприємства "Сетам".

Інші сторони письмових пояснень по суті позовних вимог не надали.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року витребувано від Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №594491587.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

В судове засідання 24 вересня 2019 року жодна зі сторін не з`явились, хоча і були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09 липня 2019 року відкрито виконавче провадження №59491587 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорней В.В., виданого 13 травня 2019 року №766 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В названому виконавчому провадженні стягувачем є Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", боржником Товариство з обмеженою відповідальністю "Алантіс".

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29 липня 2019 року у названому виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав", якого зобов`язано надати експертний висновок дійсної ринкової вартості майна.

Суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" складений звіт про оцінку майна, яким визначено вартість майна в сумі 36 823 912 грн.

Листом від 08 серпня 2019 року відповідачем направлено на адресу позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алантіс" копії висновків про вартість майна.

Незгода позивача із вартістю майна визначеною Суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" зумовила звернення до суду з даним позовом.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404 визначено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Отже, визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Як зазначено вище, відповідачем прийнято постанову від 29 липня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" складений звіт про оцінку майна, яким визначено вартість майна в сумі 36 823 912 грн.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини 2 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина 1 статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця (частина 3 статті 20 Закону "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", яким визначено загальні засади.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм права, незважаючи на вибір суб`єктом оціночної діяльності методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

За змістом статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року № 2658-III звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року, справа №914/881/17.

Аналіз вищенаведених норм матеріального права свідчить про те, що у випадку, коли учасник виконавчого провадження не погоджується зі звітом суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, вказаний звіт підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки визначення оцінки нерухомого майна, що підлягає продажу в процесі примусового виконання судового рішення, є процесуальною дією, яка вчиняється державним виконавцем у відповідності до вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування своїх доводів про порушення суб`єктом оціночної діяльності Національного стандарту №1, позивач вказує на те, що оцінювачем не було здійснено огляд майна та технічних документів на майно, оцінювач не проаналізував існуючий стан використання об`єкта оцінки, не обґрунтував застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у зв`язку з чим було занижена середньо ринкова вартість оцінюваного майна.

На підтвердження зазначеного позивачем надано атуалізовані висновки щодо вартості майна Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та роздруківку з мережі Інтернет щодо вартості аналогічного реалізуємого майна.

Проте, на думку суду належним доказом заниження вартості майна в даному випадку є відповідний звіт про вартість майна складений суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Атуалізовані висновки щодо вартості аналогічного майна, складені Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", не є належним доказом заниження вартості майна, що реалізується в рамках виконавчого провадження №59491587.

Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із відповідним клопотанням (заявою) про проведення рецензування звіту про оцінку майна відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року № 2658-III.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає порушення відповідачем норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в діях відповідача при проведенні оцінки вказаного майна та, як наслідок, зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про призначення іншого експерта, суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №594491587 для проведення оцінки арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алантіс" у виконавчому провадженні №59491587.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено протиправність оскаржуваних дій, в той час, як відповідачем покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правих підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко