ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року Справа № 924/122/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19, постановлене суддею Димбовський В.В., повний текст рішення складено 14.05.2019 р.
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса"
ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.12.2016р.
ОСОБА_3 звернулася із позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса" та до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.12.2016р., загальною площею 208,0 кв. м. по вулиці Проскурівська, 81, в м. Хмельницькому за ціною 156000,00 грн., укладеного в м. Хмельницький, продавцем в яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса", покупцем в яких є ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрований у реєстрі за №10774.
В обґрунтування позову посилається на те, що у оспорюваному договорі від 15.12.2016р. визначено вартість приміщення в розмірі 155 410,36 грн., продаж здійснюється за 156 000,00 грн. Знаючи про заниження ціни договору, сторони, діючи з певною метою, вчинили правочин. Маючи намір продовжувати ту ж саму господарську діяльність, відповідач здійснив виведення активів та уклав з ОСОБА_4 (директором ТОВ "Всесвіт преса") угоду, яка підлягає визнанню недійсною, оскільки ціна майна занижена. Причина заниження полягала в тому, що сторони договору мали намір ухилитись від виконання обов'язку сплатити ринкову вартість частки цього майна пропорційно до розміру частки позивача, який, у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб до 10.11.2015р. був учасником ТОВ "Всесвіт преса" з часткою 8,404410%.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу, що ТОВ Всесвіт Преса , як власник приміщення, укладаючи Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (цокольного поверху) загальною площею 208,0 кв.м по вул. Проскурівській, 81 в м.Хмельницькому, було зобов'язано враховувати його дійсну ринкову вартість, встановлену у розмірі 2 140 193 гривні при визначенні розміру частки учасника, проте договір укладено за ціною 156 000,00 грн.
Укладення договору за такою ціною, на думку апелянта, є свідченням того, що директор та власник товариства мали намір завдати шкоди позивачеві, відтак в даному випадку наявне зловживання правом, оскільки продаж майна тягне за собою виключення його із складу активів підприємства та виключає можливість для позивача отримати за його рахунок вартість своєї частки.
Ціна договору, яка є нижчою від ринкової вартості тягне за собою визнання такого договору фіктивним, оскільки продаж майна за недійсною ціною є проявом умисних дій, спрямованих на приховування реального правочину.
Також скаржник вважає, що продаж товариством майна особі ОСОБА_4, яка була його директором, за 156 000,00 грн, є проявом порушення публічного порядку та свідчить що договір направлений на незаконне заволодіння майном та часткою у статутному капіталі позивача, що дає підстави вважати договір нікчемними, з огляду на імперативні приписи ст.228 ЦК України.
Таким чином, на думку апелянта суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що договір, який оспорюється позивачем, не порушує його прав. З наведеного, скаржник вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/122/19 від 07.05.2019 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, в зв'язку з не застосуванням норми матеріального права, яка підлягає до застосування та у зв'язку з порушенням норм процесуального закону.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/122/19 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б..
Ухвалами апеляційного господарського суду від "13" червня 2019 р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 та призначено розгляд апеляційної скарги у судове засідання.
17.07.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. по справі №924/122/19 залишити без змін.
19.07.2019 р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/122/19. Зокрема, просить проведення відеоконференції доручити господарському суду Хмельницької області.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р. клопотання ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/122/19 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції господарському суду Хмельницької області.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Василишина А.Р. судове засідання в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області у справі №924/122/19 01 серпня 2019 р. не відбулося.
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Василишин А.Р. в період з 25.07.2019 р. по 12.08.2019 р. перебуває на лікарняному.
Розпорядженням керівника апарату від 05.08.2019 р. №01-04/633 призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/122/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №924/122/19 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 р. прийнято справу №924/122/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є.
23.08.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_6 надійшло клопотання по справі №924/122/19, в якому просить апеляційний суд відмовити в задоволенні заяви інших осіб про проведення засідання в режимі відеоконференції, допитати в якості свідка ОСОБА_4 з приводу її участі у підписанні договору купівлі-продажу та зобов'язати відповідача 1 надати до суду інформацію про директора та засновників товариства на момент укладення спірного договору.
Оскільки вище зазначене клопотання є безпідставним та необгрунтованим колегія суддів відмовляє в його задоволенні.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. залишити без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса" у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомив. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається пункту 1.1 Статуту ТзОВ Всесвіт Преса , затвердженого протоколом зборів засновників №1 від 11.05.2007р., Товариство створене як суб'єкт господарювання у формі господарського товариства шляхом перетворення Колективного підприємства Всесвіт .
ОСОБА_3 відповідно до п.5.3 Статуту входила до складу учасників товариства з часткою в статутному капіталі 8,40441%, що в грошовому еквіваленті станом на 15.05.2013р. становило 3 529 грн. 85 коп.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 10.08.2015р. звернулась до загальних зборів ТзОВ Всесвіт Преса з нотаріально посвідченою заявою про вихід з Товариства, в якій, посилаючись на ст.148 ЦК України та ст.59 Закону України Про господарські товариства , заявила про вихід зі складу учасників ТзОВ Всесвіт Преса із виплатою належної їй частки. Датою виходу просить вважати 10.11.2015р. Також, у цій заяві ОСОБА_3 просить здійснити виплату частки у розмірі 8,404410% шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товариства.
Як вбачається зі змісту протоколу №7 загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт преса" від 10.11.2015р., зокрема, вирішено вивести (виключити) ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Всесвіт преса" та у зв'язку із виходом ОСОБА_3 зі складу учасників провести виплату вартості частини майна, пропорційну частці ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт преса", що становить 8,404410% від статутного капіталу товариства, в порядку, строки та в спосіб, встановлені статутом відповідно до вимог закону.
Відповідно до витягу з протоколу №8 загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт преса" від 14.12.2015р. вирішено: визначити суму вартості частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_3 у зв'язку із виходом з учасників ТОВ "Всесвіт преса" в розмірі 20228,80 грн.; виплату вказаної суми здійснити згідно статуту ТОВ "Всесвіт преса" після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_3 з ТОВ "Всесвіт преса".
Відповідно до довідки без дати ТОВ "Всесвіт преса" балансова вартість складського приміщення по вул.Проскурівська, 81 загальною площею 208 кв.м на 15.12.2016р. складає 155410,36 грн.
В матеріалах справи наявний протокол №12 загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт преса", відповідно до якого було вирішено продати ОСОБА_4 (РНОКПП 306571860) нежитлове приміщення цокольного поверху (в осях: 19-22), загальною площею 208,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81, за ціною 156000,00 грн. шляхом укладення договору купівлі-продажу вказаного приміщення. Повноваження для підписання договору купівлі-продажу вище вказаного приміщення та визначення істотних умов такого договору від імені ТОВ "Всесвіт преса" на власний розсуд та на підписання акту приймання-передачі приміщення надано ОСОБА_7 - учаснику ТОВ "Всесвіт преса".
15.12.2016р. ТОВ "Всесвіт преса" (Продавець) та гр. ОСОБА_4 (Покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до пунктів 1-2 якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець приймає у власність нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208,00 кв. м., яке розташоване за адресою: Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 81 та належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане управлінням житлово-комунального господарства 06.07.2004р. на підставі рішення №800-А від 11.09.2003р.
Відповідно до п. 3 договору продаж вчинено за 156000,00 грн., в тому числі ПДВ, які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця до 31.12.2016р. продавець не заперечує проти реєстрації права власності на нежитлове приміщення за покупцем до повного розрахунку.
Згідно з п. 4 договору балансова вартість приміщення становить 155410,36 грн. згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса" від 15.12.2016р.
Відповідно до п.11 договору передача нежитлового приміщення продавцем здійснюється на підставі акта приймання-передачі після повного розрахунку за продане приміщення.
У пункті 17 договору сторонами підтверджується, що договір відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, сторони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їх особисті підписи на договорі.
Договір підписаний сторонами, посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А.
Відповідно до акту приймання - передачі від 15.01.2017р. ТОВ "Всесвіт преса" ("Сторона-1") передало ОСОБА_4 ("Сторона-2"), а остання прийняла у власність, на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.12.2016р. посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. за реєстровим номером 10774, нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22), загальною площею 208,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81. Будь-яких претензій стосовно стану приміщення у "Сторони-2" до "Сторони-1" немає. Сторона-1 підтверджує факт проведення з нею повного розрахунку та отримання від Сторони-2 коштів в сумі 156000грн.
У матеріалах справи містяться відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують факт реєстрації 15.12.2016 р. права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, за адресою: Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 81., на підставі укладеного договору купівлі-продажу.
Виконання договору сторонами також підтверджується довідкою без зазначення дати ТОВ "Всесвіт преса", згідно якої у період 16 грудня - 28 грудня 2016р. на рахунок ТОВ "Всесвіт преса" надійшла сума 156000 від ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу нежитлового приміщення за адресою вул. Проскурівська, 81 від 15 грудня 2016р. Меморіальні ордера додаються.
У подальшому покупець розпорядився приміщенням, про що свідчать договори оренди від 01.08.2017p.; від 01.01.2018p.; від 01.01.2019р., укладені між ТОВ "Проскурів Преса" (Орендодавець) та ТОВ "Всесвіт преса" (Орендар), за якими Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування задля здійснення Орендарем його статутної діяльності частину наступного нежитлового приміщення площею 140,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Проскурівська, 81. Вартість приміщення, що орендується, становить 156000 грн. За платіжними дорученнями №1532 від 12.12.2017р. та №1391 від 03.12.2018р. ТОВ "Всесвіт преса" сплатило ТОВ "Проскурів Преса" 12500,00 грн. з призначенням платежу "за оренду договір 2 від 01.08.2017р.".
Одночасно з процедурою відчуження нерухомого майна товариства ОСОБА_3 звернулася до суду господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства (у тому числі нерозподілений прибуток).
Рішенням від 31.05.2018р. за вище зазначеним позовом у справі №924/147/16 господарський суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_3 подала скаргу до апеляційного господарського суду, в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості час-тини майна 20 228 грн. 80 коп, що пропорційна частці учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства та стягнути з ТзОВ Всесвіт Преса на користь ОСОБА_3 360 000 грн. вартості частини майна Товариства, пропорційної частці у статутному капіталі Товариства (в тому числі нерозподілений прибуток) та судові витрати, а також призначити у справі судову оціночно-будівельну та економічну експертизу.
Судом апеляційної інстанції було призначено судову експертизу та зупинене провадження у справі до отримання висновку експерта.
На вирішення експерту було поставлено питання: Яка дійсна ринкова вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса (м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 73, код ЄДРПОУ 14152340) станом на 31.10.2015р. з урахуванням зобов'язань підприємства та нерозподіленого прибутку? .
За результатами проведення експертизи судовий експерт надав висновок, що дійсна ринкова вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса (м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 73, код ЄДРПОУ 14152340) станом на 31.10.2015р. з урахуванням зобов'язань підприємства та нерозподіленого прибутку становить 3 573 302 грн. 85 коп.
Постановою Північно-західного апеляційного суду від 23.05.2019 р. у справі №924/147/16 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/ 16 скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми 20 228 грн. 80 коп. вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства, яка складає 8,40441%. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2019 р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 924/147/16 залишено без змін.
Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 р. у справі №924/635/19 позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" про стягнення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 3 00 315,02 грн., 97 855,22 грн. - інфляційних втрат, 23474,00 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" задоволено в повному обсязі.
При звернені з позовом у цій справі ОСОБА_3 посилається на те, що з умов договору купівлі-продажу вбачається здійснення ТОВ Всесвіт преса дій, направлених на приховування майна з метою ухилитись від виконання обов'язку сплатити ринкову вартість частки майна, пропорційної до розміру частки позивача, який, у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб до 10.11.2015р. був учасником ТОВ "Всесвіт преса" з часткою 8,404410%. На думку позивача, наведене свідчить про фіктивність правочину, справжня мета якого полягає у порушенні корпоративних прав позивача та є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, вбачає наявними підстави для задоволення поданої скарги.
Предметом спору у справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу з підстав його фіктивності. Фіктивність укладеного договору, за твердженням позивача, призвела до порушення його корпоративних прав як учасника господарського товариства.
Розглядаючи апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд виходить з наступного.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Це означає, що дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1-3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Ч.5. п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
При цьому, звертаючись із таким позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, позивач зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, на момент вчинення правочину і настання відповідних наслідків.
Ст.234 Цивільного кодексу України регламентовано, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Отже, ознаками фіктивності договору є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, та відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто, має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.
Таким чином, основними ознаками фіктивного правочину, з огляду на приписи статей 203, 215, 234 ЦП України, є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Апеляційним судом досліджується фіктивність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке входить до складу активів господарського товариства. Учасник товариства - позивач у справі - вийшов зі складу товариства, з приводу розміру належної йому до сплати частки у майні товариства, пропорційної його участі у статутному капіталі, існує спір між учасником і товариством.
15.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса" (продавець) та гр. ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208,00 кв. м, за ціною 156 000 грн., яке розташоване за адресою: Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 81.
Як відомо, стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Товариство як відповідач, а також покупець за договором - ОСОБА_4, наполягають на повному виконанні ними усіх умов договору, що спростовує, за їхнім переконанням, твердження про фіктивний характер цієї угоди. Належне виконання умов договору підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Натомість, оцінивши встановлені обставини в цілому, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність справжніх намірів сторін угоди щодо відчуження приміщення, з огляду на наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" і одним з учасників ОСОБА_3 при виході цього учасника з товариства виник спір корпоративного характеру щодо розміру частки, яка повинна бути сплачена цьому учаснику, з приводу чого ОСОБА_3 подано позов до господарського суду. Обставини цього спору були предметом дослідження у справі №924/147/16 , розгляд якої завершено Постановою Верховного Суду від 20.08.2019р. У постанові Верховного Суду зазначено, що апеляційний суд дійшов вірного висновку, що частка позивача станом на 31.10.2015 у грошовому еквіваленті дорівнює 300 315,02 грн., що було встановлено на підставі висновку судової експертизи №9287 від 25.04.2019, яким визначено дійсну ринкову вартість усього майна ТОВ "Всесвіт Преса" станом на 31.10.2015 (з урахуванням зобов`язань підприємства та нерозподіленого прибутку), яка становить 3 573 302,85 грн.
Висновки судів у справі №924/147/16 на підставі положень частини 4 статті 75 ГПК України, є такими, які не потребують доказування, що в свою чергу, призвело до вирішення господарського спору у справі №924/635/19. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 р. позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" про стягнення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 3 00 315,02 грн., 97 855,22 грн. - інфляційних втрат, 23474,00 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" задоволено в повному обсязі.
Таким чином, спір між учасником і товариством з приводу розміру та виплати частки завершився прийняттям рішень у господарських справах, які підлягають обов'язковому виконанню, що становить одну з основоположних засад судочинства, закріпленою у пункті 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 129-1 Конституції України, статті 2 ГПК України.
Згідно з частиною 2 та 3 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи , що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 05.07.2018 по справі №922/2878/17, цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом.
У згаданих вище судових рішеннях визначено обов'язок товариства стосовно учасника, який вийшов, сплатити вартість його частки в певному встановленому розмірі. Відчуження активів товариства, які мають значну вартість і становлять більшу частину вартості активів товариства у період, коли спір триває і частка не виплачена учаснику, свідчить про умисний характер дій сторін, які вчиняють правочин. Адже дії, спрямовані на відчуження активів товариства, зменшують можливості господарського товариства належним чином виконати судове рішення зі сплати боргу.
Актуальна судова практика, зокрема, позиція Верховного суду у справі №904/4011/18 від 11.07.2019, виходить з того, при вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
Апеляційний суд вважає доведеним, що сторони укладеного договору купівлі-продажу, діючи спільно, з обоюдним умислом, уклали зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна з метою погіршити майновий стан товариства як боржника перед своїм учасником- кредитором, унеможливити виконання рішення, прийнятого на його користь. Таким чином, договір слід кваліфікувати за статтею 234 ЦК України як фіктивний.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 у справі 369/11268/16-ц , позивач вправі звернутись до суду із позовом про визнання правочину недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК) та послатися на спеціальну норму, що передбачає визнання підставу правочину недійсним, якою може бути підстава, передбачена статтею 234 ЦК України , так і інша, наприклад підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Встановивши ознаки правочину, передбаченого статтею 234 ЦК України, апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на положення статті 228 ЦК України, оскільки вчинення правочину з продажу за балансовою вартістю нерухомого майна не обов'язково свідчить про свідоме заниження ціни продажу майна з незаконною метою. У контексті вже встановлених обставин, які свідчать про намір товариства як кредитора захистити майно від примусового виконання судових рішень із стягнення боргу на користь учасника, апеляційний суд вважає угоду такою, що вчинена боржником на шкоду кредитора, проте ознак такої, яка порушує публічний порядок, угода не має.
Щодо порушених корпоративних прав позивача апеляційним судом при прийнятті постанови приймається до уваги наступне.
Як відомо, суть корпоративних прав особи визначається статтею 167 ГК України як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 116 ЦК України містить конкретизовані положення стосовно корпоративних прав особи, визначаючи, що учасники господарського товариства мають право у порядку , установчими документами товариства і законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди), вийти у встановленому порядку з товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Стаття 54 Закону України Про господарські товариства (на час виникнення спору) передбачала, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Статутом ТОВ "Всесвіт Преса" в редакції 2007 року, діючій на час виходу учасника товариства ОСОБА_3 зі складу учасників товариства, передбачалось право учасника товариства, який вийшов, отримати виплату частки в порядку, передбаченому п.4.9 Статуту. Таким чином, право учасника господарського товариства отримати вартість частки майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства є корпоративним майновим правом учасника товариства, яке захищається законом і статутними положеннями товариства. Спір, що розглядається, пов'язаний з можливістю реалізації такого права учасником, який виходить з товариства, а відтак, пов'язаний з корпоративними відносинами, а право, про захист якого подано позов, є майновим корпоративним правом особи на частку у майні товариства.
З урахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що укладений договір, суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, натомість, апеляційний суд вбачає підстави для визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.12.2016 р. недійсним відповідно до статті 234 ЦК України як такого, справжня мета якого є такою, що не відповідає змісту статей 3, частини 2 статті 13 ЦК України щодо добросовісних дій сторін цивільних правовідносин і порушує корпоративні права позивача.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 слід задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 задовольнити.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.05.2019 р. у справі №924/122/19 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.12.2016 року, загальною площею 208,0 кв.м по вулиці Проскурівська, 81, в м.Хмельницькому, за ціною 156 000, 00 грн., укладений в місті Хмельницькому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрований у реєстрі за №10774.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт преса" (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 73, код ЄДРПОУ 14152340) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору 960, 50 грн. за подання позовної заяви і 1440,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_9 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору 960, 50 грн. за подання позовної заяви і 1440,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/122/19 повернути господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "03" жовтня 2019 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2019 |
Оприлюднено | 04.10.2019 |
Номер документу | 84727115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Філіпова Т.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні