Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/10002/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/10002/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.07.2019 (повний текст ухвали складено 30.07.2019)

у справі № 910/10002/19 (суддя Щербаков С.О.)

за заявою Дочірнього підприємства Перший національний технічний

кооператив Першого національного аграрного кооперативу

про забезпечення позову у справі

за позовом Дочірнього підприємства Перший національний технічний

кооператив Першого національного аграрного кооперативу

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

Укргазбанк

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/10002/19 у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову, а саме: заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961; зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на обладнання у кількості 120 (сто двадцять) одиниць, що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк у розмірі 57 854 331,23 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, відтак висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. За твердженнями апелянта, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса призведе до можливої передчасної реалізації спірного майна. При цьому, апелянт вказував, що в таких немайнових спорах має досліджуватись той факт, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, адже позивач не зможе їх захистити в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду. На переконання апелянта, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини щодо передчасного вжиття заходів забезпечення позову, оскільки згідно ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Одночасно апелянт стверджував, що описане 03.07.2019 майно вже вилучено у позивача, тобто після проведення оцінки його буде передано на реалізацію, якщо виконавче провадження не буде зупинено. Відповідно, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього одного судового провадження, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім цього, позивач не зможе жодним чином відновити свої права щодо отримання прибутку за період заборони використання належного йому майна. Таким чином, апелянт вважав, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо користування, опису, арешту, вилучення та відчуження майна позивача з виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував на безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін. Зокрема, зазначив, суд першої інстанції надав належну юридичну оцінку доводам позивача про те, що основним видом його діяльності є надання послуг та виконання робіт з використанням техніки (обладнання), на яке і провадиться стягнення за виконавчим написом нотаріуса, зазначивши, що на даний час проводиться оцінка майна й відсутні докази складення суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна, як і докази призначення дати проведення торгів, тому суд вважав передчасним вжиття заходів забезпечення позову. Крім цього, місцевим судом враховано право іпотекодавця до дня продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах виконати вимоги за основним зобов'язанням, що згідно ст. 42 Закону України Про іпотеку є підставою для припинення реалізації предмету іпотеки. При цьому, відповідач зазначав, що має право розраховувати, що його майнові права під час розгляду справи по суті не зазнаватимуть з боку держави свавільного утиску, в тому числі шляхом безпідставного зупинення стягнення та заборони вчинення дій тощо.

26.09.2019 до апеляційного суду надійшли пояснення позивача до апеляційної скарги, згідно яких після подання заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги, позивач отримав від приватного виконавця копії звітів про ринкову вартість об'єктів оцінки від 12.08.2019 та від 19.08.2019, які долучив до згаданих вище пояснень. Крім цього, позивач (апелянт) стверджував, що 04.09.2019 на сайті Державного підприємства Сетам розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу описаного заставного майна, оцінка якого здійснена 12.08.2019, на підтвердження чого долучив скріншот із цього оголошення ДП Сетам від 04.09.2019.

В судове засідання апеляційної інстанції 01.10.2019 з'явились представники сторін, представник позивача надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове процесуальне рішення про задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову, а саме: заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961; зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на обладнання у кількості 120 (сто двадцять) одиниць, що належать що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в розмірі 57 854 331,23 грн. При цьому, апелянт повідомив, що в результаті оголошеного аукціону з продажу спірного майна його частину вже реалізовано.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції просив відкласти розгляд справи, вказуючи на те, що йому не відомо про наявність наданих позивачем звітів про ринкову вартість об'єктів оцінки від 12.08.2019 та від 19.08.2019 та про проведення аукціону з реалізації цього майна, яке відхилено судом апеляційної інстанції як безпідставне та необґрунтоване, адже відповідача не позбавлено права з моменту подачі позивачем цих документів ознайомитись з ними, подавши відповідне клопотання суду апеляційної інстанції.

Одночасно відповідач заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.04.2019, зареєстрований за № 538, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що виконавчий напис вчинено за Договором застави № 3/2018-З/3 від 17.04.2018, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору № 3/2018 від 23.01.2018, проте в супереч вимогам чинного законодавства щодо порядку звернення стягнення на предмет застави, в реєстрі не зареєстровано відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Крім того, разом з позовною заявою Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу подало заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961; зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19.04.2019 про звернення стягнення на обладнання в кількості 120 (сто двадцять) одиниць, які належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу, за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в розмірі 57 854 331, 23 грн.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що 19.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернення стягнення на обладнання згідно переліку в кількості 120 одиниць, що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в розмірі 57 854 331, 23 грн. За твердженнями заявника, про вчинення виконавчого напису йому стало відомо 30.04.2019 після отримання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни від 26.04.2019 №59001961.

26.04.2019 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника - належного позивачу майна в кількості 120 (сто двадцять) одиниць згідно переліку резолютивної частини рішення, в подальшому, 03.07.2019 проведено опис арештованого майна, а саме Противаги MT3-1523 вагою 45 кг. в кількості 30 шт.

Заявник стверджував, що 22.07.2019 призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна, після визначення вартості описаного майна на підставі Закону України Про виконавче провадження незважаючи на оскарження виконавчого напису, описане майно буде передано для реалізації на прилюдних торгах, тому позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на той момент проводилась оцінка майна та не було доказів складення суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна, як і доказів призначення дати проведення торгів з реалізації арештованого майна, тому вважав передчасним вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких в подальшому гарантується виконання судових рішень.

В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття ефективний засіб , за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Обов'язковим в силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено матеріалами справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги позивача до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.04.2019, зареєстрований за № 538, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., яким запропоновано звернути стягнення на обладнання згідно переліку в кількості 120 одиниць, що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в розмірі 57 854 331, 23 грн.

Тобто, позовна заява містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) на прилюдних торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.

Позивач просив на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки позивач у цій справі звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, враховуючи приписи ст. 136 ГПК України, в такому випадку судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Однак, суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи заявника та вважав передчасним вжиття заходів забезпечення позову, оскільки на той момент проводилась оцінка майна та не було складеного суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна, як і доказів призначення дати проведення торгів з реалізації арештованого майна.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що після призначення суб'єкта оціночної діяльності, позивач отримав від приватного виконавця копії звітів про ринкову вартість об'єктів оцінки від 12.08.2019 та від 19.08.2019, які надав суду апеляційної інстанції.

За даними наданого позивачем (апелянтом) скріншоту сайту ДП Сетам 04.09.2019 було розміщено оголошення про проведення 24.09.2019 аукціону з продажу описаного заставного майна, в судовому засіданні 01.10.2019 ним повідомлено, що в результаті оголошеного аукціону з продажу спірного майна його частину вже реалізовано.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що незастосування заходу до забезпечення позову шляхом заборонити приватному виконавцю здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні, а також зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та від 25.02.2019 у справі № 924/790/18.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961 та зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19 квітня 2019 про звернення стягнення на обладнання в кількості 120 (сто двадцять) одиниць, які належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу (29015, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, ідентифікаційний код 40399103) позову відповідають вимогам ч. 1 ст. 137 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.

Проте, місцевий господарський суд не звернув уваги на вищенаведені обставини, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, відтак дійшов помилкового висновку про передчасне заявлення вищевказаних заходів забезпечення позову.

Разом з цим, апеляційний суд не знайшов підстав для вжиття зустрічного забезпечення.

Крім цього, зазначення в другій частині другої вимоги заяви про забезпечення позову, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк у розмірі 57 854 331,23 грн. , є вирваним з контексту виконавчого напису, яким запропоновано звернути стягнення на обладнання згідно переліку в кількості 120 одиниць, що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк в розмірі 57 854 331, 23 грн., що свідчить про некоректність вимоги позивача, яка не може бути способом забезпечення позову, отже заява позивача підлягає частковому задоволенню.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, відтак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу задовольнити частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/10002/19 - скасувати.

Заяву Товариств Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19 квітня 2019 про звернення стягнення на обладнання в кількості 120 (сто двадцять) одиниць, що належать Дочірньому підприємству Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу (29015, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, ідентифікаційний код 40399103).

Дана постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Матеріали оскарження у справі № 910/10002/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.10.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук