Ухвала

від 02.10.2019 по справі 1-143/11

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-143/11

Провадження1/4910/1/19

У Х В А Л А

02 жовтня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

підсудної ОСОБА_6 ,

підсудної ОСОБА_7 ,

підсудної ОСОБА_8 ,

підсудної ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10

розглянувши матеріали кримінальної справи призначеного до попереднього розгляду щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Коростень Житомирської обл., зареєстрованої АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт Полянка Баранівського району, зареєстрованої АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки смт Червоне Андрушівського району Житомирської обл., зареєстрованої АДРЕСА_3 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Житомир, зареєстрованої АДРЕСА_4 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2019 року з Романівського районного суду Житомирської області до Вищого антикорупційного суду надійшла кримінальна справа № 1-143/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.

Кримінальна справа надійшла із супровідним листом, у якому зазначено, що Романівський районний суд Житомирської області, відповідно до пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, направляє кримінальну справу за № 1-143/11 для розгляду в установленому порядку.

Згідно з п. 11 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Кримінальна справа за № 1-143/11 надійшла до Баранівського районного суду Житомирської області 15 лютого 2011року, тобто до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України. Тому вона буде розглядатись Вищим антикорупційним судом у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року (далі КПК України 1960 року).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2019 року, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: Головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2019 року, зазначена кримінальна справа була призначена до попереднього розгляду.

Питання, які з`ясовуються суддею при попередньому розгляді справи… чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла (п. 1 ч. 1 ст. 237 КПК України 1960 року).

Під час попереднього розгляду справи, прокурор висловив думку про неможливість призначення справи до судового розгляду та необхідність її направлення за підсудністю. Обвинувачення обґрунтувало свою позицію тим, що 22 вересня 2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду». Зазначеним законом були внесені зміни до п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), яким визначається підсудність Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України кримінальні провадження, відомості за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до набрання чинності вищезазначеним законом, тобто до 22.09.2019, підсудні Вищому антикорупційному суду за умови, що досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Кримінальна справа за № 1-143/11 надійшла з обвинувальним висновком до Баранівського районного суду Житомирської області 15.02.2011року. Досудове слідство провадилось прокуратурою Житомирської обл. Враховуючи це, прокурор зробив висновок, що умови підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, визначені п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, відсутні.

Окрім цього, з урахуванням положень, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, на думку прокурора, злочини, за якими обвинувачуються підсудні також не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Присутні у попередньому судовому засіданні підсудні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 висловили однакову позицію про повернення кримінального провадження за підсудністю.

Представник цивільного позивача у попереднє судове засідання не з?явився, але подав письмове клопотання у якому також висловив свою позицію, що дане кримінальне провадження не підсудна Вищому антикорупційному суду та просив направити її за підсудністю до Романівського районного суду.

Захисники ОСОБА_10 також підтримав клопотання прокурора та подав своє клопотання в якому просив кримінальне провадження № 1-143/11 направити за підсудністю до Романівського районного суду Житомирської обл.

Захисник ОСОБА_11 у попереднє судове засідання не з?явився, але подав клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю.

Вислухавши думку учасників попереднього розгляду щодо можливості призначити справу до судового розгляду, суд зробив висновок, що справа № 1-143/11 не підсудна Вищому антикорупційному суду. Такий висновок ґрунтується на положеннях Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (в частині визначення підсудності) та інших законодавчих актів.

Кримінальний процесуальний кодекс України закріпив умови підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду

Підсудність Вищогоантикорупційного суду,передбачена цимКодексом яксуду першоїінстанції,….поширюється накримінальні провадження,відомості заякими прокримінальне правопорушеннявнесені доЄдиного реєструдосудових розслідувань: … 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (Пункт 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України).

Досудове слідство у кримінальному провадженні № 1-143/11проводилось прокуратуроюЖитомирської області.З цьогосуд робитьвисновок,що умови підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, визначені п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, відсутні.

Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» визначив предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.

Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (пп. 3 п. 2 «ґ» Розділ VІ Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).

Справа № 1-143/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України містять статті 191 КК України з ознакою зловживання службовим становищем та 364 КК України, які відносяться до переліку статей визначених у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України.

Тому за цією підставою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК відноситься до предметної підсудності Вищому антикорупційному суду.

Однак суд повинен враховувати також умови належності злочинів передбачених в примітці статті 45 КК України до підсудності Вищому антикорупційному суду.

Перед судом постало питання, чи наявна у даній кримінальній справі № 1-143/11, хоча б одна з умов закріплених у п. 1 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року?

… кримінальні провадження підсудні Вищому антикорупційному суду у випадку їх вчинення Президентом України, представниками законодавчої влади, представниками виконавчої влади, представниками державних фінансових установ, представниками органів національної безпеки, представниками судової влади, представниками органів місцевого самоврядування. (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Обвинувальний висновок містить перелік посад, які обіймали підсудні на час вчинення злочинів, за якими вони обвинувачуються. Судом було встановлено, що жодна із посад, які обіймали підсудні на час вчинення злочинів, за якими вони обвинувачуються, не належить до тих, які перераховані п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що кримінальна справа № 1-143/11 за ознакою, передбаченою п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, не підсудна Вищому антикорупційному суду.

… розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України 2012 року)

За інформацією, що міститься в обвинувальному висновку, злочинними діями завдано матеріальні збитки на загальну суму 653550 (шістсот п?ятдесят три тисячі п?ятсот п?ятдесят) грн., що намомент скоєннязлочину,може бутивіднесеним доумов передбаченихп.2ч. 5 ст. 216 КПК України.

У даному кримінальному провадженні обвинувачуються особи, три з яких були службовими особами наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в Першотравенському відділенні ЖОД ВАТ «Райффазен Банк Аваль» та одна службова особа наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями ПП «Вторма Шабатів». Тобто підсудні, на час вчинення злочинів, за якими вони обвинувачуються, належали до категорії службових осіб суб`єктів господарювання, проте у статутному капіталі яких відсутня частка державної або комунальної власності, яка б перевищувала 50 відсотків (копія витягу статуту АТ «Райффазен Банк Аваль» станом на 2006 2007, 2018 рік; довідка № 17769/06 з ЄДРПОУ; статут ПП «Вторма Шабатів» Т. 9 арк. 141). З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа № 1-143/11 за ознакою, передбаченою п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, не підсудна Вищому антикорупційному суду.

… кримінальні провадження підсудні Вищому антикорупційному суду щодо злочинів, передбачених ст.369 та ч. 1ст. 369-2КК України, якщо їх вчинено відносно службової особи, визначеної уч. 4ст. 18 КК України або у п.1 ч. 5 ст.216 КПК України (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Згідно зі ст. 223 КПК України 1960 року обвинувальний висновок містить, зокрема суть пред`явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінальногозакону, яка передбачає даний злочин. Зі змісту обвинувального висновку вбачається, що жодна із підсудних не обвинувачується ані у злочині, передбаченому ст. 369 КК України, ані у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 369-2 України. З огляду на це суд приходить до висновку, що кримінальна справа № 1-143/11 за ознакою, передбаченою п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, не підсудна Вищому антикорупційному суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа № 1-143/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України не підсудна Вищому антикорупційному суду.

Кримінальна справа № 1-143/11 не підлягає призначенню до судового розгляду та повинна бути надіслана за підсудністю.

Суд, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю (ч. 1 ст. 41 КПК України 1960 року)

Під час попереднього розгляду справи колегія суддів заслухала доповідь прокурора щодо неможливості призначення справи до судового розгляду та його позицію про непідсудність цієї справи Вищому антикорупційному суду, а також думку інших учасників щодо непідсудності даної справи за тими самими ознаками.

Розглядаючи питання порушення підсудності, колегія суддів бере до уваги положення ст. 1 Європейської Конвенції з прав людини від 04 листопада 1950 року(далі - Конвенція) в частині того, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (Справа «Сокуренко і Стригун проти України», п. 24 Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року). Європейська Комісія з прав людини визначилась із тим, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (Справа «Занд проти Австрії». Доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)

Враховуючи наведені висновки, колегія суддів повинна врахувати положення ст. 42 КПК України, в частині того, що кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38 41 КПК України 1960 року, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.

Так як колегія суддів вже обґрунтовувала, що справа № 1-143/11 предметно не підсудна Вищому антикорупційному суду і при її розгляді буде перевищено компетенція суду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її надіслання за підсудністю.

Справа № 1-143/11 надійшла до Вищого антикорупційного суду з Романівського районного суду Житомирської області. З отриманого обвинувального висновку вбачається що злочинні дії відбувалися на території м. Баранівка Житомирської області. Відповідно до ст. 37 КПК України 1960 року кримінальні справи розглядаються в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Однак у матеріалах справи знаходиться ухвала апеляційного суду Житомирської обл. від 20 жовтня 2015 року в якій задоволено подання голови Баранівського районного суду Житомирської обл. та передано кримінальну справу № 1-143/11 до Романівського районного суду.

Таким чином колегія суддів робить висновок, що кримінальну справу № 1-143/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України не можна призначити до судового розгляду. Справу № 1-143/11 необхідно надіслати за підсудністю до Романівського районного суду, що визначена ухвалою апеляційного суду Житомирської обл. від 20 жовтня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 237, 244 КПК України 1960 року, ст. 216 КПК України, п.20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Надіслати запідсудністю кримінальну справу № 1-143/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 с. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_8 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, до Романівського районного суду Житомирської області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1 СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3