Постанова

від 23.09.2019 по справі 2340/4927/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4927/18 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника позивача Дордочкіної К.В., представника відповідача Литвиненко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сокол - 5000" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сокол - 5000" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2018 Приватне підприємство "Сокол-5000" (надалі - ПП "Сокол-5000") звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради № 57/1004 від 30.11.2018 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності в сумі 165690 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова про застосування накладення на позивача штрафу у сфері містобудівної діяльності за здійснення будівництва без отримання відповідної ліцензії є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки позивач будівельні роботи на об`єкті будівництва не здійснював, тому що всі будівельні роботи здійснювало інше підприємство, з яким позивач уклав договір про виконання робіт.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність спірної постанови.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якій зазначено про обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.08.2016 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ПП "Сокол-5000" за результатами конкурсних торгів укладено договір № 282 предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту будівлі по вул. В.Чорновола, 54 для проведення навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ (т.1 а.с.20).

Згідно умов договору: вказаний об`єкт будівництва за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2); ПП "Сокол-5000" має право у разі необхідності залучати до виконання передбачених Договором робіт субпідрядників без окремого погодження із Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та координувати їх діяльність.

22 серпня 2016 ПП "Сокол-5000" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиміськбуд" (надалі - ТОВ "Черкасиміськбуд") (підрядник) уклали договір № 2208/16 згідно якого підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі по вул. В. Чорновола, 54 для проведення навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках № № 1 - 3 вказаного договору, а також згідно з проектно-кошторисною документацією для виконання цих робіт (т.1 а.с.23, 26).

ТОВ "Черкасиміськбуд" отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції України 22.01.2015 ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури строк дії з 23.12.2014 по 23.12.2019 (т.1 а.с.30).

Крім того, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) та ПП "Сокол-5000" (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 21т від 27.12.2017 згідно умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі по вул. В. Чорновола, 54 для проведення навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках № № 1 - 4 вказаного договору, а також згідно з проектно-кошторисною документацією для виконання цих робіт (т.1 а.с.27).

Відповідно до п. 6.4.3 Договору від 27.12.2017 ПП "Сокол-5000" має право у разі необхідності залучати до виконання передбачених Договором робіт субпідрядників за погодженням із замовником - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та координувати їх діяльність. При цьому, розрахунок за виконані субпідрядними організаціями за Договором роботи Замовник може здійснювати безпосередньо із цими організаціями у порядку, визначеному чинним законодавством України та умовами Договору. Крім того, Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед Замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками.

Суду надані довідки про вартість виконаних робіт та витрати та акти приймання виконаних будівельних робіт в яких замовником капітального ремонту на вказаному об`єкті є ПП "Сокол-5000", Генпідрядник - ТОВ "Черкасиміськбуд" (т. 1 а.с. 90 - 102), в інших замовником є Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, Генпідрядник - ПП "Сокол-5000" (т. 2 а.с. 2 - 102).

Відповідач на підставі звернення ОСОБА_1 від 01.11.2018 провів позапланову перевірку об`єкта будівництва Капітального ремонту будівлі по вулиці В. Чорновола, 54, навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ з приводу дотримання ПП "Сокол-5000" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вказаному об`єкті, за результатами якої складено акт № 164 від 20.11.2018 (т.1 а.с 134).

В акті відповідачем зазначений висновок, що ПП "Сокол-5000" з 10.08.2017 здійснює господарську діяльність (будівництво) на вказаному об`єкті будівництва (за класом наслідків належить до об`єктів із середніми СС2 наслідками) без отримання в установленому порядку ліцензії, що є порушенням вимог ст.ст. 17, 27 "Про архітектурну діяльність", ст. 11, п.11 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, затверджених Постановою КМУ від 30.03.2016.

Акт складено без зауважень або заперечень.

20 листопада 2018 відповідачем у присутності директора ПП "Сокол-5000" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 54, протокол про адміністративне правопорушення № 55 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (т.1 142-144).

Вказані документи були вручені директору позивача під особистий підпис.

30 листопада 2018 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 164 від 20.11.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 54 від 20.11.2018 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/1004, згідно з якою у зв`язку із здійсненням ПП Сокол-5000 господарської діяльності (будівництва) з 10.08.2017 на об`єкті будівництва Капітальний ремонт будівлі по вул. В. Чорновола, 54, для тренувальних занять відділень ДЮСШ", що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми (СС2) наслідками, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії приватне підприємство Сокол-5000 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1, ч. 4, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 165 690 грн 00 коп. (т.1 а.с.145).

Копія постанови направлена позивачу поштою з рекомендованим листом (т.1 а.с.146).

Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (надалі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі ст. 3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема за принципами гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Статтею 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 12 Порядку 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 цього Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, посадові особи інспекції державного-будівельного контролю можуть, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 року (надалі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються, зокрема, Держархбудінспекцією. При цьому, накладати штрафні санкції, серед інших, мають право головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Системний аналіз наведених нормативних положень дозволяє стверджувати, що суб`єкту містобудування має бути обов`язково надіслано та вручено до вирішення питання про притягнення його до відповідальності протокол, акт та інші документи, які підтверджують факт правопорушення, складені органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того слід зазначити, що 10.06.2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності № 1817-VIIІ від 17.01.2017 року (далі - Закон № 1817-VIII), яким було внесено зміни до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема до ст.32, в частині скасування категорій складності об`єктів та поділу їх на три класи наслідків. Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1817 - VІІІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом об`єкти будівництва: I та II категорій складності належать відповідно до об`єктів з незначними (СС1) наслідками; III (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру) та IV категорій складності належать відповідно до об`єктів з середніми (CC2) наслідками; V категорії складності належать відповідно до об`єктів із значними (СС3) наслідками.

Також вказаним Законом №1817 - VІІІ п.9 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , було викладено в новій редакції, відповідно до якої будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, підлягає ліцензуванню з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про архітектурну діяльність".

Статтею 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що господарська діяльність, пов`язана із створенням об`єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.

07 червня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури було, зокрема п. 1 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 05.12.2017 №1396 викладено в редакції, відповідно до якої цей Порядок, що розроблений відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Про архітектурну діяльність", Про основи містобудування" та Про регулювання містобудівної діяльності", встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (далі - будівельна діяльність) .

Постанова Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності").

10 серпня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 401 від 07.06.2017, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року N 256 "Деякі питання ліцензування будівництва об`єктів IV і V категорій складності", зокрема назву постанови викладено в такій редакції: "Деякі питання ліцензування будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками".

Постановою Кабінету Міністрів України № 401 від 07.06.2017 року було викладено в новій редакції Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва та визначено, що ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, що обов`язкові для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, за переліком робіт.

Отже, законодавством передбачено, що суб`єкти містобудування, які виконують роботи з будівництва об`єктів, які за класом наслідків належать, зокрема, до об`єктів із середніми наслідками, за переліком робіт, повинні були отримати відповідну ліцензію.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується що відповідачем доведено правомірність спірної постанови, як то передбачено нормами КАС України.

Матеріалами справи підтверджено, що між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради як замовником та ПП "Сокол-5000" як підрядником було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 21т від 27.12.2017 за умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі по вул. В. Чорновола, 54 для проведення навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках № № 1 - 4 вказаного договору, а також згідно з проектно-кошторисною документацією для виконання цих робіт.

Згідно п. 6.4.3 цього Договору позивач мав право у разі необхідності залучати до виконання передбачених Договором робіт субпідрядників за погодженням із замовником - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та координувати їх діяльність.

При цьому, розрахунок за виконані субпідрядними організаціями за Договором роботи Замовник може здійснювати безпосередньо із цими організаціями у порядку, визначеному чинним законодавством України та умовами Договору. Крім того, Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед Замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками.

Проте, позивач належних та допустимих доказів звернення ПП Сокол-5000" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради за погодженням на залучення до виконання будівельних робіт товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиміськбуд та надання такого дозволу Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради приватному підприємству Сокол-5000" суду надані не були.

Внаслідок вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач з 10.08.2017 здійснював господарську діяльність (будівництво) на об`єкті будівництва "Капітальний ремонт будівлі по вул. В. Чорновола, 54 для проведення навчально-тренувальних занять відділень ДЮСШ№, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми (СС2) наслідками, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії.

Апелянтом вказане не спростовано.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач доведено правомірність прийнятого ним рішення.

З огляду на вказане, колегія суддів не приймає до уваги усі доводи апелянта, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Повний текст виготовлено 30.09.2019.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сокол - 5000" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сокол - 5000" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

А.Г. Степанюк