Рішення

від 30.09.2019 по справі 500/1551/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1551/19

30 вересня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника відповідача Федорів Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-Електро до Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дністер-Електро (далі - ТОВ Дністер-Електро , позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), у якому просить:

визнати неправомірними дії ДФС України щодо відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ Дністер-Електро №1 від 03.06.2019 на суму 2165000,00 грн;

зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ Дністер-Електро №1 від 03.06.2019 на суму 2165000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

03.06.2019 позивачем у відповідності до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) складено податкову накладну №1 на суму 2165000,00 грн контрагенту ТОВ Дністер-Плюс для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідачем відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН з підстав, передбачених пунктами 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України, оскільки позивач як продавець товару не був платником податку на додану вартість станом на 21.06.2019, про що зазначено у квитанції №1 від 21.06.2019.

Позивач вважає такі дії ДФС України неправомірними, оскільки на момент складення податкової накладної ТОВ Дністер-Електро було зареєстроване платником податку на додану вартість (03.06.2019). Передача товару на користь ТОВ Дністер-Плюс згідно з податковою накладною №1 відбулася також 03.06.2019. При цьому рішення про анулювання позивача платником податку на додану вартість прийняте Головним управлінням ДФС у Тернопільській області №396 04.06.2019.

Станом на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у позивача (03.06.2019), останній був платником податку на додану вартість та зобов`язаний скласти і зареєструвати відповідну податкову накладну.

Ні пунктами 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України, ні будь-якими іншими актами законодавства не передбачено, що обов`язок платника податку скласти і зареєструвати податкову накладну у відповідному податковому періоді припиняється у разі анулювання в такому періоді реєстрації особи платником податку на додану вартість.

З наведених підстав ТОВ Дністер-Електро просить позовні вимоги задовольнити.

08.07.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

01.08.2019 від представника ДФС України надійшов відзив на позов (а.с.17-20). Відповідач у відзиві на позов його заперечує, посилаючись на положення пунктів 201.1, 201.2, 201.10 статті ПК України, які визначають вимоги до податкової накладної, форми та порядку її заповнення, а також порядок реєстрації в ЄРПН. Крім того, зазначає положення пунктів 200-1.1, 200-1.2, 200-1.8 статті 200-1 ПК України, що регламентують порядок електронного адміністрування податку на додану вартість та, серед іншого, вказують, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Також представник контролюючого органу звертає увагу, що відповідно до вимог пунктів 184.1, 184.5, 184.6 статті 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних; у разі реєстрації особи платника податку останнім звітним податковим періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Як висновок, представник відповідача резюмує, що оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх ЄРПН має особа, що зареєстрована платником податку на додану вартість, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається, незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.08.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.28), у якій він вказує на те, що відповідно до положень пункту 184.8 статті 184 та пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку у разі виникнення податкових зобов`язань станом на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зобов`язаний зареєструвати відповідні зобов`язання шляхом складання податкової накладної і такі податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду підлягають або сплаті до бюджету, або зарахуванню в рахунок бюджетного відшкодування в залежності від стану розрахунків з бюджетом.

Також вказує, що рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області про анулювання ТОВ Дністер-Електро платником податку на додану вартість отримав поштою 25.06.2019, податкова накладна №1 подана для реєстрації 21.06.2019.

Позивач зазначає положення пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України та вважає, що станом на час подання податкової накладної для реєстрації рахунок ТОВ Дністер-Електро у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не був закритий, в іншому випадку позивач не міг би подати податкову накладну для реєстрації.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

18.09.2019 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (а.с.40-44), у яких він вказує, що у електронному кабінеті платника податку на додану вартість відображаються вся інформація про платника, у тому числі у режимі реального часу платник бачить відображену в електронному кабінеті інформацію про прийняття контролюючим органом рішення про анулювання його платником ПДВ.

У судовому засіданні 05.08.2019 суд заслухав пояснення учасників справи та оголосив перерву до 20.08.2019 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів, зокрема, щодо надіслання позивачу рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області про анулювання ТОВ Дністер-Електро платником податку на додану вартість.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 20.08.2019, у розгляді справи оголошено перерву за клопотанням представника відповідача для подання заперечення на подану позивачем відповідь на відзив. Судове засідання у справі призначене на 26.09.2019 (враховуючи період перебування головуючого судді у відпустці).

Судове засідання 26.09.2019 відкладено на 30.09.2019 у зв`язку з першою неявкою позивача, відсутністю клопотань та заяв, у тому числі повідомлень позивача щодо причин неприбуття у судове засідання його представника.

У судове засідання 30.09.2019 представник позивача не прибув, проте надіслав до суду за допомогою електронної пошти клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, засвідчене електронним цифровим підписом (а.с.48-49).

Оскільки 30.09.2019 року у судове засідання прибув представник відповідача, клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні до суду не подав, то розгляд справи продовжено у відкритому судовому засіданні за відсутності представника позивача.

Представник позивача, у судових засіданнях у цій справі 05.08.2019, 20.08.2019, позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у заявах по суті.

Представник відповідача, який брав участь у справі, у судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ Дністер-Електро 12.02.2018 зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків 12.02.2018 в контролюючих органах (а.с.31-35), було зареєстроване з 01.05.2018 платником податку на додану вартість; рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області №396 від 04.06.2019 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Дністер-Електро у зв`язку з неподанням до органу державної податкової служби декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців з податку на додану вартість та/або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 18 ПК України (а.с.7-8). Таке рішення позивач отримав 25.06.2019 (а.с.29-30).

03.06.2019 ТОВ Дністер-Електро виписало видаткову накладну №ЛНА-000002 на постачання товарів ТОВ Дністер-плюс , а саме: дахової сонячної електростанції по вулиці 15 Квітня, на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн (а.с.10).

Одночасно 03.06.2019 ТОВ Дністер-Електро складено податкову накладну №1 на постачання товарів ТОВ Дністер-плюс , а саме: дахової сонячної електростанції по вулиці 15 Квітня, на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн, без ПДВ сума поставки 2165000,00 грн (а.с.10).

21.06.2019 ТОВ Дністер-Електро подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 03.06.2019 на постачання товарів ТОВ Дністер-плюс на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн, без ПДВ сума поставки 2165000,00 грн (а.с.10).

Відповідно до квитанції ДФС України №1 ця податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 21.06.2019, документ не прийнято, виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - порушення пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України, а саме: продавець не був платником ПДВ 21.06.2019. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ 04.06.2019 (а.с.9).

Позивач не погоджується з таким діями ДФС України щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 03.06.2019, вважає їх неправомірними у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Надаючи оцінку підставам, з яких ДФС України не прийняло податкову накладну для реєстрації в ЄРПК, суд наводить їх положення (пункти 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України), а також положення статті 201 ПК України, які регламентують порядок виписування та реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Наведені положення пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України зобов`язують платника податку на додану вартість продавця товарів/послуг, у нашому випадку позивача, у разі здійсненні операцій з постачання товарів/послуг скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. При цьому неприйняття податкової накладної можливе лише у випадку якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу.

Положення пункту 201.1 статті 201 ПК України наведені вище. Долучена до матеріалів справи податкова накладна №1 від 03.06.2019, складена ТОВ Дністер-Електро у відповідності до вимог цього пункту, містить усі необхідні реквізити, що не заперечується відповідачем, а також не дотримання саме пункту 201.1 статті 201 ПК України не вказано ДФС України як підстава для неприйняття спірної податкової накладної.

Стаття 192 ПК України визначає особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту), тобто якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, що не стосується спірного випадку та не може бути підставою для неприйняття спірної податкової накладної.

Отже, норми ПК України, вказуючи на обов`язок продавця платника податку на додану вартість скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН не містять регламентації питання щодо реєстрації податкової накладної, складеної платником податку на додану вартість, який на час реєстрації в ЄРПН втратив такий статус. Разом з тим, норми ПК України не містять підстави для неприйняття податкової накладної, яка складена платником податку на додану вартість, який на момент її реєстрації в ЄРПН втратив такий статус. Такі питання знайшли своє відображення у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1 .3, 200 1 .9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку №1246).

Пунктами 10, 11 Порядку №1246 визначено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця)…; після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 цього ж Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1 .3 і 200 1 .9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Отже, податковим законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - пункт 12 Порядку № 1246.

Серед іншого пункт 12 Порядку № 1246 передбачає перевірку відомостей щодо реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну, платником податку як на момент складення так і на момент реєстрації такої податкової накладної.

Крім того, пункт 9 цього ж Порядку визначає, що податкова накладна складається та реєструються постачальником (продавцем) лише за умови, що такий постачальник на момент складання і реєстрації є платником податку на додану вартість.

У даному випадку судом встановлено, що на дату реєстрації ТОВ Дністер-Електро податкової накладної № 1 від 03.06.2019, а саме: 21.06.2019 ТОВ Дністер-Електро не був зареєстрований платником податку на додану вартість, така реєстрація була чинною лише на момент складання податкової накладної.

Разом з тим, положення пункту 12 Порядку № 1246 передбачають сукупно дотримання вимог для реєстрації податкової накладної бути зареєстрованим платником податку на додану вартість і на момент складення податкової накладної, і на момент реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Такі дії податкового органу узгоджуються і з нормами податкового законодавства, що визначають ведення системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V ПК України.

Згідно з пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 ПК України).

Аналізуючи вищенаведені норми статті 200-1 ПК України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника податку на додану вартість обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів. При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Оскільки електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником податку на додану вартість коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов`язань та у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається, то це узгоджується відповідно і з тим, що контролюючий орган припиняє реєстрацію податкових накладних продавцем в ЄРПН з моменту анулювання реєстрації платника податків платником податку на додану вартість.

Судом досліджено витяг з інформаційної бази Податковий блок по платнику ТОВ Дністер-Електро , який підтверджує, що на рахунку в системі електронного адміністрування по ПДВ були відсутні кошти станом на 01.06.2019 та на 21.06.2019 (дату подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН) (а.с. 55-56).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункту 184.5 статті 184 ПК України).

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункту 184.6 статті 184 ПК України).

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов`язаний погасити суму податкових зобов`язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні (пункту 184.8 статті 184 ПК України).

Жодна з наведених норм податкового законодавства не визначає права чи обов`язку постачальника, який не є платником податку на додану вартість, реєструвати податкові накладні, складені у період, коли такий постачальник був зареєстрований платником податку на додану вартість.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми податкового законодавства, суд приходить до висновку, що дії ДФС України щодо неприйняття податкової накладної №1, складеної 03.06.2019 ТОВ Дністер-Електро , яке на момент її реєстрації в ЄРПН 21.06.2019 не було платником ПДВ, є правомірними. При цьому не отримання позивачем рішення про анулювання його реєстрації платником податку на додану вартість станом на 21.06.2019 року на ці обставини не впливає. Так само і відображення ТОВ Дністер-Електро у податковій звітності з податку на додану вартість, поданій за останній податковий звітний період, податкових зобов`язань по податковій накладній №1 від 03.06.2019 на суму 2165000,00 грн без ПДВ, сума ПДВ 433000,00 грн. (а.с. 53-54), за наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин не є підставою для зобов`язання ДФС зареєструвати відповідну податкову накладну.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувані дії вчинені з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дністер-Електро до Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дністер-Електро (46013, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця 15 Квітня, 1Г, ідентифікаційний код юридичної особи 41935083).

Відповідач: Державна фіскальна служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39292197).

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.