Ухвала

від 01.10.2019 по справі 916/1060/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа № 916/1060/19

Господарський суд Одеської області, м. Одеса, у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Скворцов М.О., згідно ордеру серії ОД №359834 від 10.05.2019р.,

розглянувши заяву ТОВ «Транс Кеа Трак» 25.06.2019р. за вх.№2-3038/19 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №916/1060/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Кеа Трак » (65026, м.Одеса, Грецька площа, буд. 1, офіс 311) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таніт Груп» (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. 1-го Травня, буд. 23) про стягнення 296219,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019р. Господарським судом Одеської області (суддя Д`яченко Т.Г.) по справі №916/1060/19 ухвалено рішення, яким позов ТОВ „Транс Кеа Трак» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ „Таніт Груп» на користь ТОВ „Транс Кеа Трак» заборгованість в загальному розмірі 296219,27грн., з яких основний борг за надані послуги з перевезення у розмірі 282499,86грн., 3% річних у розмірі 3993,70грн., інфляційні втрати у розмірі 9725,71грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4443,29грн.

25.06.2019р. за вх.№2-3038/19 до суду від ТОВ «Транс Кеа Трак» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35250грн. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що ним було додано до позовної заяви попередній (орієнтовний) розрахунок вартості правничої допомоги, витрати на яку позивач очікував понести у зв`язку із розглядом цієї справи. В подальшому позивач подавав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій також просив суд стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу. Заявник вказує, що до закінчення судових дебатів під час судового засідання 18.06.2019р. представник позивача заявив про намір стягнути з відповідача судовий збір в загальному розмірі 4443,29грн. та витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції в загальному розмірі 35250грн.

Позивач вказує, що для надання правничої допомоги та представництва інтересів позивача у цій справі між останнім та адвокатом Поповим М.М. був укладений договір про надання правничої допомоги від 05.04.2019р., відповідно до п.2 якого вартість правничої допомоги за цим договором визначається виходячи з часу, витраченого адвокатом, та складає 1500грн. за одну годину роботи адвоката та/або залучених ним адвокатів. На підтвердження надання/прийняття послуг за договором від 05.04.2019р. сторонами складено та підписано акти приймання-передачі наданих послуг №4 від 07.05.2019р., №5 від 18.06.2019р. Адвокатом позивачу по договору від 05.04.2019р. було виставлено рахунки №4 від 07.05.2019р. на суму 15750грн., №5 від 18.06.2019р. на суму 19500грн., які були сплачені позивачем у повному обсязі згідно платіжних доручень №852 від 31.05.2019р., №858 від 19.06.2019р.

Крім того, позивач зазначив, що у п.9 договору від 05.04.2019р. сторони передбачили, що адвокат Попов М.М. має право залучати до надання правничої допомоги за цим договором інших адвокатів, які залучаються ним на умовах цивільно-правового договору. При цьому адвокат самостійно відповідає перед клієнтом за якість і повноту надання правничої допомоги. Зважаючи на складність справи, значний обсяг матеріалів та занятість адвоката Попова М.М. у інших справах, керуючись п.9 договору від 05.04.2019р., для надання професійної правничої допомоги у формі представництва інтересів ТОВ "Транс Кеа Трак" в судах всіх інстанцій, підготовки та участі у судових засіданнях, надання інших професійних юридичних послуг (правничої допомоги), пов`язаних з вказаною справою (за дорученням адвоката Попова М.М.), адвокат Попов М.М. залучив адвоката Сон К.Е. (свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серії №002912 від 16.11.2016р.), для чого адвокат Попов М.М. та адвокат Сон К.Е. уклали договір про надання правничої допомоги від 06.04.2019р. Вартість правничої допомоги адвоката Сон К.Е. також складає 1500грн. за одну за годину роботи адвоката (п.2 договору). Під час судового розгляду адвокат Сон К.Е. за дорученням адвоката Попова М.М. здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях та підготовку до засідань, що відображено в актах приймання-передачі наданих послуг.

Також позивач зазначив, що узгоджений позивачем та адвокатом Поповим М.М. у договорі від 05.04.2019р. розмір гонорару адвоката Попова М.М. за надання професійної правничої допомоги щодо ведення даної господарської справи, що складає 1500грн. за одну годину роботи, є обґрунтованим з урахуванням кваліфікації адвоката ОСОБА_1 , який займається адвокатською практикою з 2011 року, є заступником Комітету господарського права і процесу Ради адвокатів Одеської області ( http://unba.odessa.ua/advokatske-samovryaduvannya/komiteti/komitet-gospodarskogo-prava-i- protsesu-radi-advokativ-odeskoyi-oblasti/sklad-komitetu/k та дійсним членом Асоціації правників України. Адвокат Сон К.Е. займається адвокатською практикою з 2016 року. На думку позивача, витрати на оплату послуг адвоката щодо ведення справи в суді першої інстанції в розмірі 35250грн., у розумінні ч.4 ст. 26 ГПК України, є співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - матеріали справи містять значний обсяг доказів на підтвердження позовних вимог, а також спростування доводів і заперечень відповідача. Вказані матеріали необхідно було зібрати, ознайомитись, проаналізувати, належним чином оформити та надати до суду; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт - витрат часу та підготовку кожного процесуального документа, підготовка та участь у кожному судовому засіданні; ціною позову та (або) зазначенням справи для сторони - остання практика Верховного Суду щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу свідчить про те, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу слід вважати відшкодування в межах 8-15% від ціни позову. Отже, позивач доходить висновку про те, що з урахуванням ціни позову у розмірі 296219,27грн., заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35250грн. складає 11,89% від ціни позову, а тому заявлена сума відшкодування витрат є справедливою та співмірною ціні позову. Щодо значення справи для позивача, останній звертає увагу суду на поточне фінансове становище підприємства позивача, про що представник останнього вказував у заяві про забезпечення позову з посиланням на відповідні докази, що наявні в матеріалах справи. Так, у відповідності до останнього поданого позивачем фінансового звіту від 31.03.2019р. за І квартал 2019 року, актуальний фінансовий стан ТОВ Транс Кеа Трак виглядає наступним чином: чисті активи підприємства (баланс) складають 1 397,3 тис.грн., що на 591,6 тис.грн. менше ніж на початок звітного періоду (І квартал 2019 року) - дані свідчать про погіршення фінансового стану позивача; нерозподілений прибуток підприємства складає лише 60,6 тис.грн. - дані свідчать про те, що нерозподілений прибуток підприємства є незначним та майже в 5 разів менший ніж сума заборгованості відповідача; кредиторська заборгованість підприємства за товари, роботи та послуги складає 624,6тис.грн., що на 229,2 тис.грн. більше ніж на початок звітного періоду (І квартал 2019 року) - дані свідчать про те, що позивачу не вистачає грошових коштів для задоволення кредиторської заборгованості, в тому числі, за рахунок коштів, що заборгував відповідач; відповідно до звіту про фінансові результати за І квартал 2019 року, чистий збиток підприємства складає 2,1 тис.грн. - дані свідчать, що підприємство позивача наразі є збитковим, а наявність у відповідача заборгованості лише погіршує фінансовий стан позивача. Негативні фінансові показники та загрозу подальшої господарської діяльності підприємству позивач пов`язує, в тому числі, з тривалим порушенням своїх грошових зобов`язань з боку відповідача. Також відзначає позивач, що відповідач допустив порушення своїх грошових зобов`язань перед позивачем, починаючи з листопада 2018 року, тобто, більше 8 місяців (до дати ухвалення рішення), що завдало шкоди правам та законним інтересам позивача. При вирішенні питання про відшкодування витрат на правову допомогу позивач просить суд взяти до уваги поведінку відповідача під час розгляду справи, яку розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, що призвело до затягування розгляду справи та збільшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу. Така поведінка відповідача проявлялась у наступному: у відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечував наявність заборгованості та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; суд декілька разів був вимушений відкладати судові засідання на прохання представника відповідача, який нібито не отримував процесуальні документи позивача та/або нібито не мав достатньо часу для ознайомлення з ними ті підготовки правової позиції; на судовому засіданні 27.05.2019р. представник відповідача просив відкласти судове засідання для надання письмових заперечень на відповідь на відзив, проте, як виявилося згодом, він не готував та не подавав такі заперечення. Отже, позивач вбачає, що представник відповідача свідомо затягував розгляд справи під різними приводами, що призвело до того, що справа, яка, на погляд позивача, не належить до категорії складних, розглядалася судом першої інстанції більше двох місяців.

24.09.2019р. за вх.№19519/19 ТОВ Таніт Груп подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ Транс Кеа Трак від 25.06.2019р. за вх.№2-3038/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. В обґрунтування заявленого товариство послалось на те, що позивач у своїй заяві від 25.06.2019р. за вх.№2-3038/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що дана справа не належить до категорії складних. Відповідач вказує, що погоджується з даним висновком, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, вона за своєю суттю не є складною (стягнення збитків) та не викликає значного публічного інтересу, а звідси, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім того, відповідач зауважує, що включення позивачем до складу витрат на надання правової допомоги часу, витраченого адвокатом на виконання технічних завдань: організація відправки документів, відвідання суду для подання документів через канцелярію суду, - не є правничою допомогою адвоката, а отже, не підлягають компенсації.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що додані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг не містять детального опису затраченого часу та із зазначенням вартості за кожну надану послугу погодинно, а містять орієнтовні показники витраченого часу, який узагальнює низку наданих адвокатом послуг, як-то ознайомлення з матеріалами справи, підготовка висновку з правовою оцінкою справи, варіантами правових позицій і рекомендацій щодо правової позиції, переговори з клієнтом для обговорення, роз`яснення та узгодження правової позиції без деталізації щодо окремо наданої послуги. Відповідач відмічає, що, враховуючи незначний час (5-10 хвилин), витрачений у кожному судовому засіданні на з`ясування позицій сторін щодо відкладення розгляду справи, зазначення позивачем в акті приймання передачі-передачі наданих послуг від 18.06.2019р. витраченого часу - 00 год. 45 хв. на підготовку та участь у кожному судовому засіданні є явно надмірним. Відповідач, зокрема, відзначив, що посилання позивача на затягування процесу з боку відповідача є передчасним, оскільки позивач обізнаний щодо переговорного процесу між сторонами під час розгляду справи у суді першої інстанції, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Одночасно відповідач зазначає, що матеріали справи не містять копій квитанцій до прибуткового касового ордера, згідно з якими адвокатом Сон К.Е. прийнято гонорар на підставі договору, відсутня також і книга доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, з якої мала б вбачатись сума коштів, прийнята адвокатом, із чого відповідач робить висновок про те, що витрати на правову допомогу, надану адвокатом Сон К.Е., не підтверджені документально, що в сукупності з відсутністю у справі доказів, які б вказували на розмежування переліку робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом ОСОБА_2 та адвокатом Поповим М.М., призводить до необґрунтованості заявленого позивачем загального обсягу правової допомоги.

Також відповідач зазначає, що він одразу після вступу в законну силу рішення суду першої інстанції по даній справі, сплатив суму боргу, що підтверджується доданим платіжним дорученням. З врахуванням чого відповідач вбачає розмір компенсації правничих витрат, які заявлені позивачем до стягнення, завищеним. Відповідач вказує, що позивач докази, додані до заяви про компенсацію правничих витрат, не надіслав відповідачу, у зв`язку з чим суд не має брати їх до уваги.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.ч.4, 5, 8 ст.129 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.244 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р. по справі №910/9241/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Слід вказати на те, що правова позиція щодо застосування приписів процесуального закону (ст.ст. 126, 129 ГПК України) була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.06.2019р. по справі №916/1340/18, від 03.05.2019р. у справі №910/10911/18, від 14.05.2019р. у справі №922/576/18, від 29.05.2019р. у справі №910/10483/18, від 18.06.2019р. у справі №922/3787/17.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Таку думку поділяє Верховний Суд у постанові від 25.06.2019р. по справі №909/371/18.

У попередньому розрахунку орієнтовних судових витрат, наведеному у позові, позивач послався на орієнтовну вартість правничої допомоги для нього по даній справі в розмірі від 43500грн. до 64500грн. також у заявах про збільшення позовних вимог від 07.05.2019р. за вх.№2-2101/19, від 10.06.2019р. за вх.№2-2758/19 позивач заявляв суду про намір стягнути з відповідача витратна професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до справи у копіях: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2073 від 26.07.2011р. на ім`я ОСОБА_3 М.М., №002912 від 16.11.2016р. на ім`я ОСОБА_2 , договір про надання правничої допомоги від 05.04.2019р., укладений між ТОВ Транс Кеа Трак та адвокатом Поповим М.М., договір про надання правничої допомоги, укладений 06.04.2019р. між адвокатом Поповим М.М. та адвокатом Сон К.Е., рахунки №4 від 07.05.2019р. на суму 15750грн., №5 від 18.06.2019р. на суму 19500грн. акти приймання-передачі наданих послуг №4 від 07.05.2019р., №5 від 18.06.2019р.; у оригіналах: платіжні доручення №852 від 31.05.2019р. на суму 15750грн., №858 від 19.06.2019р. на суму 19500грн.

Так, як вбачається із матеріалів справи, адвокат Сон К.Е. приймав участь у судових засіданнях 13.05.2019р., 27.05.2019р., 10.06.2019р., 18.06.2019р.

Адвокат Попов М.М. складав, підписував та подавав до справи: позовну заяву від 15.04.2019р. за вх.№1085/19., попередній орієнтовний розрахунок судових витрат від 15.04.2019р. за вх.№7380/19, заяву про забезпечення позову від 15.04.2019р. за вх.№2-1727/19, заяву про долучення доказів до справи від 07.05.2019р. за вх.№8919/19, заяви про збільшення позовних вимог від 07.05.2019р. за вх.№2-2101/19, від 10.06.2019р. за вх.№2-2758/19.

Так, зазначені у актах №4 від 07.05.2019р., №5 від 18.06.2019р. послуги: оформлення додатків до позову (формування пакету документів для суду та відповідача, засвідчення копій на відповідність оригіналам) , організація відправки позову на адресу відповідача, відвідання суду для подання позовної заяви через канцелярію суду , відправка скарги на адресу відповідача та до суду , відправка копії заяви на адресу відповідача та до суду - не є правничими послугами, а є супутнім технічним супроводженням правничих послуг, а отже у розумінні ст.126 ГПК України не є витратами, оскільки такі дії адвокатом заявника вимірювались у годинах, а не у грошових одиницях, фактично витрачених на отримання результату від таких дій.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надані ним докази, незначну складність даної справи, яка не викликає значного публічного інтересу, відсутність детального опису позивачем затраченого адвокатом часу та із зазначенням вартості за кожну надану послугу погодинно, установивши факт оплати заявником послуг адвоката, суд вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22875грн. є співмірною з обсягом наданих послуг саме правничих послуг та пов`язаних із ними витрат, у зв`язку з чим клопотання про відшкодування таких витрат підлягає судом частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково заяву ТОВ Транс Кеа Трак від 25.06.2019р. за вх.№2-3038/19 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35250грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таніт Груп» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1-го Травня, буд. 23, код 41983980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Кеа Трак» (65026, м.Одеса, Грецька площа, буд. 1, офіс 311, код 40962247) 22875 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в решті частині вимог, заявлених ТОВ Транс Кеа Трак у заяві від 25.06.2019р. за вх.№2-3038/19.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено 03 жовтня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук