Постанова

від 26.09.2019 по справі 500/3399/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 500/3399/17

провадження № 61-47586св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Злагода ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року у складі судді Жигуліна С. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода (далі - ТОВ Злагода ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2008 року між нею та ТОВ Злагода було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,9404 га, власником якої вона є, строком на 10 років з 01 січня 2009 року. Протягом 2015-2016 років ТОВ Злагода зупинило обробку земельної ділянки та без її ( ОСОБА_1 ) згоди, в порушення умов п.10.1 Договору оренди, 01 квітня 2015 року передало її земельну ділянку в суборенду Приватному підприємству Югагросервіс (далі - ПП Югагросервіс ).

Посилаючись на те, що передача належної їй земельної ділянки ТОВ Злагода в суборенду ПП Югагросервіс без отримання її згоди є невиконанням ТОВ Злагода обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі та умовами договору, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі від 06 липня 2008 року на підставі статті 32 Закону України Про оренду землі , просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 06 липня 2008 року між нею та ТОВ Злагода .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року позов задоволений. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,9404 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0237, у межах згідно з планом на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № НОМЕР_1 з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Злагода .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог статей 24, 25 Закону України Про оренду землі залучення орендарем третіх осіб до обробітку землі та сплати орендної плати орендодавця з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 цього Закону.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності Злагода залишено без задоволення. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що не отримавши саме письмову згоду ОСОБА_1 на укладення договору суборенди, відповідач не мав права укладати договір суборенди з ПП Югагросервіс , а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а місцевим судом постановлено рішення з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права. Крім того додані до апеляційної скарги документи на підтвердження направлення позивачці звернення ТОВ Злагода про намір передачі земельної ділянки в суборенду та надання відповідної згоди позивачкою суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги з огляду на положення частини 3 статті 367 ЦПК України, адже зазначені копії не були надані до суду першої інстанції, а представник ТОВ Злагода не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року директор ТОВ Злагода - Стойкова Л. К . подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що умов договору оренди земельної ділянки ТОВ Злагода не порушувало, умови укладеного між сторонами договору оренди землі не зобов`язують відповідача самостійно обробляти спірну земельну ділянку та не містять прямої заборони її обробітку іншими особами.

Представник заявника зазначає, що судом не надано відповіді на їх аргументи та не наведено мотиви відмови у задоволенні доводів відповідача та посилається на ту обставину, що судами невірно застосовано приписи частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі в якій зазначено, що договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, адже статтями 24 і 25 Закону спір про те, що відповідач уклав договір суборенди без згоди орендодавця не врегульований.

Представник ТОВ Злагода зазначає також, що умови договору оренди не порушувало адже орендну плату нараховувало та виплачувало саме ТОВ Злагода , ПП Югагросервіс жодних розрахунків з позивачем не проводило.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 06 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Злагода було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,9204 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № НОМЕР_1 та належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ОД № 043275. Договір укладено строком з 01 січня 2009 року на 10 років та зареєстровано у встановленому порядку.

Відповідно до умов зазначеного договору орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку згідно з цільовим призначенням (п.10.2 договору). Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою орендодавця. Умови і строки договору суборенди повинні обмежуватися умовами і строками договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (п.10.1. договору).

У 2015 році орендар усунувся від виконання вимог договору щодо безпосереднього використання спірної земельної ділянки та без згоди ОСОБА_1 передав її ПП Югагросервіс на підставі договору суборенди від 01 квітня 2015 року строком на 7 місяців. Зазначений договір суборенди було зареєстровано.

Зміна умов договору оренди землі в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилась.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

За приписами частини першої статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів (стаття 25 Закону України Про оренду землі ).

Пунктом п.10.1. договору, укладеного між сторонами, передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою орендодавця. Умови і строки договору суборенди повинні обмежуватися умовами і строками договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги представника заявника про те, що судами невірно застосовано приписи частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі в якій зазначено, що договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, адже статтями 24 і 25 Закону спір про те, що відповідач уклав договір суборенди без згоди орендодавця не врегульований.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що до спірних правовідносин застосовуються приписи частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , адже в даному випадку мало місце порушення ТОВ Злагода саме умов п 10.1. договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2008 року, а не норм Закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про те, що умови договору оренди товариство не порушувало, адже орендну плату нараховувало та виплачувало саме ТОВ Злагода , ПП Югагросервіс жодних розрахунків з позивачем не проводило не заслуговують на увагу, адже судами вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи ту обставину, що ТОВ Злагода передало ПП Югагросервіс спірну земельну ділянку у суборенду без повідомлення та письмової згоди орендодавця про це.

Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не надано відповіді на аргументи ТОВ Злагода та не наведено мотивів відмови у задоволенні доводів відповідача не заслуговують на увагу, адже Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд доходить висновку, що ТОВ Злагода на порушення положень статті 8 Закону України Про оренду землі , статті 93 ЗК України, не використовувало належну позивачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а передало право користування зазначеними ділянками без згоди позивача ПП Югагросервіс , що є істотним порушенням умов договору оренди землі, прав позивача на розпорядження своєю власністю та підставою для розірвання договорів оренди землі.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року № 6-161цс13 та від 19 березня 2014 року № 6-15цс14, відповідно до якої припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробки й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України Про оренду землі .

Розгляд цієї справи в касаційному порядку проведений Верховним Судом за правилами статті 401 ЦПК України в порядку письмового провадження, в якому учасники справи не повідомляються про такий розгляд.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів представника заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, судами було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попереднім інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська