Рішення

від 27.09.2019 по справі 288/1856/18

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1856/18

Провадження № 2/288/209/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач 1), ОСОБА_4 (далі - Відповідач 2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.104-107/ вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який 29 травня 2017 року склав заповіт, яким заповів Позивачу земельну ділянку площею 4.0332 га, що знаходиться за адресою: Сущанська сільська рада, Попільнянський район, Житомирська область, кадастрові номери земельних ділянок: - 1724787000:01:000:0263, - НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , заповіт посвідчено приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області Пилипчуком Адамом Яковичем.

Позивач не був родичем спадкодавця та з ним разом постійно не проживав, тому для прийняття спадщини повинен був подати заяву до нотаріуса, протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, однак йому не було відомо про наявність заповіту на його ім`я, а також не було відомо про смерть ОСОБА_5 У вересні заповіт передав його батько - ОСОБА_6 , після чого Позивач відразу ж звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

14 вересня 2018 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчуком О.І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як Позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини та усно повідомлено, що заведено спадкову справу за заявами інших спадкоємців за законом - Відповідачів по справі.

Позивач зазначає, що після відкриття спадкової справи та встановлення наявності заповіту, державний нотаріус не вчинив жодної дії для повідомлення Позивача, як спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини та не здійснив його виклик, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця ОСОБА_5 , а також Позивачу не було роз`яснено його право на подачу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. На підставі наведеного, Позивач вказує, що незнання ним про наявність заповіту, а також про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, чому зокрема і спонукала бездіяльність нотаріуса.

Також, Позивач наголошує, що пропущений ним шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, так як строк закінчився - 17 липня 2018 року, а з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини він звернувся - 12 вересня 2018 року.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визначити йому - ОСОБА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

28 травня 2019 року надали заперечення на позов, в якому вказали, що наведені Позивачем обставини в зв`язку з якими ним було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини є неповажними, а про існування заповіту йому було відомо завчасно до смерті спадкодавця та на підставі вищевикладеного просять відмовити у задоволенні позову. /а.с.125-127/

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Сущанка Попільнянського району Житомирської області, про що Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області складено актовий запис № 19. / а.с.5/

29 травня 2017 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме належну йому на праві власності земельну ділянку площею 4.0332 га, що знаходиться за адресою: Сущанська сільська рада, Попільнянський район, Житомирська область, кадастрові номери: НОМЕР_4 , НОМЕР_1 0485 заповів - ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом посвідченим ОСОБА_7 , нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу житомирської області. /а.с.6/

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063115, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельної ділянки площею 4.0332 га, розташованої в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 № НОМЕР_5 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка на підставі розпорядження голови Попільнянської РДА від 20 квітня 2004 року № 140, належала ОСОБА_8 . /а.с.7/

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 26 грудня 2018 року, Чотирнадцятою київської державною нотаріальною конторою 03 липня 2018 року заведено спадкову справу № 381/2018 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . /а.с.8/

14 вересня 2018 року за вих. № 3214/02-31 завідувачем Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, постановлено відмовити ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії: видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як ним не надано документи, що підтверджують прийняття спадщини після спадкодавця, оскільки був пропущений встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини (шість місяців з моменту відкриття спадщини. /а.с.9/

Судом було витребувано у Чотирнадцятій київській державній нотаріальній конторі Спадкову справу № 381/18, з якої вбачається, що 03 липня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.43-81, 83-97/

В справі також містяться наступні документи: - Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) від 03 липня 2018 року; - Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03 липня 2018 року; - Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03 липня 2018 року; - лист № 2354/02-14 від 03 липня 2018 року до приватного нотаріуса Пилипчука А.Я. про направлення на адресу Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори копії заповіту ОСОБА_5 ; - лист приватного нотаріуса Пилипчука А.Я. № 57/01-16 від 19 липня 2018 року про направлення копії заповіту; - копію заповіту ОСОБА_5 від 29 травня 2017 року; - запити до відповідних відділів Держгеокадастру про видачу витягів на земельні ділянки; - запит до відділу з питань реєстрації про склад сім`ї ОСОБА_5 /а.с.45-60, 85-92/

Згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_1 12 вересня 2018 року звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. /а.с.61, 88/

На підставі заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 29 січня 2019 року їм видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_5 по 1/2 частці кожному на земельну ділянку площею 6.6482 га. /а.с.69-78, 90, 93-95/

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази /а.с.154-155/ про те, що ОСОБА_5 є його двоюрідним дядьком, а Відповідачі його троюрідні брат і сестра. ОСОБА_5 проживав у с.Сущанка та він постійно його відвідував та спілкувався з ним. Незадовго до смерті, в листопаді 2018 року, він з ОСОБА_4 приїжджали до нього та була розмова, що він хотів продати пай, але це питання не врегульовано. ОСОБА_5 мав намір вчинити заповіт на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що його здивувало, тому що є дружина та діти. Для складення заповіту його привезли в Попільнянську нотаріальну контору.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала покази /а.с.154-155/ про те, що вона знала про намір ОСОБА_5 продати землю, але потім він переписав землю на ОСОБА_13 . ОСОБА_5 спілкувався з ОСОБА_14 , вони дружили, вона бачила, що вони два рази на автомобілі з ОСОБА_15 їхали в напрямку селища Корнин, а куди їздили не знає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав покази про те, що він товаришував з ОСОБА_5 , разом з сином ОСОБА_15 допомагали йому по господарству, заготовляли дрова на зиму. Одного разу ОСОБА_5 прийшов та сказав, що хоче зробити подарунок для мене - заповісти пай. Він сказав, що вже не молодий, а тому заповіт краще написати на сина - ОСОБА_11 . Син про даний заповіт не знав, а він забувся про це йому повідомити, а коли згадав про заповіт і син пішов до нотаріальної контори, але йому було відмовлено в зв`язку з пропуском шестимісячного строку.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює правовідносини є Закон України Про нотаріат .

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як він не проживав і не був зареєстрований разом з спадкодавцем, не знав про його смерть та наявність заповіту, а державним нотаріусом не було вчинено дії для повідомлення його про наявність заповіту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. (статті 1220, 1222 ЦК України)

Частиною першою статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. У практиці Європейського суду з прав людини застосовується принцип пропорційності як невід`ємна складова та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності. Цей принцип закріплений і у частині третій статті 2 ЦПК України.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат , нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

В постанові від 23 серпня 2017 року в справі № 6 - 1320цс17, Верховний Суд вказав, що при розгляді спорів про надання особі додаткового строку, судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

При розгляді даної справи судом було витребувано у Чотирнадцятій київській державній нотаріальній конторі копію Спадкової справи № 381/18 заведену після смерті - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З матеріалів даної Спадкової справи вбачається, що 03 липня 2018 року на підставі заяв спадкоємців за законом, державним нотаріусом заведено спадкову справу та відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) /а.с.55/ встановлено наявність заповіту ОСОБА_5 , який на запит державного нотаріуса від 03 липня 2018 року /а.с.57/ було направлено 19 липня 2018 року.

Разом з тим, в матеріалах Спадкової справи відсутнє підтвердження того, що державним нотаріусом, після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця, вчинялися дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, Позивачем доведено наявність підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено з поважних, незалежних від Позивача причин, які вказують на наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, які вплинули на своєчасність прийняття Позивачем спадщини.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення Позивачу додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 705.00 гривень /а.с.1/, який підлягає стягненню з Відповідачів на його користь.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5; Законом України Про нотаріат ; статтями 15, 16, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 352.50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_8 , жителя АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 352.50 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник