Постанова

від 13.01.2020 по справі 910/3864/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Справа№ 910/3864/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 (повний текст рішення складено - 03.10.2019)

у справі № 910/3864/19 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Практика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт"

про стягнення коштів

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт"

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Практика"

до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Мельникова Віталія Владиславовича

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Практика" (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 1 501 029,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів сторін спору, пошкоджено належний позивачу автомобіль, у зв`язку з чим, позивач звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача матеріального збитку в сумі 1 501 029,13 грн.

24.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Практика" (далі - відповідач-1 за зустрічним позовом) та Фізичної особи-підприємця Мельникова Віталія Владиславовича (далі - відповідач-2 за зустрічним позовом) про стягнення 8 756,68 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 19.06.2019).

Зустрічний позов мотивований наявністю підстав для стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню поза страховим відшкодуванням, у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Практика" матеріальну шкоду в сумі 1 501 029 грн. 13 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 22 515 грн. 44 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено вину водія ОСОБА_1 транспортного засобу Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт", у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції вказав, що вина водіїв відповідачів за зустрічним позовом належним чином не доведена позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі та стягнути пропорційно з відповідачів шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі 8 756, 68 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 не містить висновку суду про винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скаржник стверджує, що висновок експертного дослідження від 20.08.2018 та висновок експерта від 31.07.2019 підтверджують правомірність дій та відсутність вини водія ОСОБА_1 . Одночасно, вказані висновки свідчать про неправомірність дій водія автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_2 , та водія автопоїзду у складі тягача Рено Преміум, д.н. НОМЕР_3 , з причепом Кроне SDP27, д. н. НОМЕР_4 .

Апелянт зазначає, що поданий ТОВ "Фарма Старт" висновок експертного дослідження від 20.08.2018 є письмовим доказом, а не експертним висновком, що містить відомості про обставини вчинення ДТП, які мають вирішальне значення про винуватість кожного з учасників ДТП при розгляді даного спору по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" вказує, що суд безпідставно відхилив прийняття до розгляду висновку експерта від 31.07.2019, який має вирішальне значення для справи та повністю спростовує вимоги за первісним позовом. Також, на думку скаржника, експертний висновок №598ат від 06.04.2017 не є висновком експерта у розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України та не може бути прийнятий як такий до розгляду.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції проігнорував заяву про зменшення позовних вимог за зустрічним позовом від 14.06.2019, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог з 20 000 грн. до 8 756,68 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач за первісним позовом у своєму відзиві, наданому до суду 20.11.2019, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач за первісним позовом вказує, що твердження апелянта щодо необгрунтованості відмови у долученні висновку судового експерта №029-07(Д)/19 від 31.07.2019 до матеріалів справи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції правомірно відмовив у судовому засіданні від 05.08.2019 відповідачу у залученні доказу на підставі ч. 9 ст. 80 ГПК України у зв`язку з ненаправленням доказу іншим учасникам справи.

Позивач за первісним позовом вказує, що невідображення у судовому рішенні заяви ТОВ "Фарма Старт" про зменшення позовних вимог не є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду, оскільки вказане порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Практика" зазначає, що доказом вини ОСОБА_1 є судове рішення у адміністративній справі.

Позивач за первісним позовом наголошує, що висновок експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 20.08.2018 не може бути ані письмовим доказом у справі, ані висновком експертного дослідження, оскільки Фізична особа-підприємець Кононенко О.В. не був учасником ДТП, кримінального провадження (або особою, яка здійснювала процесуальні дії в рамках кримінального провадження) та провадження про адміністративне правопорушення. Отже, Фізична особа-підприємець Кононенко О.В. не може зазначити ніяких даних про обставини, що мають значення для справи та робити висновки на підставі даних, саме як спеціаліст в галузі автотехнічних досліджень. Крім того, Кононенко О.В. не пройшов експертно-кваліфікаційну комісію та не підтвердив свій рівень кваліфікації, та не може вважатись експертом в розумінні Закону України "Про судову експертизу" та проводити експертні дослідження.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справу № 910/3864/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 та призначено до розгляду на 11.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 13.01.2020.

Явка представників сторін

Відповідач-2 за зустрічним позовом у судове засідання, призначене на 13.01.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківками з сайту "Північного апеляційного господарського суду", наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка відповідача-2 за зустрічним позовом обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.01.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.01.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

04.07.2016 у селі Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу; Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який належить відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) та Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_3 з причепом KRONE SDP 27, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить відповідачу-2 за зустрічним позовом.

За даним фактом, який призвів до скоєння ДТП, складено протокол про адміністративне правопорушення АП2 №305666 від 02.11.2016, в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3, 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (т. 2; а.с. 199).

01.06.2017 постановою старшого слідчого Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області закрито кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110200002492, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України. Зобов`язано копію постанови направити до Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для вирішення питання про притягнення винуватця ДТП до адміністративної відповідальності (т. 2; а.с. 201).

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі №369/10071/16-п (провадження № 3/369/794/18) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (т. 1; а.с. 39-41).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №6893/18-54 від 24.04.2018 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП склала 1 501 029,13 грн. (т. 1; а.с. 47-100).

02.05.2018 позивач за первісним позовом звернувся до ПАТ "Страхова компанія "АХА Старахування" з претензією №260, в якій вказав, що, оскільки автомобіль Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , є забезпеченим у ПАТ "Страхова компанія "АХА Старахування" за договорами обов`язкового та добровільного страхування, тому просив виплатити належну страхову суму ПАТ "Науково-виробниче об`єднання "Практика". ПАТ "Страхова компанія "АХА Старахування" залишило вказану претензію без уваги (т. 1; а.с. 107-109).

22.05.2018 позивач за первісним позовом звернувся до ТОВ "Фарма Старт" з претензією №287, де просив відшкодувати шкоду завдану підприємству в результаті ДТП. Однак, ТОВ "Фарма Старт" залишило вказану претензію без розгляду (т. 1; а.с. 104-106).

Враховуючи викладені обставини, позивач за первісним позовом звернувся із позовними вимогами про стягнення шкоди у розмірі 1 501 029,13 грн. з відповідача.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" звернулось із зустрічним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню поза страховим відшкодуванням, у зв`язку з порушеннями водіями відповідачів Правил дорожнього руху України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Положеннями частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі № 369/10071/16-п (провадження № 3/369/794/18), зокрема, встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №305666 від 02.11.2016 року 04.07.2016 приблизно о 20 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Польова - вул . Гагаріна в с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району Київської області , керуючи транспортним засобом Рено Флюенс, д/н НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі по вул. Польова не надав дорогу автомобілям Рено преміям, д/н НОМЕР_3 , з причіпом Кроне SDP 27, д/н НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_3 та Тойота Ленд Крузер, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , які рухалися по головній дорозі вул. Гагаріна, допустив зіткнення з автомобілем Рено Преміум, д/н НОМЕР_3 , та автомобілем Тойота Ленд Крузер, д/н НОМЕР_2 . У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 1.5, п. 2.3, п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі №369/10071/16-п (провадження № 3/369/794/18) провадження відносно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З правового аналізу статті 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16, від 16.04.2019 у справі № 927/623/18.

Отже, за змістом частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та спливу встановленого законом строку.

Відтак, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вказує, що факт закриття адміністративного провадження за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, не є обставиною, яка спростовує наявность вини особи в скоєнні ДТП, а застосовується у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вина водія ОСОБА_1 у вказаній вище ДТП є належним чином доведеною.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що в рамках досудового розслідування за №12016110200002492 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України була проведена експертиза №598ат від 06.04.2017 (т 2; а.с. 212-218), за результатами якої зроблені висновки, що у даній дорожньо-транспортній ситуації:

1) водій автомобіля "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

2) водій автомобіля "Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

3) при виконанні вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Toyota Land Cruiser" реєстраційний номер НОМЕР_2 , на що у нього не було перешкод технічного характеру.

4) водій автомобіля "Toyota Land Cruiser". реєстраційний номер НОМЕР_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Renault Fluence", реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху.

Отже, вказаний висновок експерта додатково підтверджує, що водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Toyota Land Cruiser", д.н.з. НОМЕР_2 , на що у нього не було перешкод технічного характеру.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №6893/18-54 від 24.04.2018 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП склала 1 501 029,13 грн.

Поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" висновок експертного дослідження від 20.08.2018, який складений Фізичною особою-підприємцем Кононенко О.В., суд першої інстанції відхилив, з наступних підстав.

Частинами 6, 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судову експертизу" атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Реєстру атестованих судових експертів, свідоцтва експерта № 822 та 1044, видані Кононенку О.В. і на які він посилається в своєму експертному дослідженні, є недійсними, отже Кононенко О.В. не пройшов експертно-кваліфікаційну комісію та не підтвердив свій рівень кваліфікації, та не може вважатись експертом в розумінні Закону України "Про судову експертизу" та проводити експертні дослідження.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" висновок експертного дослідження від 20.08.2018, який складений Фізичною особою-підприємцем Кононенко О.В., не є належним доказом.

Посилання скаржника, що поданий ТОВ "Фарма Старт" висновок експертного дослідження від 20.08.2018 є письмовим доказом, а не експертним висновком, суд апеляційної інстанції вважає безпідставиним, оскільки Фізична особа-підприємець Кононенко О.В. не був учасником ДТП, кримінального провадження (або особою, яка здійснювала процесуальні дії в рамках кримінального провадження) та провадження про адміністративне правопорушення і не може робити висновки як спеціаліст у галузі автотехнічних досліджень. Крім того, Кононенко О.В. не пройшов експертно-кваліфікаційну комісію та не підтвердив свій рівень кваліфікації, тому не може вважатись експертом в розумінні Закону України "Про судову експертизу" та проводити експертні дослідження.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до розгляду поданий 06.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" висновок судового експерта №029-07(Д)/19 від 31.07.2019 на підставі ч. 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем за первісним позовом не обґрунтовано неможливість його подання на стадії підготовчого провадження. Крім того, представник відповідача за первісним позовом був присутній у підготовчому засіданні 05.08.2019, в якому, як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

З огляду на вказане вище, колегія суддів зазначає, що Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2018 у справі № 369/10071/16-п та експертизою №598ат від 06.04.2017 підтверджується вина водія ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, який на час даної пригоди перебував у трудових відносинах із відповідачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" матеріальної шкоди на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Практика" у розмірі 1 501 029,13 грн. підлягає задоволенню повністю, у зв`язку з доведеністю вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт".

Стосовно зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Звертаючись із зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" послалось на висновок експертного дослідження від 20.08.2018.

Як встановлено вище, висновок експертного дослідження від 20.08.2018 відхилений судом першої інстанції, оскільки не відповідав приписам частин 6, 7 Господарського процесуального кодексу України та статті 9 Закону України "Про судову експертизу".

Крім того, колегія суддів зазначає, що заявлений відповідачем за зустрічним позовом розмір збитків на суму 8 756 грн. 68 коп. не підлягає задоволенню, оскільки вина водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" належним чином доведена вище, в той час, як вбачається з матеріалів справи, вина відповідачів за зустрічним позовом відсутня та зворотнє не доведено позивачем за зустрічним позовом.

Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції проігнорував заяву про зменшення позовних вимог за зустрічним позовом від 14.06.2019, колегія суддів вказує наступне.

19.06.2019 позивач за зустрічним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути пропорційно з відповідачів за зустрічним позовом шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 8 756,68 грн.

24.06.2019 протокольною ухвалою Господарський суд міста Києва ухвалив, що заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У частині 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт", та прийшов до обгрунтовного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову. Тому, на переконання колегії суддів, технічна помилка суду першої інстанції щодо невірного зазначення у рішенні суду розміру шкоди, яку просив стягнути позивач за зустрічним позовом, не призвела до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, у зв`язку з недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/3864/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт".

4. Матеріали справи №910/3864/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.01.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко