Рішення

від 03.10.2019 по справі 612/401/19

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №612/401/19

Провадження №2/612/158/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судового засідання Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яку вона прийняла згідно зі ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року і п.4,5 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України 2004 року, фактично відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР (спадкова справа № 415/2001).

Спадкоємець померлого - його син ОСОБА_3 , спадщину не прийняв та на неї не претендує. Інші спадкоємці відсутні. Заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався.

Спадкове майно складається з права на майновий пай, що знаходиться в загальному майновому фонді КСП Більшовик Близнюківського району Харківської області, розміром 10336,92 грн., спадкові права на який вона оформила, та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Більшовик Близнюківського району Харківської області розміром 7,48 умовних кадастрових гектарів.

Звернувшись до Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене право на земельну частку (пай), вона отримала відмову з посиланням на те, що у неї відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім`я померлого чоловіка.

Отримавши таку відмову, вона звернулася до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області із відповіді якої вбачається, що з невідомих причин сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я покійного чоловіка не видавався, бланки сертифікатів відсутні, для вирішення питання рекомендовано звернутися до суду.

Свої вимоги обгрунтовує посиланням на ч.2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указ Президента України від 8 серпня 1995р. №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям . Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 справа визначена до розгляду судді Морозу О .І .

Ухвалою суду від 31.05. 2019 позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 24.06. 2019.

Ухвалою суду від 24.06.2019 підготовче судове засідання закрите, справа призначена до судового розгляду по суті.

Учасники справи про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик.

У судове засідання, призначене на 23.09. 2019 позивач ОСОБА_1 та представник Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області не з`явилися.

Від Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника за наявними доказами, а крім того письмове пояснення по справі

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павлюченко О.В. та представник Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області Добровільський сільський голова Калашник Ю.М. клопотали про розгляд справи за відсутності вказаних осіб, що було судом задоволено оскільки, відповідно до ст.223 ЦПК України перешкод для розгляду справи по суті за відсутності вказаних осіб, не встановлено.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павлюченко О.В. на задоволенні позову наполягала, посилаючись на обставини вказані в позовній заяві та спростовуючи заперечення представника Добровільської сільської ради.

У судовому засіданні представник Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області Добровільський сільський голова Калашник Ю.М. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві та клопотанні про застосування позовної давності, що зводиться до наступного.

Вони не оспорюють, що КСП Більшовик дійсно отримувало Державний акт на право колективної власності на землю. ОСОБА_2 працював у цьому підприємстві на посаді тракториста до 15.05. 1996 року. Право на земельну частку (пай) мають лише члени колективного сільськогосподарського підприємства та пенсіонери з їх числа, які залишилися членами КСП. Позивач не надала доказів причин з яких вона та її померлий чоловік не отримали сертифікат на земельну частку (пай). Крім того просять застосувати строк позовної давності, вважаючи, що позивач, прийнявши спадщину 21.12. 2001 мала з цієї дати можливість дізнатися про порушення своїх прав шляхом звернення до належних органів, а тому пропустила строк позовної давності, відповідно до ст.ст. 71, 76 ЦК Української РСР, що є підставою для відмови у позові.

Близнюківська районна державна адміністрації Харківської області надала до суду письмові пояснення щодо цього позову в яких просить вирішити справу за наявними матеріалами і вказують на таке.

08.05. 2019 на засіданні постійно діючої комісії адміністрації була розглянута заява ОСОБА_1 щодо видачі сертифіката на право на земельну частку (пай). Було вирішено надати їй письмове роз`яснення. Крім того вказують, що з 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 10.07. 2018 №2498-У111 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (Далі - Закон 2498) згідно якого повноваження щодо виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) передано до органу місцевого самоврядування тоді як до цього такі повноваження належали районним державним адміністраціям.

Вислухавши пояснення вказаних осіб, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити повністю, виходячи із наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України що підтверджено паспортом, довідкою про ідентифікаційний номер (а.с.6,7).

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_2 , яке видане Добровільським с/ЗАГС Близнюківського району Харківської області 06.03.1976 року (актовий запис № 4), її чоловіком був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

ОСОБА_2 з 1972 року по 15 травня 1996 року працював та був членом колгоспу Більшовик Близнюківського району Харківської області та КСП Більшовик Близнюківського району Харківської області про що свідчить запис в його трудовій книжці колгоспника № 187 та архівний витяг від 18.04.2019 року № 01-51/26. Зокрема в трудовій книжці останній запис свідчить про те, що він був виключений із членів КСП 15.05. 1996 року. Про членство та роботу на цьому підприємстві також свідчить видане на його ім`я свідоцтво про право на майновий пай в загальному майновому фонді КСП Більшовик про що йдеться у свідоцтві про право на спадщину за законом, яке видане ОСОБА_1 (а.с.10, 15-17).

Згідно довідки Архівного відділу Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 18.04. 2019 №01-51/25 колгосп Більшовик 14.10. 1992 року був реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) Більшовик , а останнє, 12.01. 2000, - у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Лан )(а.с.18,19).

Державний акт на право колективної власності на землю Серії ХР -03-00-000431 КСП Більшовик села Добровілля Близнюківського району Харківської області видано 21 січня 1996 року. Зареєстровано в Книзі записів державних атів на право колективної власності на землю №3 21.01. 1996 року (а.с.20).

ОСОБА_2 включений до списку громадян - членів КСП (додаток №1 до Державного акту на право колективної власності на землю Серії ХР -03-00-00043 Порядковий номер 28(а.с.21).

Питання про виключення ОСОБА_2 із членів КСП Більшовик розглядалося на засіданні правління КСП 15.05.1996, а затверджене зборами уповноважених КСП 17.01. 1997, що вбачається із архівного витягу від 18.04. 2019 №01051/26(а.с.17)..

Отже на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю Серії ХР -03-00-00043, ОСОБА_2 був членом КСП Більшовик та набув право на земельну частку(пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) він не отримав з невідомих причин про що свідчить лист відділу у Близнюківському районі Держгеокадастру у Харківської області від 28.05.2019 року № 76/103-19(а.с.24).

Листом цього ж Відділу посвідчено, що згідно справи паювання земель колективної власності КСП Більшовик , яка включена до Державного фонду документації із землеустрою, площа земельної ділянки по сертифікату на земельну частку (пай) складає 7,48 умовних кадастрових гектарів, базова вартість - 21663 грн.(а.с.23).

Таким чином, відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995р. №720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ОСОБА_2 набув право на земельний пай, оскільки на момент передачі земель у колективну власність був членом КСП і внесений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим Добровільською сільською радою Близнюківського району Харківської області 30.01.1997 року, актовий запис № 2(а.с.8). Після його смерті відкрилася спадщина.

Із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2001 року вбачається, що дружина померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 стала спадкоємицею його майна, а саме права на майновий пай розміром 10336,92 грн. у майновому фонді КСП Більшовик згідно свідоцтва про право на майновий пай № 590 , виданого СТОВ Лан Близнюківського району Харківської області(а.с.10).

Як спадкоємиця померлого ОСОБА_2 , позивачка звернулася до Близнюківської нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай) із земель, яка перебувала в колективній власності КСП Більшовик Близнюківського району Харківської області, що належала ОСОБА_2 у чому їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай) виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 11).

При цьому, у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04. 2019 №492/02-31, нотаріус зазначив, що спадкове майно складається з права на вищевказану земельну частку. Спадкоємицею цього майна є саме ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2 Інший спадкоємець - син спадкодавця ОСОБА_3 спадщину не прийняв та на неї не претендує. Спадкова справа заведена - №415/2001. Інших спадкоємців немає. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався.

ОСОБА_1 спадщину прийняла згідно зі ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року та п.4,5 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України 2004 року, фактично відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР.

Таким чином позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 і спадщину вона прийняла.

З метою отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я чоловіка позивачка зверталася до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області де отримала відповідь, що відповідно з ч. 1 статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) основним документом, який посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Зазначено, що Близнюківською РДА з невідомих причин дійсно не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , тривалий час в органі виконавчої влади місцевого рівня відсутні бланки сертифікатів на право на земельну частку (пай) встановленого законодавством зразка і вказано, що згідно частини 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Рекомендовано для вирішення цього питання звернутися до суду (лист Близнюківської РДА № 01-50/1729 від 15.05.2019 року)(а.с.12-14).

За правилом, викладеним в ч.1 ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно ч.2 ст. 2 цього ж Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Оскільки правовідносини за цим позовом виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, застосуванню підлягають і норми ЦК Української РСР.

Згідно ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Згідно ст.525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст.549 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Отже порушені майнові права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання за нею права на земельну частку (пай) яка належала її покійному чоловіку ОСОБА_2

Такий висновок суду відповідає роз`ясненням, викладеним в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ де зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Заперечення представника Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області цих висновків суду не спростовують оскільки їх неспроможність доведена вище викладеним. Так вони зводяться до наступного.

- ОСОБА_1 не була членом КСП отже не може отримати право на земельну частку (пай). Проте позивачка довела таке своє право оскільки є єдиною спадкоємицею після померлого чоловіка яка спадщину прийняла, що і посвідчено державним нотаріусом.

- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не отримали сертифікат на земельну частку (пай), а тому не реалізували відповідно до закону таке своє право. З цього приводу слід зазначити, що, як установлено судом, ОСОБА_2 не отримав такий сертифікат з невідомих причин. ОСОБА_1 в отримані такого сертифікату відмовлено з причин їх відсутності і Близнюківською РДА, яка б мала його видати, рекомендовано звернутися до суду не заперечуючи її таке право по суті. Отже реалізувати своє порушене право в такий спосіб вона не в змозі.

- ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності який слід застосувати. Зокрема дослівно вказують на таке: Після смерті чоловіка позивач, прийнявши спадщину 21 грудня 2001 року, мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав, оскільки міг звернутися до відповідних органів влади чи інших підприємств та установ за отриманням інформації щодо включення спадкодавця до списку пайовиків КСП Більшовик у зв`язку з чим пропуск позивачем строку позовної давності, передбаченого статтями 71,76 ЦК Української РСР є підставою для відмови в позові на підставі статті 80 Української РСР .

Згідно ст. 71 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. Аналогічна норма викладена і в ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 74 ЦК Української РСР вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.

Згідно ст.75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно ст. 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Згідно ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Як передбачено пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом .

Виходячи із вищенаведеного та всупереч твердженням представника Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області суд вважає, що строк позовної давності позивачкою не порушено.

Про порушення своїх прав вона дізналася лише отримавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04. 2019 №492/02-31. Прийнявши спадщину у позивачки не виник обов`язок нагального отримання свідоцтва про право на спадщину оскільки в п. 112 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року №18/5 зазначено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Зазначені висновки суду відповідають такому ж висновку, викладеному в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 серпня 2014 року по справі №6-12823св14 де вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством держаного акта на право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Крім того суд виходить з того, що питання позовної давності як таке виникає тільки у разі звернення до суду із позовом.

Разом із тим позивачка за захистом свого права звернулася до суду вимушено, що було викликано неспроможністю органів державної влади вирішити це питання.

Як зазначено вище, з метою отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я чоловіка позивачка зверталася до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області яка є одним із відповідачів по справі та проти задоволення позову не заперечує. У відповідь на її звернення вказано що Близнюківською РДА з невідомих причин дійсно не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 . Отже, не доведено, що сертифікат ОСОБА_2 не отримав з причин які залежали від нього. Крім того Близнюківською РДА визнано, що державні органи (органи місцевого самоврядування) не можуть видати такий сертифікат з причин їх відсутності.

Тобто, за їх наявності, що не залежить від волі та дій позивачки, вона б могла отримати такий сертифікат і її право на земельну частку (пай) було б посвідчене шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі. Тобто питання по позовну давність взагалі б не виникало оскільки б не вникла і потреба звертатися до суду.

Про це свідчить і постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.04. 2019 №492/02-31 на яку посилається позивачка(а.с.11). Зі змісту цієї постанови вбачається, що єдиною підставою відмови у видачі свідоцтва на право на земельну частку (пай) є відсутність відповідного сертифіката на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Сукупність наведених доказів та їх належна оцінка, відсутність заперечень одного із відповідачів проти задоволення позову, спростування судом заперечень іншого відповідача і дають суду підстави для задоволення позову повністю.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача який судовий збір сплатив і клопотання про стягнення цих коштів з відповідачів на свою корить не подав.

Керуючись ст. ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,141,175,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 354,355ЦПК України,ст..ст.71,74,76,80, 524,527,548,540 ЦК Української РСР, ст.ст. 1216,1218 ЦК України, ч.2 ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указом Президента України від 8 серпня 1995р. №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) у колективній власності реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства Більшовик Близнюківського району Харківської області, розміром 7,48 умовних кадастрових гектарів, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Ганнівка Близнюківського району Харківської області, паспорт НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач. Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області. Код ЄДРПОУ 04059533. Адреса: Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 39.

Відповідач. Добровільська сільська рада Близнюківського району Харківської області. Код ЄДРПОУ 04400067. Адреса: Харківська область, Близнюківський район, с. Добровілля, вул. Центральна, буд. 1.

Повне рішення суду складене 03 жовтня 2019 року.

Суддя О.І. Мороз