Постанова

від 26.09.2019 по справі 759/5813/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова Іменем України

26 вересня 2019 року м. Київ

справа № 759/5813/15-к провадження № 51-1831км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря: судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги представника потерпілого ТОВ«Бест Білоруський Стандарт» ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 вінтересах засудженої ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18лютого 2019 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110080008858, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком тазберіганням матеріальних цінностей, на строк 3 роки та з конфіскацією всього належного їй майна.

Вирішено цивільний позовТОВ «Бест Білоруський Стандарт»: стягнуто на користь цього товариства з ОСОБА_8 423034,66 грн на відшкодуванняматеріальної шкоди; відмовлено у стягненнііз засудженої на користь товариства 5000 грн нанадання правової допомоги.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз.

Київський апеляційний суд ухвалою від 18лютого 2019 року змінив вирок суду першої інстанції в частині призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з обліком та зберіганням матеріальних цінностей, на строк 3 роки та постановив вважати ОСОБА_8 засудженою дододаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на строк 3 роки. В решті суд апеляційної інстанції залишив вирок місцевого суду без змін.

За вироком суду ОСОБА_8 засуджено за те, що вона, будучи директоромТОВ«Бест Білоруський Стандарт», у приміщенні офісу № 392-2, на б-рі Кольцова, 14-Е вм. Києві, діючи з метою незаконного обернення на свою користь грошових коштів названого товариства, переконала керівника відділу збуту товариства ОСОБА_9 передати їй грошові кошти, отримані від реалізації належної товариству молочної продукції фізичним особам підприємцям ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , нібито для перерахування на поточний рахунок товариства, й у період з 21 вересня 2012 року по 25 грудня 2012 року (всього 13 епізодів) отримала від ОСОБА_9 , яка не була обізнана про незаконні наміри засудженої, грошові кошти в загальній сумі 423034,66 грн, щоналежать ТОВ «Бест Білоруський Стандарт», та, маючи право розпоряджатися ними, заволоділа шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_8 на підставах неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, однобічності та неповноти судового розгляду. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам укримінальному провадженні та зробив необґрунтовані висновки про доведеність винуватості засудженої за ч. 5 ст. 191 КК. Посилається на те, що апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, не зазначив в ухвалі належних мотивів на спростування наведених у скарзі доводів, а крім того, збільшив обсяг обмежень під час призначення нового виду додаткового покарання, чим безпідставно погіршив становище засудженої. Просить призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Представник потерпілого ОСОБА_7 у касаційній скарзі наполягає наскасуванні ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_8 на підставахпорушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості. Вказує, що апеляційний суд не дав оцінки доводам в його апеляційній скарзі про те, що докази в провадженні доводять, що діями ОСОБА_8 товариствуспричинено шкоди в розмірі, вказаному в цивільному позові. Вважає за необхідне призначити новий розгляд усуді апеляційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу та вважав, що касаційна скарга представника потерпілого не підлягає задоволенню. Прокурор вважав, що підстав для задоволення касаційних скарг немає.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим.

Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального йпроцесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Доводи захисника ОСОБА_6 про недоведеність винуватості ОСОБА_8 увчиненні інкримінованого злочину є необґрунтованими, оскільки спростовані доказами, які суд дослідив і належно оцінив у судовому засіданні: статутом ТОВ«Бест Білоруський Стандарт», протоколом № 1 загальних зборів учасників товариства від 02березня 2012 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора, наказом товариства від 12 березня 2012 року № 01-к про її вступ на цю посаду; показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; даними, що містяться договорівід 24 липня 2012 року №24/07-4Х щодо надання послуг відповідального зберігання, укладеного між ТОВ«Бест Білоруський Стандарт» в особі директора ОСОБА_8 і ТОВ «Торгово-Логістичний Комплекс Арктика» пронадходження товару від постачальника на склад товариства; договорами поставок ФОП ОСОБА_10 від 06 серпня 2012року № 060812/08, ФОП ОСОБА_11 від 08 серпня 2012 року № 080812/10, ФОП ОСОБА_13 від 05 листопада 2012 року № 051112/15 та видатковими накладними від 27 листопада 2012 року № 32 на суму 22093,03 грн; протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Бест Білоруський Стандарт» від 15 лютого 2013року, згідно з яким ОСОБА_8 була усунута з посади директора товариства з указаної дати та прийнято рішення щодо проведення інвентаризації матеріальних цінностей за період з 12 березня 2012 року по 15 лютого 2013 року; наказом від 19 лютого 2013 року № 16 про створення комісії у складі трьох осіб для проведення ревізії та інвентаризації матеріальних цінностей; актом проведення службового розслідування діяльності ОСОБА_8 на посаді директора ТОВ «Бест Білоруський Стандарт», яким буловстановлено факти недостачі грошових коштів у касі і на розрахунковому рахунку товариства, товарів на складі та відсутність документів, а саме трудової книжки ОСОБА_8 ,контракту, укладеного між нею та засновником ТОВ «Бест Білоруський Стандарт» ОСОБА_14 , посадових інструкцій, а також бухгалтерських документів.

Суд першої інстанції провів судовий розгляд відповідно до обвинувального акта в межах висунутого обвинувачення, безпосередньо дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 в інкримінованому злочині за обставин, установлених судом івикладених у вироку.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що доказами у кримінальному провадженні доведено, що ОСОБА_8 будучислужбовою особою директором ТОВ «Бест Білоруський Стандарт» шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами товариства, які отримала від керівника відділу збуту ОСОБА_9 на загальну суму423034,66грн, що є особливо великим розміром, оскільки в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

У суду касаційної інстанції немає підстав для сумнівів у висновку суду першої інстанції про достовірність та достатність доказів для підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.

Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені засудженою дії, які суд правильно кваліфікував за ч. 5 ст. 191 КК. Підстав вважати, що діям ОСОБА_8 суд надав неправильну правову оцінку, немає.

Доводи у касаційній скарзі представника потерпілого ОСОБА_7 про те, що покарання, призначене ОСОБА_8 , єнесправедливим внаслідок м`якості, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції за його апеляційною скаргою, в якій він ставив вимогу до апеляційного суду, крім іншого, скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити засудженій більш суворе покарання. Доводи щодо невідповідності призначеного ОСОБА_8 покарання через м`якість визнані судом апеляційної інстанції безпідставними із наведенням в ухвалі належного обґрунтування на їх спростування.

Визнаючи безпідставними такі доводи, суд апеляційної інстанції взяв доуваги, щосуд першої інстанції при призначенні засудженій основного покарання урахував тяжкість вчиненого злочину, особу винної та обставини, які впливають напокарання, а саме її першу судимість, позитивну характеристику з місця роботи іпроживання, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини і батьків-інвалідів ІІІ групи, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання. Призначене покарання у виді позбавлення волі є необхідним тадостатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів, томувисновок апеляційного суду, що призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є обґрунтованим.

Водночас апеляційний суд, установивши, що при призначенні засудженій додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зобліком та зберіганням матеріальних цінностей, суд першої інстанції припустився неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки позбавив ОСОБА_8 спеціального права, яким вона не була наділена, і злочин був вчинений не у зв`язку з використанням такого права, дійшов висновку про необхідність змінити вирок у цій частині, застосувавши щодо засудженої додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані звиконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, привівши у такий спосіб вирок місцевого суду у відповідність до вимог кримінального закону. Таким чином, підстави вважати, що апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного додаткового покарання,погіршив становище ОСОБА_8 , про що йдеться у касаційній скарзі захисника, відсутні.

Що стосується висновку суду про розмір матеріальної шкоди, стягнутої з ОСОБА_8 судом першої інстанції на користь ТОВ «Бест Білоруський Стандарт», то він є обґрунтованим. На підставі доказів, які були ретельно досліджені та оцінені судом, суд правильно визначив розмір заподіяної злочином шкоди, тому доводи сторони захисту про недоведеність спричинених товариству збитків є безпідставними. Разом із тим і заподіяння товариству матеріальної шкоди в розмірі, більшому ніж установлений судом, та необхідність збільшення розміру відшкодування, про що йдеться у касаційній скарзі потерпілої сторони, не підтверджується матеріалами кримінального провадження. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано погодився з рішенням місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_8 коштів на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 423034,66 грн, яка повністю була підтверджена.

Висновок апеляційного суду про правильність рішення районного суду щодо відсутності підстав для стягнення із засудженої ОСОБА_8 на користь потерпілої сторони витрат на правову допомогу та коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим, оскільки матеріали кримінального провадження не містять документів на підтвердженнязазначених витрат ТОВ«Бест Білоруський Стандарт» і потерпілою стороною вони не доведені. Напідставі наведеного із цим рішенням погоджується і Верховний Суд.

Під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку, в тому числі за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_7 , апеляційний суд належним чином перевірив викладені у скаргах доводи та навів в ухвалі докладні підстави прийнятого рішення. Ухвала суду апеляційної інстанції повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність або істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які бивпливали наобґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_8 , суди першої таапеляційної інстанцій у кримінальному провадженні не допустили.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Святошинського районного суду м.Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18лютого 2019 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_6 тапредставника потерпілого ТОВ«Бест Білоруський Стандарт» ОСОБА_7 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3