Постанова

від 01.10.2019 по справі 496/2239/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4015/19

Номер справи місцевого суду: 496/2239/18

Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю САУСПАЛЬМ , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Рубікон-ІІ про витребування нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ Сауспальм , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ТОВ Рубікон-ІІ про витребування нерухомого майна.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили. Заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не нахдоходило.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наведених обставин.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Як доступ до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору у порядку певного судочинства.

Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданням цивільного судочинства, передбаченим у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях.

З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1 звернулася до Біляївського районного суду Одеської області з цивільним позовом до ТОВ Сауспальм , третьої особи ТОВ Рубікон-ІІ про витребування у ТОВ Сауспальм на користь ТОВ Рубікон-ІІ земельну ділянку, площею 14, 9577 га та розташовані на ній будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 8 679, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, 15 км шляху Одеса-Київ та просила зобов`язати ТОВ Сауспальм звільнити вказане нерухоме майно.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначала, що в забезпечення кредитного договору № 021-11-10 від 01 грудня 2010 року, між ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна та ТОВ Рубікон-ІІ було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ТОВ Рубікон-ІІ передало в іпотеку ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна об`єкти нерухомості, а саме земельну ділянку, площею 14, 9577 га та розташовані на ній будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 8 679, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область АДРЕСА_1 район, село АДРЕСА_2 км шляху АДРЕСА_3 -Київ.

Святець Ірина ОСОБА_2 відповідно договору поруки №021-11-10/4 від 01.12.2010 року є поручителем ТОВ Рубікон-ІІ за кредитним договором № 021-11-10 від 01 грудня 2010 року.

24 липня 2015 року ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна відступило право вимоги за кредитним договором № 021-11-10 від 01 грудня 2010 року ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал .

Вподальшому, 15 квітня 2016 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування договір відступлення визнано нікчемним, а постановою Великої Палати Верховного Суду України від 11.04.2018 року даний наказ залишений в силі

Проте, 06 березня 2018 року ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал відчужило іпотечне майно, яке належало ТОВ Рубікон-ІІ - ТОВ Сауспальм .

Позивач вважає, що дане майно вибуло з володіння ТОВ Рубікон-ІІ незаконно, у зв`язку з чим звернулася з даним позовом до суду.

Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ТОВ Сауспальм з вимогами про витребування нерухомого майна на користь ТОВ Рубікон-ІІ із зобов`язанням ТОВ Сауспальм звільнити зазначене нерухоме майно, обґрунтовувала свій цивільний інтерес тим, що вона є поручителем за своєчасне і повне виконання ТОВ Рубікон-II за кредитним договором. Крім того, ТОВ Рубікон-ІІ в порядку забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором передало в іпотеку нерухоме майно, яке є предметом cпору у заявленому ОСОБА_1 позові. Оскільки вказане нерухоме майно необґрунтовано захоплено ТОВ Сауспальм , відсутність нерухомого майна у володінні і користуванні ТОВ Рубікон-II позбавляє дане товариство отримання доходу, що утруднює оплату зобов`язань за кредитним договором і можливість розрахунку з банком в тому числі і за рахунок іпотечного майна. Такі обставини зачіпають інтереси ОСОБА_1 , як поручителя виконання ТОВ Рубікон-II , оскільки кредитор вправі звернутися з вимогами про стягнення заборгованості і до неї. Відсутність у ТОВ Рубікон-II іпотечного майна, захопленого ТОВ Сауспальм , унеможливлює потенційну можливість боржника зменшити заборгованість за кредитним договором, що впливає на майнові інтереси ОСОБА_1 , як поручителя і солідарного боржника.

Аналізуючи даний позов, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що спірні відносини виникли між юридичними особами, зокрема ТОВ Рубікон-ІІ та ТОВ Сауспальм з приводу нерухомого майна: земельної ділянки, площею 14, 9577 га та розташованих на ній будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 8 679, 00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 шляху АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 належало ТОВ Рубікон-ІІ на праві власності та було передано в іпотеку ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна у якості забезпечення за кредитним договором № 021-11-10 від 01 грудня 2010 року. ОСОБА_1 є поручителем ТОВ Рубікон-ІІ за договором поруки.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що з дати набрання чинності останньої редакції ГПК України до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду.

Саме таких правових висновків набула Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/1733/18, які в силу ч.2 ст. 416 ЦПК України є обов`язковими для застосування судами в аналогічних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і фактично засновані на невірному тлумаченні норм ГПК та ЦПК України, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року про закриття провадження - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.10.2019 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова