Рішення

від 23.09.2019 по справі 904/2330/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2330/19 За позовом Приватного підприємства "ХІМТЕКС-Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА"

про стягнення 17 550,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Пархоменко Ю.С. дов. № б/н від 04.03.19р.

Відповідача - Сироткін С.С. дов. № б/н від 26.01.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 17 550,00 грн. боргу, мотивуючи порушенням Відповідачем строків оплати.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач стверджує, що факт існування заборгованості підтверджується видатковою накладною №1322 від 01.06.18р. , однак Відповідач не погоджується із наведеними доводами Позивача. Як слідує із видаткової накладної, у ній зазначено найменування товару, кількість та ціна. Таким чином, у видатковій накладній не узгоджені усі істотні умови договору поставки (зокрема, строк дії договору, строк поставки, якість продукції) і тому видаткова накладна не може вважатися укладеним договором поставки у розумінні Господарського кодексу України. Відповідно, у Відповідача не виникло обов`язку виконання умов Договору у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України. Крім того, видаткова накладна лише підтверджує факт поставки продукції, тобто факт виконання умов договору, проте така поставка відбувається заздалегідь погодженими сторонами умовами договору. Тобто, видаткова накладна підтверджує укладання договору та погодження його істотних умов. У видатковій накладній, міститься посилання на Договір №С-1167 від 14.02.18р., укладений ПП "ХІМТЕКС-Д" та ТОВ "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" та на рахунок на оплату покупцю №1677 від 29.05.18р. Таким чином, поставка продукції Постачальником, визначеної у видатковій накладній №1322 від 01.06.18р., відбулася на виконання умов Договору № С-1167. Виходячи з наведеного, Позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, зокрема, Позивач невірно послався на обставину (документ), на підставі якої начебто виникла заборгованість у Відповідача. Як слідує із видаткової накладної, вона видана на підставі рахунку та Договору. Відповідно до п.2.2. Договору поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється Постачальник надає Покупцеві рахунок на продукцію, в якому вказується найменування, асортимент, кількість і ціна продукції. При незгоді Покупця з найменуванням, асортиментом, кількістю або ціною продукції, зазначеної в рахунку, він має право не здійснювати оплату і відповідно партія продукції вважається неузгодженою сторонами. З моменту здійснення Покупцем оплати за продукцію (в сумі, зазначеної у рахунку) найменування, асортимент, кількість і ціна продукції, зазначені в рахунку, вважаються узгодженими сторонами. У рахунку міститься посилання, що рахунок дійсний до сплати до 31.05.18р. Видаткова накладна, яка посилається на рахунок, датована 01.06.18р., але Покупець не оплатив у вказані в рахунку строки суму в розмірі 17 550,00 грн. Істотні умови договору (найменування, асортимент, кількість, ціна продукції) узгоджуються сторонами шляхом пред`явлення Постачальником (Позивачем) рахунку на оплату продукції та, відповідно, здійснення Покупцем (Відповідачем) перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в сумі, вказаній в рахунку на оплату. У разі неоплати покупцем продукції по виставленому Постачальником рахунку, істотні умови договору є не узгодженими, і, як наслідок - зобов`язання у Покупця з оплати партії продукції не виникають. Виходячи зі змісту позовної заяви, Позивач поставив Відповідачеві продукцію відповідно до Договору № С-1167 від 14.02.18р. на загальну суму 17 550,00 грн. Оскільки Відповідач не оплатив вартість продукції, Позивач просить суд стягнути з нього заборгованість в сумі 17 550,00 грн., у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за Договором. Однак, враховуючи чинне законодавство України та умови Договору, які викладені вище, не оплата продукції в сумі 17 550,00 грн. (навіть частково) вказує на те, що сторони цього договору не узгодили між собою всіх істотних умов Договору в частині найменування, асортименту, кількості й ціни продукції, у зв`язку з чим у Відповідача обов`язок з оплати вказаної продукції відсутній, а у Позивача, в свою чергу, відсутній обов`язок з поставці продукції. Рахунок дійсний до 31.05.18р. Таким чином, не оплата рахунку до 31.05.18р. свідчить про те, що відповідний рахунок вже не дійсний, отже, вже немає умов поставки, які потрібно погоджувати за Договором і, відповідно, у сторін не має зобов`язань поставляти-отримувати продукцію за відповідним рахунком та оплачувати його, так як такого рахунку вже не існує. Таким чином, оскільки, ТОВ "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" не сплачувала рахунку, ТОВ "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" не погоджувала істотних умов Договору щодо поставки партії продукції, зазначеної в рахунку Позивача, а саме: не погоджувало найменування, асортименту, кількості й ціни продукції, зазначеної в рахунку, а сам рахунок після 31.05.18р. був недійсним, отже, поставка продукції 01.06.18р. на підставі рахунку, який вже не діє, за умови не погодження умов поставки (предмет (найменування, асортимент, кількість), ціна, строки поставки) Покупцем шляхом здійснення оплати свідчить про те, що поставка продукції відбулася не в рамках Договору, за яким виписано (оформлено) відповідний рахунок, тому у Відповідача відсутні обов`язки з оплати продукції в рамках Договору. Крім того, відповідно до п.2.3. Договору Постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупця про готовність партії продукції до постачання до дати поставки. Відповідач повідомляє, що не отримував від Позивача такого письмового повідомлення. Також, відповідно до п.4.2. Договору, якість продукції повинна засвідчуватися сертифікатом відповідності, якщо продукція, що поставляється підлягає обов`язковому підтвердженню відповідності. Документ, що засвідчує якість продукції, що поставляється (оригінал або копія, завірена печаткою Постачальника), передається Постачальником Покупцеві разом з продукцією; відповідно до другого речення п.2.3. Договору. Датою поставки Продукції є дата отримання Покупцем продукції за товарною накладною. Відповідач повідомляє, що Позивач не надав йому жодного з перелічених документів, та у видатковій накладній, наданій Позивачем, не міститься посилання про передачу такого документу разом із продукцією. Таким чином, відповідно до умов Договору продукція не вважається поставленою.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 17 550,00 грн. - основного боргу, 240,44 грн. - 3% річних, 262,65 грн. - індексу інфляції.

У відповіді на відзив Позивач вказав, що факт отримання Відповідачем поставленої продукції засвідчується підписом повноважного представника Відповідача на видаткових накладних. Повноваження представника підтверджено відповідною довіреністю. За весь час, що минув після здійснення поставки, Відповідач не висував претензій стосовно кількості та/або якості поставленого товару. З наведеного випливає, що прийнявши продукцію та вчинивши підпис уповноваженого представника на первинному документі - видатковій накладній, Відповідач погодив умови поставки визначеної продукції. Навіть якщо розглядати договір між Позивачем і Відповідачем як укладений, доводи Відповідача спростовуються умовами цього Договору та положеннями чинного законодавства. Більше того, Відповідач на адресу Позивача направив акт звірки взаємних розрахунків, підписаний представником Відповідача та скріплений печаткою, відповідно до якого за договором, який Відповідач вважає укладеним, за останнім обліковується борг у сумі 17 550,00 грн. Отже, сума позовних вимог Відповідачем визнається у підписаному ним акті звірки. Обов`язок Покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або Договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Тобто, обов`язок покупця оплатити товар з урахуванням ст. 692 ЦК України виникає з моменту його прийняття. Також не відповідає дійсності твердження Відповідача про невірно обраний спосіб захисту порушеного права, адже ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути примусове виконання обов`язку в натурі. Також, за змістом ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження виконання обов`язку в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі - спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов`язання. Цей спосіб полягає у зобов`язанні вчинити дію або утриматися від дій, незалежно від застосування до неї інших заходів впливу (відшкодування збитків, пені, накладення штрафу, тощо).

Відповідач заперечує заяву про збільшення позовних вимог, мотивуючи тим, що вона не відповідає вимогам ч.3 ст. 162 ГПК України. Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 14.08.19р., Позивач стверджував, що підставою його позовних вимог є договір, укладений у спрощений спосіб, а саме: оформлена видаткова накладна №1322 від 01.06.08р. при цьому, Позивач не надав до суду жодного доказу, що Позивач та Відповідач здійснювали обмін листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами з метою укладення Договору у спрощений спосіб, як не надав жодного доказу, що Позивач підтвердив прийняття до виконання замовлення Відповідача і не надав жодного доказу наявності та форми такого замовлення Відповідача. Так, Позивач долучив до матеріалів справи лише копію видаткової накладної, яка свідчить про поставку товару на підставі раніше погоджених умов, однак, така видаткова накладна підтверджує не факт укладення договору, а лише факт його виконання. Отже, сама по собі видаткова накладна, без наявності відповідної оферти продавця (Позивача) придбати у нього товар, без наявності замовлення Відповідача такого товару (наприклад заявки) на підставі отриманої оферти не свідчить про укладення договору поставки у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 ГК України. Крім того, у видатковій накладній №1322 від 01.06.18р. міститься посилання на Договір № С-1167 від 14.02.18р., укладений Позивачем та Відповідачем та на рахунок на оплату №1677 від 29.05.18р. В свою чергу, в рахунку міститься посилання на Договір. У видатковій накладній міститься також посилання на те, що представник Відповідача отримав товар за довіреністю №706 від 30.05.16р. при цьому, в зазначеній довіреності міститься посилання на рахунок. Таким чином, поставка продукції постачальником, визначеної у видатковій накладній №1322 від 01.06.18р. відбулася на виконання Договору № С-1167 від 14.02.18р. Якщо ж навіть прийняти до уваги припущення Позивача, що Договором сторін, укладеним у спрощений спосіб, є видаткова накладна, то навіть у цьому випадку Відповідач звертає увагу, що в такій видатковій накладній міститься посилання на рахунок, в якому, в свою чергу, міститься посилання на Договір. Відповідач не згоден з розрахунком 3 % річних та індексу інфляції. Зі змісту позовної заяви вбачається, що, на думку Позивача, початком періоду прострочення оплати Відповідачем товару є 01.03.19р., оскільки відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, оскільки у спірних правовідносинах, на думку Позивача, строк виконання зобов`язань не встановлений, так як сторони уклали договір у спрощений спосіб, то 7 денний строк виконання зобов`язання Відповідача починає обліковуватися зі спливом 7 календарних днів з дня отримання Відповідачем претензії Позивача. Претензію про виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах (на думку Позивача) отримано Відповідачем 21.02.19р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту "Укрпошти", отже, 7 денний строк для виконання зобов`язань Відповідача з оплати товару, на думку позивача, сплив 28.02.19р. Із зазначеним Відповідач не згоден, оскільки, як вбачається з доданих Позивачем до матеріалів справи копій документів, накладну "Укрпошти" з номером відправлення 4903306558239 від 20.02.19р. Відповідач отримав 20.02.19р. Однак, опису вкладення з зазначенням того, що саме було вкладено Позивачем до листа, Позивач не додає, отже, Позивач не довів, що до листа Позивача, відправленого накладною "Укрпошти" з номером відправлення 4903306558239, було вкладено саме претензію вих. №20/02-02 від 20.02.19р. Навіть з копії претензії вбачається, що вона стосується виконання зобов`язань ТОВ "Союз-Спецтехніка" за договором поставки №1008-1 та за видатковою накладною на суму 17 550,00 грн., однак, жодних реквізитів цієї видаткової накладної (дата та номер, за яким саме договором її складено) Позивачем в претензії не зазначено. Отже, встановити з претензії, що вона стосується саме видаткової накладної №1322 від 01.06.18р., стосовно якої виник спір у справі №904/2330/19, неможливо.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач вказав, що відповідь на відзив не відповідає вимогам ст. 165 та 166 ГПК України. Також, Відповідач зазначив, що посилання Позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.18р. у справі №904/1143/18 не мають прийматися судом, оскільки, жодна постанова апеляційного суду не є обов`язковою для врахування іншими судами. Оригінал договору № С-1167 від 14.02.18р. є в наявності у Відповідача, оскільки Договір був підготовлений та направлений Позивачеві саме Відповідачем, оскільки зазначений Договір є типовою формою Відповідача, затвердженою ще 10.02.15р. наказом Відповідача №1. Відповідач зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків не є дією, що свідчить про визнання Відповідачем боргу, що підтверджується постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.07.18р. у справі №905/1141/16.

У судовому засіданні оглянуто оригінал Договору № С-1167 від 14.02.18р. та наказу №1 від 10.02.15р.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За даними Позивача, 01.06.18р. за видатковою накладною №1322 він поставив Відповідачеві товар на суму 17 550,00 грн., а уповноважений представник Відповідача (довіреність №706 від 30.05.18р.) одержав товар, що підтверджується підписом останнього на накладній. Після отримання товару, від Відповідача не надходило жодних претензій стосовно кількості та/або якості поставленого товару. Однак, Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Позивач на адресу Відповідача направив претензію №20/02-2 від 20.02.19р., у якій вимагав у семиденний строк сплатити борг за поставлений товар. Претензію Відповідач одержав 21.02.19р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту "Укрпошти".

Зазначена претензія залишена Відповідачем без задоволення і відповіді.

Заперечуючи позовні вимоги, Відповідач додав до відзиву копію договору № С-1167 від 14.02.18р. укладеного сторонами.

Також Відповідач зазначив, що у видатковій накладній №1322 від 01.06.18р. міститься посилання на Договір № С-1167 від 14.02.18р. та рахунок №1677 від 29.05.18р.

У довіреності №706 від 30.05.18р. представникові Відповідача доручається одержати товар за рахунком №1677 від 29.05.18р. У рахунку №1677 від 29.05.18р., зазначено: Договір № С-1167 від 14.02.18р., товар на суму 17 550,00 грн.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов`язався поставити, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, зазначеною в рахунках і/або накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 14 робочих днів з дати поставки цієї партії продукції (п.3.1. Договору).

Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника (п.3.2. Договору).

Однак, Позивач заперечує повернення йому Відповідачем підписаного сторонами примірника договору, тому вважає, що поставка відбулася за договором, укладеним сторонами у спрощений спосіб, шляхом прийняття Позивачем до виконання замовлення Відповідача і передачі останньому товару за видатковою накладною та підписання цієї накладної представником Позивача і представником Відповідача, повноваження якого підтверджені довіреністю № 706 від 30.05.18р.

Одержання товару за викаткою накладною №1322 від 01.06.18р. Відповідач не заперечує, однак заперечує підстави, за якими Позивач просить стягнути з Відповідача кошти за поставлений товар.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд приймає позицію Позивача і не погоджується з Відповідачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на суму 17 550,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1322 від 01.06.18р., підписаною уповноваженим представником Відповідача.

Оскільки Відповідач, в момент прийняття товару та підписання видаткової накладної, а також в подальшому, будь-яких заперечень щодо кількості, якості товару не заявляв, товар на суму 17 550,00 грн. вважається прийнятим Відповідачем. При цьому, Відповідач не надав суду доказів звернення до Позивача з претензіями щодо відсутності необхідних для прийняття товару документів. Товар Позивачеві Відповідач не повернув (доказів суду не надав, як не надав доказів звернення до Позивача з вимогою прийняти назад поставлений товар).

Наведене свідчить про погодження сторонами істотних умов поставки (щодо товару, його кількості, якості, ціни), що спростовує позицію Відповідача, викладену у відзиві на позов.

Також Відповідач не надав суду доказів повернення Позивачеві примірника підписаного сторонами договору № С-1167 від 14.02.18р., пунктом 3.1. якого передбачено, що Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 14 робочих днів з дати поставки цієї партії продукції.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у Відповідача виник обов`язок оплати за поставлений Позивачем за видатковою накладною №1322 від 01.06.18р. товар.

Оскільки предметом позову Позивач визначив борг за договором, строк оплати якого на момент звернення до суду настав, як за договором укладеним у спрощений спосіб, так і за договором № С-1167 від 14.02.18р., на який посилається Відповідач, доказом виконання зобов`язання Позивачем є видаткова накладна№1322 від 01.06.18р., суд вважає, що буде справедливим захист прав Позивача, шляхом стягнення боргу з Відповідача.

Так як Відповідач не надав доказів отримання за поштовим відправленням Позивача №4903306558239, одержаним Відповідачем 21.02.19р., іншого документу ніж претензії Позивача №20/02-02 від 20.02.19р., суд вважає належним доказом виставлення вимоги Відповідачеві саме 21.02.19р. і, відповідно, виникнення в останнього обов`язку з 01.03.19р. оплати за поставлений Позивачем за видатковою накладною №1322 від 01.06.18р. товар. Крім того, строк, за який Позивач просить стягнути з Відповідача річні й індекс інфляції на підставі претензії №20/02-02 від 20.02.19р., менший за строк, передбачений договором № С-1167 від 14.02.18р.

Перевіривши розрахунок 3 % Позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% проведено правильно.

Індекс інфляції, за перерахунком суду, перевищує той, що розрахував Позивач, тому суд приймає розрахунок індексу інфляції Позивача

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення з Відповідача на користь Позивача належать: 17 550,00 грн. - боргу, 240,44 грн. - 3 % річних, 262,65 грн. - індексу інфляції.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "ХІМТЕКС-Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" про стягнення 17 550,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА", 52511, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Майське, вулиця Герцена, 16-А, (код 35728656) на користь Приватного підприємства "ХІМТЕКС-Д", 49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 118-А (код 24436765) 17 550,00 грн. - основного боргу, 240,44 грн. - 3 % річних, 262,65 грн. - індексу інфляції, 1 921,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03.10.2019

Суддя С.Г.Юзіков