Постанова

від 26.09.2019 по справі 760/15552/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 760/15552/17

номер провадження: 22-ц/824/9022/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Савченка С.І., Яворського М.А.,

за участю секретаря - Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційної скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Івниця на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року у складі судді Букіної О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Івниця , комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва , публічного акціонерного товариства Київенерго , про зобов`язання привести трубопроводи опалення у відповідність до проекту та визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Івниця (далі - ТОВ Івниця ), комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва (далі - КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва ), публічного акціонерного товариства Київенерго (далі - ПАТ Київенерго ), про зобов`язання привести трубопроводи опалення у відповідність до проекту та визнання дій неправомірними.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідач ТОВ Івниця є власником нежитлового приміщення на першому поверсі цього ж будинку. Вказувала, що вказаний будинок має дві магістралі з вертикальною розводкою трубопроводів опалення та у 2015 році в будинку були встановлені прилади обліку теплової енергії по одному на два під`їзди. Зазначала, що на початку опалювального сезону 2015/2016 років власники квартир будинку, в яких майже однакова площа, отримували рахунки із різними сумами до сплати, а саме, у рахунках власників квартир з 1-го та 2-го під`їздів будинку були вказані значно менші суми ніж у рахунках власників квартир 3-го та 4-го під`їздів. На звернення мешканців будинку ПАТ Київенерго листом від 29 червня 2016 року повідомило, що нежитлове приміщення ТОВ Івниця має індивідуальний прилад обліку теплової енергії, буде проведено аналіз нарахувань та відповідні корегування за необхідністю. Листом від 09 березня 2017 року Управління (інспекція) самоврядного контролю Київської міської ради повідомило позивача, що при обстеженні системи опалення виявлено відсутність технічної документації, а навантаження на вузли управління системою опалення будинку не відповідають фактичному розподілу навантажень на вузли змішування. Листом від 08 травня 2017 року ПАТ Київенерго повідомило про те, що черговим обстеженням від 09 лютого 2017 року було виявлено приєднання системи опалення нежитлового приміщенням ТОВ Івниця безпосередньо після елеваторного вузла 2 в підвалі будинку. Таке підключення обладнане індивідуальним засобом обліку теплової енергії, виконаним на підставі проекту, розробленого ТОВ Альтавент , який погоджений КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго . В проекті зазначено, що система опалення нежитлового приміщення ТОВ Івниця переобладнана з вертикальної на горизонтальну. До відповіді було надано акт обстеження №16-02/506 від 7, 9 лютого 2017року, в якому зазначено, що проведення замірів по елеваторному вузлу №2 зі значеннями температури 42, 38, 32С свідчить про розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення.

Вказує, що відповідач ТОВ Івниця не мало дозволу від інших власників квартир будинку та дозволу виконкому місцевої Ради народних депутатів на переобладнання системи опалення у належному йому нежитловому приміщенні, чим порушено п.п.1.4.1, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, а відповідачі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго безпідставно погодили встановлення індивідуального приладу обліку на самовільно переобладнаній системі опалення ТОВ Івниця . Зазначає, що такими діями відповідачів порушено її право спільної власності на загальнобудинкову систему опалення та належне її функціонування, що позбавляє її можливості користуватись власною квартирою.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25 квітня 2018 року, ОСОБА_1 просила зобов`язати ТОВ Івниця за власний рахунок привести систему опалення нежитлових приміщень та підключення її до загальнобудинкової системи опалення за адресою: АДРЕСА_2 у відповідність до проектної документації на будинок, шляхом демонтування горизонтальної системи опалення та відновлення вертикальної системи опалення, передбаченої проектом № 87-021/75.2, прив`язка 6424-03 на житлові будинки по АДРЕСА_3 ; зобов`язати ТОВ Івниця та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва за власний рахунок демонтувати підключення горизонтальної системи опалення нежитлового приміщення ТОВ Івниця до системи опалення у підвальному приміщені за адресою: АДРЕСА_2 , та відновити систему опалення у підвальному приміщені цього будинку відповідно до проектної документації на будинок № 87-021/75.2, прив`язка 6424-03 на житлові будинки по АДРЕСА_3 ; визнати дії ТОВ Івниця по встановленню індивідуального приладу обліку та дії КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва і ПАТ Київенерго щодо погодження встановлення індивідуального приладу обліку теплової енергії на системі опалення в будинку АДРЕСА_2 , неправомірними.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 квітня 2019 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ТОВ Івниця привести систему опалення нежитлових приміщень та підключення її до загальнобудинкової системи опалення за адресою: АДРЕСА_2 у відповідність до проектної документації на будинок, шляхом демонтування горизонтальної системи опалення та відновлення вертикальної системи опалення, передбаченої проектом № 87-021/75.2, прив`язка 6424-03 на житлові будинки по АДРЕСА_3 .

Зобов`язано ТОВ Івниця та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва за власний рахунок демонтувати підключення горизонтальної системи опалення нежитлового приміщення ТОВ Івниця до системи опалення у підвальному приміщені за адресою: АДРЕСА_2 , та відновити систему опалення у підвальному приміщені за цією ж адресою, відповідно до проектної документації на будинок № 87-021/75.2, прив`язка 6424-03 на житлові будинки по АДРЕСА_3 .

Визнано дії ТОВ Івниця по встановленню індивідуального приладу обліку та дії КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва і ПАТ Київенерго по погодженню встановлення індивідуального приладу обліку теплової енергії на системі опалення в будинку АДРЕСА_2 , неправомірними.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Івниця подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суді, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять доказів того, що у зв`язку з наявністю відокремленого приладу обліку спожитого тепла ТОВ Івниця , будь-яким чином порушено права позивача, як отримувача послуг з теплопостачання чи їй створюються перешкоди в отриманні вказаних послуг. Судом не взято до уваги, що 19 лютого 2018 року представниками ПАТ Київенерго за участю: інспектора Держенергонагляду, представника КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва , представника ТОВ Івниця та позивача ОСОБА_1 , було проведено обстеження системи теплопостачання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , в ході якого жодних зауважень щодо справності роботи системи теплопостачання учасниками перевірки не висловлено, а сама позивач не мала претензій до облаштування системи теплопостачання, про що було складено акт. Даним актом засвідчено, що вході його проведення здійснювалось обстеження температури квартир будинку, зокрема, квартири ОСОБА_1 , яка становила 20 градусів Цельсія, тобто перебуває в нормативних межах. При цьому, оскаржуване рішення суду першої інстанції та матеріали справи, не містять будь-якого експертного будівельно - технічного дослідження мереж теплопостачання багатоквартирного будинку, чи результатів архітектурно-будівельного контролю, які б засвідчували наявність порушень вимог ДБН, державних стандартів чи правил під час обладнання відокремленого приладу обліку до нежитлових приміщень ТОВ Івниця , а також підтверджували б, що система теплопостачання будинку є несправною або неналежно функціонує, та вказує на наявність причинного зв`язку між цими обставинами і діями відповідача. Тобто відсутнє порушене право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду, а рішення суду ґрунтується на припущеннях.

Вказує, що з боку ТОВ Івниця відсутнє самовільне втручання в діючі системи теплопостачання. Судом не застосовано спеціальний нормативно-правовий, який підлягав застосуванню та яким врегульовуються питання проектування, пуску, налагодження та експлуатації обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії, а саме, Правила користування тепловою енергією , які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 pоку №1198, відповідно п.3 яких самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання - будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією. Вказує, що проект, згідно якого забезпечується послуги з теплопостачання нежитлових приміщень ТОВ Івниця , був розроблений ТОВ Альтвент та в подальшому погоджений КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва і ПАТ Київенерго . Вказаний проект містить схему перепланування системи опалення та схему її підключення у підвалі будинку. Підключення відбувалось з дотриманням всіх будівельних та технічних норм. До того ж чинним законодавством не вимагається наявність будь-яких погоджень, розроблення проектів на встановлення приладів відокремленого обліку теплової енергії та визначено обов`язок власників нежитлових приміщень здійснювати таке обладнання. Зазначає, що суд першої інстанції зобов`язав ліквідувати оснащення нежитлових приміщень ТОВ Івниця вузлами розподільчого обліку теплової енергії, чим фактично перебрав на себе функції іншого державного органу. Крім того, суд помилково вказав на необхідність відновлення системи теплопостачання, передбаченої проектом № 87-021/75.2, прив`язка 6424-03 на житлові будинки по АДРЕСА_3 , оскільки матеріали справи не містять вказаної проектної документації.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що саме втручання в загальнобудинкову систему опалення будинку шляхом її зміни та встановлення і погодження на такій системі приладу обліку порушує право позивача на загальнобудинкову систему опалення та її належне функціонування. Не одержання згоди позивача на це є порушенням її права. Також вказує, що акт ПАТ Київенерго від 19 лютого 2018 року не доводить справну роботу системи опалення та спростовується актом №454 від 02 березня 2018 року, який складений при мінусовій температурі зовнішнього повітря, також дисбаланс системи опалення підтверджується іншими актами. Зазначає, що наданий ТОВ Івниця робочий проект на встановлення лічильника розроблений з недотриманням встановлених законом вимог, що підтверджується роз`ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/9-5816 від 17травня 2016 року. Вказує, що доводи апеляційної скарги про відсутність самовільного втручання в систему, а також про те, що суд перебрав на себе повноваження інших органів державної влади, ґрунтуються на неправильному тлумачення норм права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено, що відповідач ТОВ Івниця у порушення вимог Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж , затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року, самовільно здійснив перепланування системи опалення належного йому на праві власності нежитлового приміщення із вертикальної системи на горизонтальну, у будинку, в якому знаходиться квартира позивача, а відповідачі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго не лише дозволили встановлення приладу обліку на переобладнаній системі ТОВ Івниця у 2015 році, а й приховали його до 08 травня 2017 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання привести трубопроводи опалення у відповідність до проекту та визнання дій неправомірними.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З указаної вище статті вбачається, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в будинку вже згаданих приміщень загального користування, опорних конструкцій та обладнання і, відповідно, співвласниками самого будинку.

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Умовами ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року встановлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим органом приватизації Жовтневої районної держадміністрації 30 грудня 1996 року № 2508. Відповідач ТОВ Івниця є власником нежитлового приміщення на першому поверсі у вказаному будинку.

По справі встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 , а ПАТ Київенерго є постачальником послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до цього будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго із заявами щодо невідповідності нарахувань по сплаті за опалення та можливі порушення в системі опалення будинку АДРЕСА_2 .

Листом від 18 квітня 2016 року № 905-706 КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва повідомила, що на виконання рішення Київської міської державної адміністрації та інвестиційної програми ПАТ Київенерго з облаштування приладами обліку теплової енергії житлових будинків міста Києва, СВП Київські теплові мережі проведено монтажні роботи по встановленню двох вузлів обліку теплової енергії в житловому будинку АДРЕСА_2 , які знаходяться на балансі та обслуговуванні ПАТ Київенерго . Проектно-технічна документація до КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва не надавалась та не погоджувалась, тому з`ясувати правильність підключення будинкового приладу обліку можливо лише у замовників даного виду робіт, тобто, ПАТ Київенерго . Стосовно нарахування за централізоване опалення, проведення перерахунку та участі при знятті показників лічильника теплової енергії у будинку та нежитловому приміщенні, позивачу запропоновано звернутись до ПАТ Київенерго (а.с.27-28, т.1).

Листом від 29 червня 2016 року ПАТ Київенерго повідомило позивача, що система централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 обладнана двома будинковими лічильниками теплової енергії, які враховують всі періоди ненадання або надання не в повному обсязі послуг з теплопостачання. 02 листопада 2015 року зазначені прилади обліку теплової енергії взято на комерційний облік ПАТ Київенерго . Згідно з актом обстеження працівниками ПАТ Київенерго системи опалення будинку цього будинку було виявлено, що один з приладів враховує споживання теплової енергії 2-кімнатних квартир та кімнат у 3-кімнтатних квартирах, що розташовані з тильної частини будинку, а також споживання теплової енергії для потреб нежитлових приміщень ТОВ Івниця, де встановлений індивідуальний прилад обліку теплової енергії. Другий прилад враховує споживання теплової енергії 3-кімнатних квартир, крім кімнат, розташованих з тильної частини будинку. Нарахування проведені за показаннями приладу обліку теплової енергії, розподіляються пропорційно опалювальній площі квартир та опалювальній площі нежитлових приміщень, які є в цьому будинку. Для вирішення питання нормалізації гарячого теплопостачання у вказаному житловому будинку необхідно перевірити роботу внутрішньобудинкової системи гарячого теплопостачання, оскільки якість послуг гарячого водопостачання залежить не лише від параметрів теплоносія, а й від технічного стану та збалансованої роботи внутрішьобудинкої системи теплопостачання, обслуговування якої є функцією балансоутримувача (а.с.29-30, т.1).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго не встановило порушень у системі опалення будинку.

З відповіді Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 жовтня 2016 року вбачається, що 30 вересня 2016 року представниками Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, комунального підприємства Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях міста Києва , ПАТ Київенерго , Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва виявлено, що підвальне приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 знаходиться у задовільному стані, слідів витоків з внутрішньобудинкових інженерних мереж не виявлено; трубопроводи централізованого опалення у підвальному приміщенні зазначеного жилого будинку заізольовано; будинок оснащено двома приладами обліку теплової енергії; через невірне розмежування внутрішньої системи теплопостачання будинку показники двох загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії суттєво відрізняються; проектна документація на будинок відсутня; монтажні роботи з встановлення теплолічильників виконано згідно проектної документації. За результатами роботи комісії складено протокол та надано доручення ПАТ Київенерго та Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації щодо відновлення внутрішньої проектної документації на житловий будинок АДРЕСА_2 , зміни розмірів дросельних приладів, пропозиції щодо зміни методики нарахувань у зазначеному будинку та проведення перерахунку за минулий опалювальний сезон (а.с.31-32, т.1).

Листом від 09 березня 2017 року Управління (інспекція) самоврядного контролю Київської міської ради повідомило позивача про те, що 15 лютого 2017 року в ході комісійного обстеження будинку АДРЕСА_2 за участю представників Управління (інспекції) самоврядного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту аудиту ПАТ Київенерго , РТМ Святошино СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , виконавця послуг з утримання будинків та прибудинкових територій КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та присутності позивача ОСОБА_1 було виявлено, що система централізованого опалення житлового будинку приєднана до теплових мереж за залежною схемою через два елеваторні вузли приєднання, обладнані двома комерційними приладами обліку, опломбованими належним чином. Також в ході комісійного обстеження були виявлені наступні зауваження: не надана проектно-технічна документація на систему теплопостачання та внутрішньобудинкову систему опалення; теплове навантаження вузлів управління системи опалення житлового будинку згідно проектів на встановлення вузлів обліку теплової енергії не відповідає фактичному розподілу навантаження на вузли змішування; відсутній дросельний пристрій на одному з елеваторних вузлів. Оскільки ПАТ Київенерго не виконало в повному обсязі протокольні доручення виїзної наради з питань перевірки фактів коректної роботи системи теплопостачання та теплолічильника в будинку АДРЕСА_2 від 03 жовтня 2016 року та, враховуючи зауваження виявлені в ході комісійного обстеження Управлінням направлено лист до Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії з пропозицією проведення перевірки вказаних фактів та притягнення до відповідальності осіб, що їх допустили (а.с.35-36, т.1).

Листом від 08 травня 2017 ПАТ Київенерго повідомило позивача, що в ході повторного обстеження та контрольних замірів, які 09 лютого 2017 року провели працівники ПАТ Київенерго , КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та Державної інспекції енергетичного нагляду, встановлено, що параметри температури теплоносія у зворотніх трубопроводах внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку на елеваторних вузлах № 1 та №2 не відповідають нормативним, що, в свою чергу, є свідченням розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку. Також зазначено, що якість послуг з ЦО залежить не лише від параметрів теплоносія, а й від технічного стану та збалансованої роботи внутрішньобудинкової системи теплопостачання, обслуговування якого є функцією виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (а.с.37-38, т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Альтавент розробило робочий проект обладнання вузла обліку теплової енергії нежитлових приміщень ТОВ Івниця у будинку АДРЕСА_2 , який 15 жовтня 2015 року погоджений КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго . Вказаний проект містить схему перепланованої системи опалення нежитлових приміщень ТОВ Івниця та схему її підключення у підвалі будинку (а.с.164-185, т.1).

Також судом першої інстанції встановлено, що в ході робіт з переобладнання системи опалення в нежитловому приміщенні ТОВ Івниця змонтовано горизонтальну систему опалення та приєднано її з однієї сторони до вертикальної системи в приміщенні ТОВ Івниця з влаштуванням приладу обліку, а з іншої сторони система опалення приєднана до трубопроводу опалення в підвальному приміщенні будинку після елеваторного вузла №2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач ТОВ Івниця не мало дозволу від інших власників квартир будинку та дозволу виконкому місцевої Ради народних депутатів на переобладнання системи опалення у належному йому нежитловому приміщенні, чим порушено п.п.1.4.1, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, а відповідачі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва та ПАТ Київенерго безпідставно погодили встановлення індивідуального приладу обліку на самовільно переобладнаній системі опалення ТОВ Івниця . Зазначає, що такими діями відповідачів порушено її право спільної власності на загальнобудинкову систему опалення та належне її функціонування, що позбавляє її можливості користуватися власною квартирою.

У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз`яснено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці, а саме: рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (п. 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32), визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 не надала достатніх та безспірних доказів того, що внаслідок здійснення ТОВ Івниця переобладнання системи опалення у належному йому нежитловому приміщенні та погодження КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва і ПАТ Київенерго встановлення індивідуального приладу обліку на переобладнаній системі опалення ТОВ Івниця , порушено її право спільної власності на загальнобудинкову систему опалення та належне її функціонування та призвело до її надмірних витрат за послуги опалення. Не містять таких доказів й матеріали справи. Колегія суддів вважає, що твердження позивача про порушення її прав з боку відповідачів є лише її припущенням. Однак відповідно до ст. 81 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ч.1 ст.103 ЦПК України визначено сукупність умов за яких суд призначає експертизу у справі, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Для з`ясування питання чи призвело здійснення ТОВ Івниця перепланування системи опалення нежитлового приміщення до порушення прав позивача на належне функціонування загальнобудинкової системи опалення та надмірних витрат позивача за послуги опалення, необхідні спеціальні знання у будівельній те енергетичній сфері. Тому в даному випадку достатнім та допустимим засобом доказування є саме висновок експерта з поставлених питань.

Враховуючи встановлені ст.129 Конституції України засади судочинства, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 не надала суду відповідний висновок експертизи, оскільки саме висновок експерта з поставлених питань у даному випадку є достатнім та допустимим засобом доказування порушення прав позивача з боку відповідачів.

Також позивач та її представник не звертались до суду першої інстанції з клопотанням про призначення у справі експертизи відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, хоча їм таке право було роз`яснено судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено, що внаслідок вказаних вище дій відповідачів порушено її право спільної власності на загальнобудинкову систему опалення та належне її функціонування, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання привести трубопроводи опалення у відповідність до проекту та визнання дій неправомірними, задоволенню не підлягають.

При вирішені спору, суд першої інстанції у порушення вимог ст.263, 264 ЦПК України на наведені вище вимоги закону та обставини справи уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 з наведених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ТОВ Івниця сплатило судовий збір у загальному розмірі 4 800 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18 березня 2019 року №5177, платіжним дорученням від 03 червня 2019 року №5275 (а.с.34, 45, т.2). Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому з позивача на користь ТОВ Івниця підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 800 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Івниця задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Івниця , комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва , публічного акціонерного товариства Київенерго , про зобов`язання привести трубопроводи опалення у відповідність до проекту та визнання дій неправомірними - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Івниця судовий збір у розмірі 4 800 грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді