Рішення

від 18.09.2019 по справі 910/3864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 м. Київ Справа № 910/3864/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРАКТИКА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА СТАРТ";

про: стягнення 1.501.029,13 грн.

За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА СТАРТ";

до відповідача-1: приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРАКТИКА";

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Мельникова Віталія Владиславовича;

про: стягнення 20.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Потапов Є.П.;

відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом): Костін І.П.;

відповідача-2 (за зустрічним позовом): не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРАКТИКА"звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА СТАРТ" про стягнення 1.501.029,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів сторін спору, було пошкоджено належний позивачу автомобіль, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача матеріального збитку в сумі 1.501.029,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3864/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06.05.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням наступного: постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі № 369/10071/16-п не містить висновку суду про винуватість водія ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є висновком суду про винуватість особи; відсутність вини водія ОСОБА_4 підтверджується висновком експертного дослідження від 20.08.2018; позивачу було завдано шкоди виключно в результаті невиконання його водієм та водієм автопоїзду вимог правил дорожнього руху.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про виклик в судове засідання судового експерта ОСОБА_5

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про: наявність вини водія ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджено як практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах так і висновком судової експертизи від 06.04.2017 № 598ат.

В підготовчих засіданнях 06.05.2019 та 20.05.2019 оголошено перерви до 20.05.2019 та до 05.06.2019 відповідно.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про те, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Суд не може продовжувати розгляд справи та встановлювати факт наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення після спливу вказаного строку. Висновок експерта від 06.04.2017 № 598ат не було складено на замовлення учасника справи.

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА СТАРТ" (далі - відповідач/позивач за зустрічним позовом) до приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРАКТИКА" (далі - позивач (відповідач-1 за зустрічним позовом) та фізичної особи-підприємця Мельникова Віталія Владиславовича (далі - відповідач-2 за зустрічним позовом) про стягнення 20.000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для стягнення з відповідачів 20.000,00 грн. матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню поза страховим відшкодуванням у зв'язку з невиконанням водіями відповідачів Правил дорожнього руху України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2019 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3864/19 та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/3864/19.

В підготовчих засіданнях 05.06.2019, 24.06.2019 та 15.07.2019 оголошено перерви до 24.06.2019, 15.07.2019 та до 05.08.2019 відповідно.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення експертизи, яке відхилено судом в підготовчому засіданні 15.07.2019.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про залучення до участі у справі служби автомобільних доріг у Київській області та Києво-Святошинську районну державну адміністрацію в якості співвідповідачів за зустрічним позов та про залучення служби автомобільних доріг у Київській області в якості третьої особи без самостійних вимог, які відхилені судом в підготовчому засіданні 05.08.2019.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив на зустрічний позов, яким зустрічний позов відхилив з урахуванням: підтвердження вини водія ОСОБА_4 судовою експертизою та наявності постанови суду, яка також встановила даний факт. Також відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не подано до суду розрахунку суми, заявленої до стягнення.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій вказано про відсутність вини водія ОСОБА_4 та попередній розмір матеріальної шкоди.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов, в яких вказав про наявність вини ОСОБА_4 та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 05.08.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.08.2019.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про доручення до матеріалів справи висновку судового експерта від 31.07.2019 № 029-07(Д)/19.

В судових засіданнях 19.08.2019 та 16.09.2019 оголошено перерви до 16.09.2019 та до 18.09.2019 відповідно.

До господарського суду надійшла заява відповідача (позивача за зустрічним позовом) про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 18.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників позивача (відповідача за зустрічним позовом), відповідача (позивача за зустрічним позовом) по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

В селі Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області 04.07.2016 трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю належного позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) автомобіля Toyota Land Cruiser із державним номерним знаком НОМЕР_4, транспортного засобу Renault Fluence із державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, який належить відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) та транспортним засобом RENAULT PREMIUM із державним номерним знаком НОМЕР_2 з причепом KRONE SDP 27 із державним номерним знаком НОМЕР_3, який належить відповідачу-2 за зустрічним позовом фізичній особі-підприємцю Мельникову Віталію Владиславовичу.

Позивач вказує, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний останньому автомобіль Toyota Land Cruiser із державним номерним знаком НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження. В свою чергу, винною особою у зазначеному ДТП визнано водія транспортного засобу Renault Fluence із державним номерним знаком НОМЕР_1 - ОСОБА_4, а саме: порушення п. 1.5, п. 2.3, п. 16.11 правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, що встановлено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі № 369/10071/16-п (провадження № 3/369/794/18).

За результатами проведення автотоварознавчого дослідження був складений висновок від 24.04.2018 № 6893/18-54, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Land Cruiser із державним номерним знаком НОМЕР_4 внаслідок вказаної вище ДТП склала 1.501.029,13 грн.

Позивач зазначає, що транспортний засіб Renault Fluence із державним номерним знаком НОМЕР_1 є забезпеченим у приватному акціонерному товаристві "АХА СТРАХУВАННЯ" відповідно до договору (полісу) про обов'язкове страхування наземного транспорту від 21.04.2016 у зв'язку з чим позивач звернувся до такого товариства із проханням виплатити належну страхову суму, яка залишена без виконання.

Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до господарського суду із позовними вимогами про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 1.501.029,13 грн. з особи, яка володіє транспортним засобом - відповідача.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі № 369/10071/16-п (провадження № 3/369/794/18), зокрема, встановлено, що: "відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 305666 від 02.11.2016 року 04.07.2016 приблизно о 20 годині 00 хвилин водій ОСОБА_4 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Польова - вул. Гагаріна в с. Дмитрівка, Києво-Святошинського районного суду Київської області, керуючи транспортним засобом Рено Флюенс, д/н НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі вул.. Польова не надав дорогу автомобілям: Рено преміям, д/н НОМЕР_2 з причіпом Кроне SDP 27, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8; Тойота Ленд Крузер, д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_10, які рухалися по головній дорозі вул. Гагаріна, допустив зіткнення з автомобілем Рено Преміум, д/н НОМЕР_2 та автомобілем Тойота Ленд Крузер, д/н НОМЕР_4, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 1.5, п. 2.3, п. 16.11 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу" .

З правового аналізу статті 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16, від 16.04.2019р. у справі № 927/623/18.

Таким чином, вина водія ОСОБА_4 у вказаній вище ДТП є доведеною належним чином.

Відповідно до висновку експерта 06.04.2017 № 598ат:

- в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля "RENAULT FLUENCE" реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

- за даних дорожніх обставин водій автомобіля "TOYOTA LAND CRUISER" реєстраційний номер НОМЕР_4, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

- за даних дорожніх обставин, при виконанні вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля "RENAULT FLUENCE" реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "TOYOTA LAND CRUISER" реєстраційний номер НОМЕР_4, на що у нього не було перешкод технічного характеру.

- в даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля "TOYOTA LAND CRUISER" реєстраційний номер НОМЕР_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "RENAULT FLUENCE" реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху.

Вказаний висновок судового експерта додатково підтверджує, що водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "TOYOTA LAND CRUISER" із державним номерним знаком, на що у нього не було перешкод технічного характеру.

За результатами проведення автотоварознавчого дослідження був складений висновок від 24.04.2018 № 6893/18-54, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Land Cruiser із державним номерним знаком НОМЕР_4 внаслідок вказаної вище ДТП склала 1.501.029,13 грн.

Враховуючи вказані норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) суми страхового відшкодування на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) в розмірі 1.501.029,13 грн. підлягає задоволенню повністю.

Приписами частин 6, 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Положеннями статті 9 Закону України "Про судову експертизу" атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Реєстру атестованих судових експертів, свідоцтва експерта № 822 та 1044, видані ОСОБА_12 і на які він посилається в своєму експертному дослідженні, є недійсними, отже ОСОБА_12 не пройшов експертно-кваліфікаційну комісію та не підтвердив свій рівень кваліфікації, та не може вважатись експертом в розумінні Закону України "Про судову експертизу" та проводити експертні дослідження.

Таким чином., поданий відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду висновок експертного дослідження від 20.08.2018, який складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 судом відхилений.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Поданий відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) висновок судового експерта від 31.07.2019 № 029-07(Д)/19 не прийнятий судом до розгляду, оскільки відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не обґрунтовано неможливість його подання у вказаний строк, а саме: на стадії підготовчого провадження, оскільки: як зазначає сам відповідач (позивач за зустрічним позовом), вказаний висновок отриманий останнім 04.08.2019. В свою чергу, представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) був присутній в підготовчому засіданні 05.08.2019 в якому, зокрема суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Решта доводів відповідача (позивача за зустрічним позовом) судом до уваги не приймаються враховуючи встановлені вище обставини судом.

Вирішуючи спір в частині зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Зустрічний позов мотивовано висновком експертного дослідження від 20.08.2018 та попередньо оціненим позивачем розміром матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в сумі 20.000,00 грн.

Наявність вини водія ОСОБА_4 встановлена вище судом.

Як встановлено вище судом висновок експертного дослідження від 20.08.2018 відхилений судом, оскільки не відповідає приписам частин 6, 7 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України "Про судову експертизу".

В свою чергу, заявлений відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) розмір збитків є попередньо оціненим останнім та не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА СТАРТ" (03124, м.Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 8, ідентифікаційний код: 30117001) на користь приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРАКТИКА" (03164, м.Київ, ВУЛ. МАЛИНСЬКА, будинок 20-А, ідентифікаційний код: 24733539) матеріальну шкоду в сумі 1.501.029 (один мільйон п'ятсот одна тисяча двадцять дев'ять) грн. 13 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 22.515 (двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 44 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 жовтня 2019 року

Суддя С.В. Балац