Постанова
від 26.09.2019 по справі 904/5150/18
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5150/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

При секретарі Грачові А.С.

Представники сторін:

від позивача-1: Чижикова О. Ю. адвокат, довіреність №б/н від 18.12.2018 р.;

від позивача-2: Мельничук В. Ю. адвокат, довіреність №4 від 06.09.2019 р.;

від відповідача: Крижовий Д. В. адвокат, довіреність №04/238 від 02.03.2019 р.;

від третьої особи-1: представник не з`явився;

від третьої особи-2: представник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року ( колегія суддів у складі: головуючого судді -Новікової Р.Г., суддів Загинайко Т.В., Євстигнеєвої Н.М.) у справі № 904/5150/18

за позовом

позивача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд комплект Дніпро", м. Дніпро

позивача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - фізична особа ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про заборону вчиняти певні дії та визнання припиненими правовідносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд комплект Дніпро" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" звернулися до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" із позовом про заборону вчиняти певні дії, визнання правовідносин за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" - припиненими та визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором № 136/07-14-1 від 25.07.2014 року.

У подальшому, 13.02.2019р. на адресу суду надійшла заява від позивачів-1,2, в якій останні просили суд залишити без розгляду позовну вимогу щодо визнання правовідносин за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" припиненими.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 у справі № 904/5150/18 залишено без розгляду вимогу про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором № 136/07-14 від 25.07.2014, укладеним між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо".

Суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд комплект Дніпро" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про заборону вчиняти певні дії і визнання правовідносин припиненими задоволено частково.

Суд визнав припиненими правовідносини за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 25.07.2014р., зареєстрованим в реєстрі за №2404, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (ідентифікаційний код: 26549700; місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 10/10) відносно нерухомого майна: нежитлова будівля літ. Б-3 (з підвалом під Б-3, прибудовами літ. б1-1, б2-1, 63-1, б6-1, вхідами в підвал літ. б4, б5, верандою літ. б7, балконами літ. б8-б10), загальною площею 689,3кв.м.; технічний корпус літ. В-1 (з прибудовами літ. В1-1, в2-1), загальною площею 70,6кв.м.; гараж літ. Г-1 (з прибудовою г-1, оглядовою ямою під Г-1), загальною площею 72,4кв.м.; дезкамера літ. Е-1, загальною площею 25,7кв.м.; сарай літ. Ж-1, загальною площею 35,4кв.м.; гараж літ. З-1, загальною площею 31,2кв.м., оглядова яма під З-1; огорожа №3; мостіння І, площею 1427кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд визнав відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (ідентифікаційний код: 26549700; місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 10/10) прав іпотекодержателя за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 25.07.2014р., зареєстрованим в реєстрі за №2404, в тому числі але не виключно, права звернення стягнення у будь-який спосіб на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ. Б-3 (з підвалом під Б-3, прибудовами літ. б1-1, б2-1, 63-1, б6-1, вхідами в підвал літ. б4, б5, верандою літ. б7, балконами літ. б8-б10), загальною площею 689,3кв.м.; технічний корпус літ. В-1 (з прибудовами літ. В1-1, в2-1), загальною площею 70,6кв.м.; гараж літ. Г-1 (з прибудовою г-1, оглядовою ямою під Г-1), загальною площею 72,4кв.м.; дезкамера літ. Е-1, загальною площею 25,7кв.м.; сарай літ. Ж-1, загальною площею 35,4кв.м.; гараж літ. З-1, загальною площею 31,2кв.м., оглядова яма під З-1; огорожа №3; мостіння І, площею 1427кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" (ідентифікаційний код: 41045582; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 11-А).

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 у справі № 904/5150/18 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що правовідносини за кредитним договором не припинились, оскільки основне зобов`язання погасити кредитну заборгованість позичальником перед банком не було виконано належним чином, похідне зобов`язання у вигляді забезпечення іпотекою нерухомого майна, без належного виконання основного зобов`язання є чинним, так само як є чинним і правовий стан відносин між кредитором та боржником, чи іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Апелянт посилається на те, що перед запровадженням процедури тимчасової адміністрації ПАТ Банк Камбіо вчинено правочини щодо розірвання депозитних договорів, укладених з вкладниками, підписані договори поруки і застави майнових прав та відступлення права вимоги зі спрямуванням коштів, які обліковувались на поточних рахунках та рахунках з обліку вкладів фізичних осіб та суб`єктів господарювання, на оплату кредитної заборгованості, з подальшим розірванням договорів застави/іпотеки майна, яке виступало в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Оскільки комплекс вчинених правочинів було здійснено протягом 2014 року, тобто, протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо і містить ознаки нікчемності в силу закону- не породжує жодних наслідків для учасників таких правочинів, окрім тих, що безпосередньо пов`язані з їх недійсністю, а отже, всі зобов`язання позичальника є чинними, а не припиненими.

Крім того, апелянт посилається на те, що відповідач уклав правочин щодо дострокового розірвання депозитного договору, укладеного з пов`язаною з банком особою, членом правління, який виступав в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, і всі операції щодо сплати заборгованості позичальника ОСОБА_1 здійснені за рахунок депозитних коштів ОСОБА_2 в системі ПАТ Банк Камбіо без застосування розрахунків через кореспондентські рахунки НБУ та надходження коштів на них, шляхом лише внутрішньобанківського перерахування коштів. Банк не отримав реальних грошових надходжень на погашення зобов`язань за кредитним договором, погашення кредиту відбулось за рахунок внутрішньобанківських проводок в період неможливості виконання банком своїх зобов`язань перед кредиторами, що призвело до порушення ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що визначено як ознаку нікчемності правочину.

Апелянт вважає помилковими висновки суду щодо відсутності доказів того, що метою укладення договору поруки було надання поручителю певних пільг, оскільки поручителем виступив Заступник голови правління банку, а отже, інсайдер, якому достеменно відомо про наявність обмежень та ознак проблемності, що призвело до втрати ліквідної нерухомості у вигляді забезпечення( іпотеки).

На думку апелянта, здійснення розрахунків на виконання зобов`язань за кредитним договором без використання кореспондентських рахунків, відкритих в Національному банку України, є порушенням зі сторони відповідача вимог Постанови НБУ від 19.08.2014 року, якою встановлені відповідні зобов`язання банку.

Крім того, судом першої інстанції не була врахована постанова Правління НБУ від 25.09.2014 року, якою банк віднесено до категорії проблемних, та запроваджено певні обмеження у діяльності банку, зокрема, необхідність погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку тільки в грошовій формі за погодженням із куратором Банку.

Фактично, погашення заборгованості за кредитними договорами відбувалось за рахунок коштів Поручителів, перерахування яких проводилось в межах банку, без залучення реальних коштів на погашення кредиту, внаслідок чого не відбулось реальне надходження коштів на рахунок банку, а відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з відмовою у позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо`на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року ( колегія суддів у складі: головуючого судді -Новікової Р.Г., суддів Загинайко Т.В., Євстигнеєвої Н.М.) у справі № 904/5150/18, розгляд призначено провести в режимі відеоконференції на 10.09.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач); судді : Дармін М.О., Кощеєв І.М.

10.09.2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.09.2019 року.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ( третя особа) надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу ПАТ Банк Камбіо задовольнити в повному обсязі, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019року у справі № 904/5150/18 скасувати повністю. ( відзив на апеляційну скаргу).

Позивачами - Товариством з обмеженою відповідальністю Буд Комплект Дніпро та Товариством з обмеженою відповідальністю Проспект 28 надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, просять залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, представники позивачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Представники третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - фізична особа ОСОБА_1 , м. Дніпро та третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

26.09.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивачів та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №2393, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (продавець) передало у власність ОСОБА_1 (покупець) нерухоме майно - будівлі і споруди Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18".

Нерухоме майно, тип об`єкту - будівлі і споруди, Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №18", знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю продавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 29.07.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В., реєстровий номер 2123, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: індексний номер витягу 7131703, дата 29.07.2013, номер запису про право власності 1894714, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 91046312101, витяг надав - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіна В.В., та складається з: лікувальний корпус-денний стаціонар літ. А-2, підвал під літ. А-2, тераса літ. а-1, входи у підвал літ. А'-1, а2-1, загальною площею 808,7 кв.м., сходи літ. а, вхід у підвал літ. а3, приямки літ. а4, а5, ґанок літ. аб, лікувальний корпус-терапія літ. Б-3, підвал літ. Б-3, прибудови літ. б'-1, б2-1, 63-1, вхід у підвал літ. бб-1, веранда б7, балкони б8-б10, загальною площею 689,3кв.м., входи у підвал літ. б4, б5; технічний корпус літ. В1, прибудови літ. В'-1, в2-1, загальною площею 70,6кв.м.; гараж літ. Г-1, прибудова літ. г-1, загальною площею 72,4кв.м., оглядова яма під літ. Г-1; дезкамера літ. Е-1, загальною площею 25,7кв.м.; сарай літ. Ж-1, загальною площею 35,4кв.м.; гараж літ. 3-1, загальною площею 31,2кв.м.; оглядова яма під 3-1, бойлерна літ. О-1, загальною площею 8,3кв.м.; навіси (тимчасові) літ. К, Л; витяжна труба літ. М; ворота, огорожа №1-3, мостіння І, II.

Копія дублікату вказаного договору, що має силу оригіналу, міститься у матеріалах справи (т. 1, а.с. 25-28).

Відповідно до умов п. 2.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2014р. вартість вищезазначеного нерухомого майна становить 10500000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1750000,00 грн.

Оціночна (ринкова) вартість об`єкта оцінки відповідно до висновку про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Товарна біржа "Дніпропетровська універсальна", податковий номер 34985778 , виданого 22.04.2014 року, дата оцінки 18.04.2014 року, складає 10400537,00 грн.

25.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо", як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір №136/07-14 (далі - кредитний договір; т. 1, а.с. 29-34), згідно з п. 1.1. якого кредитор зобов`язався надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п. 1.2. кредитного договору сума кредиту складає 10500000,00 грн.

Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено дату повернення кредиту - 22 липня 2016 року.

Пунктом 1.6. кредитного договору визначено цільове призначення кредиту: на придбання нерухомості, а саме будівлі і споруди "Комунальний заклад Міська клінічна №18", розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які належать ПАТ "Банк Камбіо".

За умовами пункту 1.9. кредитного договору зобов`язання за цим договором забезпечуються:

- заставою нерухомості, а саме будівлі і споруди "Комунальний заклад Міська лікарня №18", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 , на суму 10400537,00 грн.;

- заставою майнових прав по договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 25.07.2014 року, на суму 890000,00 доларів США, укладеним між ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) та ПАТ "Банк Камбіо";

- порукою ОСОБА_2 (інн. НОМЕР_2 ).

На забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р. між ПАТ "Банк Камбіо", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладались забезпечувальні договори, а саме:

- іпотечний договір №136/07-14-І від 25.07.2014р. між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2404 (т. 1, а.с. 35-42);

- договір застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р. між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) (т. 2, а.с. 72-73);

- договір поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р. між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) (т. 2, а.с. 74-76).

Пунктом 1.1. іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р. передбачено, що іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) відповідно до умов цього договору передає іпотекодержателю (ПАТ "Банк Камбіо") в іпотеку нерухоме майно - будівлі і споруди "Комунальний заклад Міська лікарня №18", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,4918 га, кадастровий номер ділянки 1210100000:03:316:0074, що підтверджується довідкою Управління Держземагентства у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області №27/374 від 24.07.2014 року, згідно з якою в Державному реєстрі земель право власності на дану земельну ділянку не зареєстровано.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р. вартість предмету іпотеки на момент укладення цього договору згідно з Звітом про оцінку майна, складеним суб`єктом оціночної діяльності - Товарна біржа "Дніпропетровська універсальна", податковий номер 34985778 від 18.04.2014 року, становить 10400537,00 грн. Сторони засвідчують, що предмет іпотеки оцінений на момент укладення цього договору не вище його ринкової (справедливої) вартості, яка має забезпечувати можливість продажу предмету іпотеки сторонньому покупцеві.

За умовами п. 1.3. іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р. обтяження іпотекою предмета іпотеки, а також взаємні права і обов`язки сторін за цим договором виникають з моменту набуття сили цим договором. Пріоритет прав іпотекодержателя відносно прав третіх осіб на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою згідно цього договору. Державна реєстрація іпотеки відповідно до цього Договору здійснюється іпотекодержателем у порядку, встановленому законодавством України, за рахунок іпотекодавця. Цей договір укладається з реєстрацією обтяження іпотеки в державному реєстрі речових прав.

Згідно з п. 9.2. іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р. іпотека за цим договором припиняється, а договір втрачає силу в таких випадках: повне виконання вимог іпотекодержателя за кредитним договором; за взаємною згодою сторін, яка оформлюється договором про внесення змін та доповнень до цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню; в інших випадках прямо передбачених законом.

З наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №24731877 від 25.07.2014р. (т. 1, а.с. 45-46) та №24730576 від 25.07.2014р. (т. 1, а.с. 43-44) вбачається, що 25.07.2014р. на підставі іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р. було зареєстровано іпотеку та обтяження у вигляді заборони на об`єкт нерухомого майна: будівлі і споруди "Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №18" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14695603 від 25.07.2014р. та №14694908 від 25.07.2014р.).

17.09.2014р.між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 підписано договір про припинення іпотечного договору №136/07-14-І, посвідченого 25.07.2014р. приватним нотаріусом Кухтіною В.В. Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2404 (т. 1, а.с. 47).

Відповідно до п. 1 договору від 17.09.2014р. про припинення іпотечного договору №136/07-14-І, посвідченого 25.07.2014р. приватним нотаріусом Кухтіною В.В. Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2404, після укладення та нотаріального посвідчення цього договору сторони не мають по відношенню один до одного невиконаних зобов`язань.

У пункті 2 договору від 17.09.2014р. про припинення іпотечного договору №136/07-14-І, посвідченого 25.07.2014р. приватним нотаріусом Кухтіною В.В. Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2404, сторони домовились в день укладення цього договору припинити дію обтяження, тип обтяження - заборона та припинити дію іншого речового права, тип обтяження - іпотека.

З наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №26927372 від 17.09.2014р. (т. 1, а.с. 48) вбачається, що 17.09.2014р. на підставі договору про припинення іпотечного договору №136/07-14-1 від 25.07.2014р. було зареєстровано припинення обтяження у вигляді заборони на об`єкт нерухомого майна: будівлі і споруди "Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №18" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15859265 від 17.09.2014р.).

Припинення іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р., як свідчать матеріали справи, зумовлене погашенням ОСОБА_2 (поручителем) заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Камбіо" по кредитному договору №136/07-14 від 25.07.2014р. за рахунок грошових коштів останньої, розміщених в ПАТ Банк Камбіо" на рахунку № НОМЕР_3 в якості вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р., які є предметом застави згідно договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р.

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" з позовом про заборону вчиняти дії, які можуть порушити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Комплект Дніпро" та/або Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" на нерухоме майно, а саме: дії, направлені на вибуття нерухомого майна із власності, у тому числі дії щодо набуття права власності на нерухоме майно, дії щодо відчуження чи реалізації майна у будь-який спосіб; дії щодо володіння та/або користування та/або розпорядження нерухомим майном; дії щодо передачі нерухомого майна та/або прав на нього іншим особам; дії щодо управління нерухомим майном та/або отримання доходів від майна; дії щодо реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно нерухомого майна; укладати/вчиняти будь-які договори, угоди, правочини стосовно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Комплект Дніпро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект 28"; визнання правовідносин за Кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" - припиненими; визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" прав іпотекодержателя за Іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., позивачі- Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Комплект Дніпро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" посилались на те, що внаслідок погашення заборгованості за кредитним договором, припинилась іпотека нерухомого майна, переданого в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, а тому у відповідача відсутні права іпотекодержателя з усіма відповідними наслідками.

Залишаючи без розгляду позовну вимогу про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо", господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачі звернулись із заявою про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог, а саме: про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором №136/07-174 від 25.07.2014р., укладеним між ОСОБА_1 (ідент. код. НОМЕР_4 ) та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (код ЄДРПОУ 26549700), що є їх правом, передбаченим нормами ст. 226 ГПК України.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Комплект Дніпро" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" у зв`язку з відсутністю предмету спору, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у процесі розгляду даної справи позивач-1 припинив бути носієм права власності на нерухоме майно, питання захисту якого порушено у позові.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28", господарський суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача - ПАТ "Банк Камбіо" відсутні права іпотекодержателя за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р. у зв`язку з виконанням основного зобов`язання за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., забезпеченого іпотекою відповідно до приписів Цивільного Кодексу України за рахунок звернення стягнення на майнові права заставодавця у вигляді грошових коштів, належних заставодавцю.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що зазначені договори не містять ознак нікчемності правочинів, визначених пунктом 2, 7,8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з огляду на відсутність обов`язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо заборони Публічному акціонерному товариству "Банк Камбіо" вчиняти дії, які можуть порушити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект 28" на нерухоме майно, а саме: дії, направлені на вибуття нерухомого майна із власності, у тому числі дії щодо набуття права власності на нерухоме майно, дії щодо відчуження чи реалізації майна у будь-який спосіб; дії щодо володіння та/або користування та/або розпорядження нерухомим майном; дії щодо передачі нерухомого майна та/або прав на нього іншим особам; дії щодо управління нерухомим майном та/або отримання доходів від майна; дії щодо реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень стосовно нерухомого майна; укладати/вчиняти будь-які договори, угоди, правочини стосовно нерухомого майна; суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем-2 факту вчинення таких дій або реальної загрози їх вчинення з боку відповідача.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині задоволених позовних вимог щодо визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р. та визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" прав іпотекодержателя за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., рішення суду переглядається колегією суддів саме в зазначеній частині.

Правовідносини сторін, з приводу яких виник даний спір, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законів України "Про іпотеку", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та "Про банки і банківську діяльність".

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За приписом статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 1.1. договору поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р., укладеного між ОСОБА_2 , як поручителем, та ПАТ "Банк Камбіо", як кредитором, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 (позичальник), що виникають за кредитним договором №136/07-14, укладеним 25.07.2014 року між кредитором і позичальником, з усіма подальшими змінами до нього, згідно з яким позичальнику надається кредит у сумі 10 500 000,00 грн., з метою придбання нерухомості, а саме будівлі і споруди "Комунальний заклад Міська клінічна лікарня №18", розташованих за адресою АДРЕСА_1, які належать ПАТ "Банк Камбіо", зі сплатою за користування кредитом 18% процентів річних, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених умовами кредитного договору з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, що укладені та/або будуть укладені в майбутньому, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій., визначених в кредитному договорі.

В пункті 3.1. договору поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р. визначено, що поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання позичальником забезпеченого зобов`язання. Але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 цього договору.

Пунктом 4 договору поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р. передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання позичальником згідно кредитного договору у сумі, що дорівнює 10 500 000,00 грн., за сплату процентів, розмір яких встановлено кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в кредитному договорі та відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки.

Підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. договору поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р. поручителя зобов`язано при порушенні позичальником зобов`язання перед кредитором за кредитним договором, виконати за позичальника зобов`язання у тридцятиденний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

25.07.2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2 укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р., за умовами якого в забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору №136/07-14 від 25.07.2014р., укладеного між заставодержателем (ПАТ "Банк Камбіо") та боржником ( ОСОБА_1 .), заставодавець ( ОСОБА_2 ) передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по договору строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р. в сумі 890000,00 доларів США, строком дії до 23.07.2016 року з ПАТ "Банк Камбіо".

Предмет застави складає 890 000,00 доларів США (п. 1.3. договору застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р.).

За умовами п. 2.1. договору застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р. заставодержатель має право: вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для забезпечення дійсності заставлених майнових прав (п.п. 2.1.1.); звернути стягнення на предмет застави (п.п. 2.1.2.); задовольнити свої вимоги з предмета застави (п. 2.1.3.).

Дійсність майнових прав, переданих у заставу за договором застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р., підтверджується договором №дф-04/709-14 строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці, без права поповнення від 25.07.2014р. та додатковою угодою до нього від 25.07.2014р., копії яких міститься у матеріалах справи (т. 2, а.с. 77-78).

18.08.2014р. Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою №576 від 18.08.2014р. про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором №136/04-14 від 25.07.2014р. (т. 2, а.с. 82-84) у зв`язку з наявністю у позичальника станом на дату вимоги простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 10436246грн.57коп.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, у тому числі: виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Кодексу); переданням відступного (ст. 600 Кодексу); зарахуванням (ст. 601 Кодексу); за домовленістю сторін (ст. 604 Кодексу); прощенням боргу (ст. 605 Кодексу); поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 Кодексу); неможливістю виконання (ст. 607 Кодексу); смертю фізичної особи (ст. 608 Кодексу); ліквідацією юридичної особи (ст. 609 Кодексу).

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України).

З огляду на отримання 18.08.2014р. від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" вимоги про наявність простроченої заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №136/04-14 від 25.07.2014р. в розмірі 10436246грн.57коп. та необхідність її погашення в 30-денний термін, поручителем ОСОБА_2 Публічному акціонерному товариству "Банк Камбіо" надано письмове доручення від 18.08.2014р. (т. 2, а.с. 85) на проведення погашення даної заборгованості за рахунок належних останній грошових коштів, що розміщені в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" на рахунку № НОМЕР_3 в якості вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р. та є предметом застави згідно з договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р.

19.08.2014р. відділенням Дніпропетровської дирекції ПАТ "Банк Камбіо" операційному відділу банку надано наступне розпорядження (т.2, а.с. 88):

- розірвати договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р. в сумі 890000,00 доларів США, укладений з ОСОБА_2 та перерахувати суму вкладу та процентів на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_11;

- продати валюту вкладу за розірваним договором в сумі 810267,00 доларів США та перерахувати грошові кошти від проданої валюти на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_12 з метою подальшого погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 10436246грн.57коп.;

- списати грошові кошти від продажу валюти в сумі 10400000грн.00коп. на рахунок простроченої заборгованості 2237 ОСОБА_1 ;

- списати грошові кошти від продажу валюти в сумі 36246грн.57коп. на погашення прострочених відсотків за період з 25.07.2014 по 31.07.2014 на рахунок простроченої заборгованості по відсоткам 2239 ОСОБА_1

01.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №136/07-14 від 25.07.2014р., згідно з якою сторони домовились внести зміни до пункту 1.4. цього договору шляхом визначення датою повернення кредиту - 02 вересня 2014 року.

03.09.2014р. відділенням Дніпропетровської дирекції ПАТ "Банк Камбіо" операційному відділу банку надано розпорядження (т. 2, а.с. 87) про перенесення на рахунок простроченої заборгованості по основному боргу ОСОБА_1 в сумі 100000грн.00коп. вказаної суми з дебету рахунку № НОМЕР_5 в кредит рахунку № НОМЕР_6 та про перенесення простроченої до 31-го дня заборгованості по відсоткам за період з 01.08.2014 по 03.09.2014 ОСОБА_1 в сумі 93994грн.53коп. вказаної суми з дебету рахунку № НОМЕР_7 в кредит рахунку № НОМЕР_8 .

З огляду на наявність у позичальника простроченої заборгованості за кредитним договором із сплати основного боргу в розмірі 100000грн.00коп. та сплати відсотків у розмірі 93994грн.53коп. Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" 03.09.2014р. вдруге звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором №136/04-14 від 25.07.2014р. (лист №586/1 від 03.09.2014р. - т. 2, а.с. 80).

04.09.2014р. ОСОБА_2 , як поручителем за договором поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р., у зв`язку з отриманням 03.09.2014р. від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" вимоги про наявність простроченої заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №136/04-14 від 25.07.2014р. в розмірі 193994грн.53коп. та необхідність її погашення в 30-денний термін, надано банку письмове доручення (т. 2, а.с. 88) на проведення погашення даної заборгованості за рахунок належних останній грошових коштів, що розміщені в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" на рахунку № НОМЕР_9 .

05.09.2014р. відділенням Дніпропетровської дирекції ПАТ "Банк Камбіо" операційному відділу банку надано розпорядження (т. 2, а.с. 89): продати валюту, яка знаходиться на поточному рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_11 в сумі 15042,16 доларів США та перерахувати грошові кошти від проданої валюти на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_12 з метою подальшого погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 194043грн.85коп., з яких: 100000грн.00коп. - сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 (рахунок 2237) і 94043грн.85коп. - сума прострочених відсотків ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 по 03.09.2014 (рахунок простроченої заборгованості 2239) та сума нарахованих відсотків за період з 04.09.2014 по 04.09.2014 (рахунок строкових відсотків 2238).

Тож, у період з 18.08.2014р. по 05.09.2014р. поручителем ОСОБА_2 у відповідності до умов договорів поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р. і застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р. здійснено погашення заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р. за рахунок коштів від продажу іноземної валюти (доларів США), розміщеної в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою (т. 1, а.с. 245-246).

Пунктом 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави припинення іпотеки. Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №26927372 від 17.09.2014р. (т. 1, а.с. 48) вбачається, що 17.09.2014р. на підставі договору про припинення іпотечного договору №136/07-14-1 від 25.07.2014р. було зареєстровано припинення обтяження у вигляді заборони на об`єкт нерухомого майна: будівлі і споруди "Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №18" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15859265 від 17.09.2014р.).

Оскільки заставодателем та поручителем за кредитним договором були виконанні зобов`язання боржника за кредитним договором у повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у ПАТ "Банк Камбіо" прав іпотекодержателя за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р. у зв`язку з виконанням основного зобов`язання за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014р., забезпеченого іпотекою, порукою та заставою майнових прав відповідно до приписів Цивільного Кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що правочини, укладені на забезпечення виконання кредитного договору та договір про припинення іпотеки є нікчемними з огляду на наступне.

Так, за матеріалами справи, припинення іпотечного договору №136/07-14-І від 25.07.2014р., зумовлене погашенням ОСОБА_2 (поручителем) заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Камбіо" по кредитному договору №136/07-14 від 25.07.2014р. за рахунок грошових коштів останньої, розміщених в ПАТ Банк Камбіо" на рахунку № НОМЕР_3 в якості вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р., які є предметом застави згідно договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р.

В той же час, відповідач вважає укладені правочини нікчемними з посиланням на наступне.

25.09.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №503/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії проблемних", згідно з якою з метою стабілізації діяльності ПАТ "Банк Камбіо" та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до закінчення 180-денного строку встановлено для ПАТ "Банк Камбіо" перелік обмежень в його діяльності, у тому числі: не допускати проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами; погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ "Банк Камбіо", приймати тільки в грошовій формі; не вивільняти отримане ПАТ "Банк Камбіо" забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не надавати власникам/учасникам ПАТ "Банк Камбіо", які прямо або опосередковано володіють п`ятьма і більше відсотками статутного капіталу ПАТ "Банк Камбіо" чи права голосу придбаних акцій ПАТ "Банк Камбіо" (у тому числі пов`язаним особам банку), активів у будь-якій формі (майно, кошти, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів банку тощо); не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклад (депозити) юридичних та фізичних осіб за договорами, укладеними до набрання чинності цією постановою, крім договорів, укладених з інсайдерами ПАТ "Банк Камбіо", після набрання чинності цією постановою, та інші.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014р. за №782 (далі - Постанова №782) Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних".

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірні правочини були укладені до 25.09.2014р., тому заборони та обмеження, введені постановою Правлінням Національного банку України від №503/БТ від 25.09.2041р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії проблемних", на них не поширюються.

На виконання Постанови №782 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014р. №140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" (далі - Рішення №140), згідно з яким з 05.12.2014р. в ПАТ "Банк Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.

25.12.2014 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №160 Бондаря Юрія Миколайовича відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду і Рішенням №161 призначено на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №144 від 27.02.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та признання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015р. по 01.03.2016р. включно.

В подальшому виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строки процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" продовжувались спочатку на два роки - до 01.03.2018р. включно (рішення від 22.02.2016р. №212), потім - на один рік з 02.03.2018р. до 01.03.2019р. включно (рішення від 01.02.2018р. №304).

01 лютого 2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно.

29.03.2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №900 про зміну уповноваженої особи ФГВФО, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо". Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо" надано професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Юрію Петровичу на строк з 30.03.2018р. до 01.03.2019р. включно.

У відповідності до внутрішнього наказу ПАТ "Банку Камбіо" №62 від 16.04.2018 року та щодо рекомендацій по вжиттю заходів за підсумками перевірки працівниками департаменту розслідування протиправних діянь (на підставі розпорядження Директора _ розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №22-Р від 07.05.2018 р. та №32-Р від 18.04.2018р.) 16.07.2018 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Камбіо" Севериним Ю.П. прийнято наказ за №108 (т. 2, а.с. 90-91) про створення комісії, якій до 18.07.2018 року доручено забезпечити підготовку, аналіз та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, за період з 05.12.2013р. по 05.12.2014р., які можуть мати ознаки нікчемних, з наступних підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) правочинів (у тому числі договорів), що є також нікчемними з інших підстав, прямо встановлених законами.

На виконання наказу уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" №108 від 16.07.2018р. проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком в період з 05.12.2013р. по 05.12.2014р., про що складено акт від 18.07.2018р. із додатком №1 до нього (т. 2, а.с. 92-95).

Згідно з вказаним актом від 18.07.2018р., комісією, за результатами проведеного дослідження, встановлено численні факти сплати заборгованості за кредитними договорами, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та низкою позичальників юридичних і фізичних осіб, за рахунок коштів, які обліковувалися на поточних і депозитних рахунках інших вкладників (кредиторів) банку шляхом укладення договорів поруки, застави, відступлення прав вимоги за кредитними договорами; після сплати кредитної заборгованості договори застави/іпотеки було достроково припинено/розірвано, або іпотеку було відступлено на користь нових кредиторів.

Комісією також встановлено, що вищезазначені операції по безготівковому перерахуванню коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Банк Камбіо" фізичними та юридичними і фізичними особами, внаслідок укладених договорів поруки та/ або застави майнових прав та відступлення прав вимоги, здійснювались до введення відповідних обмежень та заборон на здійснення таких операцій Національним банком України, а саме до 26.09.2014р. (постанова Правління Національного банку України від 25.09.2014р. №603/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних", яка почала діяти з 26.09.2014р.).

Всі операції здійснено протягом 2014 року, тобто протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", що, на думку комісії, є наданням окремим кредиторам переваг (пільг) шляхом зарахування вимог, які не є однорідними, а також фактичною передачею права вимоги до позичальників банку, які до виконання операцій з розірвання депозитних договорів і укладення договорів поруки та/ або застави майнових прав та відступлення прав вимоги мали не сплачену кредитну заборгованість перед ПАТ "Банк Камбіо".

Окрім того, комісією зазначено про відчуження трьох об`єктів нерухомості, які належали ПАТ "Банк Камбіо", зокрема, будівлі і споруд Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18", що знаходяться за адресою; АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,4918 га, кадастровий номер 1210100000:03:316:0074 за ціною не менше 10500000,00 грн., у відповідності до рішення Правління ПАТ "Банк Камбіо" від 22.07.2014р. щодо реалізації нерухомого майна, яке належить ПАТ "Банк Камбіо" (протокол №22.07.14/001).

Протоколом №161 від 18.07.2018р. засідання малого комітету з управління активами ПАТ "Банк Камбіо" (т. 2. а.с. 96-104) по питанню про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на підставі положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: договорів купівлі-продажу трьох об`єктів нерухомості, які належали ПАТ "Банк Камбіо" та розірвання договору іпотеки, прийнято рішення про звернення до Комітету з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за погодженням плану дій стосовно визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів), зокрема:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна будівель і споруд Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,4918 га, кадастровий номер 1210100000:03:316:0074, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В., зареєстрованого в реєстрі за №2393, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та фізичною особою ОСОБА_1 ;

- правочину щодо розірвання іпотечного договору №136/07-14-1 від 25.07.2014, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та фізичною особою ОСОБА_1 (іпотекодавцем), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В., зареєстрованого в реєстрі за №2404, предмет іпотеки - будівлі і споруди Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №18", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,4918 га, кадастровий номер 1210100000:03:316:0074;

- бухгалтерії ПАТ "Банку Камбіо" - здійснити відображення стану контрагентів, що існував до моменту укладення правочинів (в тому числі договорів) та роботу по відновленню в балансі банку заборгованості та донарахуванню процентів за кредитним договором №136/07-14 від 25.07.2014, позичальник ОСОБА_1 .

З огляду на вищезазначені обставини, відповідач вважає, що правочини (у тому числі договори), вказані у додатку №1 до наказу ПАТ "Банк Камбіо" №109 від 18.07.2018р. про затвердження акту Комісії від 18.07.2018р. з перевірки правочинів (договорів) за період з 05.12.2013р. по 05.12.2014р. на предмет нікчемності, є нікчемними в силу прямого припису Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 цього Закону), що, у свою чергу, надає банку підстави для вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності цих правочинів (договорів).

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який суд під час розгляду даної справи застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною п`ятою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед кредиторами.

Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 38 цього Закону визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Положеннями постанови Правління Національного банку України від 19.08.2014р. №510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" передбачено застереження щодо здійснення розрахунків в національній валюті виключно через кореспондентські рахунки в Національному банку України, на факт порушення якого вказують відповідач та третя особа-2, що, на їхню думку, свідчить про наявність ознак нікчемності спірних правочинів згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Такі доводи відповідача є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492 (в редакції нормативно-правових актів, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банки мають право відкривати своїм клієнтам:

- кореспондентські рахунки;

- поточні рахунки;

- вкладні (депозитні) рахунки.

Кореспондентський рахунок відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Банк-кореспондент - це банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок.

Таким чином, кореспондентськi рахунки - рахунки, що використовуються для зберігання коштів та обліку розрахунків, що виконує одна банківська установа за дорученням іншої банківської установи. Кореспондентські рахунки відкриваються та використовуються на договірній основі в процесі встановлення міжбанківських кореспондентських відносин.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам (передбачають можливість ведення підприємницької діяльності повністю або частково);

- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів та фонду референдуму;

- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Поточні рахунки фізичним особам - не суб`єктам підприємницької діяльності відкриваються як вклади до запитання i використовуються їх власниками для здійснення розрахункових операцій як i поточні рахунки юридичних осіб.

Порядок відкриття i закриття поточного рахунку регламентується Національним банком, а конкретні умови визначаються банками, які такі рахунки відкривають. Власник поточного рахунку самостійно розпоряджається коштами, які на ньому розміщено, та може зняти з цього рахунка суму, що не перевищує фактичний залишок. За можливості використання коштів у обсязі, що перевищує суму залишку, використовують поточний рахунок з овердрафтом. При цьому виникаюче дебетове сальдо на такому поточному рахунку компенсується за рахунок банківського кредиту (овердрафт).

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент(дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.

Відсотки за депозитними рахунками можуть перераховуватися на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Для здійснення розрахунків клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти. Установи банків списують кошти з рахунків клієнтів тільки за дорученням власників цих рахунків або за розпорядженням стягувачів (державних виконавців).

Розрахункові документи, що надходять протягом операційного часу, банк проплачує в день надходження; ті, що прийшли після операційного часу - наступного робочого дня.

У разі відсутності коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, вони цього самого дня повертаються без виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, виписками за кореспондентським рахунком відповідача, відкритим у Національному банку України підтверджено, що на дату проведення операцій з погашення заборгованості ( 19.08.2014, 05.09.2014) на кореспондентському рахунку банку, відкритому в НБУ, залишок коштів був достатній для вчинення відповідних банківських операцій, внаслідок яких відбулось погашення боргу за кредитним договором ( т.2 л.с. 113-118,119-127)

З урахуванням викладеного, з матеріалів справи вбачається здійснення розрахунків на виконання зобов`язань за кредитним договором без використання кореспондентських рахунків, якi використовуються в процесі встановлення міжбанківських кореспондентських відносин, натомість використано інші банківські інструменти. При цьому, здійснивши проведення розрахункової операції, банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку платника необхідної суми коштів. Про це також свідчить відсутність заборони на проведення розрахункових операцій у відповідний спосіб, зі сторони уповноваженої особи-куратора, на яку, в силу приписів постанови Правління Національного Банку України від 19.08.2014р. №510/БТ, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком.

Доводи апелянта про відсутність коштів для проведення розрахунків з посиланням на довідки ПАТ "Банк Камбіо" (т. 1, а.с. 245-246, т.3), є неспроможними, оскільки, з даних довідок не вбачається можливим дійти висновку щодо відсутності коштів саме на рахунках платника відповідної суми коштів.

Щодо доводів апелянта про те, що внаслідок нікчемності правочинів Банк не отримував реальних грошових надходжень на погашення зобов`язань за кредитним договором, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що погашенню заборгованості передувала обставина виникнення простроченої заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором зі сплати заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування.

Відповідно до п. 1.8, 2.4 Кредитного договору та Додатку № 1 до нього, було встановлено графік повернення кредиту та сукупну вартість кредиту, згідно з якими 10.08.2014 року підлягали сплаті відсотки за користування кредитом у розмірі 36 246,58 грн. та 15.08.2014 року підлягав сплаті платіж з погашення основної суми кредиту.

Оскільки зазначені суми позичальником сплачені не були, то 18.08.2014 року ПАТ Банк Камбіо звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою № 576 про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з наявністю у позичальника станом на дату вимоги простроченої заборгованості.

Крім того, з огляду на наявність у позичальника простроченої заборгованості за кредитним договором зі сплати основного боргу в розмірі 100 000 грн. та відсотків у розмірі 93 994 грн. 53 коп., ПАТ Банк Камбіо 03.09.2014 року вдруге звернувся з вимогою про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому, перенесення заборгованості за Кредитним договором на рахунки з обліку простроченої заборгованості та пред`явлення відповідних вимог відповідало умовам кредитного договору.

Посилання апелянта на безоплатність проведених операцій з погашення заборгованості за кредитом є безпідставним з огляду на наступне.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ч. 3 ст. 1058 ЦК України).

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч. 2 ст. 1060 ЦК України).

Відповідно до стаття 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм цивільного законодавства свідчить про те, що грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку вкладника банку, належать саме вкладнику, а не безпосередньо банку. Останній має право лише використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано відповідачем, погашення заборгованості за кредитним договором відбулось за рахунок грошових коштів, які не були власністю банка, а були власністю ОСОБА_2 та були розміщені в ПАТ Банк Камбіо на рахунку № НОМЕР_10 в якості вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" №дф-04/709-14 від 25.07.2014р. в сумі 890 000,00 доларів США, строком дії до 23.07.2016 року з ПАТ "Банк Камбіо", та які були предметом застави згідно з договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги № 136/07-14-II від 25.07.2014 року , а також згідно договору поруки від 25.07.2014 року.

Внаслідок наявності простроченої заборгованості ОСОБА_1 , відповідно до укладених договорів застави майнових прав та поруки, на підставі доручень ОСОБА_2 від 18.08.2014 року та 04.09.2014 року та розпорядження про розірвання договору строкового банківського вкладу в сумі 890 000 доларів США, перерахування суми вкладу та процентів на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_11, було продано валюту вкладу за розірваним договором в сумі 810267,00 доларів США та перераховані грошові кошти від проданої валюти на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_12 з метою подальшого погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 10436246грн.57коп.; списання грошових коштів від продажу валюти в сумі 10400000грн.00коп. на рахунок простроченої заборгованості 2237 ОСОБА_1 ; списання грошових коштів від продажу валюти в сумі 36246грн.57коп. на погашення прострочених відсотків за період з 25.07.2014 по 31.07.2014 на рахунок простроченої заборгованості по відсоткам 2239 ОСОБА_1 .

На підставі розпорядження від 04.09.2014 року була продана валюта, яка знаходилась на поточному рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_11 в сумі 15042,16 доларів США та перераховано грошові кошти від проданої валюти на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_12 з метою подальшого погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 194043грн.85коп., з яких: 100000грн.00коп. - сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 (рахунок 2237) і 94043грн.85коп. - сума прострочених відсотків ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 по 03.09.2014 (рахунок простроченої заборгованості 2239) та сума нарахованих відсотків за період з 04.09.2014 по 04.09.2014 (рахунок строкових відсотків 2238).

Таким чином, погашення заборгованості за кредитним договором відбувалось за рахунок реально розміщених на депозитному рахунку ОСОБА_2 грошових коштів в іноземній валюті, які належали їй на праві власності та право вимоги на які перебувало у Банку.

Факт продажу валюти саме в зазначеній сумі, підтверджується виписками по рахунку ( т.3 а.с. 131-142, 143-162), з яких вбачається, що перерахована з депозитного рахунку на поточний рахунок валюта, у ці ж дати була продана іншим клієнтам, на виконання їх заявок на купівлю доларів за отриману від них гривню.

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що погашення заборгованості за Кредитним договором здійснювалось без фактичного надходження грошових коштів до Банку.

Відповідно до статті 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до статті 23 Закону при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права.

Таким чином, набуте заставодержателем внаслідок невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання право звернення стягнення на предмет застави - майнові права реалізується шляхом відступлення заставодавцем права майнової (грошової) вимоги заставодержателю, тобто таке відступлення права вимоги і є безпосередньо способом звернення стягнення на вказаний предмет забезпечення, яке в даному випадку відбулось шляхом зарахування грошових коштів за депозитним рахунком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що погашення заборгованості за кредитним договором почалося з 18.08.2014р. - до прийняття Правлінням Національного банку України постанови №510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора", і завершилось 05.09.2014р., тобто вже після прийняття відповідної постанови, у зв`язку з чим у ПАТ "Банк Камбіо" запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку, призначено куратора НБУ, а також встановлено ряд обмежень у здійсненні операцій, але до прийняття Правлінням НБУ Постанови №782 від 04.12.2014р. "Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", тому твердження відповідача та третьої особи-2 про те, що операція з погашення кредитної заборгованості є штучною та відбулось лише корегування структури банківського балансу, адже кошти не відображалися ні у касі банку, ні на відкритому в НБУ кореспондентському рахунку банку, не можуть свідчити про нікчемність правочину.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.06.2018 по справі №755/7957/16-ц.

Крім того, колегія суддів погоджується з запереченнями позивачів щодо своєчасного отримання банком постанови НБУ №510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора" від 19.08.2014 року, оскільки з наданої відповідачем копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції (т. 3, а.с. 118-121) вбачається, що в ньому містяться відомості про реєстрацію даної постанови 19.08.2014р. за №5 без відмітки про її виконання.

В той же час, до заперечень відповідача на відповідь на відзив ( л.с. 240 т.1), відповідач надав копію зазначеної постанови, на якій міститься вхідний реєстраційний номер 13 ПАТ Банк Камбіо , датований жовтнем 2014 року, що також свідчить про обґрунтованість висновків суду щодо того, що погашення заборгованості за кредитним договором відбулось до прийняття та доведення даної постанови до відома банку.

При цьому, посилання суду на те, що зміст цієї постанови не був доведений до клієнтів та контрагентів банку є необґрунтованими, оскільки зазначена постанова містить примітку: банківська таємниця, що свідчить про обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Проте, уклавши договори поруки і застави майнових прав та відступлення прав вимоги з ОСОБА_2 у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, банк не прийняв на себе жодних зобов`язань, а навпаки, набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення.

Укладення банком договорів поруки і застави майнових прав та відступлення прав вимоги, а також фактичне погашення поручителем заборгованості замість позичальника за виданим кредитом не вплинуло та не могло негативно вплинути на показники ліквідності банку. Звернення стягнення ПАТ "Банк Камбіо" на майнові права поручителя призвело до збільшення розміру грошових активів ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок зменшення обсягу зобов`язань банку. Таким чином, укладення вищевказаного договору мало наслідком покращення нормативів капіталу ПАТ "Банк Камбіо".

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку , що зазначені договори не містять ознак нікчемності правочинів, визначених пунктом 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з огляду на відсутність обов`язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.

Доводи апелянта про те, що суд не надав оцінку ознаку нікчемності правочину згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є неспроможними з огляду на наступне.

За змістом глави 16 Цивільного кодексу України законодавцем визначено договір і дії, що вчиняють на виконання зобов`язання з договору, у нерозривній єдності, а правила про форму правочину і про його недійсність - розглядає по відношенню до підстав виникнення зобов`язання.

Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним.

У спірних правовідносинах, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк виконував свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492, та договорам з відповідними клієнтами банку.

Таким чином, перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок у одному банку не є правочинами в розумінні статей 202, 204, 626 Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є банківськими операціями, які не можуть визнаватися нікчемними, оскільки проведені на виконання цивільно-правових договорів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 05.12.2018р. у справі № 911/3880/15, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018р., викладеною у справі №755/7957/16-ц.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що уклавши договір поруки поручитель, який є кредитором банку, отримав переваги перед іншими кредиторами банку, оскільки набув можливості позачергово задовольнити свої вимоги.

Так, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що метою укладення договору поруки було надання поручителю певних переваг (пільг), в той час, як в результаті укладення поручителем - ОСОБА_2 спірного договору поруки остання отримала право вимоги до ОСОБА_1 , але не на підставі договору поруки, а у зв`язку з його виконанням в силу норм ст. 556 Цивільного кодексу України, сплативши банку грошові кошти в погашення зобов`язань за кредитним договором, а отже, такі договори не могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов`язань перед кредиторами, оскільки у даному випадку фактично поручителем було здійснено виконання зобов`язань боржника за кредитним договором, що ніяким чином не може вказувати на надання чи позивачу, чи боржнику, чи поручителю будь-яких переваг банком.

Саме на суму сплачених банку грошових коштів за договорами поруки ОСОБА_2 набула право на отримання задоволення своїх вимог не від банку, а від ОСОБА_1

Така ж правова позиція застосування п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" викладена в постанові Верховного Суду України від 23.11.2016р. у справі №3-869гс16, в якій Верховний суд України, зокрема зазначив, що оскільки у цьому разі не відбулося вчинення банком платежу на користь його кредитора чи передачі будь-якого майна, що належить банку, кредитор також не мав переваг перед іншими вкладниками, оскільки право нового кредитора вимагати від боржника повернення сплачених на виконання кредитного договору коштів передбачено нормами чинного законодавства, тому не було і підстав для встановлення нікчемності спірних договорів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на момент звернення стягнення на майнові права ОСОБА_2 на вклад, який перебував в заставі Банку, ще не могла бути порушена черговість задоволення вимог вкладників, як вважає апелянт, а також не могло мати місце надання переваг будь-кому з них, оскільки операції з погашення кредиту проводились до введення тимчасової адміністрації банку ( 18.08.2014 та 05.09.2014) та до виникнення у банку неможливості виконання своїх зобов`язань перед кредиторами.

Доводи апелянта про наявність ознак нікчемності спірних правочинів з огляду на те, що банк уклав правочин з пов`язаною особою банку, є недоведеними з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) угоди, що здійснюються з пов`язаними з банком особами (далі - пов`язані особи), не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов`язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

Для цілей цього Закону пов`язаними особами є:

1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку;

3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

4) керівники та контролери споріднених осіб банку;

5) керівники та контролери афілійованих осіб банку;

6) афілійовані особи банку;

7) споріднені особи банку;

8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1-5 цієї частини;

9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами.

Більш сприятливими умовами визначаються:

1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов`язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

2) придбання у пов`язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

3) здійснення інвестиції в цінні папери пов`язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

4) оплата товарів та послуг пов`язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

Банк може укладати угоди з пов`язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов`язань перед пов`язаною особою банку; придбання активів пов`язаної особи банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов`язаною особою банку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент укладання спірних правочинів - договору застави майнових прав та відступлення права вимоги №136/07-14-ІІ (грошові кошти) від 25.07.2014р. і договору поруки №136/07-14-ІІ від 25.07.2014р., згідно з наказом ПАТ "Банк Камбіо" №76/1-к від 09.12.2011р. з 09.12.2011р. була прийнята на посаду заступника Голови Правління ПАТ "Банк Камбіо", що свідчить про те, що вона є пов`язаною з банком особою.

Разом з цим, договір поруки та договір застави майнових прав були укладені на загальних умовах, стосувались набуття у заставу банку грошових коштів, належних ОСОБА_2 як фізичній особі та вкладнику банку, у розмірі, що відповідав розміру кредиту, та доказів надання поручителю більш сприятливих умов при укладанні даних договорів, апелянтом не надано, як не надано доказів того, що уклавши договір поруки та договір застави майнових прав на належний їй депозитний вклад, ОСОБА_2 порушила будь-яку заборону, передбачену ст. 52 Закону України Про банки та банківську діяльність .

Крім того, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що оцінку правомірності угоди, здійсненої із пов`язаною з банком особою за змістом вищенаведеної норми може здійснити лише суд у загальному порядку за позовом, предметом якого можуть бути вимоги щодо визнання цього правочину недійсним з наданням доказів його укладення на умовах, сприятливіших за звичайні.

При цьому докази звернення відповідача з відповідним позовом до суду в матеріалах справи відсутні. Факту наявності у спірних забезпечувальних правочинах більш сприятливих умов, ніж в угодах, укладених банком з іншими особами, відповідачем під час розгляду даної справи також не доведено суду належними та допустимими доказами.

Доводи апелянта про те, що метою укладення договору поруки було надання поручителю певних пільг, оскільки поручителем виступив Заступник голови правління банку, а отже, інсайдер, якому достеменно відомо про наявність обмежень та ознак проблемності, що призвело до втрати ліквідної нерухомості у вигляді забезпечення( іпотеки), є безпідставними, з огляду на те, що договір поруки був укладений 25.07.2014 року, тобто, ще до дати прийняття рішення про встановлення особливого контрою за діяльністю банку ( 19.08.2014 року) та віднесення банку до категорії проблемних ( 25.09.2014 року)

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не була врахована постанова Правління НБУ від 25.09.2014 року, якою банк віднесено до категорії проблемних, та запроваджено певні обмеження у діяльності банку, зокрема, необхідність погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку тільки в грошовій формі за погодженням із куратором Банку, є безпідставним, оскільки як укладання спірних договорів, так і погашення заборгованості за кредитним договором відбулось до прийняття даної постанови, тобто, до 25.09.2014 року.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на судову практику Верховного Суду у справах № 910/10371/16, 910/10369/16, 910/7085/16, 911/924/16, 910/4123/16, оскільки обставини даних справ та обставини переглядаємої справи не є тотожними.

Інші доводи апелянта є необґрунтованими і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами правомірність укладених угод, та належне виконання основного зобов`язання за кредитним договором, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором №136/07-14-1 від 25.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 25.07.2014р., зареєстрованим в реєстрі за №2404, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо", і як наслідок - відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" прав іпотекодержателя за іпотечним договором №136/07-14-І від 25.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 25.07.2014р., зареєстрованим в реєстрі за №2404, в тому числі але не виключно, права звернення стягнення у будь-який спосіб на нерухоме майно підлягає задоволенню стосовно нерухомого майна, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект 28", а саме: нежитлова будівля літ. Б-3 (з підвалом під Б-3, прибудовами літ. б1-1, б2-1, 63-1, б6-1, вхідами в підвал літ. б4, б5, верандою літ. б7, балконами літ. б8-б10), загальною площею 689,3кв.м.; технічний корпус літ. В-1 (з прибудовами літ. В1-1, в2-1), загальною площею 70,6кв.м.; гараж літ. Г-1 (з прибудовою г-1, оглядовою ямою під Г-1), загальною площею 72,4кв.м.; дезкамера літ. Е-1, загальною площею 25,7кв.м.; сарай літ. Ж-1, загальною площею 35,4кв.м.; гараж літ. З-1, загальною площею 31,2кв.м., оглядова яма під З-1; огорожа №3; мостіння І, площею 1427кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282, 145 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року у справі № 904/5150/18- залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.10.2019року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Кощеєв

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.09.2019
Оприлюднено03.10.2019
Номер документу84695955
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/5150/18

Рішення від 14.09.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Рішення від 14.09.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 14.09.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 13.07.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 08.04.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 07.12.2020

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 16.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пільков К.М.

Постанова від 25.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пільков К.М.

Ухвала від 11.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пільков К.М.

Ухвала від 10.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пільков К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні