Ухвала

від 24.09.2019 по справі 755/2020/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2020/18

Провадження №: 1-кс/755/5257/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2019 р.cлідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32018100040000008,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва, з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32018100040000008.

Мотивуючи клопотання, адвокат посилається на те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 27.12.2016 року, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 20.12.2016 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в якій на підставі договору оренди від 13.10.2014 року, проживав ОСОБА_4 . Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 29.12.2016 року клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_5 про арешт майна було задоволено та було накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, що були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_4 . Разом з тим, адвокат посилається на те, що матеріали кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України від 12.01.2018 року Київською місцевою прокуратурою №4 виділено із кримінального провадження №32016100040000053 кримінальне провадження №32018100040000008 від 17.01.2018 року за ч.3 ст.212 КК України, яке 29.01.2019 року було закрите відповідною постановою на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, при цьому незважаючи на те, що кримінальне провадження було закрито, питання скасування арешту накладеного на грошові кошти не було вирішено.

Уповноважена службова особа четвертого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м.Києві в судове засідання не з`явилась. Разом з тим, надійшла заява заступника начальника четвертого СВ РКП СУФР ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_6 , в якій останній зазначає про те, що 29.01.2019 року кримінальне провадження №32018100040000008 від 17.09.2018 року за ч.3 ст.212 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, при цьому в ході досудового розслідування громадянину ОСОБА_7 повідомлення про підозру не здійснювалось. Разом з тим, згідно мотивів заяви слідчого, останній не заперечує щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, необхідність у якому відпала.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд його клопотання без його участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Вивчивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.

29.12.2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва було задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, які були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ухвалі від 29.12.2016 року суд дійшов висновку, що службові особи ТОВ «ПОЛІАЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38409211), в тому числі директор ОСОБА_8 , яке задіяне в схемі ухилення від сплати податків за період 2013-2016 років формувало податковий кредит за рахунок підприємств з ознаками фіктивності, серед яких: ТОВ «СІБОЛ» (код ЄДРПОУ 37265968), ТОВ «ЄВРО БУД АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39721078), ТОВ «УКР-ТЕХНО- ПЛАЗА» (код ЄДРПОУ 37922377), ТОВ «БУД-ГУД» (код ЄДРПОУ 40282022), ТОВ «КОМФОРТ-ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 37635459), ТОВ «ДІСІ - ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38979438), ТОВ «УКР-ІНКОМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39123362), ТОВ «ЛІМТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39928763), ТОВ «АТМА ПРОФЕСІЙНЕ ПРИБИРАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 40192020), ТОВ «БК «КАПІТАЛБУД» (код ЄДРПОУ 35677277), ПП «ВЕЛТІС- ХІМ-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 32424590), ТОВ «МЕРТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 39642178), ТОВ «ВЕЛПРАЙС» (код ЄДРПОУ 39832851), ТОВ «БЕРТА СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 39864464), в результаті чого загальна сума ухилення від сплати податків ТОВ «Поліал Україна» (код ЄДРПОУ 38409211) склала 4088830 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а тому слідчий суддя вважав, що з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, зникнення цього майна».

Слідчий суддя у разі застосування п.1 ч.2 ст.170 КПК України повинен врахувати чи може використовуватися майно, на яке накладене арешт як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Так, згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Цінні папери не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічним тому, який запроваджено до речових доказів. Однак в судовому рішенні необґрунтовано факт отримання майна заявником внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не зазначено жодних доказів, які б вказували на такий факт.

Для застосування п.2 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен встановити можливість спеціальної конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається: на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи; за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Громадянину ОСОБА_4 , в ході кримінального провадження №32018100040000008 від 17.01.2018 року про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, не повідомлено.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного, положень кримінального процесуального кодексу України, передбачених ст.131 КПК України, що визначають мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якою є досягнення дієвості цього провадження, враховуючи, що кримінальне провадження №32018100040000008 від 17.09.2018 року за ч.3 ст.212 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні правові підстави для подальшої дії такого застосованого заходу забезпечення даного кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 доведено, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а тому, клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32018100040000008 - підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 16, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32018100040000008 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 29.12.2016 року з грошових коштів, в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, які були вилученні під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: